Главная страница
Навигация по странице:

  • Типова частотна характеристика одношарової

  • I І III IV

  • 2.6.1.2. Мяка перегородка

  • 2.6.2. Вплив щілин і отворів на величину звукоізоляції

  • 2.6.2.1. Великий отвір (нормальне падіння звукової хвилі)

  • 2.7. Акустичне проектування мовних і музичних залів

  • 2.7.2. Мовні приміщення Лекційні зали

  • Зали драматичних театрів

  • ЛЕКЦІЯ 18 2.7.3. Музичні приміщення Зали оперних театрів

  • ПриклАкустика-1_2. Лекція 10 Розділ Архітектурна акустика. Історія розвитку архітектурної акустики


    Скачать 1.76 Mb.
    НазваниеЛекція 10 Розділ Архітектурна акустика. Історія розвитку архітектурної акустики
    АнкорПриклАкустика-1_2.pdf
    Дата12.08.2018
    Размер1.76 Mb.
    Формат файлаpdf
    Имя файлаПриклАкустика-1_2.pdf
    ТипЛекція
    #22839
    страница5 из 6
    1   2   3   4   5   6
    2.6.1.1. Жорстка перегородка
    Вважаємо
    0 0
    c
    c


    або
    0 1
    z
    z
    , тобто матеріал звукоізолюючої перегородки жорсткий, тоді
    2 2
    0 0 10lg 1
    h
    c
    c




























    Враховуючи, що
    2
    c
    c
    f






    ,




     






    2 2
    2 2
    2 2
    0 0 0 0 10lg 1 10lg 1 2
    2
    h
    c
    h
    c
    c
    c
     

    

























    Позначимо
    h
    m


    , де
    2
    êã
    m
    ì






    – поверхнева маса. Тоді власна звукоізоляція виражається простою формулою
     


    2 2
    0 0 10lg 1 2
    m
    c













    . (2) З формули (2) виходить, що звукоізоляція

    росте із зростанням частоти

    і поверхневої маси При збільшенні маси або частоти вдвічі, звукоізоляція зростає на 6 дБ, на практиці – на (4-5) дБ. При вимірюваннях звукоізоляції за рекомендацією Міжнародної організації зі стандартів вибирають діапазон частот
    100
    í
    f
    Ãö

    , В цьому діапазоні частот середня звукоізоляція приблизно визначається інженерною формулою
     
     
    13 1 lg
    13 1 lg
    cp
    cp
    h
    àáî
    h
















    ,

    55 яка носить назву закону мас
    і справедлива для жорсткої перегородки (
    0
    z
    z
    ). При конструюванні звукоізолюючих перегородок необхідно враховувати складні коливальні рухи пластини в широкому діапазоні частота не тільки в області дії закону мас).
    Основні правила конструювання Закон мас справедливий не для всіх частот. На низьких частотах пластина управляється пружністю. З підвищенням частоти наступає резонанс маси і пружності.
    Це різко знижує звукоізоляцію
    (діапазон частот
    2
    p
    p
    f
    f
    f
     
    ). При похилому падінні хвилі можливий ефект збігу або резонанс збігу.

    Слід падаючої плоскої хвилі співпадає з довжиною вигинистої хвилі в пластині: Рис. 2.51 Частота збігу дорівнює


    2 2
    0 2
    0 12 1
    2
    sin
    c
    c
    f
    h
    E






    , де
    E
    – модуль Юнга матеріалу пластини;

    – коефіцієнт Пуассона.
    Найменша частота збігу називається критичною (при
    0 0
    90


    ):
    0

    0

    вигиниста
    хвиля
    слід-проекція
    падаючою хвилі
    0

    âèãèí


    56


    0 0
    2 2
    2 12 1
    0,55 кр, де
    c
    – швидкість поздовжніх хвиль в пластині. Критична частота
    êð
    f
    визначає верхню межу застосування закону мас.
    Типова частотна характеристика одношарової
    незадемпфованої перегородки Рис. 2.52 Область I (
    p
    f
    f

    ) – звукоізоляція залежить від пружності пластини; Область II (
    2
    p
    p
    f
    f
    f
     
    ) – область резонансів маси і пружності пластини; Область III (
    2
    p
    p
    f
    f
    f
     
    ) – звукоізоляція визначається законом мас; Область IV (
    êð
    f
    f

    ) – область ефекту збігу; звукоізоляція знижується. Шляхи поліпшення звукоізоляції

    1.
    Зменшити пружність перегородки.
    2.
    Збільшити масу перегородки.
    I І
    III
    IV
    дБ
    ,

    Гц
    f ,
    р
    f
    р
    f
    2
    кр
    f
    0 20 40 60

    57
    Перші два шляхи пов'язані зі збільшенням зони мас (область
    III), оскільки приводять до зниження і підвищення Ввести додаткове демпфування, наприклад, нанести на перегородку шар смоли. Зміна звукоізоляції у області IV показана пунктиром на рисунку.
    Набагато більш ефективною з погляду звукоізоляції є двошарова перегородка, оскільки повторюється принцип розузгодження імпедансу, а, отже, спостерігається відбиття від подальших шарів і зменшується енергія звукової хвилі, що пройшла. Резонанс повітряного об'єму між перегородками звичайно усувають, заповнюючи його поглинаючим матеріалом.
    Наприклад, стіна в півцеглини дає середню звукоізоляцію
    45
    cåp


    дБ, а стіна в одну цеглину -
    50
    cåp


    дБ. Подвійна перегородка з товщиною стін в півцеглини і повітряним проміжком
    10 см дає
    63
    cåp


    дБ.
    2.6.1.2. М'яка перегородка
    Якщо для жорсткої перегородки (
    0
    z
    z
    ) звукоізоляція визначається законом мас, то для м'якої перегородки (
    0
    z
    z
    ) – законом пружності.
    Типовий приклад гумова прокладка між сталевими опорами машин і сталевим фундаментом.
    Якщо
    0
    c
    c
    , то перешкода поводиться як локально реагуюча поверхня. Закон Снелліуса:

    2 При
    0
    c
    c
    значення cos
    1


    , тобто
    0 Таким чином, при будь-якому куті падіння хвилі на шар матеріалу звукові хвилі розповсюджуються практично нормально до
    поверхні шару. При малій товщині шару
    2 h


    , що звичайно витримується на практиці, справедливий наступний підхід до розрахунку власної звукоізоляції:

    58 2
    2 2
    2 0
    0 0 2
    2 0 0 10lg 1 10lg 1 2
    10lg де
    2
    K
    c


    - об'ємний модуль пружності, який приблизно дорівнює
    E
    – динамічному модулю пружності (модуля Юнга. З врахуванням
    K
    E

    власна звукоізоляція
    2 2
    0 0 0 0 10lg 1 10lg 1 2
    2
    c
    c
    h
    E
    D







































    , де
    E
    D
    h

    - поверхнева жорсткість перешкоди.
    Приблизно звукоізоляцію можна розраховувати по формулі
    0 0 20lg
    f
    c
    D










    , яка носить назву закону пружності і справедлива при
    2 1
    h


    , тобто
    2 20
    c
    c
    h
    àáî h
    f
    f



    Якщо між сталлю прокладена гумова прокладка, то максимальну звукоізоляцію
    26.4


    дБ можна одержати: на частоті 100 Гц при товщині гуми
    13
    h

    мм на частоті 1000 Гц при товщині
    1.3
    h

    мм на частоті 10000 Гц при товщині
    0.13
    h

    мм. Практично використовують прокладки товщиною (1-15) мм. ЛЕКЦИЯ 17

    2.6.2. Вплив щілин і отворів на величину звукоізоляції
    Залежно від діаметру отвори діляться на великі і малі. Великий отвір якщо При розрахунку звукоізоляції справедливі закони геометричної акустики, тобто енергія хвилі, що пройшла пропорційна площі отвору. До таких отворів відносяться вікна, двері, вентиляційні грати і т.д.

    59
    2.
    Малий отвір, якщо Для таких отворів слід враховувати дифракційні ефекти. До малих отворів відносяться щілини і інші отворив яких хоч би один розмір незначний в порівнянні з довжиною хвилі.
    2.6.2.1. Великий отвір (нормальне падіння звукової хвилі)
    Власна звукоізоляція


    1 0
    1 2
    2 20 0
    10lg
    10lg
    S
    S
    S
    S
    S




     

    J
    J
    J
    J
    J
    (1) де
    2S
    J
    – інтенсивність звукової хвилі, що пройшла через перегородку площею
    S
    ;
    20
    J
    - інтенсивність звукової хвилі, що
    Рис. 2.53 пройшла через отвір площею
    0
    S
    Перетворимо вираз (1):
    20 0
    0 2
    1 0
    20 2
    0 0
    2 10lg
    10lg
    S
    S
    S
    S
    S
    S
    S
    S
    S
    S
    S
    S
    S






















     

















    J
    J
    J
    J
    J
    J
    , де
    S

    – власна звукоізоляція перегородки без отворів,
    1 2
    10lg
    S
    S
     
    J
    J
    ;
    0


    - зміна звукоізоляції в результаті наявності отвору.
    Проаналізуємо відношення інтенсивностей
    20 2S
    /
    J J
    :


    0 0
    20 0,1 0,1 20 1
    0,1 2
    2 1
    10 10 де
    0

    - власна звукоізоляція отвору, тоді зміна звукоізоляції


    0 0,1 0
    0 0
    1 10 10lg
    1
    S
    S
    S
    S
    S
     
















    0
    S
    S
    2
    I
    1
    I

    60
    Якщо отвір наскрізний, то
    0 0


    Чим більша власна звукоізоляція
    S

    , тим на більшу величину
    0


    вона зменшується за наявності однакового отвору площею
    0
    S
    Наприклад, засклене вікно площею
    0
    S
    за умови
    0
    /
    10
    S S

    і
    0 30
    S




    дБ (
    S
    – площа стіни,
    S

    - звукоізоляція стіни) знижує звукоізоляцію стіни на
    0 20



    дБ якщо збільшити
    S

    на 30 дБ, тобто
    0 60
    S




    дБ, то
    0 50



    дБ.
    2.6.2.2. Малий отвір
    Внаслідок дифракції через отвір звукової енергії проходить більше, ніж по законах геометричної акустики.
    Вводять коефіцієнт ефективного розширення отвору
    n
    . Для малого отвору (
    0
    /
    1
    S
    S
    ):


    0 0,1 0
    0 10lg 1 10
    S
    S
    n
    S
     











    Залежність коефіцієнта
    n
    від ширини щілини: ширина щілини, мм
    0,1 0,2 0,5 1
    2 3 п

    300 220 100 64 38 33
    Наявність скрізних отворів сильно погіршує звукоізоляцію.
    Залежність від частоти звукоізоляції дюралюмінієвої пластини розміром х і завтовшки 3 мм за наявності в ній щілин і отворів (
    2 0
    10
    S
    ñì

    ) : Рис. 2.54 4
    3 2
    1
    дБ
    ,

    Гц
    f ,
    4000 8000 500 1000 2000 0
    10 20 30 40

    61 1 – пластина без отворів;
    2 – один круглий отвір;
    3 – 16 малих отворів тією ж загальною площею;
    4 – пластина з щілиною. По графіках можна зробити висновки: На високих частотах щілина і однакові круглі отвори погіршують звукоізоляцію на одну і ту ж величину. На середніх частотах щілина погіршує звукоізоляцію більше, ніж рівномірні круглі отвори. Один великий отвір і 16 малих тієї ж площі зменшують звукоізоляцію приблизно однаково. На критичній частоті звукоізоляція практично однакова.
    2.7. Акустичне проектування мовних і
    музичних залів
    2.7.1. Основні принципи проектування приміщень для запису і прослуховування звуку Для створення дифузності поля невдалі гладкі паралельні стіни.
    Рекомендується відхилення двох довгих сторін на (2-3)
    0 або однієї сторони на (5-6)
    0
    , щоб не утворювалася пурхаюча луна.
    Рекомендується розчленовування поверхонь звукорозсіюючими матеріалами, балконами, колонами, нішами. Не розчленовуються тільки поверхні, що дають ранні відбиття. Форма стін (особливо поблизу джерела звуку) і стелі неповинна фокусувати звук.
    Рекомендовані розміри приміщення: відношення довжини до середньої ширини від 1 до 2. Якщо відношення дорівнює 1, спостерігається велике запізнювання звуку, відбитого від бічних стін, в результаті – погана чутність на бічних місцях. Ширина залу неповинна перевищувати 20 м. У довгих залах погана дифузність поля. Довжина залу неповинна перевищувати 30 м (для великих філармонічних залів максимальний розмір - 40 м.
    Рекомендоване відношення висоти і ширини – 1:2. При великій висоті відбиття не надходять в передню частину партеру. Рекомендується скіс стелі біля задньої стіни

    62 Рис. 2.55 або пристрій козирка над сценою Рис. 2.56 В залах криволінійної форми (круг, еліпс) рекомендується виправлення "дефектів" шляхом зміни форми стін (уступами) або, якщо це неможливо, введенням звукорозсіюючих елементів відповідного розміру. Рис. 2.57

    63 У залах місткістю більше 600 глядачів (іноді до 800 глядачів) потрібно обладнання балкона.
    Проникаючий рівень шумів неповинен перевищувати 30-35 дБ.
    Вентиляційні агрегати не повинні встановлюватися над залом і повинні бути добре амортизовані.
    2.7.2. Мовні приміщення
    Лекційні зали
    Лекційні зали відносяться до мовних залів.
    Джерело звуку – слабке, з випадковими голосовими даними.
    Необхідний великий внесок прямого звуку для підвищення розбірливості мови. У зв'язку з цим максимальні розміри 20х15х7,5 3
    ì
    . Великі зали будуються у формі амфітеатру. Для забезпечення слухачів ранніми відбиттями влаштовують відбивачі на стелі і на бічних стінах. Рис. 2.58
    Зали драматичних театрів
    Мовні зали для художньої мови. Більш поставлений голос, але і більший діапазон повинен сприйматися. Крім того, джерело рухається по сцені, зокрема йде вглиб сцени. Сцена має велику висоту, підвішені м'які декорації. В результаті
    – велике поглинання звуку. Враховується тільки та частина енергії, яка направлена безпосередньо в зал. Повинен постійно підтримуватися контакт актора з глядачем, в зв'язку з чим задні ряди повинні бути мінімально віддалені. В порівнянні з аудиторією час реверберації необхідно трохи підвищити.

    64
    Максимальне віддалення глядачів від сцени – 25 м, на балконі –
    (27-28) м. У залах з кількістю глядачів більше 800 осіб необхідний балкон.
    Висота залу повязана з висотою порталу сцени, з обладнанням освітлювальної галереї, з обладнанням системи ярусів.
    Оптимальне запізнювання при відбитті від стелі 15-20 мс, тобто
    1 0
    5 7
    r
    r
    ì
      
    Обладнуються козирки над сценою або спеціальна конструкція стелі під назвою "акустична раковина. Рис. 2.59
    Козирок є жорсткою відбиваючою поверхнею, виконаною краще всього з дерева. Якщо розміри панелі недостатньо великі, то втрачається частина енергії низькочастотних складових. Фактично, зал для глядачів можна умовно розділити на дві частини:
    - навколосценічну, що впливає на структуру ранніх відбиттів;
    - глядацьку.
    Під балконом повинно розміщуватися не більше 4-5 рядів глядацьких місць; висота підбалконного простору повинна бути не менше 4 м, над останнім рядом балконам.
    Мінімальна висота залу – 8 м.
    Більшість старовинних залів не мають спеціальних поглиначів.
    Основні поглиначі звуку – люди і драпіровка лож. Всі зали побудовані по ярусній системі. При одному балконі часто потрібне додаткове поглинання. Максимальна ширина сцени – 20 м. Звуковідбивна панель повинна виступати за портал нам
    ЛЕКЦІЯ 18
    2.7.3. Музичні приміщення
    Зали оперних театрів
    Зали оперних театрів відносяться до музичних залів, хоча основною акустичною вимогою є розбірливість співочої мови. В зв'язку з цим час реверберації невеликий, на (20-25)% вище, ніж в залі драматичного театру.
    Традиційно, форма залів овальна, багатоярусна.
    Також, як і в драмтеатрі, великий об'єм над сценою, звідси значне поглинання звуку в сценічному просторі.
    Найбільші оперні театри світу – Великий театр в Москві – 2100 глядачів (6 ярусів) і Ла Скала в Мілані – 2300 глядачів (6 ярусів).
    Глибина ярусів невелика – 3 м. Великий театр відбудовувався після пожежі 1853 року
    (архітектор Кавос). Обшитий деревом на відстані двох пальців від каменя. Запізнювання звуку, відбитого від стелі – 20-30 мс. Довжина залу 28-30 м. Один з кращих театрів світу по звучанню.
    Найкращі зали з оперною акустикою – Ла Скала і Віденська опера.
    Концертні зали
    Концертні зали без озвучування носять назву класичних.
    Концертні зали, на відміну від залів драмтеатрів, не пов'язані з місткістю. Головне для концертного залу – це звучання.
    Зали не повинні бути малими.
    Висота залу – не менше 9 м ширина – не менше 18,5 м довжина залу (максимальне віддалення від естради) – 40 м відстань до останнього ряду балконам. В концертних залах замість сцени має місце естрада, тобто підвищення, що знаходиться в основному приміщенні залу.
    Існують дві форми залу Рис. 2.60 з акустичною раковиною з трансформованою раковиною


    66
    Якщо раковина обмежена розмірами естради, то скрипкова група повинна бути розташована на відстані 6 м від краю сцени,
    інакше звук скрипок не потрапляє в зал, відбившись від щита раковини.
    Розмір щита повинен бути не менше 5-6 м, інакше втрачається відбитий звук контрабасів і віолончелей (довжина хвилі на частоті
    50 Гц близько 6 м.
    Переважно зали невеликої ширини, у формі паралелепіпеда
    (малий зал
    Московської консерваторії;
    2
    T
    ñ

    , замість розрахункового оптимального
    1.35 ñ
    , але суб'єктивно акустика дуже добра. В залах з великою шириною бажано застосування звукорозсіюючих елементів, наприклад, колон (Колонний зал
    ім. Лисенка Київської філармонії).
    Рекомендується облицювання залів деревом.
    Найкращі концертні зали світу – це старовинні зали: "Гроссер
    Музікферайнзал" у Відні, "Консертгебау" в Амстердамі, "Штадт- казино" в Базелі, "Симфоні-хол" в Бостоні, "Сент Ендрю-хол" в Глазго.
    1   2   3   4   5   6


    написать администратору сайта