ПриклАкустика-1_2. Лекція 10 Розділ Архітектурна акустика. Історія розвитку архітектурної акустики
 Скачать 1.76 Mb.
|
|
2.7.4. Приміщення для відтворення звуку Глядацький зал кінотеатру У епоху німого кіно зали, для глядачів, будували за місткістю. Фільм демонструвався в супроводі оркестру. З появою мовного кіно мова виявилася нерозбірливою. Власники кінотеатрів вирішували проблему самостійно: в основному, навішували тканини. Ця тенденція збереглася на багато років. Кінотеатр розглядали як вторинне приміщення і зберігали тільки прямий звук, вважаючи, що всі забарвлення закладені у фонограмі. Оскільки потужність джерела необмежена, то немає необхідності підтримувати відбитий звук. Проте, сильно заглушені зали позбавляють об'ємності звучання. Мова при цьому розбірлива, але суха, а музика звучить незадовільно. З розвитком звукопоглинальних матеріалів в і роки 20 століття перейшли до декоративних грат зі звукопоглинальними матеріалами. Це поліпшило архітектуру залів і дозволило варіювати акустичні параметри. Якщо розмістити такі грати на стелі, гулкість залу майже не залежить від заповнення його публікою. 67 Для створення ефекту об'ємності звучання (як в живому залі) Качеровічем було запропоновано встановити на стелі і бічних стінах динаміки, відповідно, з часом затримки (15-20) мс і (20-30) мс і на задній стіні з своїм часом затримки (35-50) мс. Так зробили в Палаці спорту в Москві під час демонстрації фільмів фестивалю. Коли додаткові випромінювачі вимкнули, в залі підійнявся шум, глядачі кричали "Звук. Сучасна концепція кінотеатру знову повернулася до заглушених залів. Цепов язано з використанням у всьому світі стереофонічних систем Dolby Surround, які окрім центрального, лівого і правого каналів, мають також ланцюжки гучномовців на стінах, а також канали для спецефектів і низькочастотного звучання. В умовах такого масованого озвучування саме приміщення краще заглушити. 2.7.5. Приміщення для запису звуку До таких приміщень відносяться: - знімальні павільйони; - ательє для запису музики; - дикторські; - для озвучування; - мікшерні. Знімальні павільйони Окремі сцени знімаються німими з подальшим озвучуванням в спеціальних ательє або синхронно зі звуком. Павільйон – величезне приміщення 3 20000 V ì , з операторськими кранами, дорогами для пересування транспорту, освітлювальними приладами (на балконах і містках). Основний майданчик загороджують відповідною декорацією. Дуже високий рівень шуму, тому, головне – це питання звукоізоляції. Подвійні двері, стіна в 2-2,5 цеглини, особливу увагу приділяють для ввезення декорацій (заворотами розташований колектор – приміщення, де зберігають і будують декорації). Над павільйоном не повинні літати літаки, передаватися магістральні коливання. Вентиляція повинна бути добре заглушена, ретельно підібрані кондиціонери, освітлювальна апаратура, знімальна камера з погляду шумності. 68 Важливу роль відіграє матеріал, з якого виконані декорації, краще м'який. У павільйоні добиваються необхідного часу реверберації і пригнічують ранні відбиття. Раніше навішували величезну кількість тканин, тепер застосовують звукопоглинальні матеріали ( 0.6 ñåð ). Записується тільки прямий звук. Відстань між актором і мікрофоном повинна бути в межах (0,5- 1,5) м. Для запису прямого звуку необхідно, щоб 1 10 ï ð I I дБ ( 1 I – інтенсивність перших відбиттів). Час реверберації (0.5 0.55) T ñ . Звук збагачується штучно. Ательє для запису музики Дві тенденції запису фонограми, які суперечать одна одній: 1. Розташовують "загальні" мікрофони (на великій відстані від виконавців, які записують і особливості приміщення) і "лобові" (розташовані поблизу груп інструментів, коректують баланс, їх роль другорядна). 2. Встановлюють тільки "лобові" мікрофони, а акустична обробка запису виконується технічно за смаком звукооператора. В цьому методі приміщення заглушене, пишеться тільки прямий звук. Переважно використовується другий метод. Ательє – різновид концертного залу. Публіка або відсутня, або займає невелику площу. Найбільші розміри – до 3 оркестр чоловік) з хором частіше – тільки для оркестру на 50-70 чоловік 3 На одного виконавця рекомендується (1,8-2) 2 ì площі, на одного слухача – 0,5 2 ì Вільна частина підлоги повинна складати не менше (1/2-2/3) по довжині. Висота – не менше 9 м, щоб забезпечити відбиття від стелі – найбільш ранні і потужні – із затримкою (20-30) мс. У великих ательє висота і час затримки ще більші. Переважна форма – паралелепіпед. Розсіювання забезпечується за рахунок звукорозсіювальних елементів, бажано таких, що можна замінювати. 69 Перед введенням в експлуатацію обов'язково проводиться акустична настройка приміщення. Бажано, щоб використовувані звукопоглинальні матеріали не залежали від частоти, наприклад, дерев'яна плита, щільно прикріплена до стіни. Площадки відбиттів повинні бути гладкими, звуковідбивальними, щоб уникнути кашоподібності звучання (для підвищення чіткості). Розрахунок проводиться для загальних мікрофонів. Дикторські Кабінки малого розміру. Диктор через спеціальне вікно стежить за зображенням в сусідньому ательє, дає пояснення. Мова записується на фонограму. Пишеться прямий звук. Час реверберації приблизно 0,4 с. Час реверберації може регулюватися відстанню між диктором і мікрофоном. Мікшерські Приміщення, в яких здійснюється контроль звучання в процесі запису. Ательє для озвучування При озвучуванні фільмів змінюється плановість звучання. Якщо в кадрі актор знаходиться на вулиці, то слід писати прямий звук, причому енергія повинна убувати обернено пропорційно до квадрата відстані (якщо актор на віддалі або рухається). Коли актор в приміщенні, додається об'ємність звучання. В малому заглушеному приміщенні (кімната з килимами, м'якими меблями) – звук сухий (мало відбитої енергії), у великому залі, в галереї (облицювання – камінь, мармур) – звук гучний (великий час реверберації). Для імітації відкритого простору досить часу реверберації 0.3 T ñ і переваги прямої енергії (корисної, яка приходить на протязі перших 50 мс) над іншою на 15 дБ. Універсальні ательє Будувати на кіностудії багато ательє не вигідно економічно. Тому будують типові ательє: малі ( 3 300 ì ), середнє ( 3 1000 ì ) і велике ( 3 20000 ì ). 70 Акустичні умови змінюються для різних програм. Наприклад, встановлюють панелі, що повертаються, на стінах (кіностудія "Ленфільм"; панелі з різних сторін оздоблені різними поглинаючими матеріалами) або стулки, що відкриваються, на стінах і стелі (кіностудія ім. Довженко; одна сторона стулки дерев'яна, інша оформлена матами з супертонкого волокна. Повертаючи частину панелей, можна підібрати необхідну акустику залу. Література 1. Дідковський В.С., Луньова С.А. Основи архітектурної та фізіологічної акустики. – К Постприм, 2001. – 422 с. Электроакустика и звуковое вещание / Под ред. Ковалгина Ю.А. – М Горячая линия – Телеком, 2007. – 272 с. 3. Вахитов Я.Ш. Теоретические основы электроакустики и электроакустическая аппаратура. – М Искусство, 1982. – 415 с. 4. Гельфанд С. Слух введение в психологическую и физиологическую акустику. – М Медицина, 1984. – 240 с. 5. Коврыгин С.Д., Крышов СИ, Архитектурно-строительная акустика. – М Высшая школа, 1986. – 256 с. Акустический проект помещений. Методические указания к курсовой работе по дисциплине Акустика (Сост Е.С. Белоус, Б.М. Бескоровайный, В.Б. Галаненко и др. – Киев КПИ, 1985. – 68 с. Методические указания к лабораторным работам по курсу Техническая акустика, ч. 1-3 (Сост. В.Б. Галаненко, С.А. Козерук, С.А. Лунёва и др) – Киев КПИ, 1991. 71 8. Алдошина И.А., Приттс Р. Музыкальная акустика. – С.-П.: Композитор, 2006. – 720 с. 9. Маньковский В.С. Основы звукооператорской работы. – М Искусство, 1985. – 240 с. 10. Качерович АН. Акустическое оборудование киностудий и театров. – М Искусство, 1980. – 238 с. Акустика Справочник (А.П, Ефимов, А.В. Никонов, МА. Сапожков, В.И. Шоров). Под ред. МА. Сапожкова. – М Радио и связь, 1986. – 236 с. 12. Фурдуев В.В. Электроакустика. – М ОГИЗ: Техника, техническая литература, 1948. – 515 с. |