Лекция 7. Лекція 7 1 Американський дослідник Ю. Найда стверджує, що переклад полягає в створенні мовою перекладу найближчого природного еквівалента
 Скачать 16.5 Kb.
|
|
Тимошенко Аліна Лекція 7 1 Американський дослідник Ю.Найда стверджує, що переклад полягає в створенні мовою перекладу «найближчого природного еквівалента» оригіналу. По-друге, поняття «еквівалентність» набуває оціночний характер і «хорошим», або «правильним», перекладом визнається тільки еквівалентний переклад. По-третє, оскільки еквівалентність є умовою перекладу, завдання полягає в тому, щоб визначити цю умову, вказавши, в чому полягає перекладацька еквівалентність, що має бути обов'язково збережено при перекладі. Англійський перекладознавець Дж. Кетфорд визначає переклад як «заміну текстового матеріалу на одній мові (ІМ) еквівалентним текстовим матеріалом на іншій мові (ПМ)». 2 Визначивши переклад як «процес перетворення мовленнєвого твору однією мовою в мовленнєвий твір на іншій мові при збереженні незмінного плану змісту, тобто значення» і вказавши, що під змістом слід розуміти всі види відносин, в яких знаходиться мовна одиниця, Л.С. Бархударов тут же обмовляється, що про незмінність «можна говорити лише у відносному сенсі», що «при перекладі неминучі втрати, тобто має місце неповна передача значень, які висловлюються текстом оригіналу». Звідси Л.С. Бархударов робить закономірний висновок, що «текст перекладу ніколи не може бути повним і абсолютним еквівалентом тексту оригіналу», проте залишається незрозуміло, як це поєднати з тим, що «незмінність плану змісту» була вказана в якості єдиної визначальної ознаки перекладу . Якщо виходити з такого визначення, то було б логічно зробити висновок, що, оскільки немає незмінності змісту, то немає і перекладу 3 4 Референтна функція, металінгвістічна функція, поетична функція. 5 Еквівалентним перекладом буде українська фраза, що має ту ж емотивну установку (емотивну функцію) і максимально відтворює стилістичну форму прислів'я (поетична функція). Оскільки опис тієї ж ситуації не забезпечує необхідного результату, доводиться використовувати повідомлення, яке описує іншу ситуацію. Потрібно лише, щоб переклад зберігав мету комунікації оригіналу, а конкретне рішення може бути різним. 6 7 Відзначимо також існування ситуаційних лакун – таких ситуацій, які в одній мові описуються, а в іншій як би не існують і не згадуються в мові. Українською прийнято бажати здоров'я людині, коли вона чхне, а в Англії на це не прийнято звертати уваги. Нерідко лакуни існують і при описі самих звичайних ситуацій. У нас в Україні немає загальноприйнятого способу звернення до офіціантки або продавщиці, внаслідок чого нерідко доводиться чути, як до літньої жінки звертаються зі словом «Дівчино!». Чи не знаємо ми, і як покликати в ресторані офіціанта і як звернутися на вулиці до незнайомого чоловіка або незнайомої жінки. У багатьох ситуаціях всі наявні в нашому розпорядженні звернення («товариш, громадянин, пан» та ін.) виявляються недоречними і з'являються виродки на кшталт: «Жінко, вас тут не стояло!». 8 Експліцитний — явний, чіткий, розгорнутий, доступний зовнішньому спостереженню (на відміну від імпліцитного). Наприклад, мислення експліцитно розгортається у мовленні. Велика частина інформації, яку можна знайти про пам`ять, стосується, як правило, на експліцитно пам`яті. Імпліцитний — неявний, схований, такий, що (на відміну від експліцитного) може бути виявлений тільки через свої зв'язки з іншими об'єктами чи процесами. У мисли- тельному завданні інформація про невідомі об'єкти є значною мірою імпліцитною. Наприклад, розв'язок завдання в його умові існує приховано, імпліцитно. Термін імпліцитний широко вживається у психології для позначення того, що приховано від погляду дослідника, наприклад мотиви тієї чи іншої поведінки. 9 Семантичного варіювання -ибір ознак, за допомогою яких описується ситуація, неповністю визначає організацію переданої інформації. |