Тести крок. Методичні рекомендації для підготовки студентів до практичних занять

• Название: Методичні рекомендації для підготовки студентів до практичних занять
• Анкор: Тести крок
• Дата: 01.02.2023
• Размер: 0.57 Mb.
• Имя файла: 20131121-193633.doc
• Тип: Методичні рекомендації; #915374
• страница: 10 из 10

Кровотечі в ранньому післяпологовому періоді

33. Вагітні з багатоводдям, багатоплідною вагітністю, великим плодом і слабкістю перейм в пологах складають групу ризику з розвитку в післяпологовому періоді:

1. гестозу

* 2. кровотечі

3. еклампсії

4. анемії
34. Причина кровотечі в ранньому післяпологовому періоді після пологів великим плодом:

1. розрив матки

2. розрив шийки маткти

3. затримка частки плаценти

4. гіпотонія матки

* 5. все вище перераховане
35. Найбільш часта причина кровотечі в ранньому післяпологовому періоді:

1. повне передлежання плаценти

2. повне справжнє прирощення прирощення плаценти

* 3. гіпотонія матки

4. розрив матки

5. розрив шийки матки і піхви

6. вроджені коагулопатії
36. До кровотечі в ранньому післяпологовому періоді призводять:

1. слабкість пологової діяльності

2. багатоводдя

3. багатопліддя

4. великий плід

* 5. все перелічене
37. При кровотечі в ранньому післяпологовому періоді, що розпочалася, необхідно перш за все:

1. виконати ручне обстеження порожнини матки

2. оглянути м’які пологові шляхи

* 3. провести зовнішній масаж матки і ввести утеротоніки

4. клемувати параметрії

5. притиснути аорту
38. При кровотечі в ранньому післяпологовому періоді, що розпочалася, необхідно:

1. введення утеротоніків

* 2. все перелічене

3. ручне обстеження порожнини матки

4. огляд м’яких пологових шляхів
39. При кровотечі в ранньому післяпологовому періоді, що розпочалась, необхідно:

1. виконати зовнішній масаж матки і ввести утерото­ніки

2. провести ручне обстеження порожнини матки

3. оглянути м’які пологові шляхи

4. замістити патологічну крововтрату

* 5. виконати все перелічене
40. Метод зупинки кровотечі в ранньому післяпологовому періоді:

1. введення утеротоніків

2. гемотрансфузія

3. вишкрібання порожнини матки

4. ручне обстеження порожнини матки

* 5. все перераховане
41. Патологічна крововтрата в ранньому післяпологовому періоді потребує всього крім:

1. притиснути аорту

2. ввести утеротоніки

* 3. клемувати параметрії

4. виконати ручне обстеження порожнини матки

5. провести огляд пологових шляхів
42. Показанням до ручного обстеження післяпологової матки є все крім:

1. крововтрати, що перевищує фізіологічну

2. наявності рубця на матці

* 3. розриву шийки матки I-II ступеня

4. сумніви в цілісності посліду

5. підозра на розрив матки
43. Ручне входження в порожнину матки показано при:

1. кровотечі, що почалася, і відсутності ознак відділення плаценти

2. відсутності кровотечі і ознак відділення плаценты через 30 хв після народження плода

3. затримці частки плаценти

* 4. всіх вказаних ускладненнях

5. патологічній крововтраті в ранньому післяпологовому періоді
44. При гіпотонічній кровотечі в ранньому післяпологовому періоді, що стійко триває, показано:

1. повторне ручне обстеження порожнини матки

2. введення тампону з ефіром в заднє склепіння піхви

3. повторне введення утеротоніків

* 4. видалення матки і заміщення крововтрати

5. все перелічене
45. Групу ризику по патологічному перебігу пологів складають вагітні:

1. з обтяженим соматичним і акушерсько-гінеко­ло­гічним анамнезом

2. при наявності великого плода, багатоводдя і багатопліддя

3. з ускладеним перебігом вагітності

4. при наявності рубця на матці

* 5. зі всіма переліченими ускладненнями

Геморагічний шок в акушерстві

46. Адекватність гемодинаміки оцінюється на основі:

1. кольору шкіряних покривів і температури тіла

2. частоти пульсу, величини АТ і шокового індексу

3. показників почасового діурезу

4. показників ЦВТ і гематокриту

* 5. всього переліченого
47. Шоковий індекс:

* 1. відношення частоти пульсу до величини систолічного АТ

2. відношення частоти пульсу до діастолічного АТ

3. відношення систолічного АТ до частоти пульсу
48. Шоковий індекс:

1. інформативний показник об’єму крововтрати

2. відношення частоти пульсу до систолічного АТ

3. при зниженні ОЦК на 20–30% збільшується до 1

4. в нормі дорівнює 0,5

* 5. все перелічене вірне
49. Методи профілактики геморагічного шоку в акушерстві включають:

1. нормалізацію місцевого гемостазу

* 2. всі перелічені заходи

3. профілактику ДВЗ-синдрому

4. інфузійно-трансфузійну терапію

5. профілактику ниркової недостатності
50. При крововтраті до 1000 мл в ранньому післяпологовому періоді не показано:

* 1. перев’язка судин за методом Цицишвілі і видалення матки

2. ручне обстеження порожнини матки

3. введення утеротоніків

4. інфузійно-трансфузійна терапія

5. введення тампону з ефіром в заднє склепіння піхви
51. Терапія геморагічного шоку включає:

1. зупинку кровотечі (місцевий гемостаз)

2. інфузійно-трансфузійну терапію

3. профілактику ДВЗ-синдрому

4. профілактику ниркової недостатності

* 5. все перелічене

ДВЗ-синдром в акушерстві

52. Тривале знаходження в матці мертвого плода може стати причиною:

1. гіпотонічної кровотечі

2. прирощення плаценти

3. розриву матки

* 4. коагулопатичної кровотечі

5. всього вказаного вище

Завдання для самостійної роботи студентів

1. При УЗ-дослідженні встановити локалізацію плаценти.

2. Провести аналіз історії пологів при порушенні відділення плаценти.

3. Перевірити ознаки відділення плаценти в III періоді пологів.

4. Перевірити цілість плаценти після ії народження.

5. Оцінити тонус матки після народження плаценти.

6. Оцінити крововтрату після пологів.

7. Показати на фантомі методи зупинки гіпотонічних кровотеч.

8. Відібрати ліки для лікування гіпотонічних кровотеч.

9. Скласти план відновлення крововтрати при різних її об'ємах.

10. Провести аналіз історії пологів при порушенні зсідання крові.

11. Визначити стадію геморагічного шоку і обсяг терапевтичних заходів для корекції гемодинаміки.

12. Визначити стадію ДВЗ-синдрому.

13. Відібрати ліки для лікування ДВЗ-синдрому.

Ситуаційні задачі

№ 1. Ознаки відшарування плаценти позитивні. При застосуванні зовнішніх прийомів послід не відходить, почалась кровотеча. Діагноз. Тактика лікаря ?

№ 2. Через 15 хвилин після народження посліду почалась кровотеча з по­логових шляхів. Матка м'яка, без чітких контурів, дно її на рівні 16 см над лоном. Діагноз. Тактика лікаря ?

№ 3. Кровотеча, яка розпочалась через 20 хвилин після народження пла­центи, час від часу стихає, але потім відновлюється. Крововтрата досягла 1,5% від маси тіла. Діагноз. Тактика лікаря ?

№ 4. Породілля, у ранній післяпологовий період крововтрата склала 1,5% маси тіла, кровотеча продовжується. Пульс — 110 за 1 хв, AT — 95/50 мм рт. ст. Шкірні покриви бліді, жінка адинамічна. Діагноз. Тактика лікаря ?

№ 5. Породілля у ранній післяпологовий період втратила 1,5 л крові. Матка періодично розслаблюється, кровотеча відновлюється, кров, що виділяється з пологових шляхів, не зсідається. Діагноз. Тактика лікаря ?

№ 6. У породіллі 36 років відбулись пологи живим доношеним хлопчиком вагою 4500 г, зростом 55 см. Послід виділився самостійно, цілий. Крововтрата у ІІІ-му періоді склала 400 мл. Через 10 хвилин із піхви виділився згорток крові масою 100 г. Матка скоротилась добре. Діагноз. Тактика лікаря ? Профілактика.

№ 7. У породіллі Т., 25 років, відбулись пологи живим доношеним малюком масою 3400 г, зростом 51 см. Послід видідився самостійно, дефект часточки. Крововтрата до 300 мл. Тактика лікаря ?

№ 8. У породіллі К., 28 років, пологи живим хлопчиком 3800 г, зростом 52 см. через 45 хв після народження дитини ознак відділення посліду немає. Гемодинаміка стабільна. Тактика лікаря ?

№ 9. Породілля у ранній післяпологовий період втратила 1,0 л крові, що склало 1% маси тіла. Кровотеча продовжується. Пульс — 110 за 1 хв, AT 95/50 мм рт. ст. Шкірні покрови бліді, жінка адинамічна. Діагноз. Тактика лікаря ?

№ 10. У пологовий будинок поступила вагітна з діагнозом передчасного відшарування плаценти. Під час операції разом з ретроплацентарною гемато­мою крововтрата склала 1,3 % маси тіла. Відмічається виділення рідкої крові, що не згортається, генералізована кровоточивість місць ін'єкцій, опе­раційного поля, гематурія. Визначити стадію ДВЗ-синдрому. Тактика лікаря?

Завдання для позааудиторної роботи

1. На матеріалі клініки зробіть аналіз частоти різних видів післяпологових кровотеч.

2. На матеріалах клініки простежте зв'язок між об'ємом крововтрати та перебігом післяпологового періоду.

3. Напишіть реферат на тему "ДВЗ-синдром в акушерстві".

4. Складіть схему лікування різних стадій ДВЗ-синдрому.

5. Проведіть дослідження за матеріалами лікарні про частоту масивних акушерських кровотеч.

6. Проведіть аналіз історії пологів, що закінчились видаленням матки у зв'язку з масивною матковою кровотечею та розвитком ДВЗ-синдрому.
7. Рекомендована література.

1. Гайструк А.Н., Гайструк Н.А., Мороз О.В. Неотложные состояния в акушкерстве. Учебник для студентов высших медицинских учебных заведений. – Винница: «Книга-Вега», 2009. – 576 с.

2. Неотложные состояния в акушерстве и гинекологии /Под ред. проф. Степанковской Г.К., Венцковского Б.М. — К.: Здоров'я, 2000.

3. Степанківська Г.К., Михайленко О.Т. Акушерство. — К.: Здоров'я, 2000.

4. Чернуха Е.А. Родовой блок. — М., 2001.

5. Акушерские кровотечения. Экстренная помощь: Учебн. Пособие /Герасимович Г. И., Колгушкина Т. Н., Можейко Л. Ф. — Мн.: Высш. шк., 1997. — 66 с.

6. Зильбер А.П., Шифман Е.М. Акушерство глазами анестезиолога /Этюды критической медицины: Т.З. — Петрозаводск: Изд-во ПГУ, 1997. — 397 с.

7. Акушерские кровотечения /В. И. Кулаков, В. Н. Серов, А. М. Абубакирова, И. И. Баранов. — М.: Триада—X, 1998. — 96 с.

8. Профілактика та інтенсивна терапія масивних маткових кровотеч в акушерстві (методичні рекомендації). Міністерство охорони здоров'я України., — К., 2000.— 32 с.