Тема 1.1. Методичні рекомендації для студентів навчальна дисципліна Сестринська практика Модуль 4
 Скачать 128 Kb.
|
|
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ О.О.БОГОМОЛЬЦЯ “Затверджено” на методичній нараді _________________________ Завідувач кафедри №4 д.м.н., академік НАМН України професор В.Г.Майданник “_____”____________2015 р. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ СТУДЕНТІВ
Київ 2015
Засвоєння понять медичної етики та деонтології, оволодіння професійними обов'язками медичного персоналу в педіатричній практиці, дотримання фахової субординації, знання медичної документації та правила її ведення виховує у студента дисциплінарну відповідальність, моральність та професійні якості медика. Робота медичної сестри у питаннях законодавства додає впевненості та відповідальності при виконанні службових обов’язків, тому знайомство із законодавчими та нормативними актами необхідно для підготовки сучасної медичної сестри.
Знати: (а=ІІ)
Вміти (а=ІІІ)
4.1.Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
4.2. Теоретичні питання до заняття
Орієнтовна карта для самостійної роботи над учбовою літературою при підготовці до практичного заняття
Зміст теми: Однією з основних галузей охорони здоров'я населення України є охорона материнства і дитинства. Лікувально-профілактична допомога дітям становить систему, котра забезпечує організацію медичного спостереження за здоровими дітьми та підлітками і надання їм, якщо необхідно, кваліфікованої медичної допомоги. Загальними принципами організації цієї допомоги є доступність і безкоштовність основних її видів, синтез лікувальної та профілактичної роботи, дільничний принцип медичної допомоги (або надання її сімейним лікарем чи лікарем загального профілю), застосування диспансерного методу, послідовність амбулаторної та стаціонарної допомоги, етапність спеціалізованого медичного забезпечення. Медична сестра - представник середньої медичної ланки. На посаду медичної сестри призначають осіб, що закінчили медичні училища з терміном навчання не менше 2 років та отримали свідоцтво про присвоєння кваліфікації медичної сестри. Особливості деонтології в роботі медсестри з дітьми та їх родичами Медичні працівники, які безпосередньо знаходяться серед дітей, завжди повинні враховувати психологічні особливості хворих, їх переживання, відчуття. Медичній сестрі належить ведуча роль в створенні сприятливої психологічної обстановки в лікувальній установі, що нагадує дитині домашню обстановку . Медичний працівник повинен вміти компенсувати дітям відсутність батьків і близьких. Особливо погано переносять розлуку з батьками діти до 5 років. Проте навіть хворобливо переживаючи тимчасовий відрив від батьків діти досить швидко звикають до нової обстановки, заспокоюються. У зв'язку з цим часті відвідини батьків в перші дні госпіталізації можуть травмувати психіку дитини. Доцільно в період адаптації (3—5 днів) не допускати частих візитів батьків. Після закінчення цього періоду, якщо батьки або близькі родичі не можуть регулярно відвідувати хвору дитину, медична сестра повинна порекомендувати їм частіше присилати листи, носити передачі, щоб дитина відчувала турботу і увагу. Слід пям'ятати, що у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку нерідко виникають страхи болю, білих халатів, самотності. У зв'язку з цим у таких дітей часто розвиваються невротичні реакції (нетримання сечі (енурез) або калу (енкопрез), заїкання і т.і.). Медична сестра повинна допомогти дитині подолати страх. Необхідно в довірчій бесіді з дитиною з'ясувати причини того або іншого страху, розсіяти його, підбадьорити хворого, особливо перед лікувальними та діагностичними процедурами. Бажано забір крові з вени, виконання ін'єкцій і т.і. проводити дітям, що поступили недавно, і що знаходиться в стаціонарі тривалий час одночасно. Діти в цих випадках, як правило, набагато легше переносять незнайомі їм маніпуляції. Медичні працівники не повинні вести розмови на професійні теми при хворих дітях. Важливо враховувати що деякі діти відрізняються недовірливістю, сугестивністю і в них може розвинутися ятрогенії, тобто захворювання, спровоковані дією медичного працівника, що відносяться до психопатій. При спілкуванні з хворими медична сестра зазнає емоційної напруги, що іноді спичинена неправильною поведінкою дітей, їх капризами, необґрунтованими вимогами батьків. В цих випадках медична сестра, як і будь-який медичний працівник, повинна зберігати спокій, вміти пригнічувати в собі дратівливість і надмірну емоційність. Неприпустимо розподілення дітей на "добрих" і "поганих", а тим більше виділяти "любимчиків". Діти надзвичайно чутливі до ласки і тонко відчувають відношення до них дорослих. Тон розмови з дітьми завжди повинен бути рівним, привітним. Все це сприяє встановленню між дитиною і медичним персоналом доброзичливих, довірливих відносин і впливає на хворого позитивно. Велике значення при спілкуванні з дитиною має чуйність, тобто прагнення зрозуміти його переживання. Терпляча бесіда з дитиною дозволяє виявити особові особливості, домінуюче переживання, допомагає в постановці діагнозу. Потрібно не тільки формально вислухати скарги хворої дитини, а проявити теплу участь, відповідно реагуючи на почуте. Хворий заспокоюється, побачивши відношення медичного працівника, а останній отримує додаткову інформацію про дитину. Навпаки, різкий або фамільярний тон в розмові створює перешкоду для встановлення нормальних взаємостосунків хворого і медичної сестри. Взаємостосунки медичної сестри з батьками і близькими хворої дитини. Батьки, особливо матері, в більшості випадків важко переживають захворювання дитини. Мати тяжкохворого в тому або іншому ступені психічно травмована і її реакції можуть бути неадекватними. Тому необхідний індивідуальний підхід до матері з боку всіх без виключення медичних працівників. Особливу увагу необхідно приділяти матерям, що здійснюють догляд за тяжкохворою дитиною в стаціонарі. Важливо не тільки заспокоїти жінку словами, але і створити необхідні умови для повноцінного відпочинку, харчування, переконати її, що дитина отримує правильне лікування і знаходиться в "добрих руках". Мати повинна розуміти важливість і правильність призначених лікарем і виконуваних медичною сестрою маніпуляцій, процедур. Більшість батьків відноситься до медичних сестер з теплотою, довір'ям і вдячні їм за їх нелегку працю. Проте зустрічаються і "важкі батьки", які намагаються грубістю і нетактовною поведінкою добитися особливої уваги співробітників лікарні до своєї дитини. З такими батьками медичні працівники повинні проявляти внутрішню стриманість і зовнішній спокій, що саме по собі позитивно діє на погано вихованих людей. Великого такту вимагає бесіда медичної сестри з батьками і близькими хворої дитини в дні відвідин і прийому передач. Не дивлячись на завантаженість, медичний працівник повинен знайти час спокійно і неквапливо відповісти на всі питання. Особливі труднощі можуть виникнути, коли батьки намагаються дізнатися про діагноз захворювання дитини, уточнити правильність лікування, що проводиться, призначення процедур. В цих випадках бесіда медичної сестри з родичами не повинна виходити за рамки її компетенції. Вона не має права розказувати про симптоми і можливий прогноз захворювання. Медична сестра повинна ввічливо вибачитися, послатися на необізнаність і направити родичів до лікаря або завідуючого відділенням. Не слід прагнути виконати необґрунтовані вимоги батьків, наприклад припинити призначені лікарем ін'єкції, змінити режим і дієту. Такого роду "чуйність" здатна принести лише шкоду і не має нічого спільного з принципами гуманної медицини. У взаємостосунках медичних працівників з батьками важливе значення має форма звертання. Звертаючись до батьків, медична сестра повинна називати їх на ім'я та по батькові, не допускати фамільярності і не користуватися такими термінами, як "матуся" і "тато". Контакти медичних працівників з батьками в дитячих відділеннях тісні і часті. Правильна тактика спілкування середнього медичного персоналу з рідними і близькими хворої дитини створює належну психологічну рівновагу міжособистих взаємостосунків медичний працівник — хвора дитина — його батьки. Законодавчі та нормативні акти, що регламентують роботу медсестри педіатричного відділення. Робота медичних сестер організується відплвідно положень, викладених в „Збірнику стандартів та технологій по організації та виконання робіт середнім медичним персоналом лікувально- профілактичної установи м. Київа” (1998 р.). У ньому визначено склад середнього медичного персоналу соматичного відділення (в тому числі педіатричного) лікарні: старша медична сестра відділення, палатна медична сестра, медична сестра процедурного кабінету), їх обов’язки, права та відповідальність. Цей збірник починається „Кодексом медичної сестри”, який розроблений і затверджений Міжнародною Радою медичних сестер (1973р., 1989р.). Тести для самоконтролю:
А. Норми поведінки. Б. Моральні правила певної соціальної групи.
А. норми поведінки Б. сукупність моральних критеріїв С. Стосунки між медичними працівниками Д. Професійний обов’язок медичних працівників.
Відповідь на тести 1-С 2-Б 3-Д . Задачі для контролю заключного етапу 1. У дитини, що перебуває на лікуванні в клініці з приводу пневмонії, день народження. Мама наполягає на його святкуванні у боксі, з участю інших дітей, що перебувають у відділенні. Як повинна діяти медична сестра в даній ситуації? 2. Медична сестра під час обходу в боксі з обуренням сказала санітарці: “Якщо Ви і далі так погано прибиратимете, то Ви позаражаєте всіх дітей у відділенні!”. Оцініть поведінку медичної сестри. Відповіді до задач
Основна література:
Додаткова література:
|