Лекции. Лекция_45_БУВЭД. Тема Облік операцій з експорту
 Скачать 94 Kb.
|
|
Змістовий модуль 2 «Облік експортно - імпортних операцій» Тема 4. Облік операцій з експорту Порядок формування цін на експортовані товари Документальне оформлення операцій з експорту товарів 3. Облік операцій з експорту товарів 1. Порядок формування цін на експортовані товари Важливий вплив на організацію обліку експортних операцій надає порядок формування цін на експортовані товари. Економічне регулювання питання формування цін здійснюється міжнародними правилами "ЇНКОТЕРМС", законодавчими документами і нормативними актами по ціноутворенню, чинним законодавством по оподатковуванню, а також шляхом установлення держмита. Насамперед, при формуванні ціни необхідно мати на увазі, підлягає або не підлягає обкладанню митом, податком на додану вартість, митним збором даний вид товару і чи є він підакцизним. Порядок оподатковування експортованих товарів залежить від виду експортної операції та ліквідності експортованого товару. Експортовані товари мають наступні види оцінки: контрактна вартість, інвалютна вартість, фактурна вартість, митна вартість, облікова вартість. Контрактна вартість експортованих товарів - це продажна вартість у валюті контракту відповідно до базисних умов постачання. Фактурна вартість експортованих товарів - вартість товарів, що фактично сплачена або підлягає сплаті, або ж повинна компенсуватися зустрічними постачаннями товарів відповідно до умов зовнішньоторговельного договору закупівлі-продажу. Ця вартість, вказується в комерційних документах, вона характеризує доход від продажу експортованих товарів, оскільки саме сума фактурної вартості відбивається з момент виникнення доходу. Перерахунок фактурної вартості, зазначеної у документах українською експортера, у національну валюту виробляється за курсом НБУ на дату вивізної вантажної митної декларації або за курсом раніше перерахованого авансу. Фактурна вартість відповідає конкретному етапові в обліку цих товарів - це етап їх реалізації. Митна вартість експортованих товарів. Визначення митної вартості виробляється в залежності від базисних умов постачання. При базисних умовах постачання в межах території України в митну вартість, окрім фактурної вартості, включається вартість транспортування до митного кордону України. По базисних умовах постачання за межі кордону України витрати за межами кордону України не враховуються, оскільки дані витрати в митну вартість не включаються. Сплата мита і митних зборів виробляється до або на момент митного оформлення. Перерахунок інвалютної складової виробляється за курсом Національного банку України на дату оформлення ватажної митної декларації. Облікова вартість експортних товарів. В основі облікової вартості експортованих товарів лежить їхня історична або справедлива вартість, що складається з вартості витрат па виробництво експортованої продукції або покупної вартості покупних товарів без обліку податку на додану вартість. Відшкодування з бюджету податку на додану вартість, сплаченого постачальникам сировини й товарів, виробляється на загальних підставах, виключення складає експорт по бартерних операціях. Податкового кредиту немає по операціях, що пільгуються на території України, тобто по товарах, що не є об'єктом оподатковування по податку на додану вартість. Згідно П(С)БО 9 "Запаси", при відпустці товарів у продаж або іншого вибуття можуть застосовуватися наступні методи їхньої оцінки: ідентифікованої собівартості відповідної одиниці, середньозваженої собівартості, собівартості перших за часом надходження. У фактичну вартість експортних постачань включаються витрати; на одержання ліцензій (якщо товар ліцензійний); по підготовці товару до відвантаження; витрати, зв'язані з рухом експортованих товарів; витрати, зв'язані з їх митним оформленням. Усі витрати розподіляються між експортером і імпортером відповідно до визначених з договорі базисних умов постачання. Для експортерів України ці витрати включають у фактичну вартість експортних постачань, а не експортованих товарів. Тому на відміну від імпортованих товарів, необхідності в калькуляції експортованих товарів немає. Проте, інформація про ці витрати важлива, оскільки контрактна вартість експортованих товарів повинна покривати не тільки їх фактичну вартість, але й перераховані вище витрати та суми сплачених мита й зборів. Більш того, контрактна вартість повинна забезпечити експортерові одержання прибутку. 2. Документальне оформлення операцій з експорту товарів. Лист Державної митної служби України (ДМСУ) від 11.08.98 р. № 10/1-1819-ЕП включає орієнтований перелік документів, що суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності зобов'язані подавати для митного оформлення в режимі "експорт". Названий лист містить посилання па законодавчі й нормативні акти, що вимагають надання цих документів. Документи, що застосовуються в експортних операціях, можна підрозділити на наступні групи: Документи, пов'язані з рухом товарів: договірні, дозвільні, повідомні, страхові, товарно-супроводжувальні, товарно-транспортні, митного оформлення, складські, документи, з приймання імпортного товару (прийомний акт, акт експертизи Торгово-промислової палати, рекламаційний акт). Документи, пов'язані з рухом коштів: дозвільні, розрахункові, платіжні або фінансові, банківські, претензійно - арбітражні. Докладна класифікація документів, що можуть знадобитися при митному оформленні товарів, приведена в додатку 11 до інструкції № 307. На підставі цього додатку до комерційних документів відносять рахунок-фактуру і пакувальний аркуш. Документами, що підтверджують експорт товарів, є товарно-супровідна, транспортна, експедиторська, страхова і митна документація. Для здійснення розрахунків з експортної операції експортером оформляється розрахункова документація і на підставі банківських документів проводять зарахування інвалютних надходжень. Документальне оформлення експортного вантажу повинне відповідати вимогам міжнародних стандартів. При перетинанні експортованим товаром митного кордону митний орган звіряє відповідність даних представлених документів і при відсутності розбіжностей на вивізній вантажній митній декларації ставиться особиста номерна печатка. Вантажна митна декларація фіксуються в реєстрі, один екземпляр яких передається в уповноважені банки експортерів. Уповноваженим банком фіксуються експортні операції резидентів після одержання реєстрів вантажних митних декларацій в аналогічному журналі з одночасною вимогою від резидента копії контрактів і копії товарно-супровідних документів, що підтверджують момент фактичного перетинання митного кордону України. 3. Облік операцій з експорту товарів Виходячи з економічної сутності операцій з експорту товарів можна виділити наступні об'єкти обліку: - матеріальні активи - експортовані товари, що забезпечують здійснення цих постачань; - господарські процеси й операції, що викликають рух і зміну активів – це продаж і списання експортованих товарів; доходи, витрати і фінансові результати; розрахунки з іноземними покупцями, іншими юридичними і фізичними особами, обумовлені видом зовнішньоторговельного постачання, видом зв'язку між контрагентами й умовами зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу. При цьому наявність перерахованих об’єктів обліку залежить від того, хто з контрагентів здійснює основні операції й хто забезпечує транспортування, декларування, страхування й інші. Оскільки експортовані товари призначені для вивозу з метою реалізації за межами митного кордону України, то вони з моменту відвантаження на адресу іноземного покупця вважаються експортованими. Експорт товарів може здійснюватися не тільки за іноземну валюту, але і за національну. Валюта розрахунків повинна бути обговорена в контракті і по розрахунках у національній валюті у резидента повинна бути індивідуальна ліцензія НБУ. Реалізація товарів на експорт за договором купівлі-продажу може здійснюватися з попередньою оплатою або з відстрочкою платежу. Витрати, зв'язані з транспортуванням експортованих товарів, страховкою, митним оформленням і банківським обслуговуванням відображаються на рахунках витрат і включаються до складу валових витрат. Облік доходу від продажу товарів на експорт ведеться в національній валюті і подальшому перерахунку в зв'язку зі зміною курсу НБУ не підлягає. Одночасно з доходом від продажу товарів у бухгалтерському обліку відображаються операції по їхньому списанню. Списання реалізованих товарів виробляється по одному з методів оцінки товарів відповідно до П(С)БО 9 "Запаси". Податкові розрахунки по експортних операціях. Податкові розрахунки з бюджетом по ПДВ виникають у тому випадку, якщо суб'єкт ЗЕД є платником по даному виді податку. Об'єктом обкладання ПДВ з експорту товарів є не сума доходу від їх продажу, а вартість товарів, що вивозяться за митну границю України. Операції по вивозу товарів на експорт обкладаються ПДВ по "нульовій" ставці. На відвантажені на експорт товари, зроблені для нерезидента послуги оформляється податкова накладна, екземпляр якої зберігається у платника податків. Відсутність податкових накладних є порушенням правил ведення податкового обліку. Податкові зобов'язання виникають при виписці податкових накладних. Якщо по такому постачанню, відповідно до умов зовнішньоекономічного договору вивіз або митне декларування товарів у експортера не передбачено, то ставка ПДВ складає 20 %. Податковий кредит по експортованих товарах (продукції) надається незалежно від того, як експортний товар купувався, а також незалежно від валюти розрахунків. Якщо підприємство-експортер с квартальним платником ПДВ, то воно має право на бюджетне відшкодування податкового кредиту протягом кварталу пропорційно відсоткові обсягу експортних продажів у загальному обсязі оподатковуваних операцій. Порядок відображення операцій по експорту товарів - це комплекс операцій, що відображаються у хронологічній послідовності відповідно до методологічних основ, основні положення яких викладені в П(С)БО 16 (у частині витрат по експорту), П(С)БО 15 (у частині доходу від продажу товарів на експорт), П(С)БО 9 (у частині списання реалізованих товарів на експорт); П(С)БО 21 (у частині оцінки доходу від продажу, перерахунку або не перерахунку сум в інвалюті по рахункам 371, 362, 685.2), П(С)БО 11 (у частині виникнення зобов'язань по операціях експорту товарів за одержувані послуги і надані гарантії). В бухгалтерському обліку для відображення експорту товарів застосовуються такі рахунки: - 93 "Витрати на збут" - для обліку витрат по збуту товарів. По дебету рахунка відображаються, витрати підприємства пов'язані зі збутом товарів. По кредиту - списання цих витрат на фінансові результати. В окремих випадках необхідно додаткове застосування рахунка 39 для обліку таких витрат, коли дата періоду відвантаження товарів і дата відображення доходу від їхнього продажу не збігаються. 281/ "Товари відвантажені" або 29/ "Товари відвантажені". Для обліку експортованих товарів за умови, що умовою виконанім постачання є доставка товару в обговорений пункт призначення за межами території України; 281 "Товари". Для списання з матеріально-відповідальних осіб товарів, 902 "Собівартість реалізованих товарів". Для списання товарів, що реалізовані на експорт. По дебету рахунка відображається списання товарів із балансу підприємства за обліковими цінами, згідно П(С)БО 9 "Запаси". По кредиту - списання собівартості товарів на фінансові результати; 702 - "Доход від реалізації товару". Дія обліку доходівпід продажу товарів на експорт у момент його визнання згідно П(С)БО 15 "Дохід" і базисних умов поставки "ІНКОТЕРМС". Момент переходу права власності на товар може бути: в момент відпустки товару (Е - умова), в момент його відвантаження (F і С- умови), в момент передачі товару покупцеві, або його представнику (Д — умови). По кредиту рахунка відображається отримання доходу у розмірі контрактної вартості товарів. По дебету рахунка відображається списання доходу на фінансові результати діяльності. Для одержання інформації про доходи, отриманих в інвалюті, рекомендується відкривати субрахунок другого порядку 702.2 - доходи в інвалюті; - 362 "Розрахунки з іноземними покупцями" - для обліку розрахунків з іноземними покупцями з додатковими субрахунками. Необхідність зазначених субрахунків обґрунтовується наявністю поняття монетарні й немонетарні статті балансу. Субрахунок 362/по грошових розрахунках є монетарною статтею балансу. По дебету субрахунку відображається контрактна вартість відвантаженого товару згідно з ВМД, а також позитивні курсові різниці при підвищенні курсу на дату балансу та на дату погашення заборгованості. По кредиту субрахунку відображається отримання іноземної валюти від покупця, тобто погашення боргу, згідно виписки банку, а також від'ємна курсова різниця, яка виникла на дату балансу або на дату погашення боргу. Субрахунок 362/ по грошових розрахунках є немонетарною статтею балансу і при зміні курсу НБУ не переоцінюється. 681 "Розрахунки за авансами отриманими" – для обліку зобов'язань по авансах отриманим. Для одержання інформації про аванси, отриманих в інвалюті, рекомендується відкривати субрахунки другого порядку: - 6811 "Розрахунки за авансами, отриманими в національній валюті". По кредиту рахунку відображається отримання авансу в іноземній валюті від покупця, згідно виписки банку. По дебету рахунку відображається залік авансу дебіторською заборгованістю іноземного покупця. - 6812 "Розрахунки за авансами, отриманими в іноземній валюті". По кредиту субрахунку відображається отримання авансу в іноземній валюті від покупця, згідно виписки банку. По дебету субрахунку відображається залік авансу дебіторською заборгованістю іноземного покупця або повернення суми авансу з будь-яких обставин. В такому разі субрахунок слід віднести до монетарних статей балансу і відбити суму курсової різниці, яка виникла на дату балансу або на дату погашення боргу. - 377 "Розрахунки з іншими дебіторами". Для обліку розрахунків із митними органами або брокерською фірмою по митному оформленню вантажу. По дебету рахунка відображається перерахування попередньої оплати, тобто виникає заборгованість цих установ перед підприємством по наступному наданню послуг. По кредиту - надання митними установами послуг підприємству, згідно ВМД та рахунка брокерської установи; - 641, 643, 644 - для обліку розрахунків по ПДВ; - 685 "Розрахунки з іншими кредиторами". Для обліку розрахунків із різними організаціями по одержуваних послугах у процесі експорту товарів. Зазначені рахунки перераховані, за умови, що експортне постачання є пряме й розрахунки з іноземним контрагентом здійснюються без посередника. Тема 5. "Облік операцій з імпорту" Порядок формування цін на імпортовані товари Документальне оформлення операцій з імпорту товарів Облік операцій з імпорту товарів Порядок формування цін на імпортовані товари Важливий вплив на організацію обліку імпортних операцій надає порядок формування цін на імпортовані товари. Економічне регулювання питання формування цін здійснюється міжнародними правилами "ІНКОТЕРМС", законодавчими документами і нормативними актами по ціноутворенню, чинним законодавством по оподатковуванню, а також шляхом установлення держмита. При формуванні ціни необхідно мати на увазі, підлягає або не підлягає обкладанню митом, податком на додану вартість, митним збором даний вид товару і чи є він підакцизним. Порядок оподатковування імпортованих товарів залежить від виду імпортної операції, критичності імпорту. Імпортовані товари мають наступні види оцінки: контрактна вартість, інвалютна вартість, фактурна вартість, митна вартість, облікова вартість. Фактурна вартість імпортованих товарів – вартість, що фактично сплачена або підлягає сплаті, або ж повинна компенсуватися зустрічними постачаннями товарів відповідно до умов зовнішньоторговельного договору закупівлі-продажу. В основі фактурної вартості лежить контрактна вартість. Перерахунок її у національну валюту проводиться за курсом Національного банку України на дату ввізної вантажної митної декларації або за курсом раніше перерахованого авансу. Фактурна вартість імпортних товарів підтверджує інвалютну оцінку первісної їхньої вартості комерційними документами постачальника. Порядок перерахунку інвалютної вартості імпортних товарів у національну валюту визначений П(С)БО 21 "Вплив змін валютних курсів" і залежить від умов розрахунків з іноземним контрагентом. У бухгалтерському обліку порядок перерахунку валютної складової первісної вартості імпортних товарів по постачаннях при авансових платежах визначається, виходячи з курсу інвалюти на дату сплати авансу, і подальшому перерахунку не підлягає. А по постачаннях із наступною оплатою визначається, виходячи з її курсу на дату ввізної вантажної митної декларації, і подальшому перерахунку не підлягає. Ввізна вантажна митна декларація до введення П(С)БО 21 по суті була підтверджуючим документом не тільки декларування імпортних товарів, але і первинним документом, що підтверджує їхню первісну оцінку в перерахуванні в національну валюту. За діючою методикою вартість отриманих активів (тобто валютна складова імпортних товарів) по постачаннях із здійсненням авансових платежів визнається по сумі авансових платежів із застосуванням валютних курсів, виходячи з послідовності здійснення авансових платежів. Якщо по імпортному постачанню були здійснені авансові платежі, а постачання товарів було одночасним, то перерахунок інвалютної вартості визначених частин партій товарів повинен вироблятися по одному або декільком курсам авансу, іншої ж частині - за курсом ввізної вантажної митної декларації. Це ускладнює облік, тому що виходить, що той самий імпортний товар, що надійшов однією партією, буде мати різну історичну вартість, а це у свою чергу впливає на його облікову вартість. Митна вартість імпортних товарів - визначається на базі фактурної вартості, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари на момент перетинання митного кордону України. Момент перетинання митного кордону - початок або здійснення митного оформлення товару. Визначення митної вартості виробляється в залежності від базисних умов постачання. З метою її визначення в розрахунок береться фактурна вартість товарів з урахуванням витрат по його транспортуванню до митного кордону України. У ввізній вантажній митній декларації, поданою декларантом імпортного постачання, митні органи вказують підлягаючі сплаті суми мита, митних зборів, єдиного митного збору, податку на додану вартість, а якщо товари є підакцизними, суму акцизного збору. Сплата мита і митних зборів, податку на додану вартість виробляється до або на момент митного оформлення. Визначення митної вартості, нарахування й сплата податків, мита, митних зборів і інших митних платежів представляють процес розмитнення імпортованих товарів. У базу розрахунку податку на додану вартість включається митна вартість товарів, тому сума зазначеного податку не завжди буде дорівнювати 20% їхньої первісної вартості при постачаннях із попередніми авансовими платежами. Крім податків і зборів, обов'язкових на етапі розмитнення, суб'єкт сплачує й інші платежі неподаткового характеру. Якщо перші, можуть бути включені у вартість імпортованих товарів, то інші - ні і повинні бути віднесені на субрахунок 948 "Визнані штрафи, пеня, неустойки" або субрахунок 949 "Інші витрати операційної діяльності", а для цього треба чітко знати перелік митних платежів і перелік платежів неподаткового характеру. Історична вартість імпортних товарів- складається з фактурної вартості, відповідно до базисних умов постачання, вираженої у валюті, обумовленої контрактом або інвалютної вартості, якщо доставка товару здійснена імпортером, а витрати імпортера за межами митного кордону України підтверджені відповідними документами по доставці товару, а також оплачених сум митного збору, мита, акцизного збору. Перерахунок інвалютної вартості в національну валюту України проводиться за національним курсом НБУ на дату подачі ввізної вантажної декларації у митний орган або за курсом раніше перерахованого авансу і є обліковою вартістю придбаних товарів і відповідає етапові їхнього оприбуткування. Згідно П(С)БО 9 "Запаси" придбані запаси беруться на облік по їх історичній вартості, формування якої відбувається в залежності від форми надходження запасів на підприємство. Історичною вартістю запасів, придбаних за плату, є первісна вартість запасів, що складається практично з усіх фактичних витрат, зв'язаних із пошуком і придбанням запасів і приведенням їх у майно, у якому вони придатні для використання в запланованих цілях. Витрати, що несе імпортер, це витрати, понесені до митного кордону України й витрати, понесені на території України. Витрати, понесені до митного кордону України, включаються в інвалютну вартість імпортованих товарів, а також у їхню митну вартість, ому що вони обов’язково повинні бути включені в первісну вартість цих товарів. Необхідність включення витрат, понесених на території України, у первісну вартість імпортованого товару залежить від їхнього призначення і визначається імпортером самостійно. Сума транспортно-заготівельних витрат, здійснених на придбання кожної партії запасів, може не розподілятися між одиницями цих запасів, а узагальнюватися на окремому субрахунку для обліку запасів і щомісяця розподілятися між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця й сумою запасів, що вибули за звітний місяць. Для скорочення трудомісткості оцінки товарних одиниць і можливості оперативності одержання інформації необхідно відкривати субрахунок до рахунка 28 "Товари" субрахунок 289 "Інші витрати, що відносяться до вартості товарів". При придбанні товарів на зазначеному субрахунку будуть враховуватися витрати, зв'язані з їхнім придбанням, а списання цих витрат буде вироблятися в міру їх списання. 2.Документальне оформлення операцій з імпорту товарів Документи, що застосовуються в імпортних операціях можна підрозділити на документи, пов'язані з рухом товарів і документи, пов 'язані з рухом коштів. Документи, пов 'язані з рухом коштів: дозвільні, розрахункові, платіжні або фінансові, банківські, претензійно - арбітражні. Документами, що підтверджують імпорт товарів, є товарно-супровідна, транспортна, експедиторська, страхова і митна документація. Для здійснення розрахунків з імпортній операції експортером оформляється розрахункова документація і на підставі банківських документів виробляється зарахування інвалютних надходжень. Дату імпортного постачання у залежності від базисних умов "ІНКОТЕРМС" може визначити: дата документа, виданого транспортною організацією, що прийняла товар для перевезення (дата штемпеля прикордонної станції на залізничній накладній; дата коносамента або штурманської розписки; дата авіанакладній і ін.); дата розписки транспортно-експедиторської фірми про приймання вантажу для подальшого відправлення по призначенню; дата складського свідчення у випадку, якщо покупець несвоєчасно надасть тоннаж, і продавець скористається своїм правом передати товар на збереження на склад за рахунок покупця. 3.Облік операцій з імпорту товарів Виходячи з економічної сутності операцій з імпорту товарів можна виділити наступні об'єкти обліку: матеріальні активи - імпортовані товари, що є наслідком здійснення імпортних постачань; господарські процеси й операції, що викликають рух і зміну оцінки активів - це купівля і ввіз імпортованих товарів; витрати з постачання; розрахунки з іноземними постачальниками, органами митного контролю, іншими юридичними і фізичними особами, обумовлені видом зовнішньоторговельного постачання, видом зв'язку між контрагентами й умовами зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу. При цьому наявність перерахованих об'єктів обліку залежить від того, хто з контрагентів здійснює основні операції й хто забезпечує транспортування, декларування, страхування й інші. Імпорт товарів може здійснюватися не тільки за іноземну валюту, але і за національну. Купівля товарів з імпорту за договором купівлі-продажу може здійснюватися з попередньою оплатою або з відстрочкою платежу. Витрати, зв'язані з транспортуванням імпортованих товарів, страховкою, митним оформленням включаються до вартості товарів, або відображаються на рахунках витрат і включаються до складу валових витрат. Датою постачання варто вважати дату передачі товару в розпорядження покупця - Щоб імпортер міг включити у свої активи, передані йому товари, що знаходяться в дорозі, він повинен мати відповідні документи з указівкою дати, що підтверджують його право власності. Для відображення операцій у бухгалтерському обліку, починаючи з моменту переходу права власності на товари до імпортеру, необхідно виділити наступні етапи: доставка імпортованого товару від постачальника до імпортера; митне оформлення імпортованих товарів; калькуляція й оприбуткування товарів, що надійшли; розрахунки з іноземним постачальником. При базисних умовах постачань товарів "ІНКОТЕРМС" на умовах групи Е, F або С першим етапом є взяття товарів на облік у момент передачі права власності на них. Але етап доставки імпортованого товару від постачальника до складу імпортера є необов'язковим, оскільки залежить від умов постачання. При відсутності такого етапу першим етапом в обліку операцій з імпорту товарів - це операції по їх митному оформленню. Для формування інформації про рух імпортованих товарів і формування їх собівартості доцільно використовувати рахунок 28 «Товари» або 29 "Товари придбані". З моменту переходу права власності до імпортера товар повинен бути взятий на облік і значитися на цьому субрахунку до моменту його оприбуткування. Для цього повинен бути довершений етап руху імпортованих товарів до місця призначення (склад імпортера), відбиті операції по їх митному оформленню і зроблена оцінка імпортованих товарів. Оприбуткування ж імпортованих товарів відображається по дебету 28 "Товари" (у розрізі субрахунків) і кредиту субрахунку 29 "Товари придбані" по історичній вартості. На наступному етапі після оцінки кожної одиниці товару необхідно здійснювати їхнє оприбуткування. Цей етап відображається в обліку після одержання повної інформації про вартість імпортованих товарів, що надійшли, і передачі їх у звіт матеріально відповідальним особам, тому дата оприбуткування товарів на склад може не збігатися з датою узяття товарів на облік. Оприбуткування імпортованих товарів провадиться матеріально відповідальними особами після розмитнення вантажу з обов'язковим дотриманням умов приймання товарів, обговорених у спеціальному розділі зовнішньоторговельного договору. Особливістю оприбуткування імпортованих товарів на складі покупця є те, що приймання повинне виробляється на підставі прийомного акта й акта експертизи Торгово - промислової палати. Якщо при прийманні товару виявлено, що постачання товару на адресу резидента здійснена в повному обсязі, але в супровідних документах інофірмою неправильно відбита вартість товару, то суб’єктів ЗЕД повинен пере декларувати цей товар. Податкові розрахунки по імпортній операціях. Податкові розрахунки з бюджетом по ПДВ виникають незалежно від того є імпортер платником по даному виді податку чи ні. Об'єктом обкладання ПДВ з імпорту товарів є фактурна вартість товарів, що ввозяться територією України в умовах доставки товару до митної границі України. Суми сплаченого ПДВ включаються до податкового кредиту. Для правильного ведення бухгалтерського та податкового обліку операцій з імпорту товарів необхідно відкрити окремі субрахунки до рахунку 371 при умовах авансових платежів: 3711 "Розрахунки за виданими авансами в національній валюті"; 3712 "Розрахунки за виданими авансами в іноземній валюті". Суми, відображені на субрахунку 3712, не будуть перераховуватися у зв'язку зі зміною валютного курсу. В обліку імпортних операцій, окрім субрахунку 3712, застосовую рахунок 632 "Розрахунки з іноземними постачальниками". На цьому рахунку обліковуються розрахунки з іноземними постачальниками: за імпортні товари, а також послуги з доставки чи переробки їх за кордоном, передбачені контрактом, розрахункові та товаросупровідні документи, які акцептовані й оплачуються через банк; за імпортні товари та послуги, розрахунки за які проводяться на відкритому рахунку шляхом банківського переказу; за імпортні товари та послуги, розрахунки за які здійснюються на умовах комерційного кредиту, наданого іноземним постачальником відповідно до контракту; за імпортні товари та послуги, на які розрахункові документи від іноземних постачальників не надійшли (так звані невідфактуровані поставки); за гарантійними сумами у розрахунках з іноземними До витрат, що оподатковуються, при оплаті імпортного товару відносять балансову вартість іноземної валюти, визначену за сумою гривень, сплачених при її придбанні (за вирахуванням комісійних та вартості інших послуг), тобто за комерційним курсом. До складу балансової вартості валюти (а не до складу витрат) входить і різниця між офіційним курсом НБУ та комерційним курсом. |