Главная страница

1_Методичка_для_переддипломної_практики_2022_ХНТУ. Методичні рекомендації до проходження переддипломної практики на першому (бакалаврському) рівні вищої освіти спеціальності 122 Компютерні науки


Скачать 466.04 Kb.
НазваниеМетодичні рекомендації до проходження переддипломної практики на першому (бакалаврському) рівні вищої освіти спеціальності 122 Компютерні науки
Дата03.03.2023
Размер466.04 Kb.
Формат файлаpdf
Имя файла1_Методичка_для_переддипломної_практики_2022_ХНТУ.pdf
ТипМетодичні рекомендації
#967264

1
ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ
КАФЕДРА ІНФОРМАТИКИ І КОМП’ЮТЕРНИХ НАУК
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
до проходження переддипломної практики
для студентів
4 курсу та 2 курсу (зі скороченим терміном навчання) підготовки першого (бакалаврського) рівня вищої освіти галузі знань
12 «Інформаційні технології»_____________ спеціальності
122 «Комп’ютерні науки»_ освітньо-професійної програми
Комп’ютерні науки факультету
Інформаційних технологій та дизайну______
Херсон – 2022р.

2
Методичні рекомендації до проходження переддипломної практики на першому
(бакалаврському) рівні вищої освіти спеціальності 122 «Комп’ютерні науки».
РОЗРОБНИК: Вишемирська С. В., к.т.н., доцент
РЕЦЕНЗЕНТ: к.т.н., доцент Огнєва О. Є.
Затверджено на засіданні кафедри інформатики і комп’ютерних наук
Протокол № ___ від «____» ________20___ року
Завідувач кафедри
В.І.Литвиненко
Відповідальний за випуск – Вишемирська С. В., к.т.н., доцент
Узгоджено з навчально-методичним відділом
Реєстраційний номер №______________________________
© ХНТУ, 2022р.

3
ЗМІСТ
ВСТУП
4 1
МЕТА І ЗАВДАННЯ ПЕРЕДДИПЛОМНОЇ ПРАКТИКИ
5 2
ЗМІСТ ПЕРЕДДИПЛОМНОЇ ПРАКТИКИ
6 3
ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ
6 4
ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ПРОХОДЖЕННЯ ПРАКТИКИ
7 5
ТЕРМІН І КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН ПРОХОДЖЕННЯ ПРАКТИКИ
7 6
ОБОВ’ЯЗКИ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ПІД ЧАС ПРОХОДЖЕННЯ
ПРАКТИКИ
8 7
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ПРАКТИКИ
9 8
ВИМОГИ ДО ЗВІТУ ПРО ПРАКТИКУ
12 8.1
Загальні вимоги оформлення звіту
14 8.2
Викладення тексту
14 8.3
Побудова і рубрикація тексту
14 8.4
Оформлення ілюстрацій
15 8.5
Побудова та оформлення таблиць
16 8.6
Формули та розрахунки
16 8.8
Оформлення переліку посилань
17
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
19
ДОДАТОК А. Титульний аркуш
20
ДОДАТОК Б. Аркуш завдання
21
ДОДАТОК В. Приклад оформлення змісту
22
ДОДАТОК Г. Приклад рубрикації розділів звіту
23

4
ВСТУП
Робоча програма переддипломної практики для здобувачів вищої освіти, що навчаються за спеціальністю 122 «Комп’ютерні науки» є основним навчально- методичним документом, який визначає проведення переддипломної практики перед захистом кваліфікаційної роботи.
Робоча програма розроблена з урахуванням рекомендацій щодо складання робочих програм для проходження переддипломної практики для здобувачів вищих навчальних закладів України та стандарту вищої освіти першого
(бакалаврського) рівня галузі знань 12 «Інформаційні технології», спеціальності
122 «Комп’ютерні науки», затвердженого наказом МОН №962 від 10.07.2019 р.
[1].
Робоча програма переддипломної практики є основним навчально- методичним документом для здобувачів вищої освіти та керівників переддипломної практики від кафедри та підприємства.
Під час проходженні переддипломної практики здобувач вищої освіти повинен:
- виконати індивідуальне завдання до переддипломної практики;
- вести щоденник проходження переддипломної практики;
- скласти звіт щодо переддипломної практики;
- отримати відгук керівника від підприємства про результати переддипломної практики;
- отримати відгук керівника від кафедри про результати переддипломної практики;
- захистити звіт щодо переддипломної наприкінці;
- виконувати правила внутрішнього розпорядку підрозділу або підприємства, на якому він проходить переддипломну практику;
- виконувати правила охорони праці та протипожежної безпеки підрозділу або підприємства, на якому він проходить переддипломну практику.
Під час проведення переддипломної практики керівник від кафедри повинен:
- забезпечити бази проходження переддипломної практики для здобувачів;
- зібрати та зареєструвати листи від підприємств, які пропонують місця для проходження переддипломної практики (якщо такі з’являються);
- видати індивідуальне завдання на переддипломну практику здобувача;
- провести установчу лекцію(-ії) щодо переддипломної практики;
- супроводити здобувача у підрозділ або підприємство для проходження переддипломної практики;
- відстежувати проходження переддипломної практики здобувачем;
- скласти відгук про проходження переддипломної практики здобувачем;
- оцінити переддипломну практику здобувача;
- прийняти захист звіту здобувача про переддипломну практику;
- заповнити та здати у деканат відомість про захист звітів здобувачів про переддипломну практику;
- скласти звіт про проходження переддипломної практики групою;
- здати звіт у навчальний відділ кафедри.
При проведенні переддипломної практики керівник від підприємства повинен:
- прийняти здобувача для проходження переддипломної практики;

5
- провести лекцію(-ії) за тематикою переддипломної практики;
- провести інструктаж з правил внутрішнього розпорядку, техніки безпеки та протипожежної безпеки у підрозділі або на підприємстві;
- забезпечити доступ до потрібної для проходження переддипломної практики документації;
- супроводити здобувача у підрозділ або підприємство для проходження переддипломної практики;
- відстежувати проходження переддипломної практики здобувачем;
- скласти відгук про проходження переддипломної практики здобувачем;
- оцінити проходження переддипломної практики здобувачем.
1 МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ПЕРЕДДИПЛОМНОЇ ПРАКТИКИ
Переддипломна практика здобувачів є важливою частиною підготовки фахівців і проводиться відповідно до Положення про організацію та проведення практики студентів у ХНТУ [2], затвердженого Вченою радою ХНТУ 29.10.2018р. протокол
№2
(http://kntu.net.ua/ukr/Osvitnij-proces/Organizaciya-osvitn-ogo- procesu/Polozhennya-yaki-reglamentuyut-osvitnij-proces-v-HNTU).
Метою переддипломної практики є оволодіння сучасними методами, формами організації та знаряддями праці в галузі їх майбутньої професії, формування у здобувачів вищої освіти, на базі отриманих у ХНТУ, професійних компетентностей для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних ринкових і виробничих умовах, виховання потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності, а також збір матеріалів для розробки та підготовки до захисту перед державною екзаменаційною комісією кваліфікаційної роботи (КР).
Завданням переддипломної практики є отримання професійних та загальних компетентностей:
К01. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.
К02. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
К03. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.
К05. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.
К07. Здатність працювати в команді.
К13. Здатність ідентифікувати, класифікувати та формулювати вимоги до програмного забезпечення.
К16. Здатність формулювати та забезпечувати вимоги щодо якості програмного забезпечення у відповідності з вимогами замовника, технічним завданням та стандартами.
К17. Здатність дотримуватися специфікацій, стандартів, правил і рекомендацій в професійній галузі при реалізації процесів життєвого циклу.
К21. Здатність оцінювати і враховувати економічні, соціальні, технологічні та екологічні чинники, що впливають на сферу професійної діяльності.
К22. Здатність накопичувати, обробляти та систематизувати професійні знання щодо створення і супроводження програмного забезпечення та визнання важливості навчання протягом всього життя.
Результатами переддипломної практики є:
ПР01. Аналізувати, цілеспрямовано шукати і вибирати необхідні для

6 вирішення професійних завдань інформаційно-довідникові ресурси і знання з урахуванням сучасних досягнень науки і техніки.
ПР04. Знати і застосовувати професійні стандарти і інші нормативно- правові документи в галузі інженерії програмного забезпечення.
ПР07. Знати, розуміти і застосовувати на практиці фундаментальні концепції і основні принципи функціонування мовних, інструментальних і обчислювальних засобів інженерії програмного забезпечення.
ПР09. Знати та вміти використовувати методи та засоби збору, формулювання та аналізу вимог до програмного забезпечення.
ПР10. Проводити передпроектне обстеження предметної області, системний аналіз об’єкта проектування.
ПР11. Вибирати вихідні дані для проектування, керуючись формальними методами опису вимог та моделювання.
ПР22. Знати та вміти застосовувати методи та засоби управління проектами.
ПР23. Вміти документувати та презентувати результати розробки програмного забезпечення.
2 ЗМІСТ ПЕРЕДДИПЛОМНОЇ ПРАКТИКИ
Під час проходження практики студенти повинні розглянути та вдосконало вивчити та описати у звіті наступні питання:
1. Характеристика (назва закладу для практики)
2. Характеристика (робочого місця для практики)
3. Призначення переддипломної практики
4 Індивідуальне завдання
4.1……….
5. Практична реалізація завдання
Висновки
3 ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ
Завдання щодо переддипломної практики визначається керівниками практики з боку кафедри (і/або підприємства) і видається кожному здобувачу вищої освіти. Завдання на переддипломну практику оформлюється на окремому аркуші, приклад оформлення якого наведено в Додатку Б.
Індивідуальне завдання надається здобувачам згідно з затвердженою темою випускної кваліфікаційної роботи з метою надбання здобувачами під час переддипломної практики умінь та навичок самостійного розв’язання виробничих, наукових або організаційних завдань. Виконання індивідуального завдання активізує діяльність здобувача, розширює їх світогляд, підвищує
ініціативу і робить проходження переддипломної практики конкретним і цілеспрямованим.
Зміст індивідуальних завдань повинен ураховувати конкретні умови та можливості підприємства (організації, установи), відповідати як потребам виробництва, так і цілям і завданням навчального процесу. Зміст завдань може

7 уточнюватися та конкретизуватися під час проходження переддипломної практики керівником від кафедри і бази практики. Матеріали, що отримані здобувачем під час виконання індивідуального завдання в подальшому використаються для виконання КР, для підготовки доповідей, статей або для
інших цілей по узгодженню з кафедрою та базою практики.
Під час проходження переддипломної практики можливий наступний перелік індивідуальних завдань:
- розробка алгоритмів розв’язку широкого кола практичних завдань;
- розробка програмного забезпечення для рішення широкого класу наукових і виробничих завдань;
- побудова математичної, інформаційної або функціональної моделей завдань і їхнє дослідження;
- проектування, конфігурування й дослідження локальних обчислювальних мереж;
- проектування й дослідження автоматизованих інформаційних систем;
- вивчення особливостей використання СКБД, їхніх переваг і недоліків, а також проектування баз даних для конкретних предметних областей.
Під час проходження практики здобувачі вивчають, розробляють і досліджують:
- технології, методи й моделі проектування, розробки, тестування, налагодження й впровадження додатків для інформатизації різних аспектів діяльності;
- інформаційні системи в цілому і їхні окремі модулі;
- інформаційні технології й програмне забезпечення для розв’язання поставлених завдань;
- автоматизовані системи керування в цілому й окремі їхні модулі;
- бази даних і системи керування базами даних;
- методи й системи забезпечення безпеки даних;
- комп’ютерні мережі, Internet і Intranet технології.
4 ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ПРОХОДЖЕННЯ ПРАКТИКИ
Під час виконання індивідуального завдання на переддипломну практику здобувачі повинні дотримуватися нижче зазначених правил техніки безпеки:
1. Не приступати до роботи не прослухавши інструктаж з техніки безпеки.
2. Не вмикати/вимикати самостійно електроживлення, якщо індивідуальне завдання виконується із застосування комп’ютерної техніки.
3. При виконанні робіт за комп’ютером може знаходитись не більш, ніж два здобувача.
4. Не вводити ніяких паролів на комп’ютері.
5. Не змінювати налагоджень комп’ютера.
6. Не встановлювати ніяких програм без дозволу керівника практики.
7. Не видаляти з комп’ютера ніяких програм без дозволу керівника практики
8. Закінчивши виконання роботи здобувач повинен скопіювати результати на свій носій інформації, закрити всі програми, з якими працювали без збереження

8 своїх результатів.
9. Повідомити керівника практики про закінчення роботи.
10. Зареєструватись у журналі користувачів ПК.
Під час виконання індивідуальних завдань на переддипломну практику здобувачі повинні суворо дотримуватись правил техніки безпеки та правил протипожежної безпеки у підрозділі ХНТУ або на підприємстві.
5 ТЕРМІН І КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН ПРОХОДЖЕННЯ ПРАКТИКИ
Переддипломна практика проводиться згідно графіку навчального процесу для денної та заочної форми навчання впродовж трьох тижнів після закінчення зимової екзаменаційної сесії. Конкретні дати проведення практики та захисту звітів встановлюються для кожного навчального року.
Випускові кафедри не пізніше, ніж за тиждень до початку практики проводять організаційні збори для здобувачів вищої освіти, які направляються на практику, за участю керівників практики.
Під час зборів проводиться інструктаж щодо порядку проходження практики та з охорони праці, здобувачам вищої освіти надаються завдання на практику та інші необхідні документи (направлення, програма практики, щоденник, календарний план, методичні рекомендації тощо).
6 ОБОВ’ЯЗКИ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ПІД ЧАС ПРОХОДЖЕННЯ
ПРАКТИКИ
На початку практики здобувачі вищої освіти повинні отримати інструктаж з охорони праці, ознайомитись з правилами внутрішнього трудового розпорядку бази практики, порядком отримання документації та матеріалів. При зарахуванні здобувачів вищої освіти на штатні посади під час проходження практики, за наявністю вакантних місць, на них розповсюджуються законодавство про працю та правила внутрішнього трудового розпорядку бази практики.
На здобувачів, які не зараховані на штатні посади, також розповсюджуються правила трудового розпорядку бази практики.
Здобувачі вищої освіти ХНТУ при проходженні практики зобов’язані:
- до початку практики одержати від керівника практики інформацію про базу практики; направлення на практику; методичні матеріали (робочу програму; щоденник; календарний графік проходження; індивідуальні завдання на практику тощо) та консультації щодо оформлення всіх необхідних документів;
- пройти інструктаж з охорони праці з оформленням необхідних документів та отримати перепустки;
- своєчасно прибути на базу практики;
- вивчити та неухильно дотримуватися правил охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії та внутрішнього трудового розпорядку;
- у повному обсязі виконувати всі завдання, передбачені програмою практики та вказівками керівників від ХНТУ та від бази практики;
- вести щоденник практики, записуючи в нього вид проведеної їм роботи й строки її виконання, необхідну для виконання роботи інформацію (наприклад, літературу, склад вихідних даних і т.д.), зміст проведених заходів і т.п. Надавати

9 його на перевірку керівнику практики від бази практики.
- виконати індивідуальне завдання;
- нести відповідальність за виконану роботу;
- своєчасно оформити звітну документацію, оформити звіт про виконання програми практики, надати його керівникам практики від бази та від ХНТУ, скласти диференційований залік з практики.
На здобувачів вищої освіти, які не зараховані на штатні посади бази практики, також розповсюджуються правила внутрішнього трудового розпорядку бази практики.
Здобувачі вищої освіти заочної форми навчання, які працюють за фахом, що відповідає їх спеціальності, направляються для проходження практики за місцем роботи. В інших випадках здобувачі проходять практику за відповідною програмою для очної форми навчання у міжсесійний період за власні кошти за відповідними індивідуальними планами підготовки.
Самостійна робота здобувача повинна включати:
1) вивчення сучасних інформаційних технологій, програмних і апаратних засобів по тематиці дослідження;
2) здійснення обґрунтованого вибору використовуваних технологій, методів
і алгоритмів;
3) проведення наукових досліджень із метою вдосконалення технологій, пошуку нових підходів і методів рішення розглянутих завдань;
4) порівняння ефективності використовуваних і пропонованих технологій, методів і алгоритмів;
5) підготовці звіту щодо проходження переддипломної практики.
При виконанні робіт у рамках переддипломної практики передбачається використання засобів обчислювальної техніки в режимі вилученої роботи при наявності у здобувача Internet-Комунікацій і засобів електронної пошти, що допускають оперативне спілкування в online-режимі.
7 КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ПРАКТИКИ
Всі основні етапи переддипломної практики фіксуються в щоденнику, що ведеться здобувачем. У щоденнику вказуються дати початку й завершення практики, тематика практики, перелік завдань керівника практики на весь період практики, регулярні підсумки виконання завдань (не рідше двох разів у тиждень), список використовуваної літератури, короткий підсумковий звіт про пророблену роботу, відкликання керівника з оцінкою.
Після закінчення терміну практики здобувачі вищої освіти звітують про виконання програми практики та індивідуального завдання у формі письмового звіту, підписаного та оціненого безпосередньо керівником від бази практики.
Письмовий звіт разом з іншими документами подається на кафедру на рецензування керівнику практики.
Звіт з навчальної, виробничої та переддипломної практики захищається здобувачем вищої освіти перед комісією, яка призначається завідувачем випускової кафедри. До складу комісії входять керівник практики від випускової кафедри, провідні науково-педагогічні працівники, які викладали здобувачам дисципліни циклу професійної підготовки та (по можливості) керівник від бази

10 практики.
Комісія може приймати залік у здобувачів вищої освіти на базах практики в останні дні її проходження, або в ХНТУ протягом перших десяти днів після неї.
За результатами захисту звіту здійснюється диференційований залік з практики за шкалою оцінювання результатів навчання.
При оцінці підсумків роботи здобувача на практиці приймається до уваги відгук керівника практики від підприємства та відгук керівника практики від кафедри; обсяг і якість виконаної роботи.
Оцінка звіту залежить від повноти матеріалів, які є в ньому. Від знань здобувача, якості оформлення звіту. При оцінюванні звіту враховується оцінка керівників переддипломної практики від підприємства та кафедри а також усні відповіді здобувача на запитання комісії. Загалом, звіт оцінюється у 100 балів.
Переддипломна практика оцінюється відповідно до наведених нижче критеріїв (таблиця 1):
1. Оцінка «відмінно» (90-100 балів) виставляється, якщо:
- всі розділи звіту відповідають вимогам робочої програми з переддипломної практики;
- звіт оформлено акуратно, з дотриманням діючих правил;
- звіт здано та захищено своєчасно;
- при захисті звіту на питання дана повна, чітка і глибоко аргументована відповідь;
- не було порушень трудової дисципліни на підприємстві;
- характеристика на здобувача керівника переддипломної практики від підприємства – позитивна;
- оцінка керівника переддипломної практики від підприємства – «відмінно»
2. Оцінка «дуже добре» (82-89) виставляється, якщо здобувач добре володіє вивченим обсягом матеріалу, застосовує його на практиці, вільно розв’язує вправи
і задачі у стандартних ситуаціях, самостійно виправляє допущені помилки, кількість яких незначна.
3. Оцінка «добре» (74-81 балів) виставляється, якщо:
- всі розділи звіту відповідають вимогам робочої програми з переддипломної практики;
- звіт оформлено акуратно, з дотриманням діючих правил, але \ декілька не грубих помилок;
- звіт здано та захищено своєчасно;
- при захисті звіту на питання дана чітка, але не досить аргументована відповідь;
- не було порушень трудової дисципліни на підприємстві
- характеристика на здобувача керівника переддипломної практики від підприємства – позитивна;
- оцінка керівника переддипломної практики від підприємства – «добре».
4. Оцінка «задовільно» (64-73 бала) виставляється, якщо:
- не всі розділи звіту відповідають вимогам робочої програми з переддипломної практики;
- звіт оформлено не акуратно, є декілька грубих помилок;
- звіт здано та захищено не своєчасно;
- при захисті звіту на питання дана не чітка відповідь;

11
- не було порушень трудової дисципліни на підприємстві
- характеристика на здобувача керівника переддипломної практики від підприємства – позитивна;
- оцінка керівника переддипломної практики від підприємства – «добре» або «задовільно».
5. Оцінка «достатньо» (60-63 бали) виставляється, якщо здобувач володіє навчальним матеріалом на рівні, вищому за початковий, значну частину його відтворює на репродуктивному рівні
6. Оцінка «незадовільно з можливістю повторного складання семестрового контролю» (35-59 балів) виставляється, якщо:
- не всі розділи звіту не відповідають вимогам робочої програми з переддипломної практики;
- звіт оформлено не акуратно, без дотримання діючих правил;
- звіт здано та захищено не своєчасно;
- при захисті звіту здобувач не відповідав на питання;
- були порушення трудової дисципліни на підприємстві
- характеристика на здобувача керівника переддипломної практики від підприємства – негативна;
- оцінка керівника переддипломної практики від підприємства –
«незадовільно» або «задовільно».
7. Оцінка «незадовільно з обов’язковим повторним вивченням залікового кредиту» ) (1-34 бали) виставляється, якщо здобувач володіє матеріалом на рівні елементарного розпізнавання і відтворення окремих фактів, елементів, об’єктів
Таблиця 1
Таблиця відповідності результатів контролю знань за різними шкалами і критерії оцінювання
Сума ба-
лів за 100-
бальною
шкалою
Оцінка в
ECTS
Значення оцінки ECTS
Рівень компетентності
Інституційна
оцінка
90-100
А відмінно
Високий
(творчий) відмінно
82-89
В дуже добре
Достатній (конструк- тивно-варіативний) добре
74-81
С добре
64-73
D задовільно
Середній (репродук- тивний) задовільно
60-63
Е достатньо
35-59
FX незадовільно з можливі- стю повторного скла- дання
Низький (рецептивно- продуктивний) незадовільно
1-34
F незадовільно з обов’язковим повторним вивченням
Оцінка здобувача вищої освіти за практику вноситься у відомості обліку успішності та залікову книжку здобувача за підписами членів комісії, відповідно до Положення про організацію та проведення практики студентів у ХНТУ [2],

12 затвердженого
Вченою радою
ХНТУ
29.10.2018р. протокол
№2
(http://kntu.net.ua/ukr/Osvitnij-proces/Organizaciya-osvitn-ogo-procesu/Polozhennya- yaki-reglamentuyut-osvitnij-proces-v-HNTU).
Здобувач вищої освіти, який не виконав програму практики без поважних причин, відраховується з ХНТУ. Здобувач вищої освіти, який отримав негативну оцінку по практиці в комісії, відраховується з ХНТУ.
8 ВИМОГИ ДО ЗВІТУ ПРО ПРАКТИКУ
Звіти здобувачів вищої освіти зберігаються на кафедрі протягом трьох років.
Звіт повинен мати титульний аркуш (приклад оформлення в Додатку А) та змістовну частину. Змістовна частина має складатися з таких розділів:
- завдання на переддипломну практику (приклад оформлення в Додатку Б)
- зміст (приклад оформлення в Додатку В):
- вступ із характеристикою бази практики та описом мети проведення переддипломної практики;
- індивідуальне завдання, повинен містити опис завдань, що винесені на кваліфікаційну роботу (КР) та на переддипломну практику. Якщо завдання на КР та переддипломну практику мають значний обсяг їх можна представити у вигляді
ієрархічної декомпозиції: завдання – етап – задача. Окрім опису завдань в розділі необхідно зазначити об’єкт та предмет дослідження й методи дослідження, що були використані в ході виконання завдань. Об’єкт дослідження – це саме те, що буде взято здобувачем для вивчення і дослідження. Не обов’язково яка-небудь жива істота або неживий предмет, об’єктом дослідження може бути і процес або явище в дійсності. Звичайна назва об’єкту міститься у відповіді на запитання: що розглядається? Предмет дослідження – це особлива проблема, окремі сторони об’єкту, його властивості і особливості, які повинні бути досліджені в роботі, не виходячи за межі досліджуваного об’єкту. Зазвичай формулювання предмета дослідження міститься у відповіді на запитання: що вивчається?
- огляд повинен містити інформацію стосовно існуючої ситуації в розглядуваній предметній області. Також у розділі необхідно навести результати перелік науковців, розробок, програмних додатків, що розроблені на даний час в
Україні та світі з виділенням позитивних сторін цих доробок, їх переваг та недоліків застосування. Визначення прогалин в цих розробках та встановлення не вирішених задач.
- результати виконаних робіт повинен містити докладний опис виконаних завдань. Якщо метою КР є розробка будь-якого програмного забезпечення, то необхідно навести опис перших етапів розробки цього програмного забезпечення, а саме:
1. Аналіз предметної області (Формування вимог до програмного забезпечення). Результатом цього етапу є розроблені функціональна, об’єктна, математична моделі предметної області, список функціональних вимог до програмного забезпечення та інтерфейсу програмного застосування.
2. Проектування. Результатом цього етапу є розроблені логічна модель бази даних, прототип інтерфейсу програмного застосування, архітектура модулів системи, алгоритми реалізації розрахунків або схем взаємодії об’єктів предметної

13 області. В розділі також можуть бути описані алгоритми переходу від математичних моделей предметної області до їх чисельних еквівалентів.
Останні етапи розробки програмного забезпечення: програмна реалізація, тестування, введення до експлуатації, можуть бути описані вже при розробці пояснювальної записку до КР.
-
розділ з питання охорони праці (за потребою) ;
- висновки та пропозиції повинен містити опис програмних засобів, мов програмування та технологій, що можуть бути використанні для програмної реалізації завдання. Опис цих засобів здійснюється з поділом на рівні:
- даних додатку (база даних, об’єктно-реляційна модель, тощо);
- внутрішньої логіки додатку (механізми реалізації збережених процедур, тригерів, тощо);
- зовнішньої логіки додатку (механізми взаємодії із користувачем: локальний, веб-орієнтований, мобільний додаток, тощо).
Окрім того необхідно навести обґрунтування вибору зазначених програмних засобів та зауважити їх перевагу перед існуючими аналогічними засобами.
- у списку використаних джерел необхідно навести список джерел, що були використанні в ході аналізу предметної області та створенні звіту з переддипломної практики. Необхідно не забувати, що по тексту пояснювальної записки необхідно встановити посилання на використану літературу. Список використаних джерел слід розміщувати в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків.
Відомості про джерела складаються відповідно до вимог, зазначених у стандартах:

ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання.
Загальні положення та правила складання», затверджений наказом ДП
«УкрНДНЦ» від 22 червня 2015 р. № 61;

ДСТУ 3008-2015 «Інформація та документація. Звіти у сфері науки і техніки.
Структура та правила оформлювання», затверджений наказом ДП «УкрНДНЦ» від 22 червня 2015 р. № 61;

ДСТУ 4331:2004 «Правила описування архівних документів», затверджені наказом Держспоживстандарту України від 17.08.2004 № 181;

ДСТУ 3582:2013 «Інформація та документація. Бібліографічний опис.
Скорочення слів і словосполучень в українській мові. Загальні вимоги та правила», затверджений наказом Мінекономрозвитку від 22.08.2013 № 1010.
Звіт має бути у друкованому вигляді з наскрізною нумерацією та у папці.
Разом з іншими документами (оформлений щоденник, відгук (виробнича характеристика) керівника від бази практики тощо), подається керівнику практики від випускової кафедри.
Інформація, що наведена в звіті з переддипломної практики може бути використана при створені загальної частини кваліфікаційної роботи бакалавра.

14
8.1 Загальні вимоги оформлення звіту
Звіт до переддипломної практики повинен бути виконаний за допомогою комп’ютера відповідно до стандарту про оформлення документів. Для підготовки друкування роботи рекомендується використовувати текстовий редактор
Microsoft Word.
Звіт оформлюється на аркушах формату А4 (210x297 мм) через півтора
міжрядкових інтервали. Для комп’ютерного набору рекомендується шрифт –
Times New Roman, 14 пт (у формулах допускається використання 16 пт); абзац –
1,25 см. Не допускається використання додаткових міжрядкових інтервалів до або після рядка тексту.
Розміри полів: верхнє, нижнє – 20 мм, ліве – 25 мм, праве – 15 мм.
Використання сканованих або копійованих іншим способом матеріалів не допускається, за винятком рисунків – з обов’язковим посиланням на джерело
інформації.
8.2 Викладення тексту
Текст повинен бути написаний чіткою і ясною літературною мовою без граматичних і стилістичних помилок. Текст пишеться державною мовою.
В тексті (крім цитат) не допускається:
- вживати звороти розмовної мови;
- вживати застарілі та жаргонні терміни і вислови;
- вживати скорочені слова, крім встановлених чинними стандартами і загальноприйнятих у літературній мові.
Власні імена наводять мовою оригіналу.
Для синтаксичного розподілу тексту дозволяється використовувати знак тире (–) або подовжене тире (—), але не дефіс (-).
Основний текст пояснювальної записки повинен бути вирівняний по ширині аркушу.
Застосування виділення тексту (жирний, курсив, підкреслений тощо) не рекомендується, окрім випадків, описаних в п. 8.1 – 8.7.
8.3 Побудова і рубрикація тексту
Текст розділів звіту за необхідністю розділяють на частини. Частини за необхідності поділяють на підрозділи, а їх, у свою чергу, на пункти і підпункти. У цьому випадку кожна з зазначених структурних одиниць повинна включати не менше двох структурних одиниць більш низького рівня.
Частини та їх підрозділи повинні мати заголовки. Пункти і підпункти можуть не мати заголовків.
Частини повинні мати порядкові номери в межах усього документу. Вступ, зміст і перелік посилань не нумеруються. Номери частин позначають арабськими цифрами і записують перед заголовком частини без крапки.
Номер підрозділу, пункту чи підпункту складається з номера структурної одиниці більш високого рівня і номера даної структурної одиниці, поділених

15 крапкою. В кінці номера крапку не ставлять. Номер структурної одиниці зазначають перед її заголовком, а при його відсутності – перед початком тексту даної структурної одиниці.
Заголовки структурних частин звіту: ЗМІСТ, ВСТУП, ІНДИВІДУАЛЬНЕ
ЗАВДАННЯ, ОГЛЯД, РЕЗУЛЬТАТИ, ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ, ПЕРЕЛІК
ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ друкують великими літерами симетрично до набору
(по центру сторінки).
Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу жирним шрифтом. Якщо назва заголовку складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою.
Заголовки пунктів та підпунктів друкуються маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу.
Приклади нумерації заголовків розділів, підрозділів та пунктів наведено у
Додатку Г.
Перенесення слів в заголовках не допускається.
Відстань між попереднім текстом і заголовком має бути 2-3 інтервали, а відстань між заголовком і наступним текстом – 1,5-2 інтервали звичайного тексту.
Після заголовка на сторінці повинні бути принаймні два рядки тексту.
Кожну структурну частину роботи треба починати з нової сторінки.
Всередині структурної одиниці будь-якого рівня можуть бути наведені переліки.
Перед переліком ставлять дефіс (-), малу літеру з дужкою або арабську цифру з дужкою, наприклад: а) ......... ; б) ......... ;
1)..........;
2)..........; в) .......... ;
Використання інших розподільників для маркування переліків не допускається.
Текст звіту повинен мати наскрізну нумерацію сторінок. Титульний аркуш рахується, але не нумерується.
8.4 Оформлення ілюстрацій
Текстова частина може містити ілюстрації у вигляді креслень, ескізів, схем, графіків, діаграм, фотографій тощо. Всі ілюстрації називають рисунками.
Рисунки нумерують у межах кожної частини (розділу) двома числами – номером частини, розділу або позначенням додатку і порядковим номером рисунка
– поділеними крапкою.
На всі рисунки повинні бути посилання в тексті, наприклад, ... наведено на рис.
4.2.
Кожний рисунок повинен мати найменування. Слово «Рисунок», його номер
і найменування розміщують під рисунком і розташовують по центру сторінки, наприклад таким чином:
Рисунок 2.1 – Деталі приладу
Після найменування рисунка крапку не ставлять.
До рисунку та після його підпису ставиться 1 міжрядковий інтервал.
Номер рисунку та його назва розділяється знаком тире (–) або подовжене

16 тире (—), але не дефісом (-). Розподільний знак повинен бути однаковий для всіх рисунків.
За необхідності над номером і найменуванням рисунка розміщують пояснювальні дані (так звану «легенду»: розшифровку номерів позицій на кресленнях або ескізах, позначення кривих на графіках, тощо).
8.5 Побудова та оформлення таблиць
Таблиці застосовують для кращої наочності, компактності тексту і порівняння показників. Таблиці оформлюють, як правило, відповідно до рис.1.
Таблиці нумерують у межах кожної частини (розділу) двома числами – номером частини, розділу або позначенням додатка і порядковим номером таблиці, поділеними крапкою.
На всі таблиці повинні бути посилання в тексті, наприклад: ... наведено в табл. 4.1.
Таблиця 4.1
Рисунок 1 – Приклад оформлення таблиці
Таблиця повинна мати найменування, яке вказують над таблицею.
Заголовки таблиці, її граф і рядків пишуть в однині без крапки в кінці.
Заголовки граф і рядків таблиці пишуть з великої літери, а підзаголовки – з малої літери, якщо вони складають одне речення з заголовком, або з великої, якщо вони мають самостійне значення. Заголовки граф можуть бути записані паралельно рядкам таблиці чи перпендикулярно до них.
Якщо розмір таблиці перевищує одну сторінку, її продовження переносять на наступну сторінку, при цьому над продовження пишуть курсивом
«Продовження табл.» і вказують номер таблиці, наприклад: «Продовження табл.
1.2».
8.6 Формули та розрахунки
Формули і математичні рівняння, подаються у тексті окремим рядком, якщо
інше не передбачене встановленою схемою розрахунків. Переносити формулу на наступний рядок допускається тільки на знаках операцій, що виконуються,

17 причому знак на початку наступного рядка повторюється. При перенесенні формули на знаку множення застосовується знак «×».
Пояснення символів і числових коефіцієнтів, які входять у формулу, якщо вони не були пояснені раніше в тексті, розміщують безпосередньо під формулою або групою формул. Пояснення кожного символу треба давати з нового рядка, причому перший рядок пояснення повинен починатися зі слова «де» без двокрапки після нього.
При виконанні чисельних розрахунків за формулою треба наводити первинний вираз із підставленими в нього числовими значеннями і кінцевий результат із зазначенням одиниці вимірювання без проміжних викладок.
Формули нумерують за необхідності в межах частини (розділу). Номер формули складається з номера частини (розділу) і порядкового номера формули, поділених крапкою. Номер формули записують у круглих дужках на рівні формули справа. Посилання на формули в тексті дають у круглих дужках, наприклад, ... в формулі (3.1).
Допускається нумерувати не всі формули.
Рівняння і формули повинні бути відокремлені від тексту. Вище і нижче кожної формули залишають інтервал, що становить не менше одного рядка.
Якщо рівняння не вміщується в один рядок , його переносять після знака плюс
(+), мінус (-), множення (х).
Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації.
Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації: а) у тексті перед формулою є узагальнююче слово; б) цього потребує побудова тексту, що передує формулі.
Розділові знаки між формулами, котрі йдуть одна під одною і не відокремлені текстом, можуть бути кома або крапка з комою безпосередньо за формулою до її номера.
8.7 Оформлення переліку посилань
При написанні текстової частини можуть бути використані такі джерела
інформації: Конституція України; закони України та інших держав; інші документи законодавчого характеру (постанови, укази, рішення тощо); підручники; навчальні посібники; монографії; довідники; статті; виступи та інша
інформація, опублікована в збірках, журналах, газетах; нормативно-технічні документи (стандарти, технічні умови, інструкції, керівництва тощо); дисертації; звіти; каталоги; рекламні проспекти; препринти; патенти та авторські свідоцтва; опубліковані конспекти лекцій, методичні вказівки; науково-популярні і художні

18 твори; архівні матеріали; комп’ютерні програмні засоби; матеріали на магнітних або інших не паперових носіях; матеріали з Інтернету та інші джерела, що допускають однозначну ідентифікацію та неодноразове використання, крім тих, що складають державну, службову чи комерційну таємницю і засекречені в установленому порядку.
В тексті повинні бути посилання на всі джерела, що були використані.
Використання запозичених даних без посилання на джерело не допускається і розглядається як плагіат. Посилання на джерело наводиться у вигляді його порядкового номера в переліку посилань, узятого в квадратні дужки.
Якщо необхідно послатися одночасно на декілька джерел, їх номери пишуть через кому або тире. Приклади: Цьому питанню присвячені роботи [2, 4-7].
Зазначений коефіцієнт дорівнює 1,76 [16, таблиця 1.4]. Ньютон [15, с.4] казав: « ».
Приклади оформлення списку літератури наведено в табл. 2.
Таблиця 2
Приклади складання переліку посилань відповідно до ДСТУ
8302:2015
Книга один автор 1. Бичківський О. О. Міжнародне приватне право : конспект лекцій.
Запоріжжя : ЗНУ, 2015. 82 с.
Книга два автори 2. Батракова Т. І., Калюжна Ю. В. Банківські операції : навч. посіб. Запоріжжя
: ЗНУ, 2017. 130 с.
Книга три автори 3. Якобчук В. П., Богоявленська Ю. В., Тищенко С. В. Історія економіки та економічної думки : навч. посіб. Київ : ЦУЛ, 2015. 476 с.
Книга
чотири
і
більше авторів
Операційне числення : навч. посіб. / С. М. Гребенюк та ін. Запоріжжя : ЗНУ,
2015. 88 с.
Бікулов Д. Т, Чкан А. С., Олійник О. М., Маркова С. В. Менеджмент : навч. посіб. Запоріжжя : ЗНУ, 2017. 360 с.
Матеріали
конференцй (тези,
доповіді)
Анциперова І. І. Історико-правовий аспект акту про бюджет. Дослідження проблем права в Україні очима молодих вчених : тези доп. всеукр. наук.- практ. конф. (м. Запоріжжя, 24 квіт. 2014 р.). Запоріжжя, 2014. С. 134–137.
Микитів Г. В., Кондратенко Ю. Позатекстові елементи як засіб формування медіакультури читачів науково-популярних журналів. Актуальні проблеми медіаосвіти в Україні та світі : зб. тез доп. міжнар. наук.-практ. конф., м.
Запоріжжя, 3-4 берез. 2016 р. Запоріжжя, 2016. С. 50–53
Матеріали
журналів (статті)
Кулініч О. О. Право на освіту в системі конституційних прав людини і громадянина та його гарантії. Часопис Київського університету права. 2007.
№ 4. С. 88–92.
Bletskan D. I., Glukhov K. E., Frolova V. V. Electronic structure of 2H- SnSe2: ab initio modeling and comparison with experiment. Semiconductor Physics Quantum
Electronics & Optoelectronics. 2016. Vol. 19, No 1. P. 98–108.
Електронні ресурси Влада очима історії : фотовиставка. URL: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/photogallery/gallery?galleryId=15725757&
(дата звернення: 15.11.2017).
Яцків Я. С., Маліцький Б. А., Бублик С. Г. Трансформація наукової сис- теми
України протягом 90-х років ХХ століття: період переходу до рин- ку. Наука та інновації. 2016. Т. 12, № 6. С. 6–14. DOI: https://doi.org/10.15407/scin12.06.006.

19
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1 Стандарт вищої освіти першого (бакалаврського) рівня галузі знань 12
«Інформаційні технології», спеціальності
122
«Інженерія програмного забезпечення», затвердженого наказом МОН № 962 від 10.07.2019 р. URL: https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-standartu-vishoyi-osviti-za-specialnistyu-
122-kompyuterni-nauki-dlya-pershogo-bakalavrskogo-rivnya-vishoyi-osviti
2. Положення про організацію та проведення практики студентів у ХНТУ
[2], затвердженого Вченою радою ХНТУ 29.10.2018р. протокол №2
(http://kntu.net.ua/ukr/Osvitnij-proces/Organizaciya-osvitn-ogo-procesu/Polozhennya- yaki-reglamentuyut-osvitnij-proces-v-HNTU).
3. ДСТУ 3008:2015 Інформація та документація. Звіти у сфері науки і техніки.
Структура та правила оформлювання.
URL: http://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=64463

20
ДОДАТОК А. Приклад оформлення титульного
аркуша
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет Інформаційних технологій та дизайну
Рівень вищої освіти Перший (бакалаврський)
Ступінь
Бакалавр
Спеціальність
122 Комп’ютерні науки
Освітньо-професійна програма Комп’ютерні науки
Курс
Група
Кафедра
Інформатики і комп’ютерних наук
ЗВІТ
про проходження переддипломної практики
на
(назва бази практики)
Термін переддипломної практики з «
» по «
»
Виконав: здобувач вищої освіти
(прізвище, ім.’я, по-батькові)
Керівники практики: від бази практики:
(підпис, посада, прізвище та ініціали) від ХНТУ
(підпис, посада, прізвище та ініціали)
Дата захисту практики «
»
20 рік
Оцінка:
Сума балів національна
ECTS
Голова комісії: завідувач кафедри ІКН Литвиненко В. І.
Члени комісії:
________________ _________________ _______________
(посада)
(підпис)
( прізвище та ініціали)
________________ _________________ _______________
(посада)
(підпис)
( прізвище та ініціали)
Херсон, 20

21
ДОДАТОК Б. Форма завдання на переддипломну практику
ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра Інформатики і комп’ютерних наук
Згідно з наказом від «
»
20 р. №
ЗАВДАННЯ
на виконання програми переддипломної практики на
(назва бази практики) здобувача вищої освіти групи
(шифр акад. групи)
(прізвище, ім’я , по батькові) згідно теми на кваліфікаційну роботу
(вид кваліфікаційної роботи)
1. Вивчити
2. Зібрати матеріали

22
ДОДАТОК В. Приклад оформлення змісту
ВСТУП................................................................................................................................
1 ХАРАКТЕРИСТИКА БАЗИ ПРАКТИКИ…………………………………………...
2 ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ...................................................................................
3 ОГЛЯД.............................................................................................................................
3.1 Світові та вітчизняні тенденції розв’язку задачі……………………………
3.2 Приклади аналогічних програмних розробок……………………………….
3.3 Вибір методів дослідження…………………………………………………..
4 РЕЗУЛЬТАТИ ................................................................................................................
4.1 Причини та необхідність створення АІС........................................................
4.2 Вимоги до АІС...................................................................................................
4.3 Завдання АІС, що підлягають автоматизації..................................................
4.4 Функціональна модель предметної області…………………………………
4.5 Математична модель предметної області…………………………………...
4.6 Алгоритми бізнес-логіки АІС………………………………………………...
4.7 Об’єктна модель предметної області………………………………………...
5 ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ....................................................................................
5.1 Опис програмних засобів реалізації…………………………………………
5.2 Обґрунтування вибору запропонованих засобів програмної реалізації…..
5.3 Обґрунтування доцільності розробки програмного забезпечення………..
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………………….

23
ДОДАТОК Г. Приклад оформлення нумерації структурних частин
4 РЕЗУЛЬТАТИ
4.1 Статистичні алгоритми класифікації
Статистичний байєсівський підхід є одним із найстаріших в теорії класифікації і лежить в основі багатьох методів навчання. Він спирається на припущення, що щільність розподілу кожного з класів відома. В цьому випадку вдається в явному вигляді виписати алгоритм класифікації, що має мінімальну
імовірність помилки. На практиці щільність класу, звичайно ж, невідома. її доводиться оцінювати (відтворювати) по навчаючій виборці, що неможливо зробити з абсолютною точністю. У результаті байєсівський алгоритм перестає бути оптимальним. Чим коротше вибірка, тим вище шанси «підігнати» розподіл під конкретні дані і зіткнутися з ефектом перенавчання.
4.1.1 Підходи до відтворення щільності
Найбільш розповсюдженими є три підходи по відтворенню щільності: параметричний, непараметричний та розділення суміші розподілів. Перший підхід при додатковому припущенні, що класи мають гаусівські щільності, призводить до лінійного або квадратичного дискримінанту. Другий підхід базується на введенні функції відстані (метрики) між об’єктами і призводить до методу парзенівського вікна. Третій підхід займає проміжне положення між
іншими двома. Якщо класи описуються сумішшю гаусівських щільностей, він призводить до методу радіальних базисних функцій.


написать администратору сайта