Курсова_і_кваліфікаційна_робота_Метод_рекомендації_Міронова_І_С_. Методичні рекомендації з написання, оформлення та захисту курсових і кваліфікаційних робіт для магістрів спеціальності
 Скачать 379.5 Kb.
|
Г. Довідкові видання3. Археографічні публікації 4. Картографічні матеріали 5. Наративні джерела А. Спогади, записки, щоденники Б. Листування 6. Періодика Література Дисертації й автореферати Приклади бібліографічного опису документів Архівні матеріали Державний архів Миколаївської області, м. Миколаїв Ф. П. 7 Партійний архів Миколаївського обкому Комуністичної партії України (1951–1959 рр.) оп. 8 Спр. 969. Інформація обкому партії в ЦК КП України про роботу добровільних народних дружин; довідки, спецповідомлення УВС, КДБ в обком партії про порушення радянської законності та правил соціалістичного гуртожитку, про відкриті судові процеси над групою ватажків антирадянського підпілля (3 січня 1959 р. – 31 грудня 1959 р.), 184 арк. оп. 12 Спр. 579. Інформація, доповідні записки та листування про роботу редакцій газет, про релігійну обрядовість, про поліпшення ідейно-виховної роботи серед студентів та про роботу охорони здоров’я (11 січня – 19 грудня 1968 р.), 175 арк. Збірники документів Збірник документів та матеріалів про релігію та церкву / Упоряд. Г. Ф. Споревой, М. С. Боговесов. Київ : РІО МДВ УРСР, 1983. 248 с. Довідники Дослідники історії Південної України : біобібліографічний довідник / Упоряд. І. Лиман. Київ, 2013. Т. 1. 382 с. Періодика Вісті Херсонського повітового земства. – [1916]. Поштово-телеграфний журнал. – [1888–1919]. Юг. – [1898, 1899, 1901, 1903, 1904]. Южанин. – [1897]. Книги одного автора Захаров Б. Нарис історії дисидентського руху в Україні (1956–1987 роки). Харків : Фоліо, 2003. 154 с. Лисенко О. Є. Церковне життя в Україні. 1943–1946. Київ : Ін-т історії України НАН України, 1997. 403 с. Книги двох та трьох авторів Бажан О. Г., Данилюк Ю. З. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. XX ст.) / НАН України. Інститут історії України. Київ : Рідний край, 2000. 616 с. Водотика С. Г., Сінкевич Є. Г. Історія Херсонщини: Навчальний посібник. Херсон : Айлант, 2003. 202 с. Книги чотирьох і більше авторів (описуються під назвою) Архівознавство: Підручник для студентів вищих навчальних закладів України / Авт.: Я. С. Калакура, Г. В. Боряк, Л. А. Дубровіна та ін. Редкол.: Я. С. Калакура (гол. рел.), В. П. Ляхоцький, Г. В. Боряк та ін. Київ : Либідь, 1998. 316 с. Окремий том (книга) із багатотомного видання Історія релігії в Україні: у 10-ти т. / [Редкол.: А. Колодний (голова) та ін.]. Київ : Світ знань, 1996–2002. Т. 4: Католицизм; за ред. П. Яроцького. 2001. 598 с. Крючков Ю. С. Нариси історії Миколаєва: У 8 книгах. Кн. 2. Миколаїв : ІІП «Степ-інфо», 2004. 118 с. Статті з журналів та газет Кантор Р. До історії «чорних кабінетів» // Каторга та заслання. 1927. Кн. 37. С. 90–99. Карбелашвілі А. Про що розповіла знахідка // Кримська правда. 1971. 18 липня. С. 4. Кирієнко О. Ю. Загальна та військова цензура в Російській імперії (ХVІІІ – початок ХХ ст.) // Український історичний журнал. 2010. № 4. С. 83–98. Дисертації й автореферати Грєбцова І. С. Періодична преса в суспільному розвитку Південного степового регіону Російської імперії (1820–1865) : автореф. дис. … д-ра іст. наук : 07.00.02. Одеса, 2002. 32 с. Орєхова С. Є. Історія розвитку поштового зв’язку у Донецькій області ХІХ – ХХІ ст. : дис. ... канд. іст. наук : 07.00.01. Донецьк, 2006. 503 с. Картографічні матеріали Карта Херсонської губернії. Автор: Картографічний завод О. Ільїна. Херсон : Упоряд. Шокальський Ю. М. [Б. р.] / Старовинні карти України [Електронний ресурс]. 80 хвилин / 700 MB. 1 електрон. опт. диск (CD-R); 12 см. систем. вимоги: Pentium; 32 Mb RAM; Windows 95, 98, 2000, XP; MS Word 97-2000. Назва з контейнера. Інтернет ресурси При оформленні посилання на матеріали з Інтернету потрібно по можливості максимально дотримуватися таких самих вимог, як і при оформленні бібліографії друкованих праць, обов’язково вказуючи повну адресу матеріалу в Інтернеті, включаючи назву сайту та дату рецепції матеріалу. Автор. Назва матеріалу (підручника, статті тощо). Назва сайту: URL : http://www.sth.com/article.html (дата звернення 21.01.2021) Приклад: Дейников Р. Т. До питання про виведення християн з Кримського ханства у 1778 р. URL : http://tyzhden.ua/World/36177 (дата звернення: 02.10.2021). Міронова І. С. Історія розвитку телеграфного зв’язку в Криму у ХІХ – на початку ХХ ст. // Міжнародний науково-дослідний журнал. Ч. 1. Дніпропетровськ : «Літера», 2012. № 7 (7). С. 79–82. URL : http://research-journal.org/wp-content/uploads/2011/10/7-1-7.pdf (дата звернення: 27.11.2021) Пиворович В. Б. Земська пошта Херсонського повіту // Літопис Причорномор’я. 2000. № 4. URL : http://www.mycity.kherson.ua/journal/letopis4/z-pochta.html (дата звернення: 25.10.2021) 7. Перевірка на унікальність тексту Коли ви закінчите писати курсову або кваліфікаційну (дипломну) роботу, вам потрібно обов’язково надіслати текст на перевірку антиплагіату. Вам потрібно набрати високий відсоток унікальності та не припуститися помилок в оформленні: для курсової роботи з предмету «Джерелознавство, історіографія та методологія історії» рівень унікальності тексту має бути не нижчим 55 %, для кваліфікаційної (дипломної) роботи – не нижчим 70 %. Курсові роботи перевіряються науковим керівником на наявність плагіату за допомогою програмного забезпечення «AntiPlagiarism.NET», кваліфікаційні (дипломні) роботи – за допомогою онлайн-сервісу «Unicheck».  VІІІ. НАПИСАННЯ АНОТАЦІЇ, ВІДГУКУ ТА РЕЦЕНЗІЇ НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ (ДИПЛОМНУ) РОБОТУ Специфіка роботи над анотацією Ще одним видом наукової роботи, який слід освоїти студентам під час написання кваліфікаційної (дипломної) роботи, є складання анотації. Анотація – (від лат. Annotation – зауваження) – це коротка характеристика наукової праці, яка передбачає опис стислого змісту тексту у вигляді вказівки актуальності, перерахування основних тем, проблем і способів їх вирішення, а також зміст та оцінку з позиції науковості. Композиція анотації має бути структурно логічною, а інформація, що надається, стислою, ємною і цілісною. В анотації, як правило, уникають складних речень і хитромудрих висловлювань. Анотація та ключові слова до неї пишуться українською та англійською мовами. Обсяг анотацій має складати мінімум 1800 знаків (одна сторінка) кожна, кількість ключових слів – 5–8 слів. Зразок написання анотації представлений у додатку 4. Специфіка написання відгуків Після остаточного написання кваліфікаційної (дипломної) роботи, науковий керівник повинен написати на неї відгук. Відгук – це індивідуальна текстова форма викладу думки наукового керівника щодо вашої наукової праці. У відгуку наукового керівника мають отримати оцінку такі параметри роботи: – Актуальність теми кваліфікаційної (дипломної) роботи. – Логічність та збалансованість структури роботи, стиль викладу. – Відповідність змісту кваліфікаційної (дипломної) роботи її темі. – Коректність формулювань проблем, виявлених у ході виконання наукової роботи. – Обґрунтованість результатів проведеного аналізу. Актуальність пропозицій, що відображає власний внесок автора. – Достатність інформації для аналізу проблеми, що вивчається. – Якість оформлення кваліфікаційної (дипломної) роботи. – Якість роботи над текстом наукової праці. – Своєчасність надання кваліфікаційної (дипломної) роботи до захисту. Зразок написання відгуку представлений у Додатку 5. Особливості написання рецензій Для отримання об’єктивної додаткової оцінки праці дипломника та визначення наукової та практичної цінності випускної кваліфікаційної (дипломної) роботи проводиться її зовнішнє рецензування фахівцем, здатним провести кваліфікований аналіз за спеціальністю 032 «Історія та археологія». Дипломна робота має бути представлена рецензенту не пізніше як за два тижні до захисту. Рецензія (лат. Recensio – розгляд / обстеження) – це офіційний аналіз, даний у письмовій формі, що оцінює зміст кваліфікаційного (дипломного) твору. Рецензент, тобто людина, яка пише рецензію, відповідає за об’єктивність оцінки наукової праці. У формі та характері рецензії, як правило, відображається професійна компетенція рецензента. В якості рецензентів можуть залучатися професори та доценти інших ВНЗ або наукових організацій. У рецензії має бути вказано значення вивчення даної теми, оцінка актуальності та відповідності змісту текстового об’єкта заявленій темі, аргументується думка про обґрунтованість та актуальність проблематики наукової праці, визначається ступінь її науковості, новизна, теоретична та практична значимість, зазначається про ефективність обраної методології, міру повноти та оригінальності розкриття теми, доцільності поставленої мети та відповідності їй завдань, визначається відповідність текстового об’єкта вимогам, що пред’являються до тих чи інших видів результатів наукової діяльності, вказуються переваги та недоліки, висловлюються побажання та дається загальна оцінка відповідності або не відповідності науці даної роботи. У висновку рецензент викладає свою точку зору про загальний рівень роботи та рекомендує чи не рекомендує її до захисту. Рецензія з чітким висновком про рекомендацію або не рекомендацію кваліфікаційної (дипломної) роботи до захисту повинна бути отримана не пізніше ніж за тиждень до захисту роботи. Зразок написання рецензії представлений у Додатку 6. Внесення змін до роботи після отримання відгуку та рецензії не дозволяється. Разом із вкладеними письмовим відгуком керівника та зовнішньою рецензією випускна кваліфікаційна (дипломна) робота передається завідувачу кафедри, який вирішує питання про допуск студента до захисту. Завідувач кафедри, допускаючи студента до захисту, робить про це відповідний запис на титульному аркуші роботи. Якщо ж завідувач кафедри не вважає за можливе допустити студента до захисту, це питання розглядається на засіданні кафедри за участю наукового керівника та студента. Протокол засідання кафедри подається через декана на затвердження ректору ВНЗ. Анотація разом із відгуком наукового керівника та зовнішньою рецензією спеціаліста з іншого ВНЗ чи наукової організації додаються в окремих файлах до випускної наукової роботи. ІХ. ПРОЦЕДУРА ЗАХИСТУ Захист курсової роботи Відповідно до графіку та правил, розроблених кафедрою історії, курсова робота проходить процедуру захисту та оцінюється колегіально членами кафедри. Науковий керівник оцінює завершену працю, надає довідку про перевірку на унікальність тексту (нагадаємо, що унікальність тексту курсової роботи має становити не менше 55 %) та робить усний чи письмовий висновок. Курсова робота має бути захищена під час залікового тижня літньої сесії (на заочному відділенні – під час літньої сесії). Захист проводиться на відкритому засіданні комісії, складеної з викладачів кафедри історії, і включає: – Короткий (5–7 хвилин) виступ студента, що містить актуальність теми, об’єкт, предмет, мету, завдання дослідження, обґрунтування наукового значення теми, новизну, історіографію проблеми, характеристику джерел, методологію дослідження та основні висновки, зроблені автором у ході роботи; – Обговорення виступу, в якому беруть участь усі присутні, які задають студенту питання та висловлюють свою думку про роботу; – Відповіді студента на поставлені йому запитання. Оцінюється курсова робота диференційованою оцінкою з урахуванням якості захисту (повнота розкриття теми, логічність, переконливість висновків), відповіді на питання та володіння термінологічним інструментарієм та методикою аналізу. Оцінка оголошується одразу після захисту за підсумками закритого засідання викладачів. Вона виставляється у відомість та залікову книжку студента за підписом наукового керівника. У випадку отримання незадовільної оцінки за підсумками захисту курсової роботи, студент повинен надати у встановлений термін виправлену роботу та пройти захист повторно. Захист кваліфікаційної (дипломної) роботи Не менше ніж за місяць до захисту кваліфікаційної (дипломної) роботи студентам рекомендується пройти її попередній захист. Для студентів спеціальності «Історія та археологія» денного та заочного відділень вона проводиться наприкінці січня поточного навчального року. На попередньому захисті студент має чітко подати концепцію роботи: актуальність дослідження, об’єкт, предмет, мету і завдання, хронологічні та територіальні рамки, новизну дослідження, структуру роботи, висновки. Після цього студент повинен уважно вислухати зауваження наукового керівника та інших викладачів кафедри історії, якщо такі будуть, та упродовж двох тижнів виправити їх, після чого здати готову роботу на кафедру. Після отримання остаточного варіанта кваліфікаційної праці науковий керівник складає письмовий відгук про роботу. Не менше ніж за 14 днів до захисту робота надсилається рецензенту. Не пізніше ніж за тиждень до захисту студент має подати секретарю Державної екзаменаційної комісії (ДЕК) разом із кваліфікаційною (дипломною) роботою всі необхідні документи: залікову книжку, відгук наукового керівника та зовнішню рецензію. Захист кваліфікаційної (дипломної) роботи відбувається на відкритому засіданні Державної екзаменаційної комісії, на якому можуть бути присутніми, ставити питання та обговорювати наукову роботу усі бажаючі. Склад комісії затверджується наказом ректора. В аудиторії, де відбувається захист, ведеться відеозапис. Нагадуємо, що до захисту роботи допускаються студенти, які повністю виконали навчальний план. Час та місце проведення захисту, теми допущених до захисту робіт та черговість захисту мають бути завчасно оголошені наказом по факультету та повідомлені секретарем ДЕК студентам, науковим керівникам та рецензентам не пізніше ніж за п’ять днів до захисту. Списки студентів, допущених до захисту, надаються у ДЕК. На захист кваліфікаційної роботи членам ДЕК мають бути надані такі документи: • один примірник текстової частини роботи (переплетеної та підписаної автором та завідувачем кафедри); • анотація; • відгук наукового керівника; • зовнішня рецензія на роботу. Захист відбувається у наступній послідовності: 1. Голова ДЕК оголошує прізвище студента та назву роботи, що виноситься на захист. 2. Студенту надається максимум 7–10 хвилин для викладу доповіді. 3. Після закінчення доповіді студенту ставлять запитання голова та члени комісії. Відповідати на запитання потрібно коротко, чітко, по суті (якщо студенту важко відразу відповісти на те чи інше питання, він може попросити час на обмірковування відповіді). За доповіддю та відповідями на питання ДЕК судить про широту кругозору студента, його ерудицію, вміння публічно виступати та аргументовано відстоювати власну точку зору. 4. Далі слідує усний виступ наукового керівника, який аналізує роботу, робить критичні зауваження, дає загальну оцінку, а також зачитується зовнішня рецензія. 5. Голова комісії знову надає слово автору роботи. Студент повинен відповісти на всі зауваження наукового керівника, рецензента та на всі відкладені питання, якщо такі були. 6. Далі дається слово всім бажаючим взяти участь в обговоренні. 7. Автору надається право виступити із заключним словом. Таким чином, загальна тривалість захисту, включаючи відповіді на питання, не повинна перевищувати 20–30 хвилин. Рекомендації до підготовки захисної промови (доповіді) На захисті роботи студент має виступити з короткою доповіддю. А оскільки одна з головних переваг професійно-грамотної людини – це вміння коротко, ясно та чітко висловлювати свої думки – виступу надається особливе значення. Промова має бути чіткою та логічно збудованою. Почати її слід зі слів: «Шановні члени Державної екзаменаційної комісії! До вашої уваги представляється...», а закінчити фразою: «Дякую за увагу». Рекомендується включити у виступ наступні моменти: тема роботи та обґрунтування її актуальності; склад джерельної бази та ступінь вивченості проблеми; мета та завдання дослідження; теоретико-методологічні підходи до проблеми; структура роботи; виклад авторської концепції та висновків. Конкретно в структурному відношенні доповідь можна розділити на три логічно взаємопов’язані частини. Перша частина доповіді коротко характеризує актуальність теми, мету, завдання, об’єкт та предмет дослідження, новизну, положення, що виносяться на захист. У другій, найбільшій за обсягом частині, студент характеризує кожен розділ роботи. При цьому особлива увага звертається на підсумкові результати та особистий внесок студента. У заключній частині доцільно перерахувати загальні висновки та зібрати воєдино основні рекомендації. Збільшити інформативність виступу за жорсткого тимчасового обмеження дозволяє використання презентації. Розташувавши слайди в логічній послідовності і посилаючись на них у процесі виступу, студент отримує можливість не повторювати викладену в них інформацію. Важливо й те, що інформація на слайдах сприймається краще за доповідь і дозволяє краще донести до комісії найважливіші відомості, дає членам ДЕК можливість судити про здатність студента структурувати інформацію та використовувати її при аналізі. Наведемо основні правила підготовки презентацій: • титульний слайд відтворює титульний лист дипломної роботи; • кількість слайдів слід призначати, виходячи з наступного приблизного розрахунку: 1–2 слайди на 1 хвилину доповіді; • текст, розміщений на слайді, не повинен повністю співпадати з вимовленим текстом; • текст на слайді має бути великим, розміщуйте не більше 10 рядків на одному слайді; • максимально використовуйте графічні можливості слайдів: ілюстрації, графіки, схеми, різні види шрифтів, нумерацію, анімацію (поступову появу тексту на слайді) тощо; • звертайте увагу на кольорове рішення слайду (контрастність фону і тексту, використання іншого кольору для виділення заголовків); • роздрукуйте слайди у зменшеному варіанті, щоб знати їхній порядок при усному виступі. Критерії оцінювання кваліфікаційної (дипломної) роботи студентів При оцінюванні роботи звертається увага на чіткість та логічну послідовність викладу матеріалу, переконливість аргументації, стислість та ясність формулювань, самостійність основних результатів та висновків, їх наукову та/або практичну значимість, репрезентативність джерельної бази та використаної наукової літератури, адекватність методологічного підходу. Остаточна оцінка випускної дипломної роботи виставляється на закритому засіданні комісії. На цьому засіданні відкритим голосуванням, простою більшістю голосів визначається оцінка за підсумками захисту роботи. Оцінка за підсумками захисту складається як середня від виставлених оцінок кожним членом ДЕК. У свою чергу, кожен член ДЕК оцінює якість виступу (повнота розкриття теми, логічність, переконливість висновків), відповіді на питання (швидкість реакції; стислість, ясність та повнота відповіді), якість презентації виступу, враховуючи наступні критерії: актуальність теми та завдань роботи; обґрунтованість результатів та висновків; новизна одержаних даних; особистий внесок автора; можливість практичного використання одержаних результатів. Після цього оцінки відкрито оголошуються всім, хто захистився в Державній екзаменаційній комісії. Оцінку виставляють члени ДЕК за 100-бальною системою. При цьому враховується сама робота, відгук наукового керівника, думка рецензента та сам процес публічного представлення результатів дослідження. Оцінка «відмінно» (90–100 балів): – дотримано всі вище перелічені в даних методичних рекомендаціях вимоги до роботи та виступу на захисті. Дослідження може містити положення, що мають дискусійний характер, якщо вони добре аргументовані. Припустимі деякі похибки в оформленні списку використаних джерел та літератури, 3–4 стилістичні помилки. Оцінка «добре» (75–89 балів): – дотримано всіх вищезгаданих вимог до роботи, однак на захисті студент виглядав непереконливо: не міг відповісти на деякі питання комісії та/або рецензента; був не в змозі вільно розмірковувати про вивчену проблему, відокремлювати головне від другорядного, пояснити цінність результатів своєї роботи; не визначені деякі використані в роботі поняття, є окремі недоліки у тексті роботи та стилі, у списку використаних джерел та літератури є публікації, які не відображені у тексті дослідження. Оцінка «задовільно» (60–74 бали): – кваліфікаційна (дипломна) робота написана добре, однак на захисті її автор не міг відповісти на більшу частину питань комісії та/або рецензента; був неспроможний переконливо аргументувати свої висновки, наочно представити результати дослідження. Оцінка «незадовільно» (до 60 балів): Зазвичай такої оцінки не буває, тому що кваліфікаційну роботу до захисту допускає або не допускає науковий керівник та завідувач кафедри історії. Однак можна припустити винятковий випадок, коли на захисті з’ясовується, що випускна робота є плагіатом (містить менше 60 % унікальності тексту) або виконана несамостійно, і її автор не може складно розповісти про проведене ним дослідження та висновки, до яких він дійшов. Нагадаємо, що на отримання позитивної оцінки за захист вашої роботи впливає наявність апробації результатів дослідження та публікацій на тему дослідницької роботи, без чого робота не допускається до захисту: – Якщо студент претендує на оцінку «відмінно» (90–100 балів), у нього має бути опубліковано: 1. одна стаття по темі кваліфікаційної (дипломної) роботи у фаховому українському журналі; 2. одні тези матеріалів краєзнавчої, регіональної або всеукраїнської конференції; 3. одні тези матеріалів міжнародної конференції, опубліковані англійською мовою. – Якщо студент претендує на оцінку «добре» (75–89 балів), у нього має бути опубліковано: 1. одна стаття по темі кваліфікаційної (дипломної) роботи у фаховому українському журналі; 2. одні тези матеріалів краєзнавчої, регіональної або всеукраїнської конференції. – Якщо студент претендує на оцінку «задовільно» (60–74 бали), у нього має бути опубліковано: одна стаття по темі кваліфікаційної (дипломної) роботи у фаховому українському журналі, або одні тези матеріалів краєзнавчої, регіональної, всеукраїнської конференції, або одні тези матеріалів міжнародної конференції, опубліковані англійською мовою. Х. СЛОВНИК ТЕРМІНІВ Абстрагування – уявне відсікання в досліджуваному явищі або предметі несуттєвих, другорядних властивостей та зв’язків. Аналіз (від грец. «розкладання, розчленування») – аналітичний метод дослідження, що передбачає поділ, розтин, розкладання цілого на складові частини та дослідження кожного елемента окремо; приватними методами аналізу є класифікація та періодизація. Аналогія (від грец. – відповідність, подібність) – метод отримання знань про предмети на основі їх порівняння та встановлення між ними подібності за тими чи іншими ознаками, внаслідок чого робляться припущення про відповідність, сумісність та інші характеристики об’єктів, що вивчаються; метод перенесення властивостей одного предмета на інший за рівнем подібності. Анотація (від лат. Annotation – зауваження) – це коротка характеристика будь-якого видання, статті, наукової праці або рукопису, яка передбачає опис короткого змісту тексту у вигляді перерахування основних тем, проблем та способів їх вирішення, що вказують на адресати та призначення, а також зміст та оцінку з позиції науковості. Архівна справа – це окремий документ або сукупність документів, що відносяться до конкретного визначеного питання. Вивчення описів пов’язано з виділенням справ, назви і хронологічні рамки яких відповідають темі дослідження. Заголовок справи повинен відображати характер і зміст документів. Архівний путівник – систематизований перелік архівних фондів з характеристикою фондоутворювача, обсягів фонду, загальним описом документів. Відгук – це індивідуальна текстова форма викладу своєї думки щодо тієї чи іншої наукової праці, статті, будь-якого видання. Гіпотеза – це припущення про значущість необхідності досягнення результату дослідження та вирішення даних проблем, внаслідок чого має бути досягнуто подолання протиріч між існуючим та бажаним, що покращить стан становища, пов’язаного з темою явища чи процесу. Дедукція (від лат. «deduction» – виведення) – метод виведення із загального стану поодиноких фактів та формулювання на їх основі приватних висновків. Індукція (від лат. – наведення) – шлях пізнання від поодиноких фактів до загального стану – висновку. Історико-діахронний метод – сукупність теоретичних принципів, прийомів та процедур, спрямованих на вивчення сутнісно-часових змін історичної реальності. Історичний (історико-хронологічний) метод – метод, який ґрунтується на виявленні історичних фактів у їхній хронологічній послідовності та логічній закономірності побутування в контексті зародження, розвитку, згасання та вмирання чи переродження явища. Кваліфікаційна (дипломна) робота – це наукове (науково-практичне) дослідження, яке завершує курс навчання у вищому навчальному закладі та є випускною кваліфікаційною роботою магістра. Виконується студентом самостійно під керівництвом наукового керівника. Робота свідчить про наукову ерудицію та аналітичні навички студента, про рівень знань та рівень професійної зрілості випускника. Курсова робота – це наукова кваліфікаційна робота, яка демонструє рівень наукової підготовки студента: уміння вибрати тему дослідження, зібрати необхідний для цього матеріал, сформулювати проблему, у світлі якої наукове дослідження буде актуальним та практично корисним, вивчити наукову літературу на тему. Метод (грец. methodos – шлях) – це образ дії, спосіб або одиничний прийом досягнення мети, який є безпосереднім інструментом, за допомогою якого створюється дослідницька робота, будь-то збір матеріалу, аналіз творів чи написання тексту. Моделювання – метод дослідження, при якому об’єкт, який цікавить дослідника, заміщується іншим об’єктом, що знаходиться у відношенні подібності до першого об’єкту. Об’єкт дослідження – це система наукового пошуку, в якій визначена і перебуває дана проблема, пов’язана з дослідженням, а також, де визначено тимчасові і територіальні параметри джерел дослідження, задіяних у роботі. Опис архівного фонду – це довідник, найбільш інформативний документ з точки зору отримання інформації, в якому відображені заголовки справ – основних одиниць зберігання в порядку їх нумерації. Плагіат – використання чужого твору або тексту під своїм ім’ям без зазначення джерела запозичення. Порівняльний метод – розгляд та порівняння різних історичних явищ та виявлення загальних ознак. Презентація – це доповідь, подана у вигляді слайдів. Рецензія (лат. Recensio – розгляд/обстеження) – це офіційний аналіз, даний у письмовій формі, що оцінює зміст наукового твору або будь-якого видання, статті, доповіді, художнього добутку. Синтез (від грец. synthesis – з’єднання) – метод об’єднання розрізнених елементів у єдине ціле на підставі того чи іншого закону, будь-яких принципів чи закономірностей. Синхроністичний метод – розгляд зв’язку явищ в одному часовому проміжку. Системний метод – метод, який виходить з розуміння системи як сукупності взаємопов’язаних елементів; передбачає розгляд кількох головних завдань: виокремлення елементів, які входять в систему; аналіз характеру відносин між елементами (горизонтальні, ієрархічні); вивчення взаємодії системи з зовнішнім середовищем. Структурний метод (від. лат. «structura» – «будова, розташування») – метод, заснований на виявленні стійких зв’язків усередині системи, що забезпечують збереження її основних властивостей. Типологічний метод – метод, заснований на зіставленні, який дозволяє виявити групи схожих явищ і процесів, що досягається за допомогою схематичного відображення конкретно-історичної реальності у вигляді логічних моделей – так званих «ідеальних типів». Узагальнення – метод, що спирається на такі філософські категорії, як «загальне», «одиничне» і «особливе», для встановлення найбільш загальних властивостей, якостей, відносин предметів і явищ, що визначаються загальними поняттями. Хронологічний метод – розгляд зв’язку різних явищ у різних часових проміжках у порядку хронології. Хронологічні рамки – це певні часові межі історичного дослідження. ХІ. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ Архівознавство: Підручник для студентів вищих навчальних закладів України / Авт.: Я. С. Калакура, Г. В. Боряк, Л. А. Дубровіна та ін. редкол.: Я. С. Калакура (гол. рел.), В. П. Ляхоцький, Г. В. Боряк та ін. Київ : Либідь, 1998. 316 с. Берк П. Нова історія: її минуле і майбутнє // Нові перспективи історіописання / Ред. П. Берк. [Пер. з англ.]. Київ : Вид-во «Ніка-Центр», 2004. С. 8–35. Богдашина О. М. Джерелознавство історії України: питання теорії, методики, історії: Навчально-методичний посібник. Харків: «Вид-во САГА», 2008. 214 с. Воронов В. І. Джерелознавство історії України. Курс лекцій. Дніпропетровськ : Вид-во Дніпр. ун-ту, 2003. 336 с. Грицак Я. Українська історіографія. 1991–2001: Десятиліття змін // Україна Модерна. Київ; Львів, 2005. Ч. 9. С. 66–67. Єріна А. М., Захожай В. Б., Єрін Д. Л. Методологія наукових досліджень: Навч. посіб. Київ : Центр навч. літ-ри, 2004. 212 с. Загорний І. А. Короткий нарис української історіографії. Київ : Варта, 2007. 220 с. Зашкільняк Л. Вступ до методології історії. Львів : ЛОНМІО, 1996. 96 с. Зашкільняк Л. Методологічні аспекти світового історіографічного процесу і сучасна українська наука // Українська історіографія на зламі XX і XXI століть: Здобутки і проблеми. Львів : Вид-во Львівського нац. ун-ту ім. І. Франка, 2004. С. 24–56. Зашкільняк Л. Методологія історії від давнини до сучасності. Львів, 1999. 227 с. Зашкільняк Л. О. Сучасна світова історіографія: Посібник для студентів історичних спеціальностей університетів. Львів : Вид-во «ПАІС», 2007. 312 с. Історичне джерелознавство: Підручник / Я. С. Калакура, І. Н. Войцехівська, С. Ф. Павленко та ін. Київ : Либідь, 2002. 488 с. Калакура Я. С. Українська історіографія. Київ : Ґенеза, 2004. 496 с. Калакура Я. С. Цивілізаційні орієнтири новітньої української історіографії // Історіографічні дослідження в Україні. Київ, 2014. Вип. 24. С. 23–37. Кісь О. Усна історія: Становлення, проблематика, методологічні засади // Україна Модерна. Київ–Львів, 2007. Вип. 10. С. 7–24. Ковальчук В. В., Моїсєєв Л. М. Основи наукових досліджень: Навч. посібник. Київ : ВД «Професіонал», 2004. 208 с. Колесник І. І. Українська історіографія в полі інтелектуальної історії: Modern or Postmodern // Ейдос. Київ, 2005. Вип. 1. С. 227–245. Колесник І. І. Українська історіографія, XVIII – початок XX ст.: Навч. посібник для вузів. Київ : Ґенеза, 2000. 254 с. Колесник І. І. Українська історіографія: концептуальна історія. Київ : Інститут історії України НАН України, 2013. 566 с. Коляструк О. А. Візуальні документи як особливі джерела історії повсякденності // Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика. 2008. № 14. С. 259–264. Конончук І. Джерелознавство: Навчально-методичний посібник. Ніжин : НДПУ ім. М. Гоголя, 2004. 88 с. Коцур В. П., Коцур А. П. Історіографія історії України: Курс лекцій. Чернівці : Золоті литаври, 1999. 520 с. Макарчук С. Писемні джерела з історії України. Курс лекцій. Львів : Світ, 1999. 352 c. Мережа центральних державних архівів України // Архіви України. 1992. Ч. 4. С. 7. Міронова І. С. Історичне джерелознавство та українська археографія. Спецкурс з джерелознавства, історіографії та методики викладання історії : [навчальний посібник]. Миколаїв : Вид-во ЧНУ ім. Петра Могили, 2017. 176 с. Міронова І. С. Спецкурс з джерелознавства, історіографії та методики викладання історії. Методичні рекомендації для студентів спеціальності «Історія та археологія». Миколаїв : Вид-во ЧНУ імені Петра Могили, 2017. Випуск 247. 116 с. (Методична серія). Осіпян О. Експериментальна історія: Дослідницькі підходи та методи французької історичної школи Анналів. Краматорськ : Вид-во «Тираж», 2007. 176 с. Романчиков В. І. Основи наукових досліджень. Навчальний посібник. Київ : Центр учбової літератури, 2007. 254 с. Рюзен Й. Нові шляхи історичного мислення. Львів : Літопис, 2010. 358 с. Середа В., Малес Л. Усна історія як метод і методологія // Україна Модерна. Київ–Львів, 2007. Вип. 10. С. 159–168. Стельмах С. П. В пошуках утраченої правди: теоретичні дискусії в сучасній українській історіографії // Вісник Київського національного університету. Сер. Історія. 2002. Вип. 63–64. С. 12–14. Сухий О. Сучасні школи історіописання в Україні // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 2012. № 21. С. 710–723. Українська історіографія на зламі ХХ і ХХІ століть: здобутки і проблеми: [колективна монографія] / За ред. Л. Зашкільняка. Львів : Львівський нац. ун-т імені Івана Франка, 2004. 406 с. Цехмістрова Г. С. Основи наукових досліджень. Навчальний посібник. Київ : Видавничий Дім «Слово», 2003. 240 с. Шейко В. М., Кушнаренко Н. М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності: Підручник. Київ : Знання, 2004. 307 с. Яковенко Н. Вступ до історії. Київ : Критика, 2007. 375 с. ХІІ. ДОДАТКИ ДОДАТОК 1 Зразок титульної сторінки курсової роботи Міністерство освіти і науки України Чорноморський національний університет імені Петра Могили Факультет політичних наук Кафедра історії КУРСОВА РОБОТА з дисципліни «Джерелознавство, історіографія та методологія історії» на тему: «Внесок Дугласа Бримнера, Артура Дауті та Гюстава Ланкто в становлення архівної галузі Канади: історіографія, джерела, методи дослідження» Студента 5 курсу 534 групи Галузі знань: 03 «Гуманітарні науки» Спеціальності: 032 «Історія та археологія» Сябро Ігоря Геннадійовича Керівник: д. і. н., доц. Міронова Ірина Сергіївна Національна шкала ___________________ Кількість балів: ________Оцінка: ECTS _____ Члени комісії ___________________ ________________________________ (підпис) (прізвище та ініціали) ___________________ ________________________________ (підпис) (прізвище та ініціали) ___________________ ________________________________ (підпис) (прізвище та ініціали) Миколаїв – 2022 ДОДАТОК 2 Зразок титульної сторінки кваліфікаційної (дипломної) роботи Міністерство освіти і науки України Чорноморський національний університет імені Петра Могили Факультет політичних наук Кафедра історії Дипломна робота на здобуття освітнього ступеню «магістр» на тему: «УКРАЇНСЬКА РЕСПУБЛІКА “ЗЕЛЕНИЙ КЛИН” (1890–1922 РР.)» Виконав студент VI курсу групи 634 Галузь знань: 03 «Гуманітарні науки» Спеціальність: 032 «Історія та археологія» Колеснік Павло Павлович Керівник: Міронова І. С. Рецензент: Піструіл І. В. Миколаїв – 2022 ДОДАТОК 3 Зразок заповнення завдання на дипломний проєкт (роботу) Чорноморський національний університет імені Петра Могили (повне найменування вищого навчального закладу) Інститут, факультет, відділення політичних наук Кафедра, циклова комісія історії Освітньо-кваліфікаційний рівень магістр Галузь знань: 03 «Гуманітарні науки» Спеціальність: 032 «Історія та археологія» «ЗАТВЕРДЖУЮ» Завідувач кафедри історії Ю. В. Котляр_____________ «01» жовтня 2021 року З А В Д А Н Н Я НА ДИПЛОМНИЙ ПРОЄКТ (РОБОТУ) СТУДЕНТУ Колеснік Павло Павлович (прізвище, ім’я, по батькові) 1. Тема проєкту (роботи): Українська республіка «Зелений Клин» (1890–1922 рр.); керівник проєкту (роботи): Міронова Ірина Сергіївна, д.і.н., доцент (прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання) затверджені наказом вищого навчального закладу від «01» жовтня 2021 року № 286 2. Строк подання студентом проєкту (роботи): 21.01.2022 3. Вихідні дані до проєкту (роботи): вступ, основна частина, висновок, список використаних джерел та літератури, додатки (якщо є) 4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно розробити): згідно плану дипломної роботи магістра 5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень): не планується 6. Консультанти розділів проєкту (роботи)
7. Дата видачі завдання: 01.10.2021 КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
Студент_______________ Колеснік П. П. (підпис) (прізвище та ініціали) Керівник проєкту (роботи) _________________ Міронова І. С. (підпис) (прізвище та ініціали) ДОДАТОК 4 Зразок написання анотації АНОТАЦІЯ на дипломну роботу магістра | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||