МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
Харківський національний медичний університет
Кафедра внутрішньої медицини №2 і клінічної імунології та алергології
Факультет ІІ медичний
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
для підготовки студентів 5-6 курсів медичних факультетів
до ліцензійного інтегрованого іспиту «Крок 2»
(захворювання серцево-судинної системи)
(на базі буклетів Крок 2 2015 року)
Затверджено
Вченою Радою ХНМУ
протокол № ___від ___________2015 р.
Харків, 2015
Методичні вказівки для підготовки студентів 5-6 курсів медичних факультетів до ліцензійного інтегрованого іспиту «Крок 2» з кардіології / Упорядники: проф. П.Г. Кравчун, доц. О.Ю. Борзова, доц. О.І.Залюбовська, доц. Н.В. Шумова, доц. І.М. Добровольська, ас. Ринчак П.І., ас. Крапівко С.О. - – Харків: ХНМУ, 2015. – 19 с.
Упорядники: проф. П.Г. Кравчун
доц. О.Ю. Борзова
доц. О.І.Залюбовська
доц. Н.В. Шумова
доц. І.М. Добровольська
ас. Ринчак П.І.
ас. Крапівко С.О.
Методичні вказівки призначені для самостійної роботи студентів 5-6 курсу медичних факультетів при підготовці до ліцензійного інтегрованого іспита «Крок 2».
Ліцензійний іспит - це обов’язкова складова частина державної атестації для присвоєння кваліфікації лікаря.
Ліцензійні інтегровані іспити є нормативною формою державної атестації випускників. Ліцензійні іспити здійснюються відповідно до Положення про систему підготовки ліцензійних інтегрованих іспитів фахівців з вищою освітою напрямів “Медицина” і “Фармація” та відповідно до державних стандартів вищої освіти.
Ліцензійний іспит проводиться у ВНЗ України в один день в одну зміну у письмовій (бланковій) тестовій формі.
Рекомендації для студента, щодо ефективної підготовки до ліцензійних іспитів:
Отримати для особистого користування в бібліотеці і в деканаті рекомендовані джерела тестових завдань на паперових і електронних носіях.
Не пропускати навчальні заняття (лекції, практичні), регулярно готуватись до кожного практичного навчального заняття відповідно до контрольних питань методичних рекомендацій, вказівок).
Відвідувати консультації викладачів кафедр.
Готуватись до Ліцензійного інтегрованого іспиту упродовж вивчення дисципліни:
ознайомитись з переліком теоретичних питань і практичних навичок, які контролюються на диференційованому заліку (на стенді кафедри, у викладача академічної групи);
не відкладати підготовку до ЛІІ на останні дні перед іспитом, готуватись за питаннями ЛІІ упродовж вивчення дисципліни;
своєчасно у встановлені терміни складати семестрові заліки та іспити– з метою допуску до екзамену «Крок 2» та державого іспиту;
звернути особливу увагу студентів 5,6 курсів («Крок 2») на вивчення тих дисциплін, які є складовими ЛІІ з відповідної спеціальності, що дозволить бути допущеним до складання іспитів «Крок» і підвищить ймовірність надати вірні відповіді на тестові завдання.
При вирішинні тестового завдання дотримуйтесь наступного алгоритму:
уважно прочитайте кожне тестове завдання. Переконайтеся, що Ви точно зрозуміли, про що Вас запитують;
спробуйте самостійно дати відповідь на ТЗ, а потім знайдіть її серед запропонованих варіантів;
в іншому разі уважно прочитайте кожний варіант відповідей та відкиньте ті, які з Вашої точки зору абсолютно невірні. Серед відповідей, які залишилися, оберіть найкращу.
Задача № 1
|
Приклад розв’язання задачи
|
Література
|
Хворий 32-х років звернувся зі скаргами на перебої в роботі серця, запаморочення, задишку при фізичному навантаженні. До цього часу не хворів. Об активно: Ps-74/хв., ритмічний. АТ- 130/80 мм.рт.ст. При аускультації: перший тон нормальної звучності, систолічний шум над аортою. ЭКГ: гіпертрофія лівого шлуночку, ознаки порушення реполяризації в I,V5,V6 відведеннях. ЕхоКГ: міжшлуночкова перегородка 2 см.. Який найбільш вірогідний діагноз?
А. Гіпертрофічна кардіоміопатия
В. Стеноз гирла аорти
С. Гіпертонічна хвороба
D. Інфаркт міокарда
E. Коарктація аорти
|
Вірна відповідь - гіпертрофічна кардіоміопатія
Гіпертрофічною кардіоміопатією хворіють переважно люди молодого, працездатного віку (хворому 32 роки), відповідно до умов задачі за даними ЕхоКГ має місце потовщення міжшлуночкової перегородки (товщина міжшлуночкової перегородки більша ніж 1,7 мм є одним з ехокардіографічних критеріїв діагнозу гіпертрофічної кардіоміопатії), крім того на користь цього діагнозу говорять і результати електрокардіографічного дослід-ження - гіпертрофія лівого шлуночка, ознаки порушення реполяризації в I,V5,V6 відведеннях.
|
Передерій В.Г., , Основи внутрішньої медицини: підручник Т3/ В.Г. Передерій, С.М.Ткач – К: Нова книга, 2010 – 1006 с.
Серцево-судинні захворювання. Класифікація, схеми діагностики і лікування/Асо
ціація кардіологів України/ за ред..В.М. Коваленко, М.І. Лутай, Ю.М. Сиренко – К. 2011 – 96 с.
|
Задача__№_2__Приклад_р_озв_’_язання_задач_и__Література'>Задача № 2
|
Приклад розв’язання задачи
|
Література
|
Хвора 34-х років захворіла гостро. Скарги на слабкість, млявість, відчуття стискання у грудях, утруднене дихання. У хворої парадоксальний пульс, переповнення вен шиї. Який попередній діагноз?
А. Гострий перикардит
В. Гостра пневмонія
С. Туберкульозний лобіт
D. Пухлина легені
E. Інфаркт міокарда
|
Вірна відповідь: Гострий перикардит,
У хворої мають місце поява додаткових ознак, притаманних гострому перикардиту:
- парадоксальний пульс, що обумовлено значним підвищенням (за абсолютною величиною) внутрішньогрудного тиску, що призводить до зниження систолічного АТ на вдиху більш ніж на 10 мм рт. Ст.);
- набухання вен шиї, що є результатом впливу наростаючого прекордіального випоту на наповнення шлуночків.
|
Передерій В.Г., Основи внутрішньої медицини: підручник Т3/ В.Г. Передерій, С.М.Ткач – К: Нова книга, 2010 – 1006 с.
Серцево-судинні захворювання. Класифікація, схеми діагностики і лікування/Асо
ціація кардіологів України/ за ред..В.М. Коваленко, М.І. Лутай, Ю.М. Сиренко – К. 2011 – 96 с.
|
Задача № 3.
|
Приклад розв’язання задачи
|
Література
|
Хворий 42-х років скаржиться на серцебиття, постійну слабкість, болі в ділянці серце, що іррадіюють у ліве плече та підсилюються при диханні, підвищення температури тіла до 38,50С. Об’єктивно: АТ 105/50 мм.рт.ст, Ps 120/хв.. У зоні абсолютної тупості серця вислуховується двофазний шум. В легенях дихання послаблене в нижніх відділах. На ЕКГ- конкордатний підйом сегменту ST в V2-V6. Який найбільш діагноз?
А. Гострий перикардит
В. Інфаркт міокарда
С. Інфаркт легень
D. Синдром Дреслера
E. Позагоспітальна пневмонія
|
Вірна відповідь: - гострий перикардит,
Частою і ранньою скаргою пацієнтів з гострим перикардитом є біль в ділянці серця, що зазвичай локалізується внизу грудини або на верхівці серця і віддає в епігастральну ділянку, шию, під ліву лопатку, в ліву руку та підсилюються при диханні. При аускультації серця вислуховується шум тертя перикарда, який може бути транзиторним, моно-, бі- або трифазним. Характер шуму дряпає, високий, визначається на грудині. Вислуховувати шум краще тоді, коли пацієнт знаходиться в сидячому положенні. При електрокардіографічному дослід-женні віявляється , конкордатний підйом сегменту ST в V2-V6.
|
Передерій В.Г., , Основи внутрішньої медицини: підручник Т3/ В.Г. Передерій, С.М.Ткач – К: Нова книга, 2010 – 1006 с.
Серцево-судинні захворювання. Класифікація, схеми діагностики і лікування/Асо
ціація кардіологів України/ за ред..В.М. Коваленко, М.І. Лутай, Ю.М. Сиренко – К. 2011 – 96 с.
|
Задача № 4
|
Приклад розв’язання задачи
|
Література
|
Хворий 60-ти років надійшов до клініки зі скаргами на задишку, важкість у правому підребер’ї, збільшення живота. Явища зростали протягом року. При аускультації серця - ритм галопу. Об’єктивно: набухання шийних вен, асцит, пальпується печінка та селезінка. З яким захворюванням необхідно проводити диференційну діагностику?
А.Констриктивний перикардит.
B.Цироз печінки.
C.Рак легенів з проростанням у плевру.
D.Хронічне легеневе серце.
E.Тромбоемболія легеневої артерії. |
Вірна відповідь: констриктивний перикардит.
Найчастіше причинами констриктивного перикардиту є – туберкулез, ревматизм, травми грудної клітини, септичний стан. Патогенетичні механізми обумовлені повільним і поступовим заростанням перикардіальної порожнини фіброзною тканиною, що виражається діастолічною дисфункцією, яка супроводжується порушеннями розслаблення і наповнення шлуночків і зниженням серцевого викиду. В клінічній картині домінує правошлуночкова недостатність (набряки нижніх кінцівок, збільшення печінки, асцит, високий венозний тиск). Наявність задишки обумовлена високим стоянням діафрагми в наслідок асцита. Розміри серця зменшені або не змінені. Верхівковий поштовх не пальпується. В аускультативній картині серця може вислуховуватися ритм галопу. Рентгенологічними ознаками констриктивного перикардита є зменшення серцевої пульсації та кальціфикація перикарда. На ЕКГ зниження вольтажу зубців, інверсія зубця Т. Існує триада констриктивного перикардиту: мале „тихе серце”, збільшений венозний тиск, асцит.
|
Л.Т.Малая, В.Н.Хворостинка, Терапия в 2-х томах, - Харьков: Фолио, 2005.
Основи внутрішньої медицини. Посібник для студентів 4 та 5 курсів медичного факультету: навч.посіб./ М.І.Щвед, Н.В.Пасечко, А.О.Боб та ін. ( за ред. М.І.Шведа) -Тернопіль: ТДМУ 2013.
|
Задача № 5
|
Приклад розв’язання задачи
|
Література
|
Хвора 65-ти років тиждень тому переніс гострий інфаркт міокарда. Загальний стан погіршився, турбують задуха в спокої, виражена слабкість, наявність набряків та асциту. Межі серця розширені, відзначається парадоксальна перикардіальна пульсація латеральніше від верхівкового поштовху зліва. Який найбільш вірогідний діагноз?
А.Гостра аневризма серця.
B.Хронічна аневризма серця.
C.Гострий перикардит.
D.Кардіосклеротична аневризма серця.
E.Ревматична аневризма серця. |
Вірна відповідь: Гостра аневризма серця.
Аневризма серця представляє собою обмежене, мішкоподібне або грибоподібне вибухання (як у систолу, так і в діастолу) ділянки стінки лівого шлуночка. Найчастіша локалізація аневризми - переднєбокова стінка лівого шлуночка. Значно рідше зустрічаються аневризми заднє-нижньої стінки. Аневризма зазвичай утворюється в гострому, значно рідше - у підгострому періоді інфаркту міокарда. Гостра аневризма серця розвивається в гострому періоді інфаркту міокарда, коли некротизована ділянка міокарда розм'якшується і під впливом підвищеного під час систоли тиску крові в лівому шлуночку вибухає назовні або (при ураженні міжшлуночкової перегородки) в порожнину правого шлуночка. При цьому зменшується серцевий викид, тому що частина ударного об'єму потрапляє в порожнину аневризми, і розвивається серцева недостатність. Діагностичні ознаки аневризми включають:
- Наявність перикардіальної пульсації досередини від верхівкового поштовху, що не збігається з верхівковим поштовхом (симптом коромисла);
- Аускультативну триаду (посилений I тон, пансістолічний шум, додатковий III тон);
- Електрокардіографічні ознаки гострої стадії трансмурального інфаркту міокарда без еволюції;
- Рецидивуючі пароксизми шлуночкової тахікардії;
- Симптоми застійної серцевої недостатності.
Остаточно аневризму діагностують при ультразвуковому дослідженні 2серця.
Вникнення гострої аневризми значно погіршує перебіг інфаркту міокарда, тому що різко збільшує ймовірність таких ускладнень, як шлуночкові аритмії (аж до фібриляції), серцева недостатність, тромбоендокардіт і тромбоемболії.
|
Невідкладні стани: Навчальний посібник / М.С. Регеда, В.Й. Кресюк, В.М. Фрайт та ін. За ред. М.С. Регеди, В.Й. Кресюка. – Львів, 2003. – 891 с.
Посібник внутрішніх хвороб: Навчальний посібник / О.О. Абрагамович, О.М. Гаріна, Л.Я. Бабиніна, Г.М. Бенца. – К.: Здоров’я, 2004. – 640 с.
|
Задача__№_7__Приклад_р_озв_’_язання_задач_и__Література'>Задача № 6
|
Приклад розв’язання задачи
|
Література
|
Хвора 73-х років надійшла в клініку в екстреному порядку із защемленою стегневою килою. Крім того у хворої наявна варикозна хвороба лівої нижньої кінцівки, ожиріння IV ст. Яке найбільш імовірне ускладнення може виникнути у післяопераційному періоді?
А.Тромбоемболія легеневої артерії.
B.Cепсис.
C.Гостра дихальна недостатність.
D.Інфаркт міокарда.
E.Гостра пневмонія. |
Правильна відповідь: Тромбоемболія легеневої артерії.
Тромбоемболія легеневої артерії — це закриття просвіту великих, середніх або малих гілок легеневої артерії тромбом, які утворюються найчастіше у великих венах нижніх кінцівок або тазу, що приводить до розвитку гіпертензії в малому колі кровообігу та компенсованого або декомпенсованого легеневого серця. Головною причиною розвитку тромбоемболії легеневої артерії є ембол (тромб), що утворюється у венозних судинах у будь-якому органі. Найчастіше джерелом тромбоемболії є тромби вен нижніх кінцівок, рідше – судини верхніх кінцівок та праві відділи серця Найбільшу загрозу становлять так звані флотуючі тромби, що мають єдину точку фіксації в дистальному відділі, а довжина їх часто сягає 15-20 см і більше. Найчастіше ТЕЛА розвивається при наявності таких факторів
Вік старше 50 років;
Низька фізична активність;
Оперативні втручання;
Онкологічні захворювання;
Серцева недостатність, у тому числі інфаркт міокарда;
Дефект міжшлуночкової перетинки (виникнення парадоксальної тромбоемболії із лівого в правий шлуночок);
Варикозне розширення вен;
Пологи, що перебігали з ускладненнями;
Травматичні пошкодження;
Прийом гормональних контрацептивів;
Надлишкова маса тіла.
|
Яковлев В.Б., Яковлева М.В. Тромбоэмболия легочной артерии: патофизиология, диагностика, лечебная тактика // Consilium Medicum. — 2005. — № 6. — C. 493-499. Ройтберг Г.Е., Струтынский А.В. Внутренние болезни. Сердечно-сосудистая система. — М.: БИНОМ, 2007. — С. 839-856.
|
Задача № 7
|
Приклад розв’язання задачи
|
Література
|
У коридорі лікарні хворому 55-и років раптово стало погано, негайно оглянутий лікарем. При огляді: шкірні покриви бліді, самостійне дихання відсутнє, пульсу на сонних артеріях немає, зіниці не розширені. З якого заходу необхідно почати реанімацію, щоб відновити серцеву діяльність?
A. Прекардіальний удар
B. Дихання «рот до роту»
C. Зовнішній масаж серця
D. Налагодження прохідності дихальних шляхів
E. Дефібриляція
|
Вірна відповідь: Прекардіальний удар.
З задачі ясно, що у хворого наступила клінічна смерть, для надання допомоги необхідно проводити комплекс реанімаційних заходів.
У разі якщо клінічна смерть виникла в присутності медичного персоналу, то в перші 30 секунд зупинки кровообігу реанімаційні заходи починають з прекардіалного удару (механічна дефібриляція), особливо при відсутності готового до роботи електричного дефібрилятора як у даному випадку.
А вже після прекардіалного удрару можуть провести електричну дефібриляцію, та продовжити реанімаційні заходи які включають в себе налагодження прохідності дихальних шляхів, зовнішній масаж серця та штучну вентиляцію легень.
|
Наказ МОЗ України № 34 від 15.01.2014«Уніфікований клінічний протокол екстреної медичної допомоги – Раптова клінічна смерть»
Зозуля І.С. - Медицина невідкладних станів: швидка і невідкладна медична допомога – К.:ВСВ «Медицина», 2012. – 728 с.
|
Задача__№_12__Приклад_р_озв_’язання_задач_и__Література'>Задача__№_11__Приклад_р_озв_’язання_задач_и__Література'>Задача__№_10__Приклад_р_озв_’язання_задач_и__Література'>Задача № 8
|
Приклад розв’язання задачи
|
Література
|
У жінки 67-ми років, що страждає на гіпертонічну хворобу, вночі раптово з’явилися головний біль, задишка, що швидко перейшла в ядуху. Об’єктивно: бліда, на лобі краплі поту. АТ 210/140 мм.рт.ст., ЧСС-120/хв., над легенями поодинокі сухі хрипи, в нижніх відділах – вологі хрипи. Гомілки пастозні. Яка невідкладна допомога найбільш доцільна у даному випадку?
A. Нітрогліцерин та фуросемід в/в
B. Еналаприл та фуросемід в/в
C. Дігоксин та нітрогліцерин в/в
D. Лабеталол та фуросемід в/в
E. Нітрогліцерин в/в та капотен всередину
|
Вірна відповідь: Нітрогліцерин та фуросемід в/в.
В задачі описана клінічна картина гіпертонічного кризу ускладненого гострою лівошлуночковою недостатністью у вигляді набряка легень. Для лікування цього стану необхідне контрольоване зниження артеріального тиску, зниження пред- та післянавантаження на серце для чого використовують нітрогліцерин. А також для зменшення ОЦК, гіпертензії у малому колі кровообігу та для дегідратації легеневої тканини – у данному випадку найкраще підходить фуросемід.
Еналаприл не є препаратом короткої дії, тому для лікування гіпертонічного кризу не підходить. Дігоксин не впливае на артеріальний тиск. Лабеталол та капотен можуть застосовуватися при гіпертонічному кризі, але вони не впливають на ОЦК, тому в даному випадку не підходять.
|
Наказ МОЗ України № 34 від 15.01.2014«Уніфікований клінічний протокол екстреної медичної допомоги – Гіпертонічний криз»
Передерий В.Г., Ткач С.М. - Основы внутренней медицины. Том 2 / Учебник для студентов высших медицинских учебных заведений. – К.:«Нова книга», 2009. Стр. 65 – 68.
|
Задача № 9
|
Приклад розв’язання задачи
|
Література
|
У хворої 50-ти років, яка страждає на гіпертонічну хворобу понад 10 років, на тлі стресу раптово підвищився артеріальний тиск до 200/110 мм.рт.ст. Стан супроводжувався тремтінням тіла, головним болем, тахікардією, загальним збудженням, відчуттям жару та сухості в роті. Призначення яких препаратів є найбільш обгрунтованим?
A. β-адреноблокатори
B. Антагоністи кальцію
C. Сечогінні
D. Інгібітори АПФ
E. Блокатори рецепторів ангіотензину II
|
Вірна відповідь: β-адреноблокатори.
У хворої розвилось ускладнення гіпертонічної хвороби у вигляді неускладненого гіпертонічного криза симпатоадреналового типу. Для зменьшення дії катехоламінів в данному випадку доцільніше призначити β-адреноблокатори, котрі зменьшать артеріальний тиск (контрольовано) та тахікардію.
Антагоністи кльцію не дозволяють контрольовано знижати артеріальний тиск, і можуть підвищувати ЧСС.
Сечогінні засоби застосовуються при водно-сольовій формі кризу, а також як і інгібітори АПФ, не впливають на ЧСС.
Блокатори рецепторів ангіотензину II існують тільки в пролонгованих формах, тому для лікування невідкладніх станів не підходять використовуються.
|
Наказ МОЗ України №384 від 24.05.2012 «Уніфікований клінічний протокол медичної допомоги при артеріальній гіпертензії»
Передерий В.Г., Ткач С.М. - Основы внутренней медицины. Том 2 / Учебник для студентов высших медицинских учебных заведений. – К.: «Нова книга», 2009. Стр. 65 – 68.
|
Задача № 10
|
Приклад розв’язання задачи
|
Література
|
|
|
|
Задача № 11
|
Приклад розв’язання задачи
|
Література
|
|
|
|
Задача № 12
|
Приклад розв’язання задачи
|
Література
|
|
|
|
Задача № 13.
|
Приклад розв’язання задачи
|
Література
|
Хворий 73-х років, звернувся до лікаря зі скаргами на серцебиття, перебої в діяльності серця, ядуху з переважанням утрудненого вдиху. Ps -96/хв., ЧСС-128/хв., фібриляція передсердь. Тони серця ослаблені, систолічний шум на верхівці. Печінка +5см. Набряки гомілок. ФВ-51%. Для контролю частоти серцевих скорочень доцільно використати:
A. Дигоксин.
B. Лізиноприл.
C. Фуросемід.
D. Триметазидин.
E. Амлодипін.
|
Вірна відповідь: Дигоксин.
Основним показанням до призначення діоксину хворим з ХСН є тахісистолічний варіант фібриляції передсердь.
Глікозиди мають три основні механізми дії – позитивний інотропний, негативний хронотропний і нейромодуляторні ефекти. При фібриляції передсердь – дигоксин використовують як засіб першої лінії завдяки його здатності сповільнювати атріо-вентрикулярну провідність і знижувати ЧСС (а не через позитивну інотропну дію).
|
Малая Л.Т., Горб Ю.Г. Хроническая сердечная недостаточность: достижения, проблемы, перспективы – Х.: Торсинг, 2002.-768с.
Воронков Л.Г. й др.. Хроническая сердечная недостаточность: Механизмы, стандарты диагностики и лечения. – К.: Морион, 1999.-128с.
|
Задача № 14.
|
Приклад розв’язання задачи
|
Література
|
Пацієнт 50-ти років хворіє на гіпертонічну хворобу 20 років. Впродовж 2-х днів відмічає погіршення стану: головний біль, нудоту, запаморочення, набряк обличчя, задишку при незначних навантаженнях, які пов’язує з надмірним споживанням солоної їжі та перериванням курсу призначеної антигіпертензивної терапії. Об-но: АТ-180/120 мм.рт.ст., ЧСС-88/хв., ЧДР-24/хв., послаблення дихання в заднє-базальних відділах легень. Надання допомоги пацієнту в стаціонарі слід розпочати з:
A. В/в введення 80 мг фуросемііду.
B. В/м введенняя 2 мл седуксену.
C. В/в крапельного введення ізокету.
D. Сублінгвального прийому 10 мг корінфару.
E. В/в введення лабеталолу.
|
Вірна відповідь: В/в введення 80 мг фуросеміду.
Згідно з уніфікованим клінічним протоколом екстреної медичної допомоги МОЗ України № 384, невідкладна допомога при водно-сольовій формі гіпертонічного кризу складається з в/в введення 80 мг фуросеміду.
Діуретики знижують тиск завдяки зменшенню реабсорбції натрію та води, а при тривалому застосуванні - зниженню судинного опору, що є основою їх антигіпертензивного ефекту. Петльові діуретини (фуросумід, торасемід) застосовуються для лікування АГ при наявності ниркової недостатності. Основні негативні ефекти діуретинів – гіпокаліємія та несприятливий вплив на обмін глюкози, ліпідів, пуринів.о
|
Проект робочих груп Асоціації кардіологів України з невідкладної кардіології та артеріальної гіпертензії. Гіпертензивні кризи//Артеріальна гіпертензія, 2011,№3, с.64-95.
Малая Л.Т., Хворостинка В.Н. Терапия: заболевания сердечно-сосудистой системы/ руководство для врачей-интернов и студентов, 2-е узд., испр. И доп. – Харьков: Фолио, 2005.-с.7-81.
Лікування артеріальної гіпертензії в особливих клінічних ситуаціях / за ред.. В.М. Коваленка, Є.П. Свіщенко та ін.. – Кам’янець-Подільський: ПП Мошак М.І., 2005-504с.
|
Задача № 15.
|
Приклад розв’язання задачи
|
Література
|
У хворого 18-ти років АТ-1120/70 мм.рт.ст. В ІІІ міжребер’ї зліва від краю грудини – систолічне тремтіння. Ліва межа серця зміщена на 1 см. Назовні. У ІІ-ІІІ міжребер’яхзліва систоло-діасстолічнийй шум, який посилюється під час систоли, акцент ІІ тону. Який діагноз є найбільш імовірним?
А. Відкрита артеріальна протока.
В. Коарктація аорти.
С. Дефект міжшлуновочкової перегородки.
D. Дефект міжпередсердної перегородки.
|
Вірна відповідь: Відкрита артеріальна протока.
Артеріальна протока з’єднує ліву легеневу артерію й початкову частину спадної аорти в місці, що лежить навпроти відходження лівої підключичної артерії або безпосередньо за нею. При великому обсязі скидання крові із аорти в легеневу артерію, відзначається посилена верхівкова пульсація, що створюється розширеним лівим шлуночком, і відзначається збільшення розмірів серця (вліво). Клінічна картина характеризується розмірами протоки, ступеня легеневої гіпертензії, віку і проявляється систолічним або систолодіастолічним тремтінням по лівому краю грудини у верхньому відділі, посиленнім першого тону на верхівці, наявності систоло-діастолічного шуму після першого тону.
|
Малая Л.Т., Хворостинка В.Н. Терапия: заболевания сердечно-сосудистой системы/ руководство для врачей-интернов и студентов, 2-е узд., испр. И доп. – Харьков: Фолио, 2005.-1112с.
Окороков А.Н. Диагностика болезней внутренних органов. Т.5. Диагностика болезней серце и сосудов. – Москва: Медгиз, 2002.
|
Задача № 16.
|
Приклад розв’язання задачи
|
Література
|
Хвора 20-ти років скаржиться на відчуття нестачі повітря, тривалі ниючі болі в ділянці серця, дратівливість. Під час обстеження: загальний стан задовільний, лабільність пульсу. АТ-130/660 мм.рт.ст. ЕКГ- порушення процесів реполяризації. У пацієнтки діагностовано нейроциркуляторна дистонія за кардіальним типом. Вкажіть умови, в яких хвора повинна отримувати лікування:
А. Амбулаторне лікування.
В. стаціонарне лікування в терапевтичному відділенні..
С. стаціонарне лікування в кардіологічному відділенні.
D. стаціонарне лікування в кардіохірургічному відділенні
Е. стаціонарне лікування в психіатричному відділенні.
|
Вірна відповідь: Амбулаторне лікування.
Лікування хворих НЦД проводиться в основному лікарями поліклінік - дільничним педіатром, лікарем підліткового кабінету, дільничним лікарем, при необхідності окремими фахівцями (кардіолог, невропатолог, ендокринолог та ін.). Госпіталізують тільки хворих з вперше виявленими пароксизмальною тахікардією, частою екстрасистолією, іноді при станах, що вимагають невідкладної диференціальної діагностики (наприклад, при болях в області серця, що імітують стенокардію, при ортостатичній непритомності, оціненій як симптом внутрішньої кровотечі і т.п.), причому показання до госпіталізації більшою мірою пов'язані з уточненням діагнозу, ніж з необхідністю стаціонарного лікування.
|
Приказ № 436 МОЗ Украіни, оказання допомоги в кардіологічному відділенні.
Рекомендации по ведению больных с НЦД Европейского общества по борьбе с гипертензией и Европейского кардиологического бщества,2003 / Серце і судини. – 2003. - №4. – с.15-28.
Рекомендації Української асоціації кардіологів з профілактики та лікування НЦД.-Київ,2004. -13 с.
|
Навчальне видання
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
для підготовки студентів 5-6 курсів медичних факультетів
до ліцензійного інтегрованого іспиту «Крок 2»
з кардіології
Упорядники: проф. П.Г. Кравчун
доц. О.Ю. Борзова
доц. О.І.Залюбовська
доц. Н.В. Шумова
доц. І.М. Добровольська
ас. Ринчак П.І.
ас. Крапівко С.О.
Відповідальний за випуск: проф. П.Г. Кравчун
Комп`ютерний набір
Підп. до друку Формат Папір Ризографія Ум. друк арк. 1,5,
Обл.-вид.арк. 1,4 Тираж екз. Зам. №
ХНМУ, 61022, Харків, пр.Леніна,4
Видавницький відділ
Свидетельство о внесении субъекта издательского дела в Государственный реестр издателей, продукции серии ДК № 3242 от 18.07.2008г. |
Скачать 130 Kb.