МУ ПО ВЫПОЛНЕНИЮ РГЗ. Методичні вказівки до виконання контрольної роботи та завдання на неї з курсу обгрунтування господарських рішень і оцінювання ризиків
Скачать 323 Kb.
|
10.1. Врахування ризику під час формування критеріїв прийняття рішень.10.2. Критерії, що мінімізують ризик. Застосування оцінок схильності / несхильності до ризику.10.3. Багатокритеріальність задач прийняття рішень за умов ризику.Тема 11. Прийняття рішень у конфліктних ситуаціях11.1. Види конфліктів. Цілі учасників конфліктних ситуацій.11.2 Моделі конфліктних сітуацій. Застосування елементів теорії ігор. Гарантований результат гри. Модель торгів.Тема 12. Обґрунтування інвестиційних і фінансових рішень за умов ризику12.1. Інвестиційні рішення та критерій ефективності їх прийняття. Критерії обґрунтування рішень під час прийняття (вибору) інвестиційного проекту. Врахування ризику при обґрунтуванні ставки дисконтування. Коефіцієнт систематичного ризику. Опціонний критерій прийняття рішень. Систематичний ризик і очікувана дохідність компанії.12.2. Сутність фінансових рішень. Портфелі Г. Марковіца і Р. Гобіна. Теорія оптимального портфеля. Формування оптимального портфеля з обмеженої кількості цінних паперів.Тема 13. Якісне оцінювання підприємницьких ризиків13.1. Загальна характеристика методів.13.2 Зони та рівні ризику.13.3. Метод експертних оцінок.Тема 14. Кількісне оцінювання підприємницьких ризиків14.1. Кількісні методи аналізу та оцінювання ризику. Імовірнісний підхід до оцінювання ризиків.14.2. Дерево ймовірностей. Детермінований еквівалент цільової функції.Тема 15. Основи ризик-менеджменту15.1. Необхідність управління ризиками господарської діяльності. Сутність ризик-менеджменту. Структурна схема ризик-менеджменту.15.2 Процес управління ризиками господарської діяльності на підприємстві та характеристика його етапів.15.3. Основні напрями й методи впливу на ступінь ризику господарювання.Тема 16. Напрями і методи регулювання та зниження ступеня ризику16.1 Загальна характеристика основних напрямків регулювання ризиків.16.2 Характеристика методів регулювання: відмовлення від ризику, зниження ризику, розподіл ризику, об’єднання ризиків, диверсифікація ризиків, хеджування ризиків.3. Вказівки до виконання контрольної роботи Виконання контрольної роботи студентами заочної форми навчання є складовою навчального процесу та активною формою самостійної роботи. Мета контрольної роботи — закріпити та поглибити теоретичні та практичні знання, набуті в процесі вивчення «Обґрунтування господарських рішень і оцінювання ризиків», сформувати вміння самостійно працювати з навчальною, спеціальною літературою, законодавчими актами та статистичними матеріалами, а також з матеріалами власних досліджень в організаціях. До контрольної роботи слiд додати список використаної лiтератури. 3.1 Теоретична частина контрольної роботи Виконання теоретичної частини контрольної роботи потребує визначення номера варіанта завдання на неї. Номер варіанта завдання на теоретичну частину контрольної роботи відповідає двом останнім цифрам залікової книжки студента. У таблиці наведено 50 варіантів завдань. Якщо дві останні цифри номера залікової книжки студента перевищують 50, то номер варіанта визначається шляхом вирахування з них числа 50. Наприклад, якщо дві останні цифри 85, те це відповідає 35 варіанту. Номер контрольного питання відповідає номерам питань в темах курсу відповідно програмі курсу. Таблиця 1 - Завдання на теоретичну частину контрольної роботи
Продовження таблиці 1
3.2 Практична частина контрольної роботи Номер варіанта завдання на практичну частину контрольної роботи відповідає останній цифрі залікової книжки студента. У практичні частині студенти вирішують шість задач. Перш ніж розпочинати розв`язувати ту чи іншу задачу, студенту треба ідентифікувати, тобто виявити вид ризику, про який йдеться у задачі, а також причини виникнення цього ризику. При вирішуванні задач контрольної роботи слід знати такі основні положення теорії економічних ризиків: ЕКОНОМІЧНИЙ РИЗИК підприємства - це загроза того, що підприємство понесе втрати у вигляді додаткових витрат або отримає доходи нижче тих, на які воно розраховувало. В абсолютному вираженні ризик може визначатися величиною можливих втрат, а у відносному - величиною цих втрат, віднесеною до деякої бази (очікуваний прибуток, виручка, майно підприємства): R = У * Р(У), (1) де R – ступінь ризику; У – очікувана втрата (шкода); Р(У) – імовірність втрати. У теорії ризиків втратою називають відхилення фактичного результату діяльності від очікуваного, тобто різницю фактичного і очікуваного прибутку. Ризик – імовірна категорія, тому його вимірюють не тільки втратами, а й імовірністю виникнення втрат. Тому головними показниками ризику вважають зони ризику і криву імовірностей втрат - криву ризику. У задачі №1 контрольної роботи треба саме визначити величину можливих втрат підприємства при виникненні кожної з ризикових подій окремо і загальну їх величину при виникненні одночасно (для спрощення розрахунків) усіх ризикових подій, про які йдеться в задачі. Для розрахунку втрат підприємства треба розрахувати очікуваний прибуток та фактичний, що отримає підприємство при здійсненні ризикової події. Різниця між ними – це і є величина втрати. Загальна величина втрати прибутку підприємства при виникненні одночасно всіх ризикових подій не може визначатися складанням окремих втрат. Треба аналізувати наслідки від кожної ризикової події. Побудова зон ризику підприємства та нанесення на графік величини втрат дозволяє відповісти на питання, в якій зоні може опинитися діяльність підприємства, якщо здійсняться ризикові події. Величина окремих ризиків у задачі визначається за формулою (1). У діяльності підприємств виникають різні ризики. У контрольній роботі оцінюються виробничі й фінансові ризики, а саме інвестиційні й валютні операційні ризики. Існують декілька методів оцінки економічних ризиків [1.7]. При статистичному методі абсолютним показником ризику виступає середньоквадратичне відхилення ( ), яке показує відхилення очікуваного значення ( Сі ) від середньої величини ( С ): = D ; (2) ; (3) С = , (4) де Рі – імовірність одержання і-го результату. Відносною мірою ризику є коефіцієнт варіації ( ): . (5) Статистичний метод оцінки економічних ризиків у контрольній роботі треба використати при вирішенні задачі №2. При вирішенні задачі № 4 треба застосувати метод чутливості проекту . Розрахунки до кожного з проектів складаються з послідовного визначення таких показників: - точки беззбитковості проекту; мінімальної ціни продукції, за якої проект буде беззбитковим; максимальних змінних витрат на одиницю продукції, за яких проект буде ще беззбитковим; максимальних постійних витрат загального обсягу виробництва, за яких проект буде беззбитковим; коефіцієнтів безпечності проекту з обсягу виробництва, з ціни, постійних та змінних витрат. Аналізуючи одержані розрахункові показники-коефіцієнти, можна визначитися щодо ризику кожного з проектів. Зміст коефіцієнтів безпечності проектів такий: - коефіцієнт безпечності проекту з обсягу виробництва свідчить про те, що коли при незмінних (тобто запланованих) цінах і витратах обсяг виробництва зменшиться більше ніж на величину, що дорівнює коефіцієнту безпечності проекту з обсягу виробництва (у відсотковому вимірюванні), то проект буде збитковим; - коефіцієнт безпечності проекту з ціни показує, що коли при незмінних витратах та обсягу виробництва ціна зменшиться більше ніж на величину, що дорівнює коефіцієнту безпечності проекту з ціни продукції (у відсотках), то проект буде вже збитковим; - коефіцієнт безпечності проекту з витрат свідчить, що коли при незмінних показниках обсягу виробництва та ціни продукції витрати збільшуються на величину, що перевищує відповідні коефіцієнти безпечності проекту із змінних та постійних витрат (у відсотках), то проект стане вже збитковим. Той з проектів, що має більші за значенням коефіцієнти безпечності, є менш ризикованим. Вирішуючи задачу № 5, треба розібратися у змісті аналітичного методу оцінки економічних ризиків та самого ризику ліквідності [1.7]. Класифікацію активів підприємства за два звітних періоди треба зобразити у вигляді таблиці, в якій структура наведена у відсотковому співвідношенні кожної з груп активів до їх загальної величини (валюти балансу). Активи групують на чотири або п`ять груп (див. рис.3.5 або табл. 3.22 у [5]) за власним бажанням студента. Варіантів застосування методу експертних оцінок в оцінці економічних ризиків існує декілька. Так, при розв'язанні задачі №6 контрольної роботи величина ризику (R) оцінюється множенням балу (Ві) на відповідну вагу (Wі): R = (7) Чим ближче R до 0, тим менший ризик, а чим він ближче до 10, тим він більший. Виявлення причин ризику, ідентифікація ризику, оцінка його значення - це складова системи управління ризиком. Тут є ще одна важлива складова – зниження ступеня ризику. Прийоми зниження існують різні залежно від умов, виду ризику. Тому доцільно при розв`язуванні задач контрольної роботи відповідати на питання про способи управління ризиком. Докладніше про теоретичний матеріал з теорії економічних ризиків можна прочитати у рекомендованій літературі. Завдання на практичну частину контрольної роботи |