Метою даного дослідження є
 Скачать 99 Kb.
|
|
ЛІХЕНОІНДИКАЦІЯ ЯК ПЕРСПЕКТИВНИЙ МЕТОД БІОІНДИКАЦІЇ СТАНУ ПОВІТРЯ. СТАН АТМОСФЕРИ МІСТА ШЕПЕТІВКА ТА ПРИЧИНИ ЇЇ ЗАБРУДНЕННЯ ВСТУП Екологічний моніторинг стану повітряного середовища - це одне із центральних завдань сучасної екології [1]. Існує велика кількість методів оцінки стану навколишнього середовища - біологічний, біохімічний, хімічні, фізико-хімічні, фізичні, географічні. Один із перспективних та економічно-доцільних методів екологічного моніторингу - біоіндикація, що включає велику кількість аспектів, пов'язаних із використанням біологічних об'єктів для індикації впливу антропогенного навантаження на стан довкілля [2]. Дане питання є актуальним в теперішній час, так як необхідно формувати «екологічну совість», тобто відповідальність за стан нашої планети перед наступними поколіннями, з’ясувати і негативний вплив антропогенного фактора на стан атмосфери, обґрунтувати яким чином застосування екологічних знань у практичній діяльності людини дає змогу значно зменшити антропогенний вплив на довкілля; необхідно виховувати особистостей, відповідальних за долю майбутнього суспільства, за «здоров’я» біосфери і людства. Метою даного дослідження є: - привернути увагу населення до екологічної ситуації, стану атмосфери нашого міста; - зясувати, що таке біоіндикація, ліхеноіндикація, які існують методи даних досліджень; - використання найпростішої методики ліхеноіндикації, проведення спостережень та дослідів у природі, формування вміння теоретичного обґрунтовувати зібраний матеріал; - встановлювити причини погіршення стану атмосфери міста; - мотивувати необхідність поведінкової діяльності щодо покращення стану довкілля. Завдання:
Обєктом дослідження є лишайники поширені на території міста Шепетівка. Предметом дослідження є ступінь розвитку слані лишайників, їх видовий склад як засіб ліхеноіндикації. Методи використані під час дослідження: статистичний, спостереження, описовий, польові дослідження. Дослідження проводилися протягом листопада 2010 року. Опис методики дослідження. Біоіндикація − оцінка якості середовища існування або її окремих характеристик за станом біоти у природних умовах. Використовуючи біоіндикацію можна оцінити ступінь забруднення оточуючого середовища, здійснити постійний контроль (моніторинг) його якості та змін. Головна мета біоіндикації – діагностика стану екосистем шляхом встановлення здатності організмів до адаптації у відповідних умовах довкілля. Основним завданням біоіндикації є виявлення видів-біоіндикаторів, які реагують на зміни у стані довкілля, що виникли під дією природних і антропогенних факторів, і добір індикаторів-тестерів з високим порогом чутливості до змін у стані довкілля. Біоіндикатори − види, групи видів або угруповання, за наявності, ступеню розвитку, зміні морфологічних, структурно-функціональних, генетичних характеристик яких роблять висновок про стан довкілля. У якості біоіндикаторів часто виступають лишайники, у водних екосистемах − угруповання бактеріо-, фіто-, зоопланктону, зообентосу, перифітону. Біоіндикаційні дослідження поділяються на два рівні: видовий і біоценотичний. Видовий рівень включає констатацію присутності організму, облік частоти його зустрічності, вивчення його анатомо-морфологічних, фізіолого-біохімічних властивостей. При біоценотичному моніторингу враховуються різні показники різноманітності видів, продуктивність цього угруповання. Методи біоіндикації поділяються на два види: реєструюча біоіндикація і біоіндикація за акумуляцією. Реєструєюча біоіндикація дозволяє робити висновок про вплив факторів середовища за станом особин виду або популяції, а біоіндикація за акумуляцією використовує властивість рослин і тварин накопичувати ті чи інші хімічні речовини. Відповідно до цих методів розрізняють реєструючі і накопичують індикатори. Реєструючі індикатори реагують на зміни стану навколишнього середовища зміною чисельності, пошкодженням тканин, соматичними проявами (в тому числі потворність), зміною швидкості росту та іншими добре помітними ознаками. Накопичуючі індикатори концентрують забруднюючі речовини в своїх тканинах, певних органах і частинах тіла, які в подальшому використовуються для визначення ступеня забруднення навколишнього середовища за допомогою хімічного аналізу. Прикладом подібних індикаторів можуть служити хітинові покриви ракоподібних і личинок комах, що живуть у воді, мозок, нирки, селезінка, печінка ссавців, черепашки молюсків, мохи, лишайники. Застосування у геологічних дослідженнях. Ряд рослин-індикаторів певним помітним способом реагують на підвищення або зниження концентрації мікро- та макроелементів у ґрунті. Це явище використовується для попередньої оцінки ґрунтів, виявлення можливих місць пошуку корисних копалин. Організми-біоіндикатори мають бути нечутливими і дуже стійкими до забруднення шкідливими речовинами. Необхідно, щоб у них був тривалий життєвий цикл. Такі організми мають бути широко поширеними на планеті, кожен вид мусить бути пристосований до певного ареалу. Багато рослин чутливі до забруднення атмосферного повітря. Живі індикатори мають суттєві переваги перед дорогими фізико-хімічними методами. Рослини-індикатори вказують на наявність забруднювачів повітря, дають змогу зробити висновки про ступінь шкідливості тих чи інших речовин для живої природи та людини. Серед організмів, що відповідають вище згаданим умовам - лишайники. Найбільш чутливими індикаторами забрудненого повітря є мохи та лишайники. З-поміж вищих рослин найбільш чутливими до різних забруднень атмосфери є хвойні породи ( на першому місці ялини, потім - ялиця, сосна модрина). Особливо страждають вони від сульфур (ІV) оксиду. У зонах забруднення хвоя набуває тамно-червоного забарвлення, а потім відмирає і опадає, проіснувавши всього рік ( у нормальних умовах тривалість життя хвої - 3-4 роки). На гідроген флуорид найбільш чутливим індикатором, крім хвойних, є гладіолуси, тюльпани, нарциси, конвалії. Методи ліхеноіндикації, засновані на вивченні змін структури лишайникових співтовариств і складу ліхенобіонти, за впливом забруднення можуть бути розділені на наступні групи: 1. Аналіз історичних даних, заснований на порівнянні результатів нинішніх спостережень за видами лишайників і попередніх спостережень у тому ж місці. 2. Зміна структури лишайникових співтовариств біля джерела забруднення. 3. Зонування території, грунтоване на зміні кількості та чисельності видів. У містах розрізняють так званні «зони лишайників»: а) лишайникову «пустелю» (центр міста із сильно забрудненим повітрям - лишайники майже відсутні), вміст двооксиду сульфуру складає 0,3 мг/м3 повітря ; б) зону «змагання» (частина міста із помірною забрудненістю повітря - флора лишайників бідна, види характеризуються пониженою життєздатністю), вміст двооксиду сульфуру в межах 0,05 - 0,2 мг/м3 повітря, на стовбурах дерев присутні види лишайників, що стійкі до забруднювача - ксанторія, фісція тощо; в) «нормальну» зону (периферійні райони міста, де зустрічається багато видів лишайників), вміст двооксиду сульфуру нижче 0,05 мг/м3 повітря, на стовбурах зустрічаються види лишайників, що переважають у природних угрупуваннях - паргелія, алекторія та інші. 4. Трансплантація лишайників - перенесення організму із його місця проживання у місце, де він необхідний для моніторингу забруднення стану навколишнього природного середовища [6] Ханс Трас розробив шкалу життєвості лишайників, яка відображає умови їх існування. Вона заснована на ступені розвитку талому і здатності до статевого розмноження. СТАН АТМОСФЕРИ МІСТА ШЕПЕТІВКА ТА ПРИЧИНИ ЇЇ ЗАБРУДНЕННЯ. 1.1. Стан атмосфери міста Шепетівка. За даними санітарноепідеміологічної станції м. Шепетівка атмосферне повітря міста є досить забрудненим. Так, серед загальної маси забруднюючих речовин 90% - гази і 10% - тверді частинки. Завислі частинки можуть мати природне походження або потрапляють у повітря внаслідок діяльності людини (антропогенне походження). Значення m для всіх видів транспорту та всіх газів-забруднювачів: m (CO) =0,18 m(C5H12) =0,50 m(NO2) =0,13 ГДК для СО в повітрі біля грунту становить 3 мл/м3. У час пік концентрація може в 5 разів перевищувати припустимі значення. Дослідження проводились у різних місцях населеного пункту. Через цю територію за одну годину, в середньому, проїжджає 174 легкових автомобілі, 32 грузових автомобілів та 26 мікроавтобусів. Провівши відповідні обчислення, було визначено об’єм шкідливих газів для всіх видів транспорту. V (CO) = 13,060 л. V (C5H12) =2, 1769 л. V (NO) =0, 8671 л. Середні значення загального об’єму вихлопних газів та об’єму повітря для їх розчинення за всіма видами палива становить: Забруднювач Загальний об’єм, л Об’єм повітря для розчинення,л Карбон (ІІ) оксид 0,9414, 13,06 392 5488 Вуглеводні (C5H12) 0,1499 2, 1769 20 280 Нітроген (ІІ) оксид 0,0623 , 2,7 37,8 У повітрі їх може бути 5-50%, у середньому 15%. 1.2. Причини забруднення атмосфери. Нині 400 мегаполісів світу щороку викидають в атмосферу до 3 млрд. т шкідливих речовин. Це більше, ніж у результаті діяльності 578 активних вулканів нашої планети. Природне забруднення в основному виникає внаслідок виверження вулканів, лісових або степових пожеж, вітрової ерозії земель, випадання космічного пилу ( його вміст у повітрі становить 0,0001 %), виділення морської солі, діяльності живих організмів (пилок, мікроскопічні організми (бактерії), гриби, їх спори, фітонциди, біологічно-активні речовини). Основними джерелами забруднення є: 1) природного походження: космічний пил, продукти вулканічних викидів, вивітрювання грунтів, пожежі, випаровування солей,живі організми, продукти їх життєдіяльності; 2) антропогенного походження: транспорт, обробіток ґрунту, промислові викиди, викиди та діяльність енергетичних станцій, звалища відходів, аварії. Нормальний рівень шуму у місті повинен становити не більше 45 дБ, радіації - не більше 0,14 - 0,15 мкРн/год. Один легковий автомобіль за добу викидає в середньому до 1 кг відпрацьованих газів, до складу яких входять близько 30 г чадного газу ( монооксиду вуглецю ), 6 г оксидів азоту, бензпірен, сполуки свинцю, сірки тощо. РОЗДІЛ 2 ОПИС ПРОВЕДЕНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ. Дослідною територією наших спостережень ми обрали вулиці міста із інтенсивним рухом автотранспорту, а також вулиці спальних районів із менш інтенсивним рухом автотранспорту та поза зоною промислових обєктів. Дослідження проводилися протягом листопада 2010 року, шляхом візуального спостереження, проведення замірів розмірів слані знайдених лишайників, та статистичної обробки отриманих результатів. На дослідних територіях людина веде інтенсивну господарську, торгівельну та промислову діяльність, змінює ландшафти, здійснює значний антропогенний тиск на дану територію (дослідна ділянка №1- вул. Карла Маркса, Проспект миру), або ж невисоку торгівельну та господарську діяльність, рекреацію (дослідна ділянка №2- провулок ім. Надії Крупської). На цих територіях зростають штучно створені насадження дерев (дослідна ділянка №1- вул. Карла Маркса, Проспект миру: сади навколо будинків, парк, алеї вулиць, клумби та квітники, дослідна ділянка №2- провулок ім. Надії Крупської - сади плодових дерев, городи, квітники). На дослідних територіях лишайники було виявлено в епіфітній формі, тобто, місцем їх зростання були дерева, кущі, старі пеньки, дахи будинків та господарських приміщень (на шифері, глиняній черепиці, бризентових та рубіроїдних покриттях), паркани (деревяні), зрідка траплялися на стінах будинків (поштукатурених розчином із натуральних матеріалів). Нами було помічено лишайники різних груп, зокрема накипні та кущисті. Дослідні територій: вул. Карла Маркса, Проспект миру, провулок ім Надії Крупської. Для експериментальної ліхеноіндикації завдяки ряду ознак було обрано індикаторний вид - Xanthorіa parіеtіna (ксанторія настінна). Це листуватий епіфітний лишайник, один із найпоширеніших на стовбурах дерев, скелях, камінні, на всіх континентах. Зразки Xanthorіa parіеtіna збиралися у міст. 2.1. Опис дослідної ділянки №1.- вул. Карла Маркса, Проспект. Довжина кожної вулиці приблизно становить 2 – 2,5 км., розташовані в центрі міста Шепетівка, між ними розташований міський парк відпочинку. У даному районі зростають такі дерева як береза бородавчаста, тополя канадська, клен гостролистий, клен цукровий, плакуча верба, верба ламка, туя західна, ялівець, яблуні, груші, горіх грецький, алича, слива, ялина звичайна, клен ясенелистий, липа серце листа, глід одно маточковий, горобина червоноплода, катальпа, гіркокаштан. На даній території також зростають кущові рослини: самшит, свидина, є грабові живоплоти, трав’яний покрив складають представники родини Злакових (тонконіг лучний, грястиця збірна, лисохвіст лучний, матвіївка, пирій повзучий ), Бобових (буркун лікарський, конюшина лучна, конюшина повзуча, конюшина рівнинна, лядвенець рогатий, лядвенець український, горошок мишачий), Складноцвіті (різні сорти айстр, чорнобривців, жоржин, стенактіс однорічний, кульбаба, пижмо звичайне, будяк польовий, різні види осоту, лопух великий, нечуйвітер волохатий, королиця звичайна, стокротки багаторічні, галінсога дрібноквіткова та ін ), Молочайні, Зонтичні, Шорстколисті (синяк звичайний), Губоцвіті (глуха кропива біла, різні сорти шавлії), Жовтицеві (жовтець повзучий, жовтець прямостоячий, на клумбах купальниця європейська, анемони), та ін. Серед дерев дуплястих мало. Більшість дерев значних розмірів, старі. Тут розміщуються здебільшого цегляні чотириповерхові будинки, також є одноповерхові, їх покрівлі складаються із шиферу та металочерепиці. У дворах багатьох будинків є господарські приміщення – сараї, гаражі, також у дворах є сади із плодових дерев, вік яких становить приблизно 30 років. Вулицею проходить багато людей (за нашими підрахунками, в денні години, вулицею проходить приблизно 200/ год. чоловік), це центральні вулиці міста, автотранспорту також багато (600/год.). Міський парк відпочинку розташований у північно-західній частині міста. Площа парку 3 га., довжина центральної алеї, якою була прокладена стежка спостереження становить приблизно 1,2 км. У даному районі зростають такі дерева як береза бородавчаста, тополя канадська, клен гостролистий, клен цукровий, плакуча верба, верба ламка, туя західна, ялівець, ялина звичайна, клен ясенелистий, липа серце листа, глід одно маточковий, горобина червоно плода, катальпа, гіркокаштан, сосна звичайна, дуб звичайний. На даній території також зростають кущові рослини: самшит, свидина, є грабові живоплоти, трав’яний покрив складають представники родини Злакових (тонконіг лучний, грястиця збірна, лисохвіст лучний, матвіївка, пирій повзучий ), Бобових (буркун лікарський, конюшина лучна, конюшина повзуча, конюшина рівнинна, лядвенець рогатий, лядвенець український, горошок мишачий), Складноцвіті (різні сорти айстр, чорнобривців, жоржин, стенактіс однорічний, кульбаба, полин гіркий, пижмо звичайне, будяк польовий, різні види осоту, лопух великий, нечуйвітер волохатий, королиця звичайна, стокротки багаторічні, галінсога дрібноквіткова та ін ), Молочайні, Зонтичні, Шорстколисті (синяк звичайний), Губоцвіті (глуха кропива біла, різні сорти шавлії), Жовтицеві (жовтець повзучий, жовтець прямостоячий, на клумбах), Розові та ін. Серед дерев дуплястих мало, зрідка трапляються шпаківні (нами було помічено 13 шпаківень). Більшість дерев значних розмірів, старі. Є невеликі водойми із стоячою водою – озерця, по берегах яких зростає рогіз вузьколистий, рогіз широколистий, стрілолист, жабрій звичайний, глечики жовті. Це рекреаційна зона нашого міста проходить і відпочиває тут значна кількість людей (за нашими підрахунками, в денні години, 55/ год. чоловік). Рух автотранспорту на даній території заборонений, проте є розважальні майданчики, та господарські споруди, побудовані з бетону, цегли, металоконструкцій та дерева. 2.2.Опис дослідної ділянки №2 - провулок ім. Надії Крупської. Довжина вулиці приблизно становить 0,5–1 км., розташована на південному сході міста Шепетівка (спальний район). У даному районі зростають такі дерева як береза бородавчаста, верба ламка, туя західна, ялівець, яблуні, груші, алича, вишня, абрикос, персик, слива, горіх грецький, ялина звичайна, клен ясенелистий, липа серце листа, горобина червоноплода, горобина чорноплода. На даній території також зростають кущові рослини: самшит, свидина, аґрус, чорна та червона смородина, йошта, різні сорти айви; трав’яний покрив складають представники родини Злакових (тонконіг лучний, грястиця збірна, лисохвіст лучний, матвіївка, пирій повзучий ), Бобових (буркун лікарський, конюшина лучна, конюшина повзуча, конюшина рівнинна, лядвенець рогатий, лядвенець український, горошок мишачий), Складноцвіті (різні сорти айстр, чорнобривців, жоржин, полин гіркий, полин звичайний, стенактіс однорічний, кульбаба, пижмо звичайне, будяк польовий, різні види осоту, лопух великий, нечуйвітер волохатий, королиця звичайна, стокротки багаторічні, галінсога дрібноквіткова та ін ), Молочайні, Зонтичні, Шорстколисті (синяк звичайний), Губоцвіті (глуха кропива біла, різні сорти шавлії), Жовтицеві (жовтець повзучий, жовтець прямостоячий, на клумбах купальниця європейська, анемони), Хрестоцвіті (талабан, грицики звичайні, гикавка сіра, хрін звичайний, суріпиця та ін) та ін. Є багато дуплястих дерев, часто трапляються шпаківні (нами було помічено 40 шпаківень). Більшість дерев значних розмірів, старі. Тут розміщуються здебільшого цегляні одноповерхові будинки, їх покрівлі складаються із шиферу та метало черепиці. У дворах багатьох будинків є господарські приміщення – сараї, гаражі, також є сади із плодових дерев, вік яких становить приблизно 25 - 30 років, але трапляються і молоді, віком 10 - 15 років та 7 -10 років. Є присадибні ділянки – городи, на яких населення місцеве вирощує найпоширеніші у нашій області культури: капусту, моркву, столовий буряк, картоплю, петрушку, тощо. Майже коло кожної оселі є квітники утворені декоративними кущовими та трав’янистими рослинами. Вулицею проходить не багато людей (за нашими підрахунками, в денні години, вулицею проходить приблизно 43/ год. чоловік), автотранспорту мало (10 авто/год.). 2.3. Шкала залежності розвитку слані від забруднення повітря. 0 зона – «лишайникова пустеля». Лишайники відсутні. Трапляється у містах та територіях заводів, які викидають дуже багато шкідливих речовин. Забруднення дуже сильне - лишайників нема, лише водорість плеврокок на деревах і каміннях І зона - сильне забруднення. Зустрічається лишайник леканора слань майже не розвинута, з некротичними плямами, тьмяним забарвленням. ІІ зона - зменшення забруднення лишайник ксанторія на камінні. Зустрічається лишайник леканора слань майже не розвинута, з некротичними плямами, тьмяним забарвленням, або інтенсивно розвинута, але із сухими бурими ділянками. ІІІ зона - середнє забруднення. Зустрічається пармелія на камінні, на деревах відсутня. ІV зона - відносне забруднення. Зустрічаються сірі листкуваті лишайники з’являються на стовбурах дерев, можуть мати некротичні плями та недорозвинуту слань. V зона - зона чистого повітря. З’являються кущисті лишайники, в тому числі евернія. Із нормальною сланню. VІ зона - дуже чисте повітря. Кущисті, в тому числі уснея, та інші види лишайників із добре розвинутою сланню, нормальним забарвленням, без явних пошкоджень та некротичних плям. 2.4. Лишайники – індикатори забруднення атмосфери міста, результати дослідження. На дослідній ділянці №1.- вул. Карла Маркса, Проспект миру. Було виявлено лишайники таких видів: пармелія, ксанторія, леканора. Слань листуватих та кущистих лишайників на даній ділянці мала незначні розміри (0,3 – 1 см.) В результаті візуального спостереження було виявлено, що вони мали недорозвинену слань, часточки слані часто були змертвілими, тьмяного забарвлення, що свідчить про хворобливість даних організмів, іноді траплялися і сухі лишайники буро-чорного забарвлення від кіптяви, яка проникла у верхні шари самого лишайника (на вулиці Карла Маркса в районі міського ринку). На території дослідної ділянки №2. – провулок ім. Надії Крупської, в результаті візуальних спостережень, нами було виявлено досить добре розвинуті лишайники із розгалуженою, міцною нормального забарвлення сланню, без некротичних плям, кіптяви на лишайниках не виявлено. На дослідній ділянці №2.- провулок ім Надії Крупської. Було виявлено лишайники таких видів: пармелія, ксанторія, леканора. Слань листуватих та кущистих лишайників на даній ділянці також мала незначні розміри ( 1 – 2,5 см.) Ми порівняли отримані дані із шкалою залежності розвитку слані від забруднення повітря. Обстеження наявності і стану певних видів лишайників у різних частинах міста (візуальна ліхеноіндикація) за допомогою шкали залежності розвитку слані від забруднення повітря дало змогу побачити стан атмосфери міста та розглянути лишайники як біоіндикатори забруднення повітря. У місті є досить велика «зона боротьби лишайниками за життя» (навколо першої ділянки долідної), і «нормальна лишайникова зона» (периферія міста – друга дослідна ділянка). Усе це свідчить про значний ступінь забрудненості повітря вихлопними газами, шкідливими хімічними речовинами, пилом та кіптявою повітря на дослідній території №1, та про менший антропогенний тиск на територію №2, внаслідок різних типів діяльності людини. Проаналізувавши стан сланей лишайників, ступінь їх розвитку ми побачили, що ці організми є прекрасними індикаторами стану навколишнього середовища, зокрема, стану повітря, тому, що у несприятливих, забруднених умовах середовища слань лишайників є погано розвинутою, хворобливою, забрудненою кіптявою, з невиразним забарвленням та , не рідко , некротичними плямами. На основі структурно-функціональних особливостей та характеру процесів життєдіяльності лишайників та їх змін і розроблений [3] базований метод ліхеноіндикації стану повітряного середовища. Лишайники реагують на забруднення не так як вищі рослини. Довготривала дія низьких концентрацій забруднюючих речовин викликає пошкодження талому лишайника, що не зникають аж до цілковитого його відмирання. Це пов'язано з тим, що лишайники відновлюються дуже повільно, тоді як уражені тканини вищих рослин регенеруються порівняно швидко. Низька чутливість лишайника обумовлена безперешкодним проникненням разом із опадами не лише мінеральних, а й шкідливих токсичних речовин. Серед еколого-субстратних груп лишайників з метою оцінки стану повітряного середовища найкраще використовувати епіфітів. На лишайники згубно діють речовини, що збільшують кислотність таломів і прискорюють окисні процеси. До таких речовин належать: двоокис сульфуру (SO2), фторо- (HF) і хлорогідроген (HCl). Стійкість лишайників до дії забруднення обумовлено ще рядом особливостей. Так, вологий талом страждає від забруднення більше, ніж порівняно сухіший [5].Найчутливішими до дії полютантів є лишайники кущоватої форми, що пов'язано із найбільшою по відношенню до маси площею талому. Після кущоватої за мірою збільшення стійкості до забруднення йдуть листуваті форми. Найбільш стійкими прийнято вважати накипні лишайники, талом, яких занурений в субстрат або має вигляд слабкої|, ледь помітної шкірки [4]. Вище згадуване пристосування дозволяє лишайнику бути більш стійким до дії шкідливих речовин, що із порівняно меншою швидкістю проникають у талом. Це зумовлює збільшення його життєвого циклу. Найбільш сприйнятливі вони до дії SO2 - однієї з найпоширеніших забруднюючих речовин, продукту згорання будь-якого сульфуровмісного палива. Проте, відносно нешкідливі для них токсичні для інших рослинних організмів важкі метали, здатні накопичуватися в таломах у значних кількостях без змін фізіологічного гомеостазу за рахунок їх позаклітинного розміщення. Хворобливий стан лишайників свідчить про наявність вище згаданих речовин у повітрі м. Шепетівка, що переконує нас у тому, що лишайники є чудовими перспективними біоіндикаторами, а ліхеноіндикація є перспективним напрямом біоіндикації стану атмосфери, та її забруднення. 2.5. Рекомендації щодо покращення стану атмосферного повітря міста. 1. Для поліпшення екологічної обстановки в центральній частині міста потрібен негайний перехід автотранспорту на менш шкідливі види палива (газ, біосинтетичне паливо та ін.). 2. Своєчасне вивезення сміття та прибирання побутових відходів. 3. Встановлення фільтрів на підприємствах. 4. Очищення промислових та каналізаційних стічних вод. 5. Підтримання належного, відповідного нормам, санітарного стану міста. 6. Збільшення кількості зелених насаджень на території міста. 7. Проведення просвітницької роботи серед населення з метою формування екологічної свідомості громадян. 8. Посилення контролю санітарно-епідеміологічною станцією за санітарно-гігієнічними умовами міста. 9. Впровадження системи штрафів за несанкціоноване викидання сміття у невідведених для цього місцях, та утворення стихійних звалищ побутових та будівельних відходів. ВИСНОВКИ 1. Ліхеноіндикація - перспективний метод біоіндикації повітряного середовища, що здійснюється за допомогою лишайників. 2. Лишайники – організми, які складаються із гіфів грибів та водоростей є ефективними біоіндикаторами стану повітряного середовища, оскільки відповідають усім вимогам до організмів-біоіндикаторів. 3. Серед еколого-субстратних груп лишайників з метою оцінки стану повітряного середовища найкраще використовувати епіфітів. 4. Найбільш стійкими до забруднення повітря SO2 є накипні форми лишайників. 5. Ближче до центральної частини міста спостерігається тенденція до збільшення загазованості та запиленості атмосферного повітря. 6. Середні значення загального об’єму вихлопних газів та об’єму повітря для їх розчинення за всіма видами палива становить: Забруднювач Загальний об’єм, л. Об’єм повітря для розчинення, л Карбон (ІІ) оксид 0,9414, 13,06 392 5488 Вуглеводні (C5H12) 0,1499 2, 1769 20 280 Нітроген (ІІ) оксид 0,0623 , 2,7 37,8 7. Рівень забруднення атмосферного повітря на експериментальній ділянці в 3 рази перевищує норму. 8. Головні причини погіршення екологічного стану повітря у істі: 1) розширення мережі торгових точок; 2) збільшення кількості машин на міських та приміських маршрутах; 3) Інші фактори, не пов’язані зі збільшенням кількості одиниць автотранспорту. 9. У місті є невелика досить велика «зона боротьби лишайниками за життя» (навколо першої ділянки долідної), і «нормальна лишайникова зона» (периферія міста – друга дослідна ділянка). 10. Для поліпшення екологічної обстановки в центральній частині міста потрібен негайний перехід автотранспорту на менш шкідливі види палива (газ, біосинтетичне паливо та ін.) СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Л.А. Притула Екологія: Навч.пос. - К: Знання, 2008р. - 272с. 2. Т.Я. Ашихміна та ін. Біоіндикація та біотестування - методи пізнання екологічного стану навколишнього середовища. - К: Знання, 2005р. - 450с. 3. А.О. Слюсарев, О.В. Самсонов, В.М. Мухін та ін.; Біологія: Навч.пос. - К: Вища школа, 2005р - 622с. 4. www. Nature - archive. ru/lichive/lichenoinclikatsiya. 5. www. Lichenoindikatsiya. /narod.ru 6. www.bio. Lichen.ru 7. Дані Шепетівської санітарноепідеміологічної станції. |