Главная страница
Навигация по странице:

  • Тільки в 1992 році Микола Михайлович Амосов остаточно перестав оперувати.

  • Микола Амосов людиналегенда


    Скачать 1.36 Mb.
    НазваниеМикола Амосов людиналегенда
    Дата01.11.2022
    Размер1.36 Mb.
    Формат файлаppt
    Имя файла164675.ppt
    ТипДокументы
    #765565

    Микола Амосов – людина-легенда

    • Микола Михайлович Амосов – це один з найвідоміших в світі кардіохірургів, талановитий вчений, основоположник біокібернетики в Україні, письменник, який одержав широке визнання в Україні та за кордоном.
    • Він створив інститут серцево-судинної хірургії та першим здійснив протезування мітрального клапана серця, а на міжнародному рівні він вперше ввів у вживання протезування клапанів серця, що мають антитромботичні властивості.
    • Микола Михайлович народився 6 грудня 1913 року в селі Вільхове Вологодської губернії. Мати Амосова, Єлизавета Кирилівна все життя працювала акушеркою на медичному пункті в селі Вільхове.Батько, учасник Першої світової війни, повернувся з німецького полону тільки в 1919 році.
    • Початкову школу Микола закінчив у рідному селі. У 1932 році він отримав диплом техніка та близько трьох років працював на 2-й Архангельській електростанції механіком, а в 1934 році Амосов вступив до Всесоюзного заочного індустріального інституту (ВЗІІ) в Москві.
    • Разом із захопленням технікою Микола Амосов цікавився медициною.
    • У 1935 році він вступив до Архангельського державного медичного інституту, який закінчив із відзнакою. Там він познайомився з видатним фізиком В.Є. Лашкарьовим, який відкрив йому «світ парапсихології»
    • Микола Михайлович хотів поступити в аспірантуру на кафедру фізіології, але місце було тільки на кафедрі військово-польової хірургії. Так, практично випадково, за словами самого Амосова, він потрапив у хірургію. Але з ряду причин Амосов залишив аспірантуру і поїхав до Череповця, де почав працювати ординатором хірургічного відділення міжрайонної лікарні. Одночасно викладав у фельдшерсько-акушерській школі. У вільний час готувався до захисту диплома у ВЗІІ, проектуючи літак з турбопаровим двигуном. ВЗІІ Амосов закінчив у 1940 році з відзнакою.
    У 1941 році Амосов був призваний до лав Червоної Армії. Його відразу ж призначили провідним хірургом у Польовий Пересувний госпіталь (ППГ), в якому він працював протягом всієї війни на багатьох фронтах - Західному, Брянському, Білоруських фронтах, а також на Далекосхідному фронті. За час війни Амосов зібрав матеріал для кандидатської дисертації на тему «Про поранення колінного суглоба», яку захистив в 1948 році.
    • Молодого лікаря призначили завідувати операційним відділенням у Москві в Інституті ім. М. Скліфосовського. В цей час в лікарні було багато непрацюючих апаратiв, що стало справжнім викликом для інженера.
    • З 1947 року Микола Михайлович працював головним хірургом Брянського обласного відділу охорони здоров'я та одночасно керував хірургічним відділенням обласної лікарні. Тут, поряд з іншими розділами хірургії, Амосов цілеспрямовано займався проблемами грудної хірургії, в той час ще мало вивченими в СРСР.
    • Він широко і успішно став оперувати хірургічні та онкологічні ураження легенів, стравоходу, кардіального відділу шлунка.
    • Результати його операцій були тоді одними з найкращих у Радянському Союзі. Про цей період хірург зберігав дуже світлі спогади: відмінна робота, відмінні люди, багато складних хворих і операцій.
    • Але найголовнішим досягненням Амосова в Брянську стала розробка самостійної методики резекції легенів - при абсцесах, раку і туберкульозі.
    • У 1957 році після поїздки на конгрес хірургів в Мексику, де була показана операція на серці з апаратом штучного кровообігу (АШК), Амосов «загорівся ідеєю» створити власний АШК. Разом зі своїми співробітниками - лікарем І. Лісовим, інженерами-конструкторами О. Мавродієм і О. Трубчаніновим він розробив надійний, придатний для широкого використання апарат штучного кровообігу «серце-легені» і впровадив його в практику одним з перших в СРСР.
    • У 1959 році, будучи вже відомим хірургом, Микола Михайлович заснував і очолив відділ біологічної кібернетики в Інституті кібернетики Академії наук УРСР.
    • Під його керівництвом були проведені фундаментальні дослідження систем саморегулювання серця, проведено розробку і побудову фізіологічної моделі «внутрішнього середовища організму» людини, моделювання на ЕОМ основних психічних функцій і деяких соціально-психологічних механізмів поведінки людини.
    • Майбутнє медицини вчений пов'язував із досягненнями суміжних наук - біології, фізики, хімії, кібернетики. Остання, на його переконання, повинна була поставити медицину в ряд найбільш точних наук.
    • Цікавим є його погляд на людський організм з позицій біокібернетики: «Людина - це складна система, яка самонавчається і самоорганізовується. Вона працює за численними, суворо визначеними програмами. Якщо розвиток організму йде у відповідності з програмою, людина здорова. Хвороба ж - не що інше, як руйнування програми під впливом біологічних, фізіологічних та інших чинників».
    • Головним завданням медицини майбутнього Амосов вбачав у знаходженні шляхів штучного регулювання організму, у приведенні його у відповідність із заданою програмою. Мрією вченого було створення штучного розуму.
    • На початку 1962 року Миколу Амосова обрали член-кореспондентом Академії медичних наук СРСР за пропозицією самого президента Академії О.М. Бакулева. Тоді Микола Михайлович був вперше обраний депутатом Верховної Ради СРСР і обирався ще чотири наступних терміни.
    • У 1963 році Микола Михайлович першим у Радянському Союзі здійснив протезування мітрального клапана серця.
    • У 1965 році створив і вперше в світі впровадив у практику антитромботичні протези серцевих клапанів. Ним створені ряд нових методів хірургічного лікування пороків серця, оригінальні моделі апаратів штучного кровообігу.
    • На початку 70-х Микола Михайлович, захворівши на туберкульоз, лікувався в Старокримському санаторії. Повністю вилікувавшись від недуги, організував у санаторії пульмонологічне хірургічне відділення. Неодноразово приїжджаючи на два-три місяці в Старий Крим до своїх родичів, Амосов привозив з собою своїх учнів і навчав їх лікувати хворих на туберкульоз. Сам неодноразово робив операції, як у санаторії так і в Старокримській міській лікарні.
    • Влітку 1982 року знаменитий хірург оголосив, що на все літо залишає хірургію і буде займатися тільки кібернетикою, причиною стало нервове напруження і небажання миритися зі смертями пацієнтів.
    • Влітку 1985 року у Миколи Михайловича почалися проблеми з серцем. Потрібен був стимулятор, але Амосов відмовлявся його ставити, поки не розвинулася гіпертонія. Під новий рік він передав Iнститут заступнику і поїхав на операцiю в Каунас, до Ю. Бредикуса. Операція пройшла успішно, і до середини лютого 1986 року хірург уже повернувся до звичайного життя.
    • У 1988 року, коли Амосову виповнилося 75 років, він вирішив залишити посаду директора Інституту, але продовжувати операцiї. Раз на тиждень він оперував з АШК.
    • Тільки в 1992 році Микола Михайлович Амосов остаточно перестав оперувати.
    • Взимку 1998 року стан його серця погіршився. У травні Амосову зробили операцію в Німеччині. Обстеження підтвердило різке звуження аортального клапана й ураження коронарних артерій. 29 травня німецький професор вшив хірургу біологічний штучний клапан i наклав два аортокоронарних шунта. Операція закінчилася успішно, через три тижні Амосов повернувся додому.
    • Життя вченого обірвалося на 90-тому році життя, 12 грудня 2002 року від обширного інфаркту міокарда

    Монета номіналом у 5 гривень на честь знаменитого кардіо хірурга Миколи Амосова

    Дякую за увагу



    написать администратору сайта