микробиология. Новая презентация. Мікробіологічна характеристика мораксел, ацинетобактерій і кінгел
 Скачать 2.06 Mb.
|
|
робота студентки 131 групи Ковальової Катерини Тема: “Мікробіологічна характеристика мораксел, ацинетобактерій і кінгел” План: 1.Характеристика мораксел. 2.Характеристика ацинетобактерій. 3.Характеристика кінгел. Представники роду Моrахеlla в систематиці розділені на підроду Могахеllа і Branhamella. Першого представника виділили офтальмологи - француз В. Моракса і німець К. Аксенфельда (1896).. Морфологія. Мораксели – дрібні грамнегативні коковидні палички, розміщені попарно або короткими ланцюжками, спор не утворюють, мають капсулу, можуть бути рухомі за рахунок фімбрій. Тип дихання – анаеробний. Ростуть на середовищах з додаванням амінокислот. Якщо бактерії мають фімбрії – колонії R – форми, якщо ні –колонії S –форми. У довкіллі не стійкі. Високочутливі до дезінфектантів. Епідеміологія. Епідеміологія. Мораксели - мешканці слизових оболонок верхніх дихальних шляхів людини та тварин. Бактерії можуть викликати респіраторні інфекції, гострі та хронічні кон'юнктивіти, септичні менінгіти, септицемії і негонококові уретрити, бронхіти, пневмонії переважно у людей з порушеннями імунної системи. Діагностика. Матеріал беретьс місця ураження. Метод діагностики. культуральний. Морфологія. Дрібні грамнегативні палички, розміщені попарно або короткими ланцюжками, спор і капсул не утворюють, можуть мати фімбрії. Тип дихання – аероби або факультативні анаероби. На кров’яному агарі утворюють R – і S –форми колонії із зоною гемолізу. У довкіллі не стійкі. Високочутливі до дезінфектантів та антибіотиків. Епідеміологія. Епідеміологія. Кінгели є представникаминормальної мікрофлори носоглотки та ротової порожнини. Викликають опортуністичні інфекції у людей із вадами імунної системи: ендокардит (частіше у осі із штучними клапанами), артрит, остеомієліт та інші захворювання. Остеомієліт і артрит спостерігаються в основному у дітей раннього віку. За даними недавнього дослідження, половина всіх гнійних артритів у дітей молодше 2 років була обумовлена Kingella kingae. Роль цієї бактерії в етіології пневмоній порівняно невелика. Діагностика. Досліджуваний матеріал – кров, ліквор, гній, синовіальна рідина. культуральний. Рід ацінетобактер (акінетобактер). це дрібні (1,0 x1, 5 мкм), грамнегативні овоїдні палички, розміщені у мазках поодинці, короткими ланцюжками або безладними скупченнями, нерухомі, на що прямо вказує їх назва [від греч. а-, заперечення, + kinesis, рух, + hakter бактерія]. Добре ростуть на звичайних середовищах, утворюючи колонії блискучі, дрібні. На кров’яному агарі можуть утворювати зону гемолізу. Епідеміологія. Епідеміологія. Широко розповсюджені у довкіллі (грунті, водоймищах). Є нормальною флорою шкіри, слизових оболонок носоглотки. Небезпечні тим, що можуть викликати госпітальні інфекції у людей з порушенням імунної системи. Діагностика. Досліджуваний матеріал – кров, гній, рановий вміст. культуральний. Дякую за увагу! |