М2Т15_сан_тарна_м_кроб_олог_я_для. Міністерство охорони здоровя україни

• Название: Міністерство охорони здоровя україни
• Дата: 10.12.2021
• Размер: 133 Kb.
• Имя файла: М2Т15_сан_тарна_м_кроб_олог_я_для.doc
• Тип: Методичні рекомендації; #299139

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

“Затверджено”

на методичній нараді

кафедри мікробіології,

вірусології та імунології

Завідувач кафедри

академік НАН України

професор Широбоков В.П.

__________________________

“___” _______________2010 р.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ

Навчальна дисципліна	“МІКРОБІОЛОГІЯ, ВІРУСОЛОГІЯ ТА ІМУНОЛОГІЯ”
Модуль № 2	Спеціальна, клінічна та екологічна мікробіологія
Змістовий модуль № 14	Санітарна мікробіологія та вірусологія.
Тема заняття	Санітарна мікробіологія
Курс	3-й
Факультет	Медичний

Методичну розробку склав: старший викладач Фурман А.А.

Київ – 2010

1. 
   Конкретні цілі:
   

• 
  Трактувати поняття “санітарно-показові мікроорганізми та роль їх як індикатора при оцінці ступеня контамінації патогенними мікроорганізмами об’єктів зовнішнього середовища, води, грунту та повітря.
  
• 
  Аналізувати якісний та кількісний склад мікробів води, грунту, повітря і робити висновки про їх безпечність в епідемічному відношенні.
  
• 
  Інтерпретувати станітарно-бактеріологічні критерії оцінки водних об’єктів, грунту та повітря закритих приміщень.
  

2. Базовий рівень підготовки.

Назви попередніх дисциплін	Отримані навики
Анатомія людини	Аналізувати інформацію про будову тіла людини, системи, що його складають, органи і тканини
Гістологія, цитологія, ембріологія	Інтерпретувати мікроскопічну та субмікроскопічну структуру клітин
Медична і біологічна фізика	Трактувати загальні фізичні та біофізичні закономірності, що лежать в основі біологічних процесів.
Медична біологія	Пояснювати на молекулярно-біологічному та клітинному рівні закономірності біологічних процесів
Медична хімія	Трактувати загальні фізико-хімічні закономірності, що лежать в основі процесів розвитку клітин

3. 
   Організація змісту навчального матеріалу.
   

3.1 Зміст теми:

На практичному занятті студенти вивчають схеми санітарно-бактеріологічного дослідження води, повітря, грунту.

Здійснюють облік результатів визначення колі-індексу води методом мембранних фільтрів.

Здійснюють облік результатів визначення мікробного числа і санітарно-показових мікроорганізмів повітря. Вивчають апаратуру і поживні середовища, які використовують при санітарно-бактеріологічних дослідженнях об’єктів навколишнього середовища. Виконані завдання студенти записують у протокол та підписують його у викладача.

2. 
   . Теоретичні питання до заняття:
   

• 
  Значення санітарної мікробіології в діяльності лікаря.
  
• 
  Завдання і методи проведення санітарно-мікробіологічних досліджень.
  
• 
  Санітарно-показові мікроорганізми води, повітря, грунту.
  
• 
  Методи санітарно-мікробіологічного дослідження води. Визначення мікробного числа. Визначення колі-індексу (методом мембранних фільтрів і бродильним).
  
• 
  Роль води в передачі збудників інфекційних захворювань.
  
• 
  Методи визначення мікробного числа повітря.
  
• 
  Методи санітарно-бактеріологічного дослідження повітря (седиментаційний та аспірацій ний).
  
• 
  Роль повітря в передачі інфекційних хвороб.
  
• 
  Патогенні мікроорганізми, які визначають в грунті.
  
• 
  Методи санітарно-мікробіологічного дослідженні грунту.
  
• 
  Мікробне число, колі-титр, титр перфрінгенс грунту.
  

2. 
   . Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
   

• 
  Вивчити схеми санітарно-бактеріологічного дослідження води, повітря, грунту.
  
• 
  Здійснити облік результатів визначення колі-індексу і колі-титру води методом мембранних фільтрів.
  
• 
  Здійснити облік результатів визначення мікробного числа і санітарно-показових мікроорганізмів повітря.
  
• 
  Вивчити апаратуру і поживні середовища, які використовують при санітарно-бактеріологічних і санітарно-вірусологічних дослідженнях об’єктів навколишнього середовища.
  

2. 
   . Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент на занятті:
   

Термін	Визначення
1	2
Санітарна мікробіологія	Санітарна мікробіологія – це наука, яка вивчає мікрофлору навколишнього середовища (в тому числі патогенні бактерії та віруси) та процеси, які вони викликають, що може безпосередньо або побічно впливати на здоров’я людини, чи оточуюче середовище.
Задачі санітарної мікробіології	Розробка, удосконалення, оцінка мікробіологічних методів дослідження об’єктів навколишнього середовища – води, повітря, грунту. Оцінка шляхів впливу людини і тварин на навколишнє середовище. Розробка ГОСТів та інших нормативів, методичних вказівок. Розробка рекомендацій та заходів по оздоровленню об’єктів навколишнього середовища та контроль за їх виконанням. Охорона зовнішнього середовища.
1	2
Санітарно-показові мікроорганізми	Санітарно-показовими (або індикаторними) мікроорганізмами називають деяких умовно-патогенних мікробів – представників нормальної мікрофлори людини та тварин, виявлення яких в об’єктах зовнішнього середовища свідчить про фекальне або повітряно-крапельне забруднення їх виділеннями людини чи теплокровних тварин.
Вимоги до санітарно-показових мікроорганізмів	Вони повинні постійно знаходитися в виділеннях людини та теплокровних тварин і поступати в навколишнє середовище в великій кількості. Вони не повинні мати іншого природного резервуару крім організму людини чи тварин. Після потрапляння в навколишнє середовище, вони повинні зберігати життєздатність протягом строків близьких до строків виживання патогенних мікробів, виводимих із організму тими же шляхами. Вони не повинні розмножуватись у навколишньому середовищі. Вони не повинні змінювати свої біологічні властивості в об’єктах зовнішнього середовища. Вони повинні бути достатньо типові, щоб їх диференціальна діагностика здійснювалась без особливих труднощів. Індикація, ідентифікація та кількісний облік повинні проводитися сучасними, простими, доступними мікробіологічними методами.
Бактерії групи кишкових паличок (БГКП)	До бактерій групи кишкових паличок (БГКП) відносяться грамнегативні, що не утворюють спор палички, які зброджують глюкозу з утворенням кислоти та газу при (361)С протягом 24 годин і в яких відсутня оксидазна активність.
Загальне мікробне число води	Загальне мікробне число води – це кількість мезофільних, мезотрофних аеробів і факультативних анаеробів, які виростають на МПА при 37С протягом 24 год.
Колі-індекс	Колі-індекс – це кількість кишкових паличок в 1 л води
Мікробне число повітря	Мікробне число повітря – це кількість мікроорганізмів в 1 м3 повітря

2. 
   . Рекомендації для оформлення протоколу.
   

В протокол студент вносить:

1. 
   Результати визначення мікробного числа води. Для цього студенти одержують чашки МПА з засіяними об’ємами води, підраховують кількість колоній, що виросли у кожній чашці, ділять на об’єм води в мл, засіяної в чашку, враховують ступінь її розведення, вираховують середню арифметичну величину. Роблять висновок.
   
2. 
   Результати визначення колі-індексу води методом мембранних фільтрів. Студенти підраховують кількість колоній (малинових), які виросли на фільтрах, визначають оксидазний тест. Колі-індекс вираховують таким чином: кількість колоній кишкових паличок після фільтрації певного об’єму води помножують на 1000 і ділять на об’єм профільтрованої води.
   
3. 
   Результати визначення мікробного числа і санітарно-показових мікроорганізмів повітря за методом Кротова. Студенти підраховують загальну кількість колоній на кров’яному агарі і кількість гемолітичних стафілококів та стрептококів. Оцінку чистоти повітря проводять, користуючись таблицями Шафіра або Чистовича.
   

4. План і організаційна структура навчального заняття.

№ з/п	Етапи заняття	Розподіл часу	Види контролю	Засоби навчання
1	2	3	4	5
1.	Підготовчий етап	45 хв.
1.1.	Організаційні питання.	10 хв.
1.2.	Контроль і оцінка початкового рівня підготовки.	35 хв.	Тестові завдання, усне опитування за стандартизованим переліком питань	Рекомендована навчально-методична література
2.	Основний етап.	60 хв.		Рекомендована навчально-методична література та методичні рекомендації кафедри.
2.1.	Проведення досліджень і запис протоколу.		Перевірка протоколу
	В протокол студенти вносять схему визначення мікробного числа води, схему визначення колі-індексу води методом мембранних фільтрів, результати визначення мікробного числа води, результати визначення колі-індексу води методом мембранних фільтрів, результати визначення мікробного числа повітря, роблять висновки.	50 хв.		Таблиці, схеми, малюнки.
2.2.	Аналіз результатів досліджень та їх оцінка.	10 хв.	Усне опитування
3.	Заключний етап.	35 хв.
1	2	3	4	5
3.1.	Контроль кінцевого рівня підготовки та його оцінювання.	25 хв.	Тестові завдання, усне опитування, перевірка та підписування протоколів.
3.2.	Загальна оцінка навчальної діяльності студента.	5 хв.
3.3.	Інформування студентів про тему та план наступного заняття.	5 хв.

5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.
5.1. Підготовчий етап.

Сформулювати тему практичного заняття та її значення для подальшого вивчення мікробіології, вірусології та імунології і професійної діяльності лікаря, щоб сформувати мотивацію для цілеспрямованої навчальної діяльності.

Ознайомити студентів з навчальними цілями та планом заняття. Провести контроль початкового рівня підготовки з використанням тестів, ситуаційних задач (орієнтовний перелік тестів – додаток 2), усно опитати студентів за стандартизованим переліком питань, проаналізувати найбільш важливі теоретичні та практичні питання. З урахуванням рівня підготовки далі треба перейти до наступного етапу.
5.2. Основний етап.

Цей етап передбачає проведення студентами запланованих досліджень, визначення результатів, їх оцінка, запис протоколу досліджень за встановленою формою. Рекомендується така послідовність проведення досліджень:

1. 
   Студенти записують у протокол схеми: визначення мікробного числа води, визначення колі-індексу води методом мембранних фільтрів, таблиці оцінки повітря в закритих приміщеннях (Чистович, Шафіро).
   

2. 
   Викладач демонструє: мембранні фільтри для фільтрації води, апарат Кротова, апарат для підрахунку кількості колоній, які виросли на поживному середовищі, поживні середовища.
   
3. 
   Студенти отримують чашки з МПА з засіяними об’ємами води і вираховують мікробне число води. Для визначення колі-індексу води студенти підраховують кількість колоній, які виросли на мембранному фільтрі (середовище Ендо) і визначають колі-індекс та колі-титр; визначають мікробне число повітря за методом Коха, підраховують кількість колоній на МПА і роблять висновок.
   

3. 
   Заключний етап.
   

Викладач перевіряє оформлення протоколу та в індивідуальній бесіді з кожним студентом встановлює кінцевий рівень набутих знань з основних і найбільш важливих теоретичних та практичних питань. Далі викладач повідомляє кожному студенту про загальну оцінку його підготовки та роботи на занятті, виставляє оцінку у журнал обліку відвідувань і успішності студентів і інформує студентів про тему та план наступного практичного заняття, особливості підготовки.

Староста групи заносить оцінки у відомість обліку успішності і відвідування занять студентами, а викладач завіряє їх своїм підписом.

6. 
   Додатки:
   

Додаток 1. Питання для самоконтролю студентів.

• 
  Що вивчає санітарна мікробіологія?
  
• 
  Значення санітарної мікробіології в діяльності лікаря.
  

• 
  Санітарно-показові мікроорганізми води, повітря, грунту.
  
• 
  Методи санітарно-мікробіологічного дослідження води.
  
• 
  Визначення кількості бактерій-показників фекального забруднення: колі-індекс і колі-титр (методом мембранних фільтрів і бродильним).
  
• 
  Роль води в передачі інфекційних захворювань.
  
• 
  Методи визначення мікробного числа повітря.
  
• 
  Методи санітарно-бактеріологічного дослідження повітря (седиментаційний та аспірацій ний).
  
• 
  Оцінка санітарного стану закритих приміщень за загальним мікробним обсіменінням, наявністю стафілококів, - і -гемолітичних стрептококів.
  
• 
  Патогенні мікроорганізми, які визначають в грунті.
  
• 
  Методи санітарно-мікробіологічного дослідженні грунту.
  
• 
  Мікробне число, колі-титр, титр перфрінгенс грунту.
  

Додаток 2. Тестові завдання з теми: “Санітарна мікробіологія”.

І варіант.

1. 
   Під час санітарно-бактеріологічного дослідження води методом мембранних фільтрів виявлено дві червоні колонії на мембранному фільтрі (середовище Ендо), через який пропустили 500 мл досліджуваної води. Розрахуйте колі-індекс та колі-титр досліджуваної води.
   

A. 250 та 4.

B. 2 та 250.

C. 4 та 250.

D. 500 та 2.

E. 250 та 2.

2. 
   У бактеріологічній лабораторії проводиться дослідження якості питної води. Її мікробне число виявилося близько 100. Які мікроорганізми враховувалися при цьому?
   

A. Бактерії, патогенні для людей і тварин.

B. Бактерії групи кишкової палички.

C. Усі бактерії, що виросли на живильному середовищі.

D. Умовно-патогенні мікроорганізми.

E. Віруси.

3. 
   Під час санітарно-бактеріологічного дослідження водопровідної води отримали такі результати: загальна кількість бактерій в 1,0 мл – 80, колі-індекс – 3. Як розцінити результати дослідження?
   

A. Якість води сумнівна.

B. Вода придатна для споживання.

C. Якість води дуже сумнівна.

D. Вода забруднена.

E. Вода дуже забруднена.

4. 
   Для оцінювання придатності питної води проведено бактеріологічне дослідження. Який показник характеризує кількість бактерій групи кишкової палички, що містяться в 1 л?
   

A. Перфрингенс-титр.

B. Колі-титр.

C. Титр колі-фага.

D. Колі-індекс.

E. Мікробне число.

5. 
   При визначенні мікробного числа повітря в лікарняній палаті виявилося, що воно становить 1500 кл/м³. Які групи мікроорганізмів враховувалися при цьому?
   

A. Бактерії та віруси-збудники респіраторних інфекцій.

B. Усі бактерії, що виросли на живильному середовищі.
C. Стафілококи та гемолітичні стрептококи.

D. Збудники госпітальних інфекцій.

E. Усі патогенні та умовно-патогенні бактерії.

6. 
   В бактеріологічну лабораторію поступила вода для оцінки її якості. Які методи можуть бути використані для її оцінки?
   

A. Мікроскопічний.

B. РІФ (реакція імунофлюоресценції).

C. Метод мембранних фільтрів.

D. Серологічний.

E. Біологічний.

7. 
   Для оцінки якості води визначають колі-індекс, колі-титр. Які мікроорганізми являються показниками фекального забруднення води?
   

A. Стафілококи.

B. Клостридії.

C.Ешерихії.

D. Сальмонели.

E. Шигели.

8. 
   Які мікроорганізми являються санітарно-показовими при дослідженні повітря приміщень (стаціонарів, аптек, ясел, кінотеатрів)?
   

A. Ешерихії.

B. Клостридії.

C. Стафілококи, стрептококи.

D. Збудники туберкульозу.

E. Збудники дифтерії.

9. 
   В бактеріологічну лабораторію поступив ґрунт. Які санітарно-бактеріологічні дослідження будуть проведені для оцінки забруднення ґрунту?
   

A. Визначення титру сальмонел.

B. Визначення титру бактерій групи кишкової палички.

C. Визначення титру бруцел.

D. Визначення титру шигел.

E. Визначення титру стафілококів.

10. 
    Для оцінки якості ґрунту необхідно визначити титр Clostridium perfringens. Яке середовище для цього необхідно використати?
    

A. Ендо.

B. Вісмут-сульфіт агар

C. МПА.

D. МПБ.

E. Бучіна.

Тестові завдання з теми: “Санітарна мікробіологія”.

ІІ варіант.

1. 
   Для оцінки якості ґрунту необхідно визначити титр Clostridium perfringens. Яке середовище для цього необхідно використати?
   

A. МПБ.

B. Вісмут-сульфіт агар

C. Ендо.

D. МПА.

E. Бучіна.

2. 
   Під час санітарно-бактеріологічного дослідження водопровідної води отримали такі результати: загальна кількість бактерій в 1,0 мл – 80, колі-індекс – 3. Як розцінити результати дослідження?
   

A. Якість води дуже сумнівна.

B. Вода придатна для споживання.

C. Якість води сумнівна.

D. Вода дуже забруднена.

E. Вода забруднена.

3. 
   Для оцінки якості води визначають колі-індекс, колі-титр. Які мікроорганізми являються показниками фекального забруднення води?
   

A. Шигели.

B. Клостридії.

C. Стафілококи.

D. Сальмонели.

E. Ешерихії.

4. 
   В бактеріологічну лабораторію поступив ґрунт. Які санітарно-бактеріологічні дослідження будуть проведені для оцінки забруднення ґрунту?
   

A. Визначення титру шигел.

B. Визначення титру бактерій групи кишкової палички.

C. Визначення титру сальмонел.

D. Визначення титру стафілококів.

E. Визначення титру бруцел.

5. 
   Під час санітарно-бактеріологічного дослідження води методом мембранних фільтрів виявлено дві червоні колонії на мембранному фільтрі (середовище Ендо), через який пропустили 500 мл досліджуваної води. Розрахуйте колі-індекс та колі-титр досліджуваної води.
   

A. 4 та 250.

B. 2 та 250.

C. 500 та 2.
D. 250 та 4.

E. 250 та 2.

6. 
   У бактеріологічній лабораторії проводиться дослідження якості питної води. Її мікробне число виявилося близько 100. Які мікроорганізми враховувалися при цьому?
   

A. Бактерії, патогенні для людей і тварин.

B. Усі бактерії, що виросли на живильному середовищі.

C. Бактерії групи кишкової палички.

D. Віруси.

E. Умовно-патогенні мікроорганізми.

7. 
   При визначенні мікробного числа повітря в лікарняній палаті виявилося, що воно становить 1500 кл/м³. Які групи мікроорганізмів враховувалися при цьому?
   

A. Усі бактерії, що виросли на живильному середовищі.

B. Бактерії та віруси-збудники респіраторних інфекцій.

C. Збудники госпітальних інфекцій.

D. Стафілококи та гемолітичні стрептококи.

E. Усі патогенні та умовно-патогенні бактерії.

8. 
   В бактеріологічну лабораторію поступила вода для оцінки її якості. Які методи можуть бути використані для її оцінки?
   

A. Біологічний

B. РІФ (реакція імунофлюоресценції).

C. Серологічний.

D. Метод мембранних фільтрів.

E. Мікроскопічний..

9. 
   Для оцінювання придатності питної води проведено бактеріологічне дослідження. Який показник характеризує кількість бактерій групи кишкової палички, що містяться в 1 л?
   

A. Колі-титр.

B. Мікробне число.

C. Перфрингенс-титр.

D. Колі-індекс.

E. Титр колі-фага.

10. 
    Які мікроорганізми являються санітарно-показовими при дослідженні повітря приміщень (стаціонарів, аптек, ясел, кінотеатрів)?
    

A. Збудники туберкульозу.

B. Ешерихії.

C. Клостридії.

D. Стафілококи, стрептококи.

E. Збудники дифтерії.

ВІРНІ ВІДПОВІДІ

І варіант	ІІ варіант
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10	1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

7. 
   Рекомендована література.
   

Основна:

1. 
   Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія, вірусологія та імунологія. К., 1992, с. 71-80.
   
2. 
   Воробьев А.А., Кривошеин Ю.С., Широбоков В.П. Медицинская и санитарная микробиология. М., 2008, с.415-428.
   
3. 
   Медицинская микробиология, вірусологія и иммунология. Под ред. А.А.Воробьева, М., 2008, с. 82-102.
   
4. 
   Климнюк С. І, Ситник І. О., Творко М. С., Широбоков В. П. – Практична мікробіологія.-Тернопіль, „Укрмедкнига”, 2004, с. 78-90.
   

Додаткова:

1. 
   Medical microbiology / edited by Samuel Baron, MD. – 4^th ed. The University of Texas Medical Branch and Galveston, 1996, 1273 p.
   
2. 
   W.Levinson, E.Jawetz. Medical microbiology and immunology: examination and board review, 6^th ed. The McGraw-Hill Companies, 2000, 582 p.
   
3. 
   Справочник по микробиологическим и вирусологическим методам исследования. Под ред. М.О.Биргера, М., 1982, с. 390-420.
   
4. 
   Кочемасова З.Н., Ефремова С.А., Рыбакова А.М. Санитарная микробиология и вирусология. М., 1987, с. 64-151.