тести для мон. Міністерство освіти і науки україни науковометодична комісія з екології, охорони навколишнього середовища та збалансованого природокористування система базових тестових завдань з нормативних дисциплін освітньо професійної програми підготовки фахівця

• Название: Міністерство освіти і науки україни науковометодична комісія з екології, охорони навколишнього середовища та збалансованого природокористування система базових тестових завдань з нормативних дисциплін освітньо професійної програми підготовки фахівця
• Дата: 18.09.2022
• Размер: 2.43 Mb.
• Имя файла: тести для мон.doc
• Тип: Документы; #682635
• страница: 3 из 43

2.05 Метеорологія та кліматологія

Модуль „Загальна метеорологія”

1. 
   Основними сталими газовими компонентами атмосфери є
   
   1. 
      азот, кисень, аргон;
      
   2. 
      аргон, криптон, ксенон;
      
   3. 
      водяна пара, озон, вуглекислий газ.
      
2. 
   За характером зміни температури з висотою атмосферу поділяють на такі шари:
   
   1. 
      тропосфера, мезосфера, озоносфера;
      
   2. 
      гомосфера та гетеросфера;
      
   3. 
      тропосфера, стратосфера, мезосфера, термосфера, екзосфера.
      
3. 
   Основна маса атмосферного озону знаходиться у
   
   1. 
      тропосфері;
      
   2. 
      стратосфері;
      
   3. 
      мезосфері.
      
4. 
   Відносна вологість повітря − це
   
   1. 
      відношення парціального тиску до парціального тиску насичення водяної пари при даній температурі
      
   2. 
      відношення парціального тиску пари до атмосферного тиску
      
   3. 
      кількість грам водяної пари в 1 м³ вологого повітря;
      
5. 
   Атмосферний тиск з висотою
   
   1. 
      збільшується;
      
   2. 
      лишається незмінним;
      
   3. 
      зменшується.
      
6. 
   При однаковому атмосферному тиску густина повітря більша
   
   1. 
      у теплому повітрі;
      
   2. 
      у холодному повітрі;
      
   3. 
      однакова у теплому і холодному повітрі.
      
7. 
   Вітер − це
   
   1. 
      горизонтальний рух повітря;
      
   2. 
      вертикальний рух повітряної маси;
      
   3. 
      рух повітряної маси у будь-якому напрямку.
      
8. 
   Якщо швидкість вітру не більше 0.5 м/с, то такий стан атмосфери має назву
   
   1. 
      шквал;
      
   2. 
      штиль;
      
   3. 
      змінний напрямок вітру.
      
9. 
   Якщо частинка вертикально переміщується без обміну теплом із навколишнім середовищем, то такий процес називають
   
   1. 
      ізотермічний;
      
   2. 
      ізохоричний;
      
   3. 
      адіабатичний.
      
10. 
    При адіабатичному опусканні повітряної частинки
    
    1. 
       частинка розширюється, температура зростає, тиск зменшується
       
    2. 
       частинка стискається , її тиск і температура зростають
       
    3. 
       об’єм і температура частинки не змінюються.
       
11. 
    Сухоадіабатичний градієнт а – це
    
    1. 
       постійна величина, швидкість зміни температури сухої частинки при її вертикальному адіабатичному переміщенні на 100м;
       
    2. 
       напрямок переміщення частинки;
       
    3. 
       зміна атмосферного тиску частинки при її вертикальних рухах.
       
12. 
    При якому типі температурної стратифікації в атмосфері виникають умови для накопичення домішок у шарі повітря біля земної поверхні?
    
    1. 
       при нестійкий стратифікації;
       
    2. 
       при стійкій стратифікації;
       
    3. 
       при байдужій стратифікації.
       
13. 
    Як змінюється температура повітря з висотою у шарі інверсії?
    
    1. 
       збільшується;
       
    2. 
       зменшується;
       
    3. 
       лишається незмінною.
       
14. 
    Шар, що розташований на певній висоті над поверхнею землі та в якому температура повітря зростає з висотою та, називають
    
    1. 
       приземною інверсією;
       
    2. 
       піднятою інверсією;
       
    3. 
       адвективною інверсією.
       
15. 
    Піднята інверсія температури, що розташована над джерелом викиду
    
    1. 
       сприяє розсіянню домішок;
       
    2. 
       перешкоджає розсіянню домішок;
       
    3. 
       не впливає на розсіяння домішок.
       
16. 
    Для визначення типу температурної стратифікації сухого повітря необхідно вертикальний градієнт температури повітря порівняти з
    
    1. 
       градієнтом псевдопотенціальної температури;
       
    2. 
       градієнтом тиску;
       
    3. 
       сухоадіабатичним градієнтом.
       
17. 
    Рівень конденсації – це рівень, на якому
    
    1. 
       температура повітря, дорівнює 0ºС;
       
    2. 
       температура повітря дорівнює температурі точки роси;
       
    3. 
       відносна вологість дорівнює 80%.
       
18. 
    Сукупність завислих у повітрі біля поверхні землі крапель води або кристалів льоду, які погіршують дальність горизонтальної видимості до значень менших за 1 км, називають
    
    1. 
       туманом;
       
    2. 
       димкою;
       
    3. 
       серпанком.
       
19. 
    Сонячна стала − це кількість сонячної радіації, що надходить на одиницю нормальної до сонячних променів поверхні за одиницю часу при середній відстані між Землею та Сонцем
    
    1. 
       на підстильну поверхню;
       
    2. 
       на верхню границі атмосфери;
       
    3. 
       на верхню границі тропосфери.
       
20. 
    Інтенсивність сонячної радіації, що надходить до горизонтальної площадки на верхній границі атмосфери, називають
    

1. 
   інсоляцією;
   
2. 
   сонячною сталою;
   
3. 
   прямою сонячною радіацією.
   

21. 
    Процеси, які послаблюють сонячну радіацію в атмосфері
    
    1. 
       поглинання та рефракція;
       
    2. 
       дисипація та розсіювання;
       
    3. 
       розсіювання та поглинання.
       
22. 
    Що таке парниковий ефект атмосфери?
    
    1. 
       здатність атмосфери поглинати довгохвильову радіацію, але пропускати короткохвильову;
       
    2. 
       поглинання сонячної радіації озоном;
       
    3. 
       поглинання довгохвильової радіації вуглекислим газом.
       
23. 
    Які головні парникові гази в атмосфері?
    
    1. 
       озон, кисень, вуглекислий газ;
       
    2. 
       озон, водяна пара, азот;
       
    3. 
       вуглекислий газ, водяна пара; метан.
       
24. 
    Нижня тропосфера нагрівається в основному за рахунок
    
    1. 
       передачі тепла від земної поверхні;
       
    2. 
       проходження променистої енергії крізь атмосферу;
       
    3. 
       молекулярного потоку тепла.
       
25. 
    Озон поглинає в основному сонячну радіацію в діапазонах
    
    1. 
       інфрачервоному;
       
    2. 
       ультрафіолетовому;
       
    3. 
       видимого спектру.
       

Модуль „Кліматологія”

26. 
    Під кліматичною системою розуміють
    

1. 
   сукупність атмосфери, гідросфери, біосфери, геосфери та їх взаємодію;
   
2. 
   багаторічний режим погоди, що є характерним для даної місцевості через її певне географічне розташування;
   
3. 
   осереднені поля гідрометеорологічних характеристик.
   

27. 
    Статистичний ансамбль станів, що проходить кліматична система за періоди часу у декілька десятиріч, називають
    

1. 
   глобальним кліматом;
   
2. 
   місцевим кліматом;
   
3. 
   регіональним кліматом.
   

28. 
    Регіональний клімат – це
    

1. 
   середній стан атмосфери;
   
2. 
   умови погоди в даному регіоні, виявлені за невеликий проміжок часу;
   
3. 
   багаторічний режим погоди, що є характерним для даної місцевості через її певне географічне розташування.
   

29. 
    Однонаправлені (в межах певного часового періоду) зміни характеристик стану кліматичної системи називають
    

1. 
   мінливістю клімату;
   
2. 
   змінами клімату;
   
3. 
   коливаннями клімату;
   

30. 
    Світність Сонця, положення орбіти Землі в Сонячній системі та характеристики її орбітального руху, є
    

1. 
   зовнішніми астрономічними факторами;
   
2. 
   зовнішніми геофізичними факторами;
   
3. 
   внутрішніми геофізичними факторами.
   

31. 
    Маса та фізико-хімічний склад атмосфери та океану, особливості розподілу суші та океану, рельєф поверхні суші, є
    

1. 
   астрономічними факторами;
   
2. 
   зовнішніми геофізичними факторами;
   
3. 
   внутрішніми геофізичними факторами.
   

32. 
    В яких широтних зонах земної кулі добова інсоляція сягає максимальних значень в дні весняного та осіннього рівнодень
    

1. 
   полярні широти південної півкулі;
   
2. 
   полярні широти північної півкулі;
   
3. 
   екваторіальні широти.
   

33. 
    Для континентального клімату є характерним
    

1. 
   значна річна амплітуда температури повітря;
   
2. 
   значне річне коливання кількості опадів;
   
3. 
   зміни швидкості вітру.
   

34. 
    Незначними добовими та річними амплітудами температури повітря, запізненням настання екстремальних температур у річному ході, підвищеною вологістю повітря та значною хмарністю характеризується
    

1. 
   океанічний (морський) клімат;
   
2. 
   континентальний клімат;
   
3. 
   гірський клімат.
   

35. 
    Складовими частинами загальної циркуляції атмосфери є
    

1. 
   мусони, пасати, орографічні течії;
   
2. 
   західно-східне перенесення, синоптичні вихори, мусони, пасати;
   
3. 
   західн-східне перенесення, атмосферні фронти, циклони та антициклони.
   

36. 
    Який тип циркуляції є переважним у помірних широтах у північній півкулі?
    

1. 
   мусонний;
   
2. 
   пасатний;
   
3. 
   західне–східне перенесення.
   

37. 
    Стійку циркуляцію в тропічній зоні північно-східного напрямку у північній півкулі та південно-східного напрямку у південній півкулі називають
    

1. 
   пасатною;
   
2. 
   мусонною;
   
3. 
   західно-східним перенесенням.
   

38. 
    Стійкі сезонні циркуляції повітря з різкими змінами переважного напрямку вітру від зими до літа і від літа до зими називаються
    

1. 
   пасатами;
   
2. 
   мусонами;
   
3. 
   хвилями Россбі.
   

39. 
    Переважний вітер – це
    

1. 
   румб, який має найбільшу повторюваність;
   
2. 
   квадрант, який має найбільшу повторюваність;
   
3. 
   румб, який має найменшу повторюваність.
   

40. 
    Максимальні річні значення сумарної сонячної радіації на Земній кулі припадають на
    

1. 
   райони помірних широт;
   
2. 
   екваторіальні райони;
   
3. 
   райони тропічних широт північної та південної півкулі.
   

41. 
    Кліматичні сезони – це
    

1. 
   періоди року, що характеризуються близькими особливостями клімату;
   
2. 
   періоди року, початки яких припадають на дні зимового та літнього сонцестоянь і весняного та осіннього рівнодення;
   
3. 
   період року, що дорівнює кварталу.
   

42. 
    Кліматичні ресурси – це
    

1. 
   запаси вугілля та нафти;
   
2. 
   геліо- та вітроенергія та вологи;
   
3. 
   лісові масиви, корисні копалини.
   

43. 
    Які критерії використовують при кліматичному районуванні:
    

1. 
   добові значення швидкості вітру, температури, кількості опадів;
   
2. 
   географічне положення району та його кріоресурси:
   
3. 
   особливості циркуляції повітряних мас, поєднання температурних та вологісних критеріїв.
   

44. 
    Класифікація кліматів Кеппена ґрунтується на таких критеріях:
    

1. 
   річна амплітуда температури повітря, річна кількість опадів;
   
2. 
   середньомісячна температура повітря та швидкість вітру;
   
3. 
   швидкості вітру, кількості опадів.
   

45. 
    Класифікація кліматів Алісова ґрунтується на таких критеріях:
    

1. 
   температурі повітря, кількості опадів;
   
2. 
   температурі повітря, швидкості вітру;
   
3. 
   переважні повітряні маси та сезонні особливості їх циркуляції.
   

46. 
    Східно-Європейська рівнина, Карпати, Кримські гори – це основні фізико-географічні умови, які формують клімат
    

1. 
   України;
   
2. 
   Західної Європи;
   
3. 
   Росії.
   

47. 
    Яким комплексом метеорологічних величин характеризується комфортність теплового стану людини:
    

1. 
   температура повітря, відносна вологість, швидкість вітру, сумарна сонячна радіація і довгохвильова радіація від підстильної поверхні;
   
2. 
   атмосферний тиск, концентрація забруднюючих речовин;
   
3. 
   тривалість сонячного сяйва, характеристики магнітного та гравітаційного полів землі.
   

48. 
    Які спостерігаються відмінності у мезокліматі міста у порівнянні з оточуючими територіями?
    

1. 
   збільшення температур повітря, зменшення прямої та збільшення розсіяної сонячної радіації;
   
2. 
   зменшення температур повітря, здебільшого збільшення швидкості вітру;
   
3. 
   зменшення температур повітря, збільшення тривалості сонячного сяйва
   

49. 
    Основні складові теплового балансу суші
    

1. 
   біологічний теплообмін, перенос тепла опадами, втрати тепла на танення снігу та льоду;
   
2. 
   фазові перетворення води, молекулярний теплообмін в ґрунті, турбулентний теплообмін між підстильною поверхнею і атмосферою;
   
3. 
   молекулярний теплообмін в ґрунті, дисипація кінетичної енергії при терті, фазові переходи води.
   

50. 
    Планетарне альбедо Землі змінюється головним чином внаслідок зміни
    

1. 
   хмарності, снігового та льодового покриву і рослинного покриву;
   
2. 
   характеристик теплового режиму атмосфери;
   
3. 
   характеристик вологообміну атмосфери.
   

Модуль „динамічна метеорологія”

51. 
    Адвекція температури характеризує
    

1. 
   перенесення тепла у вертикальній площині;
   
2. 
   зміну температури у просторі;
   
3. 
   перенесення тепла у горизонтальній площині.
   

52. 
    Основна рушійна сила в атмосфері – це
    

1. 
   сила Коріоліса;
   
2. 
   сила баричного градієнта;
   
3. 
   сила молекулярної в’язкості.
   

53. 
    Сили, що врівноважуються при великомасштабних атмосферних рухах у горизонтальній площині – це
    

1. 
   сила баричного градієнта та сила Коріоліса;
   
2. 
   сила баричного градієнта та сила молекулярної в’язкості;
   
3. 
   відцентрова сила та сила тертя.
   

54. 
    Сили, що врівноважуються при великомасштабних атмосферних рухах у вертикальній площині – це
    

1. 
   сила баричного градієнта та сила плавучості;
   
2. 
   сила баричного градієнта та сила Архімеда;
   
3. 
   сила баричного градієнта та сила тяжіння.
   

55. 
    Геострофічний вітер у північній півкулі спрямований
    

1. 
   у бік низького тиску;
   
2. 
   уздовж ізобар таким чином, щоб низький тиск лишався ліворуч від напрямку руху;
   
3. 
   в тому ж напрямку, що і баричний градієнт.
   

56. 
    Градієнтний вітер виникає при балансі сил
    

1. 
   Коріоліса, відцентрової, тяжіння;
   
2. 
   Коріоліса, відцентрової, баричного градієнта;
   
3. 
   Коріоліса, відцентрової, інерції.
   

57. 
    Турбулентна течія характеризується тим, що
    

1. 
   траєкторії частинок повторюють одна одну, зміни метеорологічних величин з часом та у просторі відбуваються плавно;
   
2. 
   траєкторії частинок повторюють одна одну, проте зміни метеорологічних величин з часом та у просторі відбуваються хаотично та нерегулярно;
   
3. 
   траєкторії частинок є хаотичні, зміни метеорологічних величин з часом та у просторі відбуваються хаотично та нерегулярно;
   

58. 
    Граничним шаром атмосфери називають
    

1. 
   перехідний шар між атмосферою та космічним простором;
   
2. 
   частину тропосфери, що межує з земною поверхнею і властивості якої визначаються впливом підстильної поверхні;
   
3. 
   перехідний шар між будь-якими шарами атмосфери, що мають різні властивості.
   

59. 
    Виникнення граничного шару в атмосфері обумовлено
    

1. 
   наявністю підстильної поверхні Землі;
   
2. 
   дією сили Коріоліса;
   
3. 
   наявністю термічної неоднорідності в атмосфері.
   

60. 
    Найбільші турбулентні потоки будуть спостерігатись
    

1. 
   біля земної поверхні;
   
2. 
   на верхній границі граничного шару;
   
3. 
   на середньому рівні граничного шару.
   

61. 
    Турбулентна дифузія – це
    

1. 
   процес поширення турбулентності в атмосфері;
   
2. 
   перенесення домішки в атмосфері вітром;
   
3. 
   процес розсіювання домішки в турбулентному середовищі.
   

Модуль „Синоптична метеорологія”

62. 
    До синоптичних об'єктів відносяться:
    

1. 
   тиск, температура, вологість;
   
2. 
   вітер, дощ, циклон;
   
3. 
   баричні системи, повітряні маси, атмосферні фронти.
   

63. 
    Під атмосферним фронтом розуміється;
    

1. 
   однорідна маса повітря, яка переміщається;
   
2. 
   швидкий вітер;
   
3. 
   перехідна зона між сусідніми повітряними масами.
   

64. 
    При проходженні холодного фронту спостерігаються
    

1. 
   зливові опади, зниження температури, зростання тиску;
   
2. 
   східний вітер, обложні опади, підвищення температури;
   
3. 
   туман, мряка, зростання тиску.
   

65. 
    При проходженні теплого фронту спостерігаються
    

1. 
   незначне падіння тиску, обложні опади, підвищення температури;
   
2. 
   пониження температури, падіння тиску, північний вітер.
   
3. 
   туман, мряка, зростання тиску.
   

66. 
    Несприятливими метеорологічними умовами, що призводять до накопичення домішок у нижньому шарі атмосфери, є:
    

1. 
   швидкий вітер, гроза, зливовий дощ;
   
2. 
   туман, мряка, слабкий вітер;
   
3. 
   шквал, град, заморозок.
   

67. 
    Синоптична ситуація, яка сприяє накопиченню домішок у нижньому шарі атмосфери:
    

1. 
   західна периферія антициклону, центр циклону;
   
2. 
   тилова частина циклону, північна периферія антициклону;
   
3. 
   малоградієнтне поле, теплий сектор циклону.
   

68. 
    Метод вивчення і прогнозування умов погоди, заснований на аналізі синоптичних карт називається
    

1. 
   гідродинамічний;
   
2. 
   фізико-статистичний;
   
3. 
   синоптичний.
   

69. 
    Основними принципами синоптичного аналізу є
    

1. 
   зіставлення характеристик погоди, нанесених на карти погоди;
   
2. 
   комплексність, тривимірність, історична послідовність аналізу;
   
3. 
   обробка метеорологічної інформації.
   

70. 
    Область замкнених ізобар зниженого тиску називається
    

1. 
   антициклоном;
   
2. 
   циклоном;
   
3. 
   улоговиною.
   

71. 
    Область замкнених ізобар високого тиску називається
    

1. 
   антициклоном;
   
2. 
   циклоном;
   
3. 
   відрогом.
   

72. 
    Ділянка атмосферного фронту, що переміщується у бік холодної повітряної маси, називається
    

1. 
   теплим фронтом;
   
2. 
   холодним фронтом;
   
3. 
   вторинним фронтом.
   

73. 
    Сприятливі умови для виникнення радіаційних інверсій температури –
    

1. 
   сухий ґрунт;
   
2. 
   довга ніч, сухе повітря, безхмарне небо, штиль;
   
3. 
   вологе повітря.
   

74. 
    Ділянка атмосферного фронту, яка переміщується у бік теплої повітряної маси, називається
    

1. 
   теплим фронтом;
   
2. 
   холодним фронтом,
   
3. 
   стаціонарним фронтом.
   

75. 
    З яких форм хмарності випадають зливові опади
    

1. 
   з купчасто-дощових;
   
2. 
   з шарувато-дощових;
   
3. 
   з шаруватих.
   

76. 
    Форми хмарності, що пов’язані з теплим фронтом
    

1. 
   шарувато-купчасті, висококупчасті, перисто-шаруваті;
   
2. 
   купчасті, купчасто-дощові;
   
3. 
   шарувато-дощові, високошаруваті, перисті.
   

77. 
    Умови застою повітря це
    

1. 
   слабкий вітер менше 10м/с, адвекція тепла, відсутність опадів;
   
2. 
   зниження температури, швидкість вітру більше 10 м/с;
   
3. 
   нестійка стратифікація, інтенсивне турбулентне перемішування.
   

78. 
    Важливі метеорологічні предиктори, що використовують при прогнозуванні умов забруднення атмосфери
    

1. 
   швидкість вітру, кількість опадів;
   
2. 
   нижня границя хмар, висота Сонця;
   
3. 
   тип синоптичної ситуації, товщина шару перемішування, швидкість перемішування.
   

79. 
    Зменшення забруднення і очищення повітря відбувається при
    

1. 
   стійкій стратифікації, слабких вітрах;
   
2. 
   посиленні вітру, випадінні опадів;
   
3. 
   штиль із інверсійною стратифікацією.
   

80. 
    Фізичний стан атмосфери в конкретний момент або невеликий проміжок часу над будь-яким географічним пунктом або територією, називають
    

1. 
   погодою;
   
2. 
   глобальним кліматом;
   
3. 
   локальним кліматом.