Диспансерне спостереж. за пат. орг. травлення. Обрунтування Підготовка до процедури
 Скачать 46.66 Kb.
|
|
Алгоритм взяття шлункового вмісту для дослідження секреторної функції шлунка (пацієнт може допомагати медсестрі, поведінка адекватна)
Дуоденальне зондування (фракційний спосіб) Оснащення:стерильний дуоденальний зонд, штатив з пробірками, стимулятор для жовчного міхура (25-40 мл 33 % магнію сульфату, 10% спиртового розчину сорбіту або холецистокінін), шприц для аспірації, шприц Жане, шприц для ін'єкцій (якщо використовується холецистокінін), грілка, валик, рукавички.
Засоби профілактики під час надання медичної допомоги хворим і під час роботи з біоматеріалом Медичні працівники зобов’язані бути обережними під час проведення маніпуляцій з різальним і колючим інструментом (голками, скальпелями, ножицями та ін.). Для уникнення поранень після використання шприців голки з них не знімають до дезінфекції. Перед занурюванням шприца з голкою в дезрозчин виймають тільки поршень. Бригади швидкої та невідкладної допомоги для збору використаних шприців забезпечують ємністю з матеріалу, який не проколюється. Для уникнення поранень забороняють використовувати для взяття крові та інших біологічних рідин скляні предмети з відбитими краями. Під час маніпуляцій, які супроводжуються порушенням цілісності шкіри та слизових оболонок, під час розтину трупів, проведення лабораторних досліджень, оброблення інструментарію та білизни, прибирання тощо медичні працівники та технічний персонал повинні використовувати засоби індивідуального захисту (хірургічні халати, гумові рукавички, маски, а в разі потреби – захисні екрани, непромокальні фартухи, нарукавники, окуляри). Ці дії дають змогу уникнути контакту шкіри та слизових оболонок працівника з кров’ю, тканинами, біологічними рідинами пацієнтів. Перед надяганням гумових рукавичок шкіру біля нігтів потрібно обробити 5% спиртовим розчином йоду. Медичних працівників з травмами, ранами на руках, ексудативними ураженнями шкіри рук, які неможливо закрити лейкопластирем або гумовими рукавичками, звільняють на період захворювання від безпосереднього медичного обслуговування хворих і контакту з предметами догляду за ними. Усі маніпуляції з кров’ю та сироватками в лабораторіях виконують за допомогою гумових груш, автоматичних піпеток, дозаторів. Будь-які ємності з кров’ю, іншими біологічними рідинами, біоматеріалами (тканинами, шматочками органів тощо) відразу на місці взяття щільно закриваються гумовими або пластиковими корками. У лікувальних закладах для забезпечення знезараження в разі випадкового витікання рідини кров та інші біоматеріали транспортують у штативах, які розташовані в контейнерах, біксах або пеналах, на дно яких укладають чотиришарову суху серветку. Транспортування проб крові та інших біоматеріалів з лікувальних закладів до лабораторій, які розташовані за межами цих закладів, здійснюють тільки в контейнерах (біксах, пеналах), що унеможливлює випадкове або навмисне відкриття кришок під час їх перевезення (замок, пломбування, заклеювання місць з’єднання лейкопластирем). Ці контейнери після розвантаження обробляють дезрозчинами. Оптимальною є доставка в сумках-холодильниках. Не допускається транспортування проб крові та інших біоматеріалів у картонних коробках, дерев’яних ящиках, поліетиленових пакетах. Недопускається вкладання бланків направлень або іншої документації в контейнер чи бікс. ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства охорони здоров’я України 05 листопада 2013 року № 955 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 листопада 2013 року за № 1978/24510 Перелік та нормативи застосування засобів індивідуального захисту працівниками, які проводять діагностичні дослідження на ВІЛ-інфекцію, надають медичну допомогу та соціальні послуги людям, які живуть з ВІЛ, або контактують з кров'ю чи біологічними матеріалами людини, забрудненими ними інструментарієм, обладнанням чи предметами 1. Ці Перелік та нормативи є обов’язковими для закладів охорони здоров'я всіх форм власності, медичний персонал яких проводить діагностичні дослідження на ВІЛ-інфекцію, надає медичну допомогу та соціальні послуги людям, які живуть з ВІЛ, або контактує з кров'ю чи біологічними матеріалами людини, забрудненими ними інструментарієм, обладнанням чи предметами. 2. Під час маніпуляцій, які супроводжуються порушенням цілісності шкіри і слизових оболонок, розтину трупів, проведення лабораторних досліджень, оброблення інструментарію і білизни, прибирання приміщень тощо медичні працівники та інший персонал повинні користуватися засобами індивідуального захисту. Кількість цих засобів визначається, виходячи з добової норми на одного працівника, у кількості не меншійніж: хірургічний халат – 1, гумові (латексні/неопренові) рукавички – з розрахунку 1 пара на 3 години роботи, маски – 6, шапочка – 1, непромокальний фартух – 1, нарукавники – 2, окуляри – 1, захисний екран – 1. У спеціалізованих відділеннях закладів охорони здоров’я, що надають медичну допомогу ВІЛ-інфікованим особам та хворим на СНІД, повинно бути не менше ніж один набір одноразового стерильного інструментарію на 6 хворих (на добу): для хірургії, для гінекології, для отоларингології, для взяття крові. 2.Для консультантів і чергової зміни медичних працівників додатково видається половина зазначеної D абзацах другому, третьому цього пункту кількості засобів індивідуального захисту та наборів інструментарію. 3. Медичні працівники з травмами, ранами на руках, ексудативними ураженнями шкіри, які неможливо закрити пов'язкою, звільняються на період захворювання від медичного обслуговування ВІЛ-інфікованих осіб та хворих на СНІД і контакту з предметами догляду за ними. 4. Усі маніпуляції з кров'ю і сироватками ВІЛ-інфікованих осіб та хворих на СНІД у лабораторіях повинні виконуватися за допомогою гумових груш, автоматичних піпеток, дозаторів, електровідсмоктувачів. Директор Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги М. Хобзей Підготовка пацієнта та участь медсестри у проведенні тестів на Helicobacter pylori Дихальний тест для визначення хелікобактерної інфекції
P.S. Уреазный дыхательный тест, который основан на способности уреазы разлагать мочевину до НСО3 ¯ и NH4 +. Из НСО3¯ образуется СО2, который, попадая в кровоток, затем транспортируется в легкие. Для проведения УДТ необходима мочевина, меченная радиоактивным углеродом ¹³С или 14С. Чаще в клинической практике применяется нерадиоакивный стабильный углерод ¹³С. 14С используется реже, так как является источником излучения низкоэнергетических β-частиц, которые обнаруживаются сцинтилляционным счетчиком. Изотоп количественно определяют газовым хроматомасс-спектрометром или с помощью инфракрасного и лазерного оборудования. Метод быстрый, удобный, но ограничен в распространении из-за необходимости использовать дорогостоящее оборудование и изотопные препараты. Быстрый уреазний тест Уреазный тест («кампи-тест») относится к числу экспресс-методов выявления Helicobacter pylori. Стандартный «кампи-тест» состоит из: •содержащего мочевину геля-носителя •раствора азида натрия •раствора фенолрота - используется в качестве индикатора рН, который при сдвиге рН среды в щелочную сторону меняет свой цвет от желтого к малиновому; сдвиг рН происходит в том случае, если под действием хеликобактерной уреазы происходит гидролиз мочевины с образованием аммиака В качестве источника хеликобактерной уреазы используют биоптаты слизистой оболочки, которые помещают в луночку специальной плашки из синтетического материала, заполненную готовой стерильной средой. Появление малинового окрашивания теста свидетельствует о наличии в биоптате микробных тел Helicobacter pylori. О количестве Helicobacter pylori в биоптате косвенно судят по времени изменения окраски теста: •значительное инфицирование слизистой оболочки НР (+++) - малиновая окраска теста появляется в течение 1 часа от начала исследования •умеренное инфицирование слизистой оболочки НР (++) - окраска индикатора изменяется через 2–3 часа •незначительное инфицирование слизистой оболочки НР (+) - малиновое окрашивание теста появляется к концу суток Более позднее окрашивание теста относят к отрицательным результатам. При проведении уреазного теста нужно учитывать и тот факт, что он может быть положительным у лиц, желудок которых колонизирован Helicobacter heilmanii, имеющим близкое сродство с Helicobacter pylori. Гистологические методы ("золотой стандарт" диагностики) Данные методы методы исследования биоптатов, наряду с возможностью детального изучения морфологических изменений в слизистой оболочке желудка и двенадцатиперстной кишки, позволяют выявить Helicobacter pylori при обычной окраске по Романовскому–Гимзе. При эндоскопии биоптаты берут прицельно из антрального отдела желудка в 2–3 см от привратника и из участка с наиболее выраженными воспалительными изменениями слизистой. Имунологические методы Иммунологические методы основаны на выявлении у больных, инфицированных Helicobacter pylori, специфических антител, которые можно обнаружить в сыворотке крови уже через 3–4 недели после инфицирования. Достаточно высокий титр антител сохраняется даже в периоде клинической ремиссии заболевания. Підготовка хворого та збирання калу на приховану кров 1. Протягом трьох днів хворий дотримується безгемоглобінової дієти. З раціону вилучіть м´ясо, рибу, печінку, ікру, гречані крупи, яєчні страви, всі зелені овочі, помідори, яблука, гранати. 2. З лікарських засобів не приймати препарати заліза, йоду, брому. 3. Виключіть потрапляння крові з інших джерел кровотечі (носова, кровотеча з ясен, після видаленого зуба). У разі кровоточивості ясен хворий у період підготовки до проведення дослідження не повинен чистити зуби щіткою. 4. За допомогою шпателя відберіть для дослідження 5 — 10 г калу з різних місць виділеного екскременту. Тестові завдання до теми: «Організація диспансерного спостереження за пацієнтами з патологією органів травлення» 1.За підозри на пухлину шлунку необхідно призначити: А. рентгеноскопію шлунку В. фіброгастроскопію С. колоноскопію Д. іригоскопію Е. шлункове зондування 2.Підготовка хворого до фіброгастроскопії включає: А. промивання шлунку В. очисну клізму С. прихід з ранку натще Д. введення сироватки Е. легкий сніданок 3.Диспансеризація – це А. комплекс заходів щодо запобігання виникненню захворювань В. заходи щодо запобігання загостренням хронічних захворювань С. активний метод динамічного спостерігання різних категорій пацієнтів Д. лікування хронічних захворювань Е. спостерігання за особами, які перенесли гострі захворювання 4.Одною з основних задач міської поліклініки є організація та проведення диспансерного обліку населення. Яке з підрозділів поліклініки виконує цю функцію: А. Денний стаціонар В. Амбулаторія загальної практики – сімейної медицини С. Стаціонар удома Д. Кабінет профілактичних щеплень Е. Маніпуляційний кабінет 5.Медсестра під час проведення шлункового зондування тонким зондом помітила у шлунковому вмісті значну кількість крові. Які її першочергові дії? A Припинити зондування B Продовжити зондування C Зробити перерву Д Поставити грілку на живіт E в/м ношпу 6. Пацієнтка доставлена бригадою швидкої допомоги у терапевтичне відділення зі скаргами на блювання темно-коричневого кольору, дьогтеподібні випорожнення, біль у животі, серцебиття, загальну слабкість. Страждає на виразкову хворобу шлунка. Яке ускладнення виникло у пацієнтки? А. Маткова кровотеча В. Легенева кровотеча C. Гемороїдальна кровотеча Д. Стравохідна кровотеча E. Шлункова кровотеча 7.В гастроентерологічному відділенні у пацієнта на виразкову хворобу шлунка раптово вночі з’явився “кинджальний” біль у надчеревній ділянці. Об’єктивно: холодний липкий піт, блідість шкіри. Захисне напруження м’язів передньої черевної стінки, позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга. Яке ускладнення розвинулось у пацієнта? A. Перфорація B. Пенетрація C. Пілоростеноз Д. Малігнізація E. Шлункова кровотеча 8.Медична сестра проводить шлункове зондування з застосуванням парентерального подразника. Для отримання максимальної (стимульованої) секреції вона використає: A. 25% розчин магнію сульфата B. 0,1% розчин гістаміну C. 5 ОД пітуітрину Д. 75 ОД інсуліну E. 10 % розчин хлориду натрію 9.Хворому на хронічний коліт, із схильністю до закрепів, призначили дієту №3. Який із зазначених продуктів не рекомендовано включати до харчового раціону? A. Бобові B. Висівковий хліб C. Пісне м'ясо Д. Річкова риба E. Копчена ковбаса 10.У приймальне відділення машиною швидкої допомоги доставлений пацієнт з шлунково-кишковою кровотечею (три години тому було блювання у виді "кавової гущі"). Суб’єктивно відчуває себе задовільно, може рухатись самостійно. Як транспортувати пацієнта у відділення стаціонару? A. На кріслі-каталці B. Самостійно в супроводі медичної сестри C. Самостійно без супроводу Д.. На каталці E. На ношах двома санітарами 11. Пацієнт О., 35 років, потрапив у гастроентерологічне відділення. Лікар призначив йому фракційне зондування шлунку з використанням парентерального подразника (гістаміну). Назвіть дії медсестри для профілактики алергійної реакції на гістамін. A. Ввести підшкірно 1 % розчин димедролу – 1 мл B. Ввести підшкірно 0,025 % розчин пентагастрину – 1 мл C. Відсмоктати IV, V, VІ порції шлункового вмісту Д. Відсмоктати IV, V, VІ, VІІ порції шлункового вмісту E. Ввести підшкірно 0,1 % розчин гістаміну 12. Пацієнту призначена дієта №2. При спілкуванні з пацієнтом, медична сестра, пояснює мету призначеної дієти: A. Відновлення порушеної функції кровообігу B. Нормалізація секреторної і моторної функції шлунка C. Нормалізація моторної функції кишечника Д. Нормалізація вуглеводного обміну E. Відновлення функції печінки та жовчевого міхура |