Курсова робота на тему «Обслуговування електротехнічного обладнання пасажирського ліфту моделі ЛП-1010БК ». ПРОЕКТ. Обслуговування електротехнічного обладнання пасажирського ліфту моделі лп1010БК
 Скачать 352.72 Kb.
|
|
1.4 Органи управління та індикації Система управління ліфтом складається з двох частин. Перша частина - контроллер, усередині якого встановлені: електронна плата, що здійснює логічне управління всією системою; необхідні комутаційні і захисні елементи і ряд інших модулів, наявність яких визначається функціями, що виконуються ліфтом. Друга частина - панель управління з апаратами управління (панель управління) . Панель управління закривається металевими дверцями, що замикаються. Вона може розташовуватися на верхньому або передостанньому поверхових майданчиках. На даній панелі розташовуються: - головний автоматичний вимикач з ручним приводом; - акумулятор; - кнопка розгальмування гальма; - кнопка аварійного освітлення; - кнопка сигналізації; - пост ERO; - кнопка дистанційного керування спрацьовуванням ОШ; - електрична розетка для підключення інструменту; - блок запобіжників. При роботі ліфта існують такі режими роботи: Режим "НОРМАЛЬНА РОБОТА". У режимі нормальної роботи здійснюється внутрішнє кнопкове управління з кабіни і зовнішній виклик порожньої кабіни з поверхового майданчика, а також виконання попутних викликів при русі вгору і вниз. Вільна кабіна із закритими дверима залишається в очікуванні виклику, на якому вона була залишена останнім пассажиром або в зоні парковки. Можлива стоянка кабіни з відритими дверима на вимогу замовника. Режим "РЕВІЗІЯ". У режимі ревізії, який призначений для огляду шахти, управління виконується лише з даху кабіни за допомогою спеціальних кнопок "вгору" і "вниз" поста ревізії. При цьому дія кнопок виклику і наказів, управління з панелі управління і незалежне обслуговування - виключаються. Для переведення ліфта в режим ревізії необхідно перемикач на блоці управління на даху кабіни встановити в положення "інспекція". У цьому режимі кабіна переміщається на малій швидкості, і її рух обмежується вимикачем на крайній верхній зупинці, що забезпечує зазор між майданчиком на даху кабіни і перекриттям шахти - 1,8 м, і на крайній нижній зупинці. Рух можливий лише при повністю закритих ДК і ДШ. Режим "ERO" (управління з панелі управління). Управління здійснюється за допомогою кнопок ВГОРУ і ВНИЗ блоку ERO, розташованого в панелі управління. Переведення в режим "ERO" здійснюється поворотом вимикача NORMAL/ERO в положення ERO. При цьому виключаються всі виклику і накази, і відключається привод дверей. Рух можливий лише при натисненні кнопок блоку ERO. Цей режим призначений лише для проведення регламентних робіт і при евакуації пасажирів з кабіни ліфта, що зупинився Режим "НЕЗАЛЕЖНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ" Режим "НЕЗАЛЕЖНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ" включається спеціальним ключем, встановленим кабіні, при цьому виключаються всі виклики. Ліфт виконує лише накази з кабіни і стоїть на поверсі з відкритими дверима в очікуванні інших наказів. Режим "ПОЖЕЖНА НЕБЕЗПЕКА". Перехід ліфта в режим пожежної небезпеки відбувається автоматично при надходженні сигналу з системи пожежного захисту будівлі в режимі нормальної роботи. При русі ліфта вгору після включення режиму пожежної небезпеки кабіна перейде на малу швидкість, дійде до зони точної зупинки найближчого поверху і, не відкриваючи дверей, попрямує вниз до першого поверху, не відповідаючи на накази і виклики. При русі кабіни вниз кабіна дійде до першого поверху, не відповідаючи на накази і попутні виклики. На першому поверсі двері відчиняться і залишаться відчиненими. Причини що спричиняють відключення електродвигуна приводутакі: - відключення головного автоматичного вимикача (ввідного пристрою) під дією максимально-теплового розчіплювача або унаслідок ручної дії на механізм відключення; - відсутність живлення в мережі; - перепідйом або переспуск кабіни відносно крайніх поверхів; - спрацьовування уловлювачів; - обрив каната обмежувача швидкості; - спрацьовування обмежувача швидкості; - натиснення кнопки "Стоп" на даху кабіни; - поворот перемикача "Стоп" в приямку - відчинені двері шахти; - відчинені двері кабіни; - обрив або розтягнення тягових ременів. Якщо ліфт зупинився в наслідок натиснення кнопок "Стоп", ліфт буде готовий до роботи після приведення цих кнопок в нормальне положення. В разі несправностей, що викликані розривом ланцюга безпеки, рух може бути відновлений лише після усунення їх технічним персоналом. Кабіна ліфта забезпечена пристроєм двостороннього гучномовного зв'язку між пассажиром і диспетчером (обслуговуючим персоналом); диспетчер викликається дзвінком, що включається кнопкою на панелі СОР. При зникненні живлення в мережі цей блок живиться від вбудованого джерела, що забезпечує аварійне освітлення, виклик диспетчера і зв'язок з ним протягом 3,5-4 годин. 1.5 Вимоги до електроприводів ліфтів Що ж до обслуговування машин та механізмів ліфта, то роботи з технічного обслуговування ліфтів мають проводитися електромеханіками з ліфтів, відповідальними за справний стан яких вони є, відповідно до належних інструкцій з питань безпеки праці та здоров’я. - Періодичність проведення та перелік робіт залежно від виду технічного обслуговування ліфтів, визначеного виробником (місячне, квартальне, піврічне, річне), визначаються відповідно до вимог настанов з експлуатації ліфтів і виконуються згідно з технологічними процесами на проведення відповідного виду технічного обслуговування. - Перелік робіт залежно від виду технічного обслуговування ліфтів установлюється виконавцем робіт (власником, обслуговувальною організацією) відповідно до переліку основних перевірок обладнання ліфтів під час технічного обслуговування. - Поточний ремонт ліфтів, під час якого проводиться заміна комплектувальних виробів у міру їх спрацювання та ремонт складових частин ліфтів, має здійснюватися як планово, відповідно до затвердженого обслуговуваною організацією графіка, але не рідше одного разу на два роки (перед проведенням періодичного технічного огляду, так і позапланово (аварійно). - Інформація про виконане технічне обслуговування (вид, дата виконання, прізвище та підпис виконавця роботи) та відмітки про усунення поламок заносяться виконавцем у журнал технічного обслуговування ліфтів, який постійно зберігається в машинному приміщенні, а про поточний ремонт ліфтів – до паспорта (реєстраційного журналу) ліфта. В процесі роботи можуть виникнути наступні аварійні ситуації: – загоряння обладнання або матеріалів, виникнення пожежі; – пошкодження ізоляції електрообладнання, виникнення напруги дотику та крокової напруги; – заклинювання рухомих частин обладнання; – обрив канату, застрягання чи падіння ліфта. У разі виникнення аварійної ситуації необхідно: – обгородити небезпечну зону і не допускати в неї сторонніх осіб; якщо обстановка не загрожує життю і здоров'ю працівників і не повинна призвести до більш тяжких наслідків, необхідно її зберегти такою, якою вона була на момент настання події, для проведення розслідування; – при пожежі приступити до її ліквідації; якщо погасити пожежу своїми силами неможливо, викликати пожежну команду; – повідомити про те, що сталося, керівника робіт. У разі настання нещасного випадку: – негайно звільнити потерпілого від дії вражаючого фактору; – перенести його в безпечне місце; – визначити стан потерпілого, при необхідності надати йому домедичну допомогу, а у тяжких випадках викликати екстрену медичну допомогу .1.7 1.7 1.6 Техніка безпеки ліфтових установок. 1.6.1.Ліфти, їх складові частини, прилади та пристрої безпеки повинні відповідати вимогам цих Правил і чинних нормативних документів. 1.7.2. Основні розміри ліфтів повинні відповідати: - пасажирських класів I, II, III і VI - вимогам ДСТУ ISO 4190-1:2001; - вантажних класу IV у супроводі людей - вимогам ДСТУ ISO 4190-2:2001; - службових (малих) класу V -вимогам ДСТУ ISO 4190-3:2001. 1.7.3. Пристрої керування, сигналізації та додаткові пристрої повинні відповідати вимогам ДСТУ ISO 4190-5:2001. 1.7.4. Кліматичне виконання ліфтів і підйомників здійснюється згідно з вимогами чинних нормативних документів та повинно відповідати мікрокліматичним районам України, у яких вони можуть експлуатуватись. 1.7.5. Планування і вибір ліфтів для встановлення у житлових будинках здійснюється згідно з вимогами ДСТУ ISO 4190-6:2001. 1.7.6. Зручність доступу до ліфтів повинна відповідати вимогам ДСТУ pr EN 81-70-2003. 1.7.7. Режим роботи ліфтів під час пожежі повинен відповідати вимогам ДСТУ EN pr 81-73:2004. 1.7.8. Відхилення робочої швидкості руху кабіни від номінальної повинно бути в межах +- 15%. 1.7.9. Точність автоматичної зупинки кабіни ліфта в експлуатаційних режимах роботи не повинна бути вище і нижче поверхової площадки більш ніж на 20 мм; у випадку одночасної роботи дверей кабіни і шахти ця величина може бути збільшена до 35 мм. 10. У ліфта, обладнаного лебідкою з канатотяговим шківом, повинна бути виключена можливість підіймання противаги при нерухомій кабіні. 11. Всі складові частини та механізми ліфта повинні бути доступні для огляду та технічного обслуговування. 12. Конструкція ліфта повинна забезпечувати можливість евакуації людей з кабіни обслуговуючим персоналом у разі зникнення електропостачання ліфта або у разі його несправності. 13. Освітленість у приміщеннях ліфта, зазначених повинна відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.02-99. Захисні заходи безпеки: 1. Для захисту людей від ураження електричним струмом та іншого травматизму слід уживати заходів безпеки згідно з нормативними документами (ДНАОП 0.00-1.02 і ПУЭ). 2. Живлення ліфта повинно виконуватися від електричної мережі змінного струму з глухозаземленою нейтраллю з системою заземлення типу TN-S або TN-C-S напругою не вище ніж указано в пункті 3. Занулення (заземлення) електрообладнання ліфта слід виконувати за системою типу TN-S. Роз'єднання нульового робочого N провідника та нульового захисного PE провідника слід виконувати, починаючи від ввідного пристрою в разі підключення до мережі живлення системою заземлення типу TN-C-S. 4. Нульові робочі N провідники повинні мати ізоляцію, рівноцінну фазним. 5. Для заземлення кабіни ліфта з електрообладнанням як нульовий захисний PE провідник слід використовувати одну або декілька жил кабеля (один або декілька проводів) струмопідводу до кабіни. Як додаткові захисні заземлювальні провідники рекомендується використовувати екранувальні оболонки і несучі троси кабеля струмопроводу. 6. У шахті ліфта слід застосовувати систему зрівнювання потенціалів відповідно до вимог пункту 1.7.47 ПУЭ. Переріз захисних провідників повинен відповідати вимогам таблиці 7. Усі струмопровідні частини електрообладнання ліфта повинні бути надійно приєднані до нульового захисного PE провідника. Найважливішою проблемою для сучасних багатонаселеної будівель є забезпечення пожежної безпеки ліфтів, а також установка в будинках ліфтів для пожежних. При виникненні пожежі в будівлі існує небезпека використання ліфтів пасажирами, оскільки вони не обізнані про наявні в цьому випадку ризики, і ліфти не виведені з експлуатації. За винятком деяких спеціальних випадків, ліфти не призначені для використання під час пожежі. У будівлях, спорудах і будівлях заввишки 28 і більше метрів шахти ліфтів, що не мають у виходу з них тамбур шлюзів з надлишковим тиском повітря, повинні бути обладнані системою створення надлишкового тиску повітря в шахті ліфта під час пожежі. 2 РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА ПРОЕКТУ 2.1 Розрахунок піднімальної лебідки Проводжу розрахунок піднімальної лебідки Вихідні дані для розрахунку: Тип ліфта – пасажирський Номінальна вантажопідйомність Qн = 1000 кг Власна маса кабіни mК= 1200 кг Висота підйому H = 60,0 м Швидкість підйому кабіни V = 1,0 м/с 2.2 Вибір схеми лебідки На прктиці застосовують лебідки двох типів: редукторні, у яких між двигуном і канатоведучим шківом (барабаном) уводиться редуктор (передавальний меха- нізм), і безредукторні, у яких канатоведучий шків закріплений безпосередньо на валі двигуна. Найбільш компактною конструкцією є редукторна лебідка з канатоведучим шківом. Приймаємо редукторну лебідку з канатоведучим шківом, схема якої показана на рисунку1.2.  1-двигун; 2-канатоведучий шків; 3-рама; 4- черв'ячний редуктор; 5- гальмо Рисунок 2.1 – Схема редукторної лебідки з канатоведучим шківом 2.3 Вибір каната Виходячи з вимог «Правила будови і безпечної експлуатації ліфтів», тягові канати кабіни ліфта повинні бути однакової конструкції, одного діаметра та мати однакові характеристики. Мінімальний діаметр тягового каната для пасажирського ліфта повинен бути не менш як 8 мм. Кількість окремих канатів, на яких підвішується кабіна й противага, у ліфті з КВШ, де допускається транспортування людей повинна бути не менше 3, а коефіцієнт запасу міцності сталевих канатів – 13. Розрахункове статистичне навантаження визначаємо за формулою(2.1) у гілці каната: Fp=((Qн+  )/ +qH)g=((1000+1200)/4+0.4*60)*9.8=5625 H, (2.1)де zk– кількість канатів, на яких підвішена кабіна, zk=4 ; q – погонна маса 1м. каната. Орієнтовно q = 0,3...0,8 кг/м. По формулі (2.2)Необхідне розривне зусилля у гілці каната становить:  ≥KзFр=13*5625=73128 Н, (2.2)де КЗ– коефіцієнт запасу міцності каната, КЗ= 13 За таблицею 2.1 приймаю сталевий дротовий канат ЛК-О 6х19+1о.с. діаметром 12мм з розривним зусиллям каната 76550Н і погонною масою 0,53кг/м. Таблиця 2.1 Параметри сталевих дротових канатів типу ЛК-РО 6х19+1о.с.
Найменший допустимий діаметр канатоведучого шківа: Dш≥e  =50*12=650 мм, (2.3)де DШ- діаметр шківа, вимірюваний за середньою лінією каната, мм; е - коефіцієнт, який дорівнює 54 при швидкості 1,0м/с; dК– діаметр каната,12 мм. Крок канатів вибирається конструктивно, виходячи з можливості розташування елементів кріплення кінців каната на кабіні й противазі. Для попереднього розрахунку приймається t=(3...4)dk t=4dk=4*12=48 мм, (2.4) Геометричні розміри канатоведучого шківа зображені на рисунку 2.1  Рисунок 2.2 – Геометричні розміри канатоведучого шківа Приймаючи t = 50мм , визначаємо довжину барабана за формулою L=zt=4*50=200 мм, (2.5) Де z – кількість канатів, на яких підвішана кабіна ліфта Мінімальний коефіцієнт запасу зчеплення каната зі шківом із гладкою напівкруглою канавкою:  = =2,70,127π=1.48 (2.6)Де α– кут захоплення шківа канатом, α = π рад; μ– наведений коефіцієнт тертя каната по жолобу шківа (визначається залежно від форми жолобу). Наведений коефіцієнт тертя для шківа з напівкруглою канавкою, визначаємо за формулою: μ=4 μ0/π=4*0,1/π=0.127 , (2.7) де μ0 – коефіцієнт тертя каната по жолобу (0,1). Співвідношення зусиль у гілках каната для першого розрахункового випадку (2.8) (підйом кабіни з вантажем з крайнього нижнього положення): Кн=F1нб/F1сб=(Qн+mk+qHz)/(Qн/2+mk)((g+a)/(g- a))=(1000+1200+0,53*60*4)/ /(1000/2+1200)((9,8+0,5)/(9,8-0,5))=1,19 (2.8) де a – середнє розрахункове прискорення, а = 0,5 м/с2. Так як Кн> , напівклругла канатна шківа не забезпечує достатнього зчеплення каната зі шківом. Тому, профіль канави на КВШ зміняємо на напівкруглу з підрізом (Рис. 2.2) Рисунок 2.3 – Розрахункова схема до визначення коефіцієнта μ0 Прийнявши aп=45 , визначаємо значення наведеного коефіцієнта тертя каната по жолобу шківа: μ=4 μ0  =4*0,1* =0,15 (2.9)Мінімально припустимий коефіцієнт запасу зчеплення каната зі шківом, що має напівкруглі канавки з підрізом:  =2,70,15π=1,62 (2.10)Співвідношення зусиль у гілках каната для другого розрахункового випадку (опускання порожньої кабіни верхнього положення): Кв =(Qн/2+mk+qHz)/ mk((g+a)/(g- a))=(1000/2+1200+0,53*15*4)/ /1200*((9,8+0,5)/(9,8-0,5))=1,30 (2.11) Так як Кв> , зменшуємо масу противаги. Прийнявши масу противаги:mпр=0,4Qн+mк (2.12) Визначаємо значення коефіцієнтів Кн’ й Кв’ для двох розрахункових випадків: Кн’ =(1000+1200+0,53*15*4)/ /(0,4*1000+1200)((9,8+0,5)/(9,8-0,5))=1,26 (2.13) Кв’=(1000*0,4+1200+0,53*15*4)/ /1200*((9,8+0,5)/(9,8-0,5))=1,68 (2.14) Так як Кн’  та Кв’ , тягова здатність приводу буде забезпечена | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||