Рібцун. Організація роботи логопеда у молодшій групі для дітей із знм юлія Рібцун, Інститут спеціальної педагогіки апн україни
 Скачать 27.48 Kb.
|
|
ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ЛОГОПЕДА У МОЛОДШІЙ ГРУПІ ДЛЯ ДІТЕЙ ІЗ ЗНМ Юлія Рібцун, Інститут спеціальної педагогіки АПН України Логопедична робота є важливою ланкою комплексного медико-педагогічного впливу, адже вона стимулює розвиток усіх психічних процесів, передусім мовленнєвої функції, розширює комунікативно-пізнавальну діяльність дошкільників через основні способи організації їх життя – гру, заняття, рухову активність, спілкування з однолітками та педагогом. Організація роботи логопеда у молодшій групі для дітей із ЗНМ потребує творчого комплексного підходу. Згідно з наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України № 240/165 від 27.03.2006 р. про „Порядок комплектування дошкільних навчальних закладів (груп) компенсуючого типу” прийом дошкільників здійснюється керівником закладу на протязі календарного року на підставі таких документів: – заява батьків або осіб, які їх замінюють; – свідоцтво про народження дитини; – направлення місцевого органу управління освітою; – висновок психолого-медико-педагогічної консультації (ПМПК); – медична довідка про стан здоров’я дитини та епідеміологічне оточення із зазначенням проведених щеплень; – бажаний висновок сурдолога. Комплектація групи здійснюється відповідно віку дітей (3–4 роки). Наповнюваність логопедичної групи для дітей четвертого року життя із ЗНМ складає 8– 10 осіб. Тривалість перебування молодших дошкільників із ЗНМ у спеціальному ДНЗ встановлюється ПМПК в залежності від мети: вивчення чи проведення цілеспрямованої корекційно-розвивальної роботи з урахуванням рівня мовленнєвого недорозвитку – строком на один рік. У перші два тижні вересня логопед здійснює діагностику стану сформованості мовленнєвих та немовленнєвих процесів у молодших дошкільників із ЗНМ. Для зручності проведення обстеження та фіксації отриманих результатів нами запропоновано орієнтовний протокол педагогіко-психологічного обстеження молодших дошкільників із ЗНМ. Визначені розділи може заповнювати логопед як самостійно, так і у співпраці з психологом та вихователем. У відповідних графах педагогом відмічаються рівень виконання завдань (виконано, не виконано, виконано з допомогою). З урахуванням зазначених відомостей та показників заповнюється мовленнєва картка. Основною формою корекційно-виховної роботи є логопедичне заняття, яке сприяє цілісному розвитку всіх компонентів мовленнєвої системи. Корекційно-розвивальні заняття (як підгрупові, так і індивідуальні) проводяться 5 разів на тиждень, за розкладом, складеним логопедом з урахуванням музичних, фізкультурних занять та занять вихователів. Навчання дітей четвертого року життя із ЗНМ можна умовно розділити на три періоди: І період – вересень, жовтень, листопад; II період – грудень, січень, лютий; III період – березень, квітень, травень (червень[1]). Підгрупові заняття проводяться з 3–4 особами. Тривалість підгрупових занять складає 10–15 хв. і містить 2–3 завдання чи гри тривалістю по 4–5 хв. Підгрупи комплектуються як за рівнем недорозвитку мовлення, так і за ступенем психофізичного розвитку, в залежності від завдань різних етапів навчання. Склад підгруп протягом року може змінюватись в залежності від конкретних завдань, мети того чи іншого періоду навчання та індивідуальної успішності кожної дитини. Тривалість індивідуальних занять не повинна перевищувати 10 хв. Особливо на початкових етапах роботи логопеду корисно замінювати індивідуальні заняття живим спілкуванням з дітьми, брати участь в організації та проведенні режимних моментів, прогулянок, що сприяє швидшому встановленню контакту з дошкільниками, налагодженню довірливих стосунків з кожною дитиною зокрема. На подальших етапах навчання індивідуальні заняття проводяться з метою вироблення у дітей правильних артикуляцій. Приблизний розклад логопедичних занять може виглядати таким чином: І підгрупове заняття – 900 – 915; ІІ підгрупове заняття – 920 – 935; ІІІпідгрупове заняття – 940 – 955; Індивідуальна робота з дітьми – 1000–1130. Індивідуальні та підгрупові корекційно-розвивальні заняття проводяться у спеціальному приміщенні – логопедичному кабінеті, розміщення і площа якого повинні відповідати інструкції про проектування спеціальних дошкільних закладів згідно „Положення про дошкільний виховний заклад України” (затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 688 від 1.09.1993 р.) та „Положення про логопедичні пункти системи освіти” (затверджено наказом Міністерства освіти України №135 від 13.05.93 р.). Документально-матеріальну базу логопедичного кабінету можна розподілити за такими категоріями: 1. Нормативно-правова. 2. Навчально-методична. 3. Обліково-статистична. 4. Матеріально-технічна. До категорії нормативно-правових документів належать: Закон України „Про освіту”, „Про дошкільну освіту”, Декларація прав людини, Конвенція про права дитини, Конституція України, постанови, розпорядження Кабінету Міністрів, Верховної Ради України, положення „Про дошкільний виховний заклад України”, накази Міністерства освіти і науки України „Про затвердження Порядку комплектування дошкільних навчальних закладів (груп) компенсуючого типу” тощо. Наявність таких документів не є обов’язковою, а їх добір здійснюється на розсуд логопеда. До складу навчально-методичної категорії входять: фахові програми, навчально-методичні посібники, збірники методичних рекомендацій та статей тощо. Обліково-статистична категорія включає такий перелік документів: перспективний план корекційно-відновлювальної роботи, книга обліку дітей із зазначенням діагнозу, картка мовленнєвого розвитку на кожну дитину, індивідуальна картка розвитку дитини (форма №26), план індивідуальної роботи та занять у підгрупах, книга аналізу результативності індивідуальної корекційної роботи з дітьми, витяги з протоколів ПМПК на кожну дитину, книга взаємозв’язку між логопедом і вихователями групи, графік роботи, затверджений керівником (відповідно до Інструкції про ділову документацію у дошкільних закладах №32 від 30.01.98 р.). До матеріально-технічної категорії відносяться: меблі, іграшки, посібники, ТЗН тощо. Ретельне ведення та чіткий розподіл документації дозволяє логопеду краще систематизувати отримані дані та підвищити ефективність організації корекційного процесу. Протоколи та направлення ПМПК повинні відповідати кількості дітей групи та зберігатися у директора ДНЗ. У книзі обліку дітей зазначається дата народження дитини, номер протоколу, діагноз та рекомендований період перебування у ДНЗ. Мовленнєва картка заповнюється для кожної дитини індивідуально. В ній зазначаються анкетні та анамнестичні дані, дається загальна характеристика мовлення, фіксуються дані спостережень, обстеження моторної функції та детально розписується характеристика кожної сторони мовлення. Заключними є висновки та перспективний індивідуальний план роботи з кожною дитиною. Пропонуємо орієнтовну мовленнєву картку обстеження молодших дошкільників із ЗНМ (Див. Додаток). Вона зручна для користування тим, що не потребує численних записів, а вимагає лише окремих поміток. У графіку роботи логопеда зазначаються дні тижня, час індивідуальних і підгрупових занять та етапи їх проведення. Він складається логопедом і затверджується директором ДНЗ. Книга взаємозв’язку логопеда з вихователями групи забезпечує послідовність та наступність корекційної роботи. Логопед рекомендує ігри та вправи, бесіди, а також доцільні форми підготовчої роботи для закріплення навчального матеріалу як для підгрупових, так і індивідуальних занять, а вихователь фіксує у книзі результати її проведення. Перспективний план корекційно-розвивальної роботи складається логопедом на весь навчальний рік. У плані окреслюється організаційно-педагогічна робота та вказуються орієнтовні завдання на кожен місяць. Календарний план складається на кожен місяць у формі таблиці, де зазначається склад підгруп та основні напрями логопедичної роботи. У плані підгрупових занять зазначається дата, тема і мета заняття, описується його хід із зазначенням форм і методів роботи. План складається логопедом згідно графіка підгрупових занять. У плані індивідуальної роботи зазначається дата, прізвище, ім’я дитини, тема заняття, ставиться відмітка про його виконання (+/–), при потребі – примітки. Книга аналізу результативності індивідуальної корекційної роботи з дітьми ведеться з метою формування загальних уявлень щодо динаміки розвитку молодших дошкільників. У ній двічі на місяць фіксуються основні індивідуальні корекційні завдання, а в графі „Облік” – труднощі та досягнення кожної дитини. У індивідуальних зошитах дітей для домашніх завдань логопед записує завдання та ігри з метою закріплення навчального матеріалу вдома з батьками. У кінці року (у два останні тижні травня) проводиться заключне обстеження, а також (при потребі) підготовка до комісії та написання характеристик. Звіт логопеда пишеться у кінці навчального року. Його форма затверджується керівником закладу. У звіті зазначається дата комплектації групи, розподіл дітей за діагнозами, вказується кількість дошкільників відповідно стану мовлення (з повністю виправленим мовленням, значним покращенням, із незначним прогресом у виправленні мовленнєвого недоліку), фіксується кількість дітей, залишених на повторний курс, а також тих, які вибули, із зазначенням закладу подальшого перебування (масового чи спеціального), підводяться підсумки виконання перспективного плану. Звіти подаються старшому логопеду, який в свою чергу передає зведений звіт у районний чи міський відділ освіти. Отже, правильна організація корекційно-розвивальної роботи в умовах молодшої логопедичної групи для дітей із ЗНМ, створення оптимальних умов для виконання поставлених загальноосвітніх та специфічних корекційних завдань, використання комплексного підходу у подоланні мовленнєвих вад забезпечить більш високі темпи динаміки загального та мовленнєвого розвитку дітей, надасть змогу використати всі компенсаторні можливості дошкільників і реалізувати наявний скритий потенціал. Додаток Мовленнєва картка обстеження дітей четвертого року життя із ЗНМ Анкетні дані Прізвище, ім’я дитини _______________________________________________ Дата народження ___________________________________________________ Дата обстеження ___________________________________________________ Вік дитини ________________________________________________________ Домашня адреса, телефон ____________________________________________ Звідки направлена дитина (поліклініка, номер ДНЗ, район) ________________ Дата вступу дитини в групу (дата, номер протоколу ПМПК, від якого числа)_____________________________________________________________ Діагноз районної (міської) ПМПК _____________________________________ Відомості про батьків : Мати (ПІБ, професія, освіта, місце роботи)_________________________ _____________________________________________________________ Батько (ПІБ, професія, освіта, місце роботи)_______________________ _____________________________________________________________ Скарги батьків_________________________________________________ Анамнестичні дані Наявність нервово-психічних, хронічних соматичних захворювань у батьків, генетичні фактори (захворювання матері, батька, найближчих родичів)_____ __________________________________________________________________ Від якої вагітності дитина (аборти, викидні) ____________________________ Протікання вагітності, стан здоров’я матері (токсикоз у 1-й, 2-й половині вагітності, хронічні, гінекологічні, венеричні, інфекційні захворювання, їх загострення) _______________________________________________________ Пологи (дострокові, швидкі, стрімкі, збезводнені; народження у складі двійні-трійні)_______________________________________________________ Стимуляція (механічна, хімічна, електростимуляція) _____________________ Асфіксія (біла, синя) ________________________________________________ Резус-фактор (негативний, сумісність) _________________________________ Вроджені вади, відхилення від норми в анатомічній будові тіла ____________ __________________________________________________________________ Вага новонародженої (норма, недоношеність), зріст______________________ Коли закричала __________________________________________ Годування (на який день, активність смоктання, наявність зригування, похлинань) ________________________________________________________ Ранній фізичний розвиток дитини: Тримає голову (у нормі з 1,5 міс.) _____________________________________ Сидить (у нормі з 6 міс.) _____________________________________________ Стоїть (у нормі з 10–11 міс.) __________________________________________ Ходить (у нормі з 11–12 міс.) _________________________________________ Перші зуби (у нормі з 2,5–3 міс.) ______________________________________ Перенесені хвороби (інфекції, травми голови, соматичні, захворювання нервової системи, алергічні захворювання, реакції): до року ___________________________________________________________ після року _________________________________________________________ Ранній мовленнєвий розвиток дитини: Гуління (час появи, характер) (у нормі з 2 міс.)__________________________ Лепет (час появи, характер) (у нормі з 4–6 міс.)__________________________ Перші слова (характеристика, звуконаслідування, кількість) (у нормі – біля року) _____________________________________________________________ Фразове мовлення (у нормі з 1,5–2 р.)______________________________ Мовне середовище (одно-, двомовне, дефіцит мовленнєвого спілкування) ___ __________________________________________________________________ Чи переривався мовленнєвий розвиток, з якої причини ___________________ Чи займалися з логопедом (тривалість занять, результат) _________________ Висновки спеціалістів Стан зору _________________________________________________________ Стан слуху: гучне мовлення (з 6–8 м), шепітне мовлення (з 3 м) ______________________ Стан інтелекту _____________________________________________________ Дані спостережень Особливості ігрової діяльності дитини _________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________ Особливості поведінки та емоційно-особистісної сфери __________________ __________________________________________________________________ Обстеження моторної функції Стан загальної моторики_____________________________________________ Особливості мімічної моторики _______________________________________ Стан ручної та пальчикової моторики __________________________________ Артикуляційна моторика:
Виконання вправ (правильно, швидко, з труднощами, повільно, з допомогою, не виконує) ________________________________________________________ Голос Сила (нормальний, гучний, тихий, виснажуваний, занадто тихий, затухаючий до кінця фрази) _____________________________________________________ Висота (нормальний (грудний), високий, низький, фальцет, немодульований, монотонний) _______________________________________________________ Тембр (з носовим відтінком, хрипкий, грубий, глухий, гортанно-різкий, „металевий”, писклявий) ____________________________________________ Дихання Тип (грудне, діафрагмальне, діафрагмально-грудне, верхньо-ключичне) ____ Обсяг, тривалість (короткий вдих, нетривалий видих) ____________________ Темпо-ритмічна сторона мовлення Дикція (чітка, змазана, незрозуміла) ___________________________________ Темп (нормальний, прискорений, уповільнений) ________________________ Ритм (нормальний, аритмія, брадиритмія, тахіритмія) ____________________ Просодична сторона мовлення Інтонація (наявність чи відсутність основних видів інтонації (окличної, питальної, розповідної) ______________________________________________ Паузація (наявність чи відсутність розстановки пауз у мовленнєвому потоці)_ __________________________________________________________________ Загальна характеристика комунікації Засоби (вербальні, невербальні) _______________________________________ __________________________________________________________________ Рівні (тактильно-емоційний, предметно-дійовий, емоційно-мовленнєвий) ___ __________________________________________________________________ Ступінь комунікабельності(активне, стійке, нестійке, вибіркове, негативізм) __________________________________________________________________ Характер імпресивного мовлення (відсутнє, окремі слова, окремі речення, тексти) ____________________________________________________________ Характер експресивного мовлення (відсутнє, лепетне мовлення, мовлення окремими словами, фразове мовлення) _________________________________ Стан лексичної сторони мовлення Імпресивне мовлення Сформованість розуміння різних видів лексичних узагальнень: Категоріальні______________________________________________________ Контекстуально зумовлені ___________________________________________ Видо-родові поняття ______________________________________________ Семантичні зв’язки, що лежать в основі понятійної співвіднесеності слова __________________________________________________________________ Лексико-семантичні мовні явища (багатозначність) ______________________ Розуміння дериваційного значення слів: Зменшувально-пестливі форми ___________________________________ Дитинчата тварин _______________________________________________ Прогнозування на лексико-фонологічному рівні _________________________ Смисловий контроль ________________________________________________ Рівень стану сформованості лексичної сторони імпресивного мовлення (високий, середній, низький) _________________________________________ Експресивне мовлення Сформованість розуміння різних видів лексичних узагальнень: Категоріальні __________________________________________________ Контекстуально зумовлені _______________________________________ Засвоєння системи морфологічного словотворення ______________________ __________________________________________________________________ Прогнозування на лексико-фонологічному рівні _________________________ Смисловий контроль ________________________________________________ Рівень стану сформованості лексичної сторони експресивного мовлення (високий, середній, низький) _________________________________________ Граматична будова мовлення Імпресивне мовлення Сформованість розуміння граматичних категорій: Число: Іменники__________________________________________________________ Прикметники ______________________________________________________ Дієслова __________________________________________________________ Рід: Прикметники ______________________________________________________ Дієслова __________________________________________________________ Час: Теперішній ________________________________________________________ Минулий __________________________________________________________ Відмінок: Називний _________________________________________________________ Родовий відмінок у значенні: матеріалу _____________________________________________________ приналежності _________________________________________________ Давальний відмінок у значенні непрямого об’єкту _______________________ Знахідний відмінок у значенні: прямого об’єкту ________________________________________________ просторових відношень __________________________________________ Орудний відмінок у значенні: знаряддя дії ____________________________________________________ сумісності _____________________________________________________ Рівень стану сформованості граматичної сторони імпресивного мовлення (високий, середній, низький) _________________________________________ Експресивне мовлення Сформованість вживання граматичних категорій: Число: Іменники__________________________________________________________ Відмінок: Називний _________________________________________________________ Родовий відмінок у значенні: приналежності _________________________________________________ Знахідний відмінок у значенні: прямого об’єкту ________________________________________________ просторових відношень __________________________________________ Орудний відмінок у значенні: знаряддя дії ____________________________________________________ сумісності _____________________________________________________ Рівень стану сформованості граматичної сторони експресивного мовлення (високий, середній, низький) _________________________________________ Особливості фонетико-фонематичної сторони мовлення Фонематичне сприймання ___________________________________________ Стан звуковимови (відсутність, спотворення, змішування, оглушення, перестановки, додавання, пропуски):
Складова структура слів (додавання, елізії, антиципації, контамінації, персеверації) _______________________________________________________ Особливості відтворення наголосу в словах _____________________________ Слуховий контроль _________________________________________________ Фонематичні уявлення ______________________________________________ Прогнозування на фонологічному рівні ________________________________ Рівень стану сформованості фонетико-фонематичної сторони мовлення (високий, середній, низький) _________________________________________ Висновки | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||