Документ Microsoft Word. Особливості читання оповідань дітям дошкільного віку. Правила читання оповідань
Скачать 23.96 Kb.
|
Реферат на тему: «Особливості читання оповідань дітям дошкільного віку. Правила читання оповідань» Підготувала: студентка1221-с групи Аксізова Вітаніє Зміст: Вступ Вплив художньої літератури на розвиток дитини. Методи організації мовленнєвої діяльності та ознайомлення дітей з творами художньої літератури. Роль методики художнього читання і розповідання дітям дошкільного віку. Правила читання оповідань. Вступ Художня література-могутній діючий засіб розумово та естетично морального виховання дітей, що робить величезний вплив на розвиток і збагачення мови. Художня література збагачує емоції, виховує уяву, дає дитині прекрасні зразки літературної мови. Вони можуть бути різні за впливом: розповіді-усвідомлення точності слова; вірші-сформовують уявлення про милозвучність, ритмічність; народні казки-розкриття легкості та виразності мови, образні вираження, порівняння. Книга вчить спостерігати, мислити, збагачує почуття дитини, сприяє формуванню її характеру, закладає фундамент майбутнього світогляду. Кращі твори художньої літератури допомагають формувати в дітей моральні риси майбутнього громадянина. Слухаючи оповідання, дитина живе життям героїв, стає учасником подій, співчуває позитивному героєві, засуджує зло. Такий учений, як Ушинський розглядав художній твір як вікно, крізь, яке дитина бачить світ в усіх його проявах. Але від застерігав, що дитина ще досить не обізнана істота, тому необхідно вчити сприймати художній твір. Розділ 1 Вплив художньої літератури на розвиток дитини. Художня література була й лишається одним з важливих засобів виховання особистості у дошкільному дитинстві. Оскільки художня література– скарбниця культури, постачальник реальних знань та сильних вражень, джерело ознайомлення з незвичним, чудесним, фантастичним, вигаданим. Яскраві образи, жвава і точна мова, художні ілюстрації розвивають смак дитини, чуття краси, впливають на розвиток її творчої уяви. Художня література має великий вплив на формування світогляду дитини і патріотичних почуттів, вона вчить дітей, спонукає їх до благородних вчинків - формує моральні риси особистості. Так, познайомившись з книжкою про кращих людей нашої країни, героїв праці в дитини виникає бажання наслідувати їх, виховуються певні риси характеру: воля, сміливість, вміння долати труднощі, розвивається дружба, колективізм, товариська солідарність. Розділ 2 Методи організації мовленнєвої діяльності та ознайомлення дітей з творами художньої літератури. Художньо-мовленнєва діяльність є одним з найулюбленіших способів самовираження маленької дитини. Вона відбувається в організованих формах та просто за ініціативою дітей, поза спеціальних занять. Незважаючи на різноманітність форм прояву художньої, ігрової та пізнавальної активності дошкільнят, є те, що об'єднує всі ці прояви, - це словесна творчість. Провідною формою роботи з художньою літературою є заняття різного типу: фронтальні, групові, індивідуально-групові, індивідуальні, які чергуються рівномірно впродовж тижня, місяця, кварталу. Фронтальні і групові - двічі на тиждень, індивідуальні та індивідуально-групові тричі на тиждень, заучування віршів - один раз на тиждень. Сучасна методика пропонує багатий спектр видів занять з ознайомлення з літературними творами, їх можна типізувати за різними параметрами. Наприклад, за літературними жанрами. На окремих заняттях знайомимо дітей з малими фольклорними формами, представляємо ці твори дітям як витвори мистецтва слова, коротко та доступно розповідаємо про історію їх виникнення, функціональне призначення, звертаємо увагу на особливості побудови, засоби виразності тощо. На інших заняттях подаємо дітям казки - народні, авторські; казки кумулятивного типу про тварин, побутові, чарівні, казки-жарти тощо. Заняття, на яких читаємо дошкільнятам оповідання, називаються живими історіями і супроводжуються здебільшого етичними бесідами або бесідами на тему, якій присвячено літературний твір. Особливе місце в ознайомленні з літературними творами посідають заняття з ознайомлення з поетичним словом. Діти сприймають поезію, вчаться відчувати красу слова, розуміти значення засобів образності, знаходити способи відтворення художнього образу в різних видах художньої діяльності. Старших дошкільників підводять до розуміння такого складного літературного жанру, як байка. Водночас літературні заняття розрізняються за основним видом художньо-мовленнєвої діяльності, який педагог застосовує на занятті. Основним видом художньої діяльності на інших заняттях може бути художня комунікація, тобто розмова вихователя з дітьми на основі прочитаного раніше твору. Подобається дітям такий вид заняття, як літературні творчі ігри, на яких дошкільнята стають співавторами казки чи розповіді, реалізують власну словесну творчість. Підсумкові заняття у формі літературних вікторин мають велике значення, оскільки дають змогу систематизувати здобутий раніше літературний досвід. Дітям дуже подобаються драматизації, театралізації за змістом літературних творів, малюки охоче декламують вірші, переказують фрагменти казок чи оповідань, імпровізують. Значне місце в сучасній методиці ознайомлення з художньою літературою посідають заняття, побудовані на застосуванні синтезу мистецтв. Кожен з видів заняття відрізняє чітка, логічно виправдана структура, своєрідні методи і прийоми керівництва художньо-мовленнєвою діяльністю дітей, що забезпечують реалізацію поставлених завдань. Традиційна методика попередніх часів досить суворо визначала часові, просторові межі заняття, відстоювала незмінність структурних елементів. Розділ 3 Роль методики художнього читання і розповідання дітям дошкільного віку. Загальновідомо вплив художньої літератури на розумовий і естетичний розвиток дитини. Головні її функції: виховна, пізнавальна та естетична розширюють знання дитини про навколишній світ, вона впливає на особистість малюка, розвиває вміння тонко відчувати форму і ритм рідної мови. Художня література супроводжує людину з перших років її життя. Літературний твір виступає перед дитиною в єдності змісту і художньої форми. Сприйняття літературного твору буде повноцінним лише за умови, якщо дитина до нього підготовлена. У старшому дошкільному віці дошкільнята здатні розуміти ідею, зміст і виразні засоби мови, усвідомлювати прекрасне значення слів і словосполучень. Все подальше знайомство з величезною літературною спадщиною буде спиратися на фундамент, який ми закладаємо в дошкільному дитинстві. Проблема сприйняття літературних творів різних жанрів дітьми дошкільного віку складна і багатоаспектна. Дослідники звернули увагу на характерні особливості розуміння дошкільниками змісту і художньої форми літературних творів. Це насамперед конкретність мислення, невеликий життєвий досвід, безпосереднє відношення до дійсності. Твори художньої літератури та усної народної творчості, в тому числі і малі літературні форми, є найважливішими джерелами розвитку виразності дитячого мовлення. Найважливішими джерелами розвитку виразності дитячого мовлення є твори художньої літератури та усної народної творчості, в тому числі і малі фольклорні форми (прислів'я, приказки, загадки, потішки, лічилки, фразеологізми). Виховне, пізнавальне та естетичне значення фольклору величезне, так як він, розширюючи знання про навколишню дійсність, розвиває вміння тонко відчувати художню форму, мелодику і ритм рідної мови. Методика читання і розповідання художнього твору на заняттях. Читання вихователя по книзі або напам'ять. Це дослівна передача тексту. Читаючий зберігаючи мову автора, передає всі відтінки думок письменника, впливає на розум і почуття слухачів. Розповідь вихователя. Це відносна вільна передача тексту. Інсценування. Цей метод можна розглядати як засіб вторинного ознайомлення з художнім твором. Заучування напам'ять. Вибір способу передачі твору (читання або розповідання) залежить від жанру твору і віку слухачів. Розділ 4 Правила читання оповідань. Перш ніж читати твори варто звернути увагу до попереднього досвіду дитини. Якщо в творі йдеться про те, як діти саджали дерева, аби озеленити довкілля. То, наприклад, можна сказати: «А пам’ятаєш, коли ми були у бабусі з дідусем,вони хотіли вирощувати дерева та садили садженці, а тобі було дуже цікаво?». А потім запропонувати прослухати оповідання,як такі ж хлопчики, але трохи старші висадили багато дерев та таким чином озеленили територію. А після читання, варто поцікавитися: -Чи сподобалося йому? -Чи гарно вчинили діти, що посадили ті садженці? Висновки: Загальновідомо вплив художньої літератури на розумовий і естетичний розвиток дитини. Вона розвиває мислення та уяву дитини, збагачує його емоції, дає прекрасні зразки літературної мови. Ознайомлення з художньою літературою включає цілісний аналіз твору, а також виконання творчих завдань, що робить сприятливий вплив на розвиток поетичного слуху, почуття мови і словесної творчості дітей. Мистецтво слова відображає дійсність через художні образи, показує найбільш типове, осмислюючи і узагальнюючи реальні життєві факти. Це допомагає дитині пізнавати життя, формує його ставлення до навколишнього. Літературні твори допомагають виробити відповідне ставлення до явищ довкілля, вчинків людей. Художнє слово допомагає зрозуміти красу звучної рідної мови, воно вчить дитину естетичному сприйняттю навколишнього й одночасно формує його моральні уявлення. Засобами художнього слова, ще до школи, до засвоєння граматичних правил дитина освоює граматичні норми мови в єдності з його лексикою. З книги дитина вивчає багато нових слів, висловлювань, його мова збагачується емоційною і поетичною лексикою. Література допомагає викладати своє відношення до прослуханого, використовуючи порівняння, метафори, епітети, інші засоби образної виразності, володіння якими у свою чергу, служить розвитку художнього сприйняття літературних творів. Читання і розповідання літературних творів дітям є важливим засобом як розвитку мовлення, так і їхнього естетичного виховання. Вплив літературних творів на розумовий, моральний та естетичний розвиток дитини залежить від добору відповідних творів, розуміння їх, уміння вихователя керувати процесом сприймання. Список літератури: 1 Богуш А.М., Лисенко Н.В. Українське народознавство в дошкільному закладі. - К.: Вища школа, 2002. - С. 34-56. 2 Ветлугина Н.А. Общие вопросы художественного творчества ребенка // Художественное творчество и ребенок / Под ред. Н.А.Ветлугиной. --М.: Педагогика, 1972.-С. 5-48. 3 Витоки мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку: Програма та методичні рекомендації / Укл. А.М.Богуш. - К.: ІЗМН, 1997. - С. 19-58. 4 Гурович Л.М. Ребенок и книга: Книга для воспитателя детского сада. Под редакцией Логиновой В.И. - М., Просвещение, 1992 - С. 10-55. 5 https://journal.osnova.com.ua/article/50883-Як_читати_і_переказувати_оповідання_з_дітьми_від_4-х_до_5-ти_рок 6 https://vseosvita.ua/library/metodika-hudoznogo-citanna-j-rozpovidanna-doskilnikiv-152191.html Методика художнього читання й розповідання дошкільників. |