2500_напрями_1. Перша літера української та інших кириличних абеток Філологічні науки
 Скачать 328.72 Kb.
|
|
течія авангардного мистецтва, що виявилася у літературі посередництвом форм потоку свідомості, антироману, шумовій поезії тощо | Філологічні науки | ||
| | Абстракція | (у психології), уявне виділення істотних властивостей і ознак предметів | Психологія |
| | Абстракція у філософії | загальне поняття, абстраговане (відокремлене), в звичайному розумінні – погляд, твердження, відірване від дійсності, яке не спирається на факти | Філософські науки |
| | Абсурд | 1) в математиці та логіці – твердження, що не має ніякого сенсу в межах даної теоретичної системи; 2) у психології – безглузді твердження, вислови, позбавленні раціонального смислу; 3) у повсякденному слововживанні – нісенітниця | Психологія |
| | Абсурдизація | художній прийом, що дозволяє шляхом введення до художнього тексту відвертої недоладності або доведення до абсурду якоїсь приватної деталі розкрити протиприродність відображеного у ньому стану речей, що розцінюється з точки зору здорового глузду як норма | Філологічні науки |
| | Абсурдизм | система філософських поглядів, яка стверджує, що всі намагання людини пізнати сенс життя марні з огляду на те, що такого сенсу не існує (принаймні для людства) | Філософські науки |
| | Абсурду драма | сукупність явищ авангардистської драматургії в європейському театрі 20 ст. | Мистецтвознавство |
| | Абсурду література | сукупність художніх текстів, у яких життя постає як хаотичне нагромадження випадковостей, поведінка персонажів алогічна, ірраціональна, а композиція часто мозаїчна | Філологічні науки |
| | Абсурду філософія | система філософських поглядів, що розвинулася з екзистенціалізму, в рамках якої стверджується відсутність сенсу людського буття (абсурдність людського існування) | Філософські науки |
| | Абсцес | різновид запального процeсу, коли гній (омeрвілі нeйтрофіли) відокрeмлюється від здорової тканини капсулою, яка складається з нeпошкоджeних клітин | Медичні науки |
| | Абсцизова кислота | ненасичена карбонова кислота, рослинний гормон | Хімія |
| | Абсциса | в системі декартових координат координата X | Математика |
| | Абт, Франц | (1819–1885), композитор, майстер пісенного жанру, Німеччина | Мистецтвознавство |
| | Абу | частина арабського імені (кунья), перекладається як «батько» | Філологічні науки |
| | Абу аль-Атагія | (748–825), поет-філософ, Іран – Ірак | Філологічні науки |
| | Абу Бакр | (572–634), 1-й арабський каліф (632–634) | Історичні науки |
| | Абу Бакр Мухаммад ар-Разі | (865–925), вчений-енциклопедист, лікар, філософ, алхімік, Іран | Філософські науки |
| | Абу Нувас | (серед. 8 ст. – 813/815), поет-новатор, майстер сатири та епікурейської лірики, класик арабомовної літератури, Іран – Ірак | Філологічні науки |
| | Абу Таммам | (788—845), поет, найбільш значний представник придворно-панегіричного напряму у арабомовній літературі, «князь поетів», Сирія – Ірак | Філологічні науки |
| | Абу Хамід аль-Гарнаті | (1080–1169/1170), арабський мандрівник, залишив опис земель Київської Русі | Історичні науки |
| | Абу Ханіфа | (699-767), ісламський богослов, правознавець, засновник однієї з чотирьох сунітських правознавчих шкіл – ханафітського мазхаба, Ірак | Філософські науки |
| | Абу Юсуф | (731–798), правознавець, новатор правової системи ісламу, Ірак | Філософські науки |
| | Абубацер | латинізована форма імені Ібн Туфайля (див.) | Філологічні науки |
| | Абу-Дабі | місто, столиця Об’єднаних Арабських Еміратів, 921 тис. мешканців | Географічні науки |
| | Абуджа | місто, столиця Нігерії, 1,2 млн. мешканців | Географічні науки |
| | Абуладзе, Тенгіз Євгенійович | (1924–1994), кінорежисер, педагог, Гран-прі Канського кінофестивалю (1987), народний артист СРСР (1980), Грузія | Мистецтвознавство |
| | Абулгазі | (1603–1664), хан Хіви у 1645–1663, історик | Історичні науки |
| | Абулія | один з проявів апатії | Медичні науки |
| | Абуль-Вафа | (940–998 або 997), арабський астроном, математик, описав одну з нерівностей Місяця; Іран, Ірак | Математика |
| | Абуль-Фарадж аль-Ісфахані | (897–967), поет, упорядник багатотомної антології арабської поезії 6–10 ст. «Книга пісень», Іран – Ірак | Філологічні науки |
| | Абу-ль-Фіда | (1273–1331), арабський географ та історик, відомий творами «Скорочена історія роду людського» та «Впорядкування країн», Сирія | Географічні науки |
| | Абу-Мина | об’єкт Світової спадщини ЮНЕСКО: комплекс ранньохристиянських археологічних пам’яток, 4–7 ст., мухафаза Александрія, Єгипет | культурологія |
| | Абутилон | (Abutilon), рід рослин родини мальвових | Біологічні науки |
| | Абуш, Александр | (1902–1982), письменник, публіцист, літературознавець, політик, Німеччина | Філологічні науки |
| | Абха | місто, адміністративний центр провінції Асір, Саудівська Аравія | Географічні науки |
| | Абхава | в індійській філософії – небуття, відсутність, заперечення як в онтологічному, так і в гносеологічному аспекті | Філософські науки |
| | Абхази | корінне населення Абхазії, Грузія | Історичні науки |
| | Абхазія, Абхазька Автономна Республіка | Див. Грузія | Географічні науки |
| | Абхазька література | письмова література на абхазькій мові, виникла на початку 20 ст. | Філологічні науки |
| | Абхазька мова | одна з абхазько-адигейських мов, поширена на Кавказі та деяких країнах Близького Сходу | Філологічні науки |
| | Абхазьке князівство | державне утворення у Західному Закавказзі у 1462–1864 | Історичні науки |
| | Абхазьке царство | держава 8–12 ст. у Західному Закавказзі | Історичні науки |
| | Абхазько-адигейські мови | західна група іберо-кавказьких мов, що включає абхазьку, абазинську, убихську та адигейські (адигейську та кабардино-балкарську) мови | Філологічні науки |
| | Абхіджня | у буддизмі – найглибші шари свідомості, що відають провидінням, прозрінням і сприяють осягненню реальності такою, якою вона є | Філософські науки |
| | Абхідхамма-пітака | третій розділ канонічного зібрання текстів буддизму | Філософські науки |
| | Абхідхармакоша | одне з фундаментальних джерел вивчення таких систем класичної буддійської філософії як вайбхашика та саутрантика | Філософські науки |
| | Абхінавагупта | (950–1120), релігійний філософ та естет, один з найбільш яскравих представників кашмірського шиваїзму, здійснив великий вплив на індійську культуру, Індія | Філософські науки |
| | Абхіраті | у буддизмі – рай, міфічний щасливий край, яким управляє Будда Акшобх'я | Філософські науки |
| | Ава | одна з мов папуаської групи |