2500_напрями_1. Перша літера української та інших кириличних абеток Філологічні науки
 Скачать 328.72 Kb.
|
|
Абдус Салам | (1926–1996), фізик-теоретик, Нобелівська премія з фізики (1979), Пакистан – Велика Британія | Фізика | |
| | Абе, Кобо | (1924–1993), письменник, драматург, сценарист; лідер японського мистецького авангарду, Японія | Філологічні науки |
| | Абегг, Ріхард | (1869–1910), хімік, основоположник уявлень про валентність, Німеччина | Хімія |
| | Абекассіс, Елієтт | (1969), письменниця, майстер філософського історично-пригодницького роману, Франція | Філологічні науки |
| | Абелева група | група, операція в якій задовольняє умові комутативності | Математика |
| | Абелева категорія | група, в якій існує нульовий елемент та кожний морфізм володіє ядром і коядром | Математика |
| | Абелева функція | узагальнення еліптичної функції одного комплексного змінного на випадок багатьох комплексних змінних | Математика |
| | Абелєв, Гаррі Ізраїльович | (1928–2013), біохімік, фахівець у галузі імунології пухлин, імунохімії, клітинної біохімії, основоположник молекулярної діагностики раку, доктор біологічних наук, професор, академік РАН (2000), Росія | Біологічні науки |
| | Абелів многовид | алгебраїчна група, яка є повним алгебраїчним многовидом | Математика |
| | Абелль, К’єлль | (1901–1961), драматург та театральний художник, класик данського театру, Данія | Мистецтвознавство |
| | Абель, Карл Фрідріх | (1723–1787), композитор, композитор та музикант, віртуоз гри на віолі да гамба, Німеччина–Велика Британія | Мистецтвознавство |
| | Абель, Нільс-Генрик | математик, один з найбільш значних алегебраїстів в історії математичної науки, Норвегія | Математика |
| | Абель, Отеніо | (1875–1946), палеонтолог, автор методик палеонтологічних досліджень, палеозоології, Австрія | Біологічні науки |
| | Абель, Рудольф | (1903–1971), представник радянських спецслужб, розвідник-нелегал, полковник КДБ СРСР, Велика Британія – Росія | Історичні науки |
| | Абель, Фредерік Огастес | (1827–1902), хімік, дослідник піроксиліну, розробник речовин для військових потреб, Велика Британія | Хімія |
| | Абель, Якоб Фрідріх фон | (1751–1829), філософ та теолог, Німеччина | Філософські науки |
| | Абельсон, Філіпп Хауге | (1913–2004), фізик та геохімік, дослідник у галузі ядерної фізики, ядерної хімії, біофізики, мікробіології, вивчав проблеми зародження життя, США | Фізика |
| | Абеля метод підсумовування | один із методів підсумовування рядів | Математика |
| | Абеля теореми | 1) теорема про алгебраїчні рівняння; 2) теореми з теорії степеневих рядів (про радіус збіжності й неперервність); 3) для рядів Діріхле | Математика |
| | Абеляр, П'єр | (1079–1142), філософ-схоласт і теолог, письменник, один з основоположників концептуалізму та один з провідних філософів Середньовіччя, Франція | Філософські науки |
| | Абенакі (мова) | мова індіанців абенакі | Філологічні науки |
| | Абенакі (плем'я) | індіанське плем'я у США | Історичні науки |
| | Абендланд | 1) узагальнена назва країн, розташованих на захід від Риму; 2) західна, католицька культура і мистецтво, що має особливу місію і неповторний характер | Культурологія |
| | Абендрот, Герман | (1883–1956), диригент, відомий як інтеретатор музики Брамса, Бетховена, Моцарта, Вагнера, Гайдна, Німеччина | Мистецтвознавство |
| | Аберації оптичних систем | неуникненні похибки зображення в оптичних системах внаслідок геометричних причин, різних коефіцієнтів заломлення для світла з різною довжиною хвилі, дифракції тощо | Астрономія |
| | Аберації хромосом | мутації хромосом, хромосомні перебудови, порушення структури (структурна перебудова) хромосом (хроматид), що супроводжується розривом хромосом, після якого звичайно відбувається з’єднання розірваних кінців у нових комбінаціях | Біологічні науки |
| | Абераційний час | час, за який світло від природних чи штучних небесних обєктів доходить до спостерігача | Астрономія |
| | Аберація світла | зміна видимого положення світила на небесній сфері | Астрономія |
| | Абердинський університет | один з найдавніших університетів світу, заснований у 1495, м. Абердин, Шотландія, Велика Британія | Педагогіка |
| | Абердін, Джордж Гамільтон-Гордон | (1784–1860), 34-й прем'єр-міністр Великої Британії (1852–1855), Велика Британія | Історичні науки |
| | Абердіно-ангуська порода | порода великої рогатої худоби м ‘ясного напрямку | Сільське господарство |
| | Аберт, Йоганн Йозеф | (1832–1915), німецький композитор та придворний капельмейстер, Чехія–Німеччина | Мистецтвознавство |
| | Абетка | сукупність усіх літер, розміщених в усталеному для кожної мови порядку | Філологічні науки |
| | Абетка Брайля | див. Шрифт Брайля. | соцкомунікації |
| | Абетковий вірш | своєрідна поетична форма, сконструйована за послідовністю літер в абетці | Філологічні науки |
| | Абетковий код | код, результатом застосування якого є абетковий набір символів | Технічні науки |
| | Абецедарій | поетична форма, вживана в середньовічній латиномовній літературі Європи | Філологічні науки |
| | Абжолтовська, Властиміла | (1904–1995), перекладачка творів української літератури чеською мовою, Україна – Чехія | Філологічні науки |
| | Абзац | 1) відступ у початковому рядку тексту, 2) композиційно найменша частина тексту від одного відступу до іншого, що характеризується тематичною цілісністю. | Філологічні науки |
| | Абзетцер | самохідний багатоковшевий агрегат, відвальний екскаватор | Технічні науки |
| | Абиз | див. Мулла. у середньовічних рос. письмових джерелах – синонім терміну мулла | Релігієзнавство |
| | Абібулаєв, Мемет Абібуллайович | (1904–1983), кримськотатарський музикант, кларнетист, майстер музичної імпровізації, знавець народних кримськотатарських мелодій, Україна–Узбекистан | Мистецтвознавство |
| | Абіджан | місто у Кот-д’Івуарі, 4,7 млн. мешканців | Географічні науки |
| | Абідоський камінь | родовідна скрижаль єгипетських фараонів, знайдена серед руїн м. Абідос, Єгипет | Культурологія |
| | Абік | тип волинсько-поліської пастушої труби з кори молодої верби, липи, вільхи, крушини, клена або бузини з кларнетоподібним пищиком | Мистецтвознавство |
| | Абіогенез | перетворення неживої природи в живу, теорія виникнення живих істот (біогенних організмів) з неорганічних речовин | Біологічні науки |
| | Абіотичні фактори | фактори неорганічної природи | Біологічні науки |
| | Абісаль | зона Світового океану, частина бенталі, зона морського дна, що відповідає ложу океану та простягається від підніжжя континентального схилу | Біологічні науки |
| |