2500_напрями_1. Перша літера української та інших кириличних абеток Філологічні науки
 Скачать 328.72 Kb.
|
| Філологічні науки | |||
| | Абрамов, Федір Олександрович | (1920–1983), письменник, один із очільників напряму «сільської прози» у Російській літературі, Росія | Філологічні науки |
| | Абрамов, Федір Олексійович | (1904–1982), член-кореспондент НАНУ (1967) за спеціальністю: гірнича справа, Україна | Технічні науки |
| | Абрамов, Яків Васильович | (1858–1906). публіцист, журналіст, літературний критик і діяч народної освіти 1880–1890-х, Україна | Філологічні науки |
| | Абрамова, Майя Павлівна | (1931–2003), археолог, дослідник сарматів, у т. ч. – у Придніпров’ї, Росія | Історичні науки |
| | Абрамова, Неллі Михайлівна | (1940), спортсменка (волейбол), срібний призер Олімпійських ігор (1964), Росія –Україна | Спорт |
| | Абрамович Всеволод Михайлович | (1890−) − піонер авіації, автор кількох світових рекордів з дальності та тривалості польоту | Технічні науки |
| | Абрамович, (Попович) Іван | Військовий діяч, полковник чернігівський (1654 – 1657) | Історичні науки |
| | Абрамович, Дмитро Іванович | (1873–1955), історик російської літератури, філолог-славіст, палеограф, джерелознавець, член-кореспондент АН СРСР (1921), Україна – Росія | Філологічні науки |
| | Абрамовський, Едуард Йозеф | (1868–1918), філософ, психолог, соціолог, політик-анархіст, ідеолог, Україна – Польща | Філософські науки |
| | Абрахам, Фарід Мюррей | (1939), актор, «Оскар» (1985), США | мистецтвознавство |
| | Абрашевич, Коста | (1879–1898), поет, зачинатель сербської пролетарської літератури, Македонія – Сербія | Філологічні науки |
| | Абревіатура | складноскорочені слова, утворені з перших букв словосполучення; вживаються в усному та писемному мовленні | Філологічні науки |
| | Абревіація (мовознавство) | спосіб творення абревіатур, рідше - складноскорочених прикметників | Філологічні науки |
| | Абревіація у біології | втрата видом в ході еволюції певних органів, які були присутні у предків, шляхом скорочення в онтогенезі певних формотворних стадій | Біологічні науки |
| | Абреже | скорочений переказ якогось твору, витяг із нього (найчастіше використовується в літературі й кіномистецтві), покликаний підготувати читача або глядача до сприйняття того, про що йтиметься далі | соцкомунікації |
| | Абрикос, жерделя | (Prunus аrmeniaca), плодове дерево родини розових | Біологічні науки |
| | Абрикосов, Андрій Львович | (1906–1973), актор театру і кіно, народний артист СРСР (1968), Україна – Росія | Мистецтвознавство |
| | Абрикосов, Олексій Іванович | (1875–1955), медик, паталогоанантом; академік АН СРСР (1939); Росія | Медичні науки |
| | Абрикосов, Олексій Олексійович | (1928), фізик, Нобелівська премія з фізики (2003), Росія‑США | Фізика |
| | Абрис | 1) обрис предмета, нанесений за допомогою ліній; 2) схематичне креслення ділянки місцевості; 3) контур малюнка і межі ділянок окремих кольорів; 4) схематичний план, зроблений від руки | Технічні науки |
| | Абрисовський, Савин Йосипович | (1874–1900), музикант-аматор, живописець, автор кількох творів для фортепіано й гітари, прототип героїв низки творів О. Кобилянської, Україна | Мистецтвознавство |
| | Аброгація | скасування застарілого закону | Юридичні науки Юр. Енц. |
| | Абруптив | проривний приголосний звук, під час вимовляння якого разом зі зімкненням у роті утворюється друге зімкнення в гортані між зв’язками | Філологічні науки |
| | Абрупція (у медицині) | фізичний розрив зв'язку між плацeнтою і стінкою матки | Медичні науки |
| | Абрупція (у музиці) | рідко вживаний музичний термін, який у науці про композицію 16–18 ст. означав риторичну фігуру, що порушує музичний контекст переважно у вигляді перерваного звороту | Мистецтвознавство |
| | Абруццо | область Італії | Географічні науки |
| | Абруццо, Лазіо й Молізе | національний парк в Італії | Географічні науки |
| | Абсент | спиртний напій, настойка на полині | Технічні науки |
| | Абсентеїзм землевласницький | форма юридичної та економічної власності на землю, за якої власник не бере участі у виробництві, віддає землю у володіння іншій особі, отримуючи за це дохід у формі ренти або прибутку. | Економічні науки |
| | Абсентеїзм політичний | ухиляння від виконання громадянських обов’язків, свідома неучасть у виборах, референдумах тощо | Політичні науки |
| | Абсолют у геометрії | 1) абсолют регулярного топологічного простору; 2) в проективній геометрії – крива другого порядку | математика |
| | Абсолют у філософії | в ідеалістичній філософії – єдина, безначальна і безкінечна духовна першооснова всього існуючого, у релігії – абсолютна основа, Бог | Філософські науки |
| | Абсолютизація | абстракція найвищого порядку, результатом якої є так звані абсолютні, нічим не зумовлені об'єкти, які існують самі по собі; надання недосяжно високих якостей, значень | Філософські науки |
| | Абсолютизм | Політичний режим, де влада повністю належить монархові | Політичні науки |
| | Абсолютна більшість | 1) більше половини осіб, які беруть участь у зборах, конференціях, інших (утому числі політичного характеру, змісту) зібраннях; 2) більше половини від загальної кількості осіб, що голосують на виборах | Політичні науки |
| | Абсолютна величина | саме число, якщо воно невід’ємне, і протилежне число, якщо воно від’ємне | Математика |
| | Абсолютна висота, альтитуда | відстань за вертикаллю від певної точки земної поверхні до середнього рівня поверхні океану | Географічні науки |
| | Абсолютна відповідальність | категорія міжнародно-правової відповідальності, згідно з якою держава або юридична чи фізична особи, що перебувають під її юрисдикцією | Національна безпека Юр. Енц. |
| | Абсолютна вологість | кількість водяної пари, його щільність в повітрі, в г/м3. | Географічні науки |
| | Абсолютна геометрія | геометрія, в основі якої лежать аксіоми евклідової геометрії без аксіоми паралельності | Математика |
| | Абсолютна геохронологія | розділ геохронології, який охоплює проблеми встановлення абсолютного віку гірських порід | Геологічні науки |
| | Абсолютна діелектрична проникність | величина (число), яка характеризує діелектричні властивості діелектрика | Технічні науки |
| | Абсолютна діелектрична сприйнятливість | величина (число), яка характеризує здатність діелектрика (за винятком сегнетоелектриків) поляризуватися в електричному полі | Технічні науки |
| | Абсолютна етика | абсолютизм етичний, термін, що ним у західній філософії позначають етичні теорії, які проголошують вічність і незмінність моральних понять, норм і принципів | Філософські науки |
| | Абсолютна і відносна істина | філософські категорії, що характеризують людське пізнання з боку його повноти і точності, розкривають пізнання об’єктивної істини як поступовий рух від незнання до знання, від неповного, неточного знання до знання дедалі повнішого і точнішого | Філософські науки |
| | Абсолютна ідея | у деяких філософських системах об'єктивного ідеалізму – надприродне, нічим не зумовлене (саме собою) духовне начало |