Шпоры економика. 1. Зародження та основні етапи еволюції економічної теорії. Економічні закони,їх пізнання та використання Методологія,теоретикоекономічних досліджень
 Скачать 421.5 Kb.
|
|
1.Зародження та основні етапи еволюції економічної теорії. 2.Економічні закони,їх пізнання та використання 3.Методологія,теоретико-економічних досліджень. 4.Функції економічної теорії 5.Сутність економічної системи,її структурні та функціональні елементи. 6.Національні моделі сучасної ринкової економіки. 7.Власність в економічній системі 8.Типи і види форми власності. 9.Типи економічних систем та їх еволюція. 10.Економічні потреби суспільства:суть,структура,класифікація. 11.Сутність та види економічних інтересів. 12.Зміст та структура суспільного виробництва. 13.Основні фактори суспільного виробництва та їх взаємозв*язок. 14.Варіантність використання екон.ресурсів і проблема вибору. 15.Ефективність суспільного виробництва та її показники. 16.Форми організації суспільного виробництва та їх еволюція. 17.Товар і його властивості. 18.Вартість,корисність.цінність:зміст та сучасні трактування. 19.Теоретичні концепції виникнення і природи грошей. 20.Функції грошей та їх еволюція. 21.Поняття ринку та його функції. 22.Конкуренція:суть.види та роль у ринковій економіці. 23.Ринковий попит та фактори,що його визначають.Еластичність попиту. 24.Пропозиція та її чинники.Закон пропозиції.Еластичність пропозиції. 25.Інфраструктура ринку,її роль та значення. 26.Капітал як економічна категорія товарного виробництва. 27.Промисловий капітал та його кругооборот. 28.Природа та генезис торговельного капіталу. 29.Витрати обігу:їх сутність,структура. 30.Сутність торгівлі та її основні форми. 31.Природа та джерела позичового капіталу. 32.Роль кредиту у функціонуванні сучасного ринкового господарства. 33.Поведінка споживача та фактори, що її визначають. 34.Уподобання та переваги споживача. 35.Криві байдужості та їх властивості.Карта кривих байдужості. 36.Умови рівноваги споживача. 37.Сутність та умови підприємницької діяльності. 38.Підприємство та його функції в ринковій системі. 39.Організаційно-економічні форми та види підприємства. 40.Економічні періоди функціонування підприємства. 41.Мотивація поведінки підприємства в умовах ринкового господарювання. 42.Витрати виробництва:сутність.види та фактори,що визначають їх динаміку. 43.Стратегія підприємства в умовах недосконалої конкуренції. 44.Зміст процесу суспільного відтворення,його види та динаміка. 45.Система національних рахунків:сутність та методологічні принципи побудови. 46.Способи виміру валового національного продукту.(ВНП) 47.Економічне зростання,його типи та рушійні сили. 48.Сукупний попит:цінові та нецінові фактори. 49.Сукупна пропозиція:цінові та нецінові фактори. 50.Сукупність і типи інфляції.Соціально-економічні наслідки інфляції. 51.Причини виникнення і види безробіття. 52.Природа та специфіка циклічності економічної динаміки.Види циклів. 53.Необхідність та сутність державного регулювання в ринковій економіці. 54.Форми та методи державного регулювання економіки. 55.Інструменти грошово-кредитного регулювання економіки. 56.Державне регулювання. 57.Об*єктивні передумови становлення та сутність сучасної світового господарства. 58.Світовий ринок і міжнародна торгівля. 59.Міжнародна валютна система та етапи її еволюції. 60.Глобалізація світогосподарських зв*язків та загально цивілізаційні проблеми людей. 1.ЗАРОДЖЕННЯ ТА ОСНОВНІ ЕТАПИ ЕВОЛЮЦІЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ Основним джерелом задоволення людських потреб є економіка,оскільки саме вона створює для цього необхідні умови. Економіка в сучасних умовах існує у 3 значеннях:1)народне господарство певної країни, групи країн або всього світу;2)сукупність економічних відносин між людьми у сфері виробництва, розподілу, обміну та споживання продукції, утворюючи певну економічну систему;3)економічна наука, що вивчає народне господарство в цілому. Економіка як сукупність суспільних відносин, як народне господарство є об’єктом вивчення економічної науки. Економічна наука-сфера розумової діяльності людини, функцією якої є пізнання та систематизація об’єктивних знань про закони і принципи розвитку реальної економічної дійсності. Економічна наука як система знань про сутність економічних процесів та явищ почала складатися в 16 та 17 ст., коли ринкове господарство почало набувати загального х-ру. 16-17ст-МЕРКАНТИЛІЗМ.Основним джерелом багатства вважали сферу обігу, торгівлю, а саме багатство ототожнювали з накопиченням грошей(золотих, срібних). Представники:А.Монкретьєн, Т.Манн, Д.Юм. 17-18ст-ФІЗІОКРАТИ. Перенесли акцент дослідження безпосередньо на природу і виробництво. Джерелом багатства вважали тільки працю у СГ виробництві. Промисловість, транспорт і торгівля-безплідні сфери і не прибуткові для суспільства. Пр:Ф.Кене, А.Тюрго, В.Мірабо. КЛАСИЧНА ПОЛІТ.ЕКОНОМІЯ-виникла з розвитком капіталізму.засновники-У.Петті, А.Сміт, Д.Рікардо зосереджують увагу на аналізі економ.явищ і закономірностей розвитку всіх сфер виробництва , прагнуть розкрити економ.природу багатства, капіталу, доходів. Вони започатковують трудову теорію вартості, а ринок розглядають як саморегулюючу систему. МАРКСИЗМ-(політ.економія праці)-засновники-К.Маркс, Ф.Енгельс досліджують систему законів капіталістичного сус-ства з позицій робітничого класу. Зробили аналіз розвитку форм вартості, запропонували концепції додаткової вартості, грошей, відтворення, земельної ренти.Положення марксизму про заперечення приватної власності і ринку, посилення експлуатації і зростання зубожіння трудящих,неминучість краху капіталізму не мали належної наукової обґрунтованості й не знайшли практичного підтвердження. МАРЖИНАЛІЗМ-теорія, яка пояснює економічні процеси і явища, виходячи з універсальної концепції використання граничних величин, які характеризують не внутрішню сутність самих явищ, а їхню зміну у зв’язку зі зміною інших явищ. Використовує кількісний аналіз, економіко-матем. методи и моделі, в основі яких лежать суб’єктивно-психологічні оцінки економ.дій індивіда.Пр:К.Менгер, Ф.Візер, У.Джевонс. НЕОКЛАСИЦИЗМ-заперечує необхідність втручання держави в економіку, розглядає ринок як саморегульовану економічну систему, здатну самостійно встановити необхідну рівновагу між сукупним попитом та сукупною пропозицією.Пр:А.Маршалл,А.Пігу, Л.Мізес. МОНЕТАРИЗМ-теорія, яка пропонує відмову від активного втручання держави в економіку і приписує грощовій масі, що перебуває в обігу, роль визначального фактора у формуванні економ. рівноваги, розвитку виробництва. КЕЙНСІАНСТВО-обґруновує об’єктивну необхідність активного втручання держави в регулювання ринкової економіки шляхом стимулювання сукупного попиту й інвестицій через проведення певної кредитно-бюджетної політики. ІНСТИТУЦІОНАЛІЗМ-пр:Т.Веблен, Дж.Коммонс, У.Мітчелл розглядають економіку як систему, в якій відносини між господарюючими суб’єктами складаються під впливом економ,політ, соціологічних та соц.-психологічних факторів. Об’єктами вивчення є інститути(держава, корпорації, профспілки, правові, морально-етичні норми, звичаї). НЕОКЛАСИЧНИЙ СИНТЕЗ-узагальнююча концепція(пр.:Д.Хікс,П.Самуельсон)обґрунтовують принцип поєднання ринкового і державного регулювання економічних процесів, дотримуються принципу раціонального синтезу неокласичного і кейнсіанського напряму економ.теорії. 2.ЕКОНОМІЧНІ ЗАКОНИ,ЇХ ПІЗНАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ Економ категорії – це абстрактні, логічні, теоретичні поняття, які в узаг вигляді вираж суттєві властив екон явищ і процесів. Економ закони відбивають найсуттєвіші, стійкі, постійно повторювані причинно-наслідкові взаємозв’язки і залежності екон процесів і явищ. Закони вираж сутність економ відносин. Система екон законів бувають: Всезагальні: функціонують у всіх економічних системах. Загальні: функціон у кількох екон системах, де існують для них відповідні економічні умови. Специфічні: функціон лише у межах однієї економічної системи. Стадійні: функціон на окремих стадіях даної економ сист. Економічні принципи- теоретичні узагальнення, що мають певні допущення, усереднення, які відображ заг тенденції розв екон сист. Існує дві форми пізнання та використ економ законів. Емпірична. Коли люди, не знаючи сутності економ законів, використ їх несвідомо, інтуїтивно у своїй практ діяльності. Наукова. Коли люди, пізнавши і розкривши сутність економ законів, використ їх свідомо, а отже більш ефективно у своїй економ діяльності. 3.МЕТОДОЛОГІЯ,ТЕОРЕТИКО-ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ. Метод - це спосіб дослідження, спосіб вивчення, засіб для відкриття істини. В економіці використовуються різноманітні методи, форми і способи наукового пізнання. Питання про методи економічної теорії - це питання про те, як, яким чином вивчаються економічні явища і процеси. Необхідно розрізняти дві групи методів: загальні і локальні. Загальні методи виражають наявність загальних підходів до наукового освоєння економічної дійсності в цілому, дають загальну філософсько-методологічну базу, світоглядний, методологічний стержень дослідження економіки. Ці методи можна визначити і як методологічні підходи, і як напрями економічної методології. Локальні методи представляють собою конкретні інструменти, прийоми, засоби з допомогою яких досліджуються ті чи інші сторони і аспекти економічної системи. Серед них необхідно виділити як специфічні методи, які пов'язані з тою чи іншою методологією, так і універсальні методи, які можуть використовуватись при реалізації будь-якої методології. До останніх відносяться: аналіз і синтез, наукова абстракція, індукція і дедукція і т.д. Метод наукової абстракції набуває великого значення саме в економічній теорії. Суспільне життя неможливо вивчати в лабораторних умовах. Наукова абстракція є уявне виділення найбільш суттєвих сторін досліджуваного явища і відхилення від несуттєвих сторін, властивостей, явищ. Абстрактне мислення породжує метод аналізу і синтезу. Аналіз економічних явищ передбачає розчленування явища на окремі елементи і дослідження кожного елементу як необхідної складової частини цілого. Синтез передбачає, що явище в першу чергу вивчається як таке, яке складається з різних частин, а потім досліджується поєднання елементів в єдине ціле і робиться загальний висновок. Метод індукції і дедукції. Індукція - це виведення економічних закономірностей і принципів із фактів реального життя на основі сходження від одиничного до загального. Дедукція - це шлях від загального до одиничного. До особливих прийомів дослідження відноситься емпіричний метод, який ґрунтується на фактах реальної дійсності і власному досвіді дослідника. В економічній теорії широко використовується принцип поєднання історичного і логічного. Вивчення історії допомагає зрозуміти внутрішню логіку предмету, а знання внутрішніх структур суспільства надає історії наукового характеру. Єдність історичного і логічного - методологічний принцип, який допомагає концентрувати увагу науки на посиленні аргументації, обґрунтованості висновків. Логіку дослідження необхідно постійно контролювати історичним зіставленням, а факти історії - розташовувати в логічній послідовності. Сучасна економічна теорія широко використовує математичні, графічні і статистичні методи. Такі основні методи і прийоми організації наукового аналізу і пошуку оптимальних вирішень економічних процесів і явищ. 4. ФУНКЦІЇ ЕКОНОМ ТЕОРІЇ . Основні функції економічної теорії: теоретико-пізнавальна, методологічна, практична, прогностична. Теоретико-пізнавальна функція полягає в тому, щоб розкрити зміст економічних законів і категорій, істотні причинно-наслідкові зв'язки економічних процесів, форми їхнього вияву, об'єктивні внутрішні суперечності, подолання яких забезпечує поступальний розвиток суспільства. Вона є методологічним фундаментом для інших економічних дисциплін. Методологічна функ полягає в тому, що економ теорія виступає методолог базою для ін. економ наук. Практична функція полягає в обґрунтуванні практичного застосування економічних законів для вирішення господарських завдань, здійснення економічної політики, яка б якомога повніше відповідала інтересам людини, колективу, суспільства; раціональних форм управління господарством; здійсненні практичних заходів щодо розв'язання економічних суперечностей, досягнення ефективних результатів розвитку виробництва і зростання добробуту населення. Прогностична функція економічної теорії — це передбачення напрямів розвитку економічних процесів для запобігання економічним втратам, пом'якшення перебігу деяких негативних процесів, прогнозування дій, які сприятимуть подоланню економічних криз, зменшенню інфляції, скороченню безробіття, зростанню реальних доходів населення тощо. 5.СУТНІСТЬ ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ,ЇЇ СТРУКТУРНІ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНІ ЕЛЕМЕНТИ. Економічна система- це сукупн взаємопов’язаних і відповідним чином упорядкованих елементів економіки, що утвор певну цілісність, економ структуру сусп.. Цілі економічної системи: з ясувати що виробляти, як виробляти і для кого. Основними структурними елементами є: продуктивні сили, економічні відносини і механізм господарювання. Продуктивні сили – це сукупність зосабів виробн., працівників, науки, інформації, що забезп створ матеріальних і духовних благ, необх для задов. потреб. Економічні відносини – це відносини між людьми з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних та нематеріальних благ. Господарський механізм склад із сукупності форм і методів регулюв економ процесів та сусп. дій господарюючих суб’єктів. Типи економ сист: традиційна, командна, ринкова, змішана. Традиційна характ багато уклінністю форм, збереженням натурально-общинних форм господарюв, відсталою технікою, ручною працею, нерозв інфраструктурою. Ринкова характ пануванням приватної власності на інцест ресурси, передб велику кількість виробників і покупців, свободу вибору підприємницької діяльності, однаковий доступ до ресурсів, науково-технічних досягнень, інформації. Командна базується на пануванні держ власності, одержавл і монополізації народного госп, централізов плануванні, не визнає конкуренції і вільного ціноутворення. Їй притаманні висока затратність виробництва, несприйняття НТП, дефіцит. Змішана характериз такими рисами: високим рівнем розв прод сил і розвиненістю інфраструктури; різноманітністю форм власності; поєдн ринков механізму з держ методами регулюв економіки. 6.НАЦІОНАЛЬНІ МОДЕЛІ СУЧАСНОЇ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ. Національна модель ринкової економіки — система господарювання, що склалася у конкретній країні. В силу об'єктивних і суб'єктивних причин, у країнах з ринковою економікою по-різному формувалася система господарювання. Серед різноманітних національних моделей ринкових економік вирізняють: американську, скандинавську, саксонську, японську, слов'янську, південнокорейську та інші. Американська модель — це ліберальна ринкова модель, про яку заговорили у 90-х роках ХХ століття, коли лідерство в економічному зростанні перейшло до США. Вона заснована на тому, держава сприяє підприємницькій діяльності, збагаченню найбільш активної частини населення, на стимулюванні розвитку нової техніки і технології, найбільш перспективних і ефективних виробництв. Здійснюється розширення інформаційного і комунального секторів економіки, ріст внутрішнього попиту перевищує ріст ВНП, значно зростають інвестиції. За рахунок часткових пільг і допомог для малозабезпечених громадянам створюється прийнятний рівень життя. У суспільстві зростає рівень соціальної диференціації. Для цієї моделі характерний високий рівень продуктивності праці і важливість досягнення особистого успіху. Держава підтримує стабільну кон'юнктуру і економічну рівновагу. Серед всіх інших моделей вона вважається найефективнішою. Скандинавська модель (Швеція, Норвегія, Фінляндія) — колективістсько-універсалістська модель соціально-економічного розвитку на основі приватної власності і ринку. В ній економіки має соціальний аспект, який передбачає вирівнювання рівня життя населення за рахунок використання результатів приватно-капіталістичного підприємництва й економічного зростання. Держава активно втручається в економіку в дусі кейнсіанських рецептів, встановлює високі ставки оподаткування. Доходи розподіляються на користь малозабезпечених громадян і розповсюджених різноманітних «вільних асоціацій». Ця модель у 60-80 рр. ХХ ст. була характерна для скандинавських країн, і в першу чергу Швеції, том і отримала таку назву. Вона дозволила у ці роки скандінавським країнам досягти найвищих, серед інших розвинених країн, показників соціалізації економіки, зокрема у розподілі ВВП на соціальних витрат держави, за ступенем рівномірності в розподілі доходів, зближенню рівнів оплати праці, зниженням кількості осіб, які перебувають нижче офіційної риски бідності. Проте ця модель почала знижувати свою ефективність уже в першій половині 80-х років, коли стала розпадатися централізована система колективно-договірного регулювання, до мінімуму зменшився вплив держави в царині формування заробітної плати. Темпи економічного зростання стали різко падати. Виникає необхідність вдосконалення скандинавської моделі — лібералізації економіки, перегляду стратегії розвитку, дерегулювання, приватизації і посилення ролі ринку. |