|
|
Шпоры економика. 1. Зародження та основні етапи еволюції економічної теорії. Економічні закони,їх пізнання та використання Методологія,теоретикоекономічних досліджень
Валюта в широкому розумінні — це грошова одиниця країни (гривня, рубль, долар і т. ін.);у вузькому розумінні — це грошові одиниці іноземних держав.
Національна валютна система — форма організації валютних відносин країни, що визначається національним законодавством (рис. 21.13).
Структура національної валютної системи:
Національна грошова (валютна) одиниця
Золотовалютні резерви країни
Умови конвертованості національних валют
Режим ринку валют
Режим ринку золота
Статус національних установ, що регулюють валютні відносини країни
Етапи розвитку міжнародної валютної системи (МВС).Система "золотого стандарту" (рис. 21.4):
— золотомонетний стандарт (діяв із 1867 р. до початку XX ст.);
— золотозливковий стандарт (з початку XX ст. до Першої світової війни);
— золотодевізний (золотовалютний) стандарт (із 1922 р. Д° початку Другої світової війни).
Переваги:
— стабільність курсів валют сприяє розвитку торгівлі та зменшує ризики;
— жорстке саморегулювання. Недоліки:
— відмова від самостійної грошової політики;
— залежність від видобутку золота.
Форми золотого стандарту:
Золотомонетний стандарт — обіг золотих монет і вільний обмін паперових та кредитних грошей на золото
Золотозливковий стандарт — можливість обміну знаків вартості на золото тільки тоді, коли пред'явлена сума грошових знаків відповідає ціні золотого зливка
Золотодевізний стандарт — дозволяє обмінювати банкноти на іноземну валюту (девізи), розмінну на золото
Бреттон-Вудська система (створена в 1944 р.) Основні принципи:
— встановлення твердих обмінних курсів країн-учасниць до курсу долара;
— курс долара фіксований відносно золота;
—центральні банки підтримують стабільний курс національної валюти відносно долара;
— організаційною ланкою виступають МВФ і МБРР.
Ямайська валютна система (створена в 1976 р.) Основні особливості:
— заснована на кількох валютах;
— відмінено монетний паритет золота;
—основний засіб розрахунків — вільно конвертована валюта, а також міжнародні кредитні гроші — СПЗ і резервні позиції
МВФ;
—вільний плаваючий курс валют визначається попитом і пропозицією;
60.ГЛОБАЛІЗАЦІЯ СВІТОГОСПОДАРСЬКИХ ЗВ*ЯЗКІВ ТА ЗАГАЛЬНО ЦИВІЛІЗАЦІЙНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДЕЙ.
Економічний, соціально-політичний, культурний розвиток людства відбувається під знаком глобалізації:- зростають обсяги міжнародної торгівлі та інвестицій;- відбувається розширення і поглиблення міжнародного поділу праці на всіх рівнях - від регіонального, міжнародного до світового;- зростає взаємозв'язок між учасниками світового відтворювального процесу;- поглиблюється інтернаціоналізація виробництва;-зростає роль ТНК у світогосподарських процесах;-загостюється глобальна конкуренція;- з'являються системи глобального менеджменту.Глобалізація— всеохоплюючий процес трансформації світового співтовариства у відкриту цілісну систему інформаційно-технологічних, фінансово-економічних, суспільно-політичних, соціально-культурних взаємозв'язків та взаємозалежностей. На сьогодні регулювання у системі міжнародних економічних відносин здійснюється міжнародними організаціями, такими, зокрема, як:І- Організація Об'єднаних Націй (ООН);- Світова організація торгівлі (СОТ);- Міжнародний валютний фонд (МВФ);- Світовий банк та ін. Глобальна економіка — якісно новий стан світової економіки, яка поступово перетворюється в цілісний глобальний організм, поєднаний гігантською виробки-чо-збутовою мережею, глобальною фінансовою системою, планетарною інформаційною мережею тощо.Глобалізація є складною ієрархічною системою, яка розстається на різних рівнях Глобалістика - це самостійна галузь знань про най-загальніші, планетарні проблеми сучасного і майбутнього розвитку людської цивілізації.Класифікація глобальних проблем:•найбільш "універсальні проблеми" політичного і соціально-економічного характеру: недопущення ядерної війни і збереження миру, забезпечення стійкого розвитку світового співтовариства і підвищення рівня організованості управління ним;•проблеми природноекономічного характеру: екологічна, енергетична, сировинна, продовольча, Світового океану;•проблеми соціального характеру: демографічна, зайнятості, міжнародних відносин, дефіциту демократії тощо; проблеми змішаного характеру, невирішеність яких призводить до загибелі людей: регіональні конфлікти, техногенні аварії, стихійні лиха та ін.;•проблеми суто наукового характеру: освоєння космосу, довгострокове прогнозування клімату;•нові проблеми: організована злочинність, тероризм, незаконний обіг наркотиків і т.п.;• "малі проблеми", що супроводжують весь розвиток людської цивілізації: бюрократія, егоцентризм тощо. Форми міжнародного співробітництва у вирішенні глобальних проблем:- реалізація спільних проектів і програм;- передавання технологій;- виділення кредитів;- надання країнам, що розвиваються, доступу на світовий ринок;
угоди під егідою ООН та інших міжнародних організацій. Глобальні проблеми неможливо вирішити на рівні окремих країн. Потрібен єдиний міжнародний механізм їх розв'язання і регулювання, визначення міжнародних правових та економічних проблем.Міжнародне співробітництво набуває особливого значення у вирішенні глобальних проблем людства.програма дій повинна передбачати досягнення саме основних цілей, у контексті кожної з яких необхідна взаємодія на національному і міжнародному рівнях, це:1) удосконалення діяльності, спрямованої на розвиток людського потенціалу;2) зменшення загрози турбулентності фінансових потоків та пов'язаних із цим втрат;3) активізація міжнародного співробітництва у сфері боротьби з глобальними загрозами щодо безпеки людини;4) активізація діяльності з розроблення нових технологій для забезпечення розвитку людини, ліквідації злиденності;5) припинення процесів маргіналізащі та подальшої поляризації багатства і бідності;7) формування цілісної та демократичної системи глобального регулювання. |
|
|
Скачать 421.5 Kb.