ЛОГИСТИКА!!!!!!!!!!. Поняття та сутність логістики. Найбільш розповсюдженими є дві точки зору. За однією із них термін логістика
 Скачать 85.83 Kb.
|
|
16. Розподільча логістика - це управління транспортуванням, складуванням та іншими матеріальними і нематеріальними операціями, які здійснюються в процесі доведення готової продукції до споживача згідно з інтересами і вимогами останнього, а також передачі, зберігання й обробки відповідної інформації. Інакше її ще називають маркетинговою або збутовою логістикою. Матеріальний потік у сфері розподілу має форму готової продукції. Залежно від суб’єкту економічних відносин, який бере участь у доведенні ресурсів до споживача, потік готової продукції можна подати як товарний потік або як вантажний потік ( на транспорті). У сфері розподілу не створюються нові матеріальні цінності, а виконуються конкретні та комплексні форми діяльності, які виступають як послуги. Таким чином, сфера розподілу є виробником послуг – дуже специфічного товару. Основний прояв специфічності й виражається в нематеріальності створюваної продукції. Як наслідок на товарному ринку з’являється не стільки матеріальний товар, скільки унікальна модель пропозиції – товар-послуга. Склад завдань розподільчої логістики на мікро- і макрорівні різний. На рівні підприємства (мікрорівні) це:
На макрорівні до задач розподільчої логістики належать:
17. Канали розподілу в логістиці. Канал розподілу - це сукупність підприємств і організацій, через які проходить продукція від місця її виготовлення до місця споживання. Іншими словами канал розподілу - це шлях, яким товари переміщуються від виробника до споживача. Залежно від розмірів, потужності підприємства-виробника, різноманітності продукції та інших факторів, товаропровідна мережа може складатися із одного, декількох або багатьох каналів розподілу, причому різні канали розподілу товарів можуть відрізнятися за структурою, типами торгових посередників і проміжних складів, способами доставки вантажів, видами транспорту і т.д. Сукупність каналів розподілу називається розподільчою мережею. Використання каналів розподілу надає виробникам певні переваги:
Канали розподілу можуть бути горизонтальними і вертикальними. Горизонтальні канали розподілу є традиційними каналами і складаються із незалежного виробника та одного або декількох незалежних посередників. Кожен член каналу є окремим підприємством, яке прагне забезпечити собі максимальний прибуток. Максимально можливий прибуток окремого члену каналу може завдавати шкоди отриманню максимального прибутку системою в цілому, оскільки жоден із членів каналу не має повного або достатнього контролю над діяльністю решти членів. Вертикальні канали розподілу – це канали, які складаються з виробника та одного або декількох посередників, які діють як одна єдина система. Один із членів каналу, як правило, або є власником інших, або надає їм певні привілеї. Таким чином може бути виробник, оптовий або роздрібний посередник. Вертикальні канали виникли як засіб контролю за поведінкою каналу. Вони економічні та виключають дублювання членами каналу виконуваних функцій. 18. Логістичні посередники у каналах розподілу Під час формування каналу розподілу товару на перше місце висовується рішення про структуру каналу, тобто про кількість рівнів каналу і про конкретний склад членів каналу. Необхідною умовою можливості вибору каналу розподілу є наявність на ринку великої кількості посередників. Логістичні посередники в каналах розподілу виконують певні функції, які укрупнено можна розділити на:
Класифікацію торгових посередників можна провести за по єднанням двох ознак:
Можна виділити чотири типи торгових посередників: своє ім'я - свій рахунок, своє ім'я - чужий рахунок, чуже ім'я - свій рахунок, чуже ім'я - чужий рахунок (табл.1). Таблиця 1 - Типи торгових посередників у каналах розподілу
Дилери - це оптові, рідше роздрібні посередники, які ведуть операції від свого імені і за свій рахунок. Товар закуповується ними за договором постачання. Таким чином, дилер стає власником про дукції після повної оплати поставки. Дистриб'ютори - оптові та роздрібні посередники, які ведуть операції від імені виробника і за свій рахунок. Як правило, вироб ник дистриб'ютор не є власником продукції. За договором він набуває пра ва на продаж продукції. Комісіонери - це оптові та роздрібні посередники, які прово дять операції від свого імені та за рахунок виробника. Комісіонер не є власником продукції. Виробник (або комітент у даній операції) залишається власником продукції до її передачі й оплати кінцевим споживачем Агенти - посередники, які виступають як представники або помічники іншої основної щодо нього особи (принципала). Як пра вило, агенти є юридичними особами. Агент укладає угоди від імені і за рахунок принципала. Брокери - посередники під час укладання угод, які зводять контрагентів. Брокери не є власниками продукції, як дилери або дистриб'ютори, і не розпоряджаються продукцією, як дистриб'ютори, комісіонери або агенти. На відміну від агентів, брокери не перебувають в договірних відносинах з жодною із сторін угоди, яку укладають, і діють лише на основі окремих доручень. 19. Розподільчі центри у логістичних ланцюгах Мережа, через яку здійснюється розподіл матеріального потоку, є значимим елементом логістичної системи. Побудова мережі розподільчих центрів суттєво впливає на витрати, які виникають у процесі доведення товарів до споживачів, а через них і на кінцеву вартість реалізованого продукту. Розподільчий центр - це складський комплекс, який отримує товари від підприємств-виробників або від підприємств оптової торгівлі (наприклад, які знаходяться в інших регіонах країни або за кордоном і розподіляє їх більш дрібними партіями замовникам (підприємствам дрібнооптової та роздрібної торгівлі) через свою або їх товаропровідну мережу. За традиційною класифікацією, існує три принципові стратегії розташування розподільчих складів, поблизу від ринків збуту, поблизу від виробництва або проміжне розташування. Розташування складів поблизу ринків збуту полегшує попов нення запасів клієнтів. Головними критеріями роботи таких складів є забезпечення належної якості обслуговування або мінімі зація логістичних витрат. Розташування складів поблизу виробництв полегшує нагро мадження потрібного для постачання споживачів асортименту про дукції. Перевага тако го розміщення складів Полягає в тому, що підвищений рівень серві су поширюється на весь асортимент продукції, яка постачається. За проміжного розташування складів між виробництвом і споживанням склади працюють за тією ж схемою, що і склади, роз ташовані поблизу виробництва: накопичують повний асортимент продукції й відправляють замовникам змішані партії товарів за пільговими тарифами.
Матеріальні запаси - це продукція виробничо-технічного призначення, яка знаходиться на різних стадіях виробництва і обі гу, вироби народного споживання та інші товари, що очікують на вступ у процес виробничого або особистого споживання. Основними моти вами створення матеріальних запасів, є: 1. Імовірність порушення встановленого графіка постачань. У цьому випадку запас необхідний для того, щоб не зупи нився виробничий процес, що особливо важливо для підприємств із безперервним циклом виробництва. 2. Можливість коливання попиту. Попит на яку-небудь групу това рів можна передбачити з великою ймовірністю. Однак прогнозува ти попит на конкретний товар набагато складніше. Тому, якщо не мати достатнього запасу цього товару, можлива ситуація, коли пла тоспроможний попит не буде вдоволений, тобто клієнт піде без по купки.
В ос новному це стосується продукції сільського господарства.
Мова йде про створення запасів напівфабрикатів на різних стадіях виробни чого процесу всередині підприємства. Наявність цих запасів дозво ляє знизити вимоги до ступеня узгодженості виробничих процесів на різних ділянках, а, отже, і відповідні витрати на організацію управління цими процесами. Перелічені причини свідчать про необхідність створення запа сів у логістичних системах. При цьому особливістю безпосередньо логістичного підходу до управління товарно-матеріальними запа сами є відмова від функціонально-орієнтованої концепції в цій сфері. 21. Види матеріальних запасів. У теорії управління запасами виділяють такі їх види: 1. За місцем продукції в логістичному ланцюзі: - запаси матеріальних ресурсів; - запаси незавершеного виробництва; - запаси готової продукції; - запаси тари; - запаси зворотних відходів. 2. По відношенню до базисних логістичних активностей: - запаси в постачанні, матеріальні ресурси, які для забезпечення виробництва готової продукції; - виробничі запаси, запаси матеріальних ресурсів і незавершеного виробництва, які дозволяють забезпечити безперервність виробничого процесу; - товарні (збутові) запаси, запаси готової продукції, транспортні запаси, які знаходяться на складах готової продукції; 3. По відношенню до комплексних логістичних активностей: - складські запаси, запаси готової продукції; - транспортні запаси (запаси в дорозі, транзитні запаси), запаси матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва або готової продукції, які знаходяться в процесі транспортування; - запаси вантажопереробки, специфічний складський запас, який формується без логістичної операції. 4. За функціональним призначенням (стосується виробничих і товарних запасів): - поточні (регулярні) запаси - це основна частина виробничих і товарних запасів, які призначені для забезпечення безперервності процесу виробництва і збуту. - страхові (гарантійні) запаси призначені для безперервного постачання споживача за непередбачених обставин; - підготовчі (буферні)запаси – це частина виробничого ( товарного) запасу, призначена для підготовки матеріальних ресурсів і готової продукції до виробничого або особистого споживання; - сезонні запаси - це запаси матеріальних ресурсів і готової продукції, створювані і підтримувані за очевидних сезонних коливань попиту або характеру виробництва, транспортування; - сезонні запаси - це запаси матеріальних ресурсів і готової продукції, створювані і підтримувані за очевидних сезонних коливань попиту або характеру виробництва, транспортування; - спекулятивні запаси зазвичай створюються фірмами для матеріальних ресурсів з метою захисту від можливого підвищення цін на них або введення протекційних квот і тарифів; 22. Системи управління матеріальними запасами. Принципи формування і функціонування системи управління матеріальними ресурсами: > плюралізм джерел і форм матеріально-технічного забезпечення (матеріальні ресурси можуть бути придбані за допомогою прямих договорів в оптово-торгівельних організаціях або безпосередньо у підприємств - виробників); > самостійність підприємств-постачальників (продавців) і підприємств-споживачів (покупців) у використанні на їх розсуд матеріальних і фінансових ресурсів, які знаходяться у рамках їх прав власності; > саморегулювання на основі діючих за допомогою керованих дій (податків, процентних ставок, митних збору і т.п.) елементів у державній економічній політиці для досягнення збалансування виробництва з матеріальними ресурсами; > ресурсозбереження (основні параметри процесу-матеріальні ресурси, матеріальні витрати, запаси - повинні знаходитися в стані рівноваги на суспільно необхідному рівні); > інтенсифікація використання матеріальних ресурсів у результаті досягнення максимально можливої глибини їх залучання у виробничий оборот, тобто повторного і багатоцільового використання головним чином відходів споживання як вторинних матеріальних ресурсів; > комплектність (передбачає, що в системі циркулюють всі необхідні для діяльності підприємства види матеріальних ресурсів, в тому числі призначені для надання інформаційних, виробничих і комерційних послуг); оперативність (спроможність системи швидко реагувати на вимоги ринку в цілому й індивідуальні потреби окремих підприємств-партнерів); > перетворюваність (можливість вільного переходу продукції як товару з натурально-речової форми у вартісну і навпаки); > сприйняття науково-технічного прогресу (система повинна відшуковувати, опановувати і рекламувати найновіші види товарів і послуг, а також наповнювати ними ринок. Це ж відноситься до використання в діяльності підприємства найновішої техніки і технологій просування товарів на ринок, переробка інформації й обслуговування підприємств-споживачів); > реалізація пріоритету споживача (задоволення індивідуальних і суспільних потреб (ринків) в матеріальних ресурсах і послугах на суспільно необхідному рівні при найменших витратах). 23. Аналіз ABC-XYZ в управлінні матеріальними запасами: У загальному випадку АВС-аналіз є методом, за допомогою якого визначають ступінь розподілу конкретної характеристики між окремими елементами якої-небудь множини. У його основу покладено припущення, що відносно невелика кількість видів товарів, які повинні неодноразово закуповуватися, складає велику частину загальної вартості товарів, що закуповуються. Залежно від витрат товарні запаси поділяються на три групи - А, В, С за їх питомою вагою в загальних витратах на придбання. Однак розподіл не обов’язково відбувається на три групи, число груп та їх межі вибираються довільно. Найбільш розповсюдженою є така класифікація: Група “А”: найбільш дорогі та коштовні товари, на частку яких припадає приблизно75-80% загальної вартості запасів, але вони складають лише 10-20% загальної кількості товарів, які знаходяться на зберіганні. Група “В”: середні за вартістю товари. Їх частка в загальній сумі запасів складає приблизно 10-15%, але у кількісному відношенні ці запаси складають 30-40% продукції, яка зберігається. Група “С”: найдешевші. Вони становлять 5-10% від загальної вартості виробів, які зберігаються, і 40-50% від загального обсягу зберігання. Аналіз АВС показує значення кожної групи товарів. Зазвичай на 20% всіх товарів, які знаходяться в запасах, припадає 80% всіх витрат. Виходячи з цього, для кожної з трьох груп товарів закладається різний ступінь деталізації під час планування та контролю. Аналіз АВС дозволяє класифікувати асортименти одиниці за їх вартістю. Принцип диференціації асортименту в процесі аналізу XYZ інший - тут весь асортимент поділяють на три групи залежно від рівномірності попиту і точності прогнозування. До групи “Х” включають товари, попит на який рівномірний, або може незначно коливатися. Обсяг реалізації за товарами, включеними до даної групи, добре передбачається. До групи “Y” включають товари, які споживаються в обсягах, що коливаються. Зокрема, до цієї групи можуть бути включені товари із сезонним характером попиту. Можливості прогнозування попиту за товарами цієї групи – середні. До групи “Z” включають товари, попит на які виникає лише епізодично, будь-які тенденції відсутні. Прогнозувати обсяги реалізації товарів цієї групи досить складно. Результатом спільного проведення аналізу АВС і XYZ є матриця, яка складається з дев’яти різних класів Поєднання даних про співвідношення кількості та вартості АВС – аналізу з даними про співвідношення кількості та структури споживання XYZ – аналізу дозволяють отримати цінні інструменти планування, контролю й управління для системи постачання в цілому, і управління запасами зокрема. |