ЛОГИСТИКА!!!!!!!!!!. Поняття та сутність логістики. Найбільш розповсюдженими є дві точки зору. За однією із них термін логістика
 Скачать 85.83 Kb.
|
Інші сфери застосуванняОстаннім часом намітилася тенденція застосування принципів логістики не тільки в економіці і фінансах [9] , але також у соціальній сфері ( соціальна логістика ): політика ( політична логістика [10] ), муніципалітетах ( муніципальна логістика ), педагогіка ( педагогічна або освітня логістика ) , психологія ( педагогічна психологизировал логістика ), медицина ( медична логістика ), фармація (фармацевтична логістика) і демографія демографічна логістика ); віртуальна логістика та ін 5. Види логістики. В сучасних умовах розрізняють два рівні логістики: макро логістика, завданням якої є розгляд глобальних проблем управління матеріальними та інформаційними процесами, та мікрологістика, яка вивчає локальні проблеми управління матеріальними та інформаційними потоками на внутрішньо заводському рівні. Макрологістика охоплює міжгалузеві процеси, тобто логістичні процеси між різноманітними фірмами, транспортом, посередникам зі складування та зберігання. Може охоплювати процеси, пов’язані з виробництвом, транспортуванням, наданням різних видів послуг. Мікрологістика — внутрішньовиробнича логістика, що пов’язана з нормальним функціонуванням конкретної фірми. Слід розрізняти логістику: а) як господарський процес; б) як функцію управління; в) як науку. Мікрологістика, в свою чергу, поділяється на три види: 1) логістика, пов’язана із заготівлею чи закупівлею товарів (заготівельна логістика); 2) виробнича логістика; 3) логістика, що спеціалізується на реалізації продукції (розподільча логістика). Усіцівидилогістикиобов’язковопередбачаютьнаявністьлогістичногоінформаційного потоку, що включає надходження даних про матеріальний потік, їх передачу, обробку та систематизацію з наступною видачею готової інформації. Якщо в рамках логістичної системи інтегруються функції постачання, виробництва, збуту, розподілу і транспортування, споживання і ринку, система має назву макрологістичної. 6. Матеріальний потік і його характеристики. Головними категоріями логістики є потік і запас, які взаємопов’язані. Потік – це сукупність об’єктів, що сприймаються, як єдине ціле. Він існує як процес на деякому часовому інтервалі і вимірюється в абсолютних одиницях за певний період часу. Поняття матеріального потоку узагальнює безперервність зміни і переміщення продуктів праці в сфері обігу і виробництва. Матеріальний потік – це сукупність товарно-матеріальних цінностей, які розглядаються на часовому інтервалі в процесі застосування до них різних логістичних операцій. Матеріальні потоки можуть протікати як усередині одного підприємства, так і між різними підприємствами. При цьому кожному матеріальному потоку відповідає деякий інформаційний потік, який у тимчасовому і просторовому аспектах може не збігатися з матеріальним. Матеріальні потоки можуть перебувати у двох протилежних станах: динамічному і статичному. У тих випадках, коли матеріальні потоки розглядаються не в часовому інтервалі, а у визначений момент часу, вони утворюють матеріальні запаси. Матеріальні потоки характеризуються кількісними і якісними показниками. Основними з них є напруженість і потужність матеріального потоку. Між цими показниками, як правило спостерігається обернена залежність. На них прямий вплив здійснюють обсяг (маса), час і форми постачань. Напруженість матеріального потоку – це інтенсивність переміщення матеріальних ресурсів, напівфабрикатів і готової продукції, а потужність матеріального потоку – це обсяги продукції, які переміщуються за одиницю часу. Тому потік має розмірність «обсяг/одиниця часу», тобто є дробом, у чисельнику якого міститься одиниця виміру вантажу(штуки, тони, і т.д.), а в знаменнику – одиниці виміру часу (доба, місяць, рік, і т.д.). Показники потужності та напруженості матеріальних потоків прямо залежать від стану інфраструктури суб’єкта господарювання, обраної логістичної системи з управління процесами виробництва і обігу, від стратегії підприємства і т.д 7.Види матеріальних потоків. Найважливішими ознаками класифікації матеріальних потоків є такі:
а) зовнішній – це потік, який протікає в зовнішньому щодо даної логістичної системи середовищі. Цю категорію складають не будь-які вантажі, що пересуваються поза підприємством, а лише ті, до організації яких підприємство причетне. б) внутрішній - це потік, який протікає у внутрішньому середовищі відносно даної логістичної системи. 2. За призначенням: а) вхідний – це зовнішній потік, який надходить у логістичну систему із зовнішнього середовища. б) вихідний – це потік, який виходить з логістичної системи і надходить у зовнішнє для неї середовище. За умови збереження на підприємстві запасів на одному рівні вхідний матеріальний потік буде дорівнювати вихідному.
а) непереривні – на конвеєрних або автоматизованих лініях у процесі виробництва, транспортування матеріальних ресурсів трубопроводом і т.д. б) дискретні – організація забезпечення потреб у формі складських і транзитних постачань, подача на робочі місця матеріальних ресурсів за умови дрібносерійного і середньо серійного виробництва, регулярне відвантаження готової продукції постійним контрагентам і т.д. в) бліц-потоки – це разові постачання, подача на робочі місця рідковживаних предметів і засобів праці. 4. Залежно від предмета вивчення: а) продуктові – об’єктом вивчення (аналізу, планування) яких є переміщення конкретних продуктів і засобів праці. б) операційні – потоки матеріальних ресурсів щодо конкретних логістичних операцій. в) ділянкові – сукупні потоки, які розглядаються на окремій ділянці логістичної системи; основою для їх розрахунку є операційні логістичні потоки. г) системні потоки – матеріальні потоки, які циркулюють в цілому у логістичній системі, їх параметри визначаються як сума ділянкових матеріальних потоків. 8Логістичні операції. Матеріальний потік утворюється в результаті сукупності дій з матеріальними об’єктами. Ці дії називають логістичними операціями. Логістична операція – це відокремлена сукупність дій з реалізації логістичних функцій, спрямована на перетворення матеріального і/або інформаційного потоку. Виділяють такі логістичні операції.
2.По відношенню до логістичної системи:а) зовнішні – орієнтовані на інтеграцію логістичної системи із зовнішнім середовищем (операції у сфері постачання і збуту);б) внутрішні – операції, що виконуються всередині логі стичної системи.На зовнішні логістичні операції випадкові змінні впливають більшою мірою, ніж внутрішні.
4. За переходом права власності на товар:а) односторонні – операції, не пов’язані з переходом права власності на продукцію і страхових ризиків, виконуються всередині логістичної системи;б) двосторонні – операції, пов’язані з переходом права власності на продукцію і страхових ризиків від однієї юридичної особи до іншої. 5. За спрямованістю: а) прямі – операції, спрямовані від генератора матеріального потоку та інформації до його споживача;б) зворотні – операції, спрямовані від споживача до генератора матеріального потоку та інформації. 9. Сутність і види логістичних систем. Логістична система (ЛС) – це адаптована система зі зворотним зв’язком, яка виконує ті чи інші логістичні функції (операції), складається із підсистем і має розвинуті внутрішньо системні зв’язки із зовнішнім середовищем. Метою логістичної системи є забезпечення наявності необхідного товару в необхідній кількості та заданої якості в потрібному місці й у потрібний час для потрібного споживача із заданими витратами. Логістичні системи класифікують за такими ознаками. за ознакою просторового обмеження вони поділяються на два типа: 1)Макрологістичні (є великою логістичною системою управління потоковими процесами за участю декількох і більше незалежних суб’єктів господарювання, не обмежених у територіальному розташуванні. 2)мікрологістичні (охоплює внутрішньовиробничу логістичну сферу одного підприємства або групи підприємств, об’єднаних на корпоративних засадах. До мікрологістичної системи належать технологічно пов’язані виробництва, об’єднані єдиною інфраструктурою, які працюють на єдиний економічний результат. ) Залежно від виду логістичних ланцюгів логістичні системи поділяються на:
ЛОГІСТИКА 10. Логістичні ланцюги Логістичний ланцюг –це лінійно впорядкована множина учасників логістичного процесу, які здійснюють логістичні операції із доведення зовнішнього матеріального потоку від однієї логістичної системи до іншої за умови виробничого споживання або до кінцевого споживача за умови особистого невиробничого споживання. У цілому, у логістичному ланцюзі, тобто ланцюзі, яким проходять матеріальний та інформаційний потоки від постачальника до споживача, виділяють такі головні ланки:
11.Закупівельна логістика: сутність, завдання Закупівельна логістика – це управління матеріальними потоками в процесі забезпечення підприємства матеріальними ресурсами. Метою закупівельної логістики є адекватне і повне задоволення потреб виробництва в матеріалах з максимально можливою економічною ефективністю. В умовах функціонування логістичної системи на підприємстві необхідно дотримуватися правила, яке полягає в тому, що розрахунки всіх параметрів виробничо-господарської діяльності потрібно вести ніби в зворотному напрямку. В цілому закупівельна логістика є неначе похідною від моделі виробничої логістики. Таким чином, розрахунок потреби у закупівлі здійснюється у зворотному до виробничого процесу напрямку, тобто від кінцевої продукції до вихідних сировини, матеріалів напівфабрикатів. Якщо на вхід виробничого процесу подаються вихідні матеріали або інші продукти, які протягом процесу переробляються і на виході перетворюються в готову продукцію, то потік інформації та потреби виступає проти потоком щодо матеріальних потоків: від збуту готової продукції до постачання матеріалів та інших придбаних товарів виробничого споживання. Процес управління матеріальними потоками в закупівельній логістиці складається з двох основних частин:
12. визначення економічного розміру замовлення Часто між різними групами логістичних витрат (транспортними, складськими, витратами на оформлення замовлення) виникає конфлікт цілей. Тому при визначенні розміру партії постачання в закупівельній логістиці використовують показник оптимального (економічного) розміру замовлення (economic order quantity – EOQ). Показник EOQ виражає потужність матеріального потоку, спрямованого постачальником за замовленням споживача і, який забезпечує для останнього мінімальне значення суми двох логістичних складових: транспортно-заготівельних витрат і витрат на формування та збереження запасів. Оптимальний розмір замовлення має бути таким, щоб сумарні річні витрати на подання замовлень і на утримання запасів були найменшими за цього обсягу споживання. Щоб уникнути дефіциту комплектуючого виробу, можна округлити оптимальний розмір замовлення у більшу сторону. Економічний розмір замовлення визначається за формулою, отриманою Ф.У. Харрісом. Однак у теорії управління запасами вона більш відома як формула Вільсона: (7.1)  де EOQ – економічний розмір замовлення, од.;  – витрати на виконання замовлення, грн; – закупівельна ціна одиниці товару, грн;S – річний обсяг продажів, од.; U – частка витрат зберігання в ціні одиниці товару. У формулі Вільсона враховуються лише витрати на утримання запасів і витрати на подання замовлень. Формула застосовується за таких умов: 1) величина попиту постійна і відома; 2) час поставки є постійним і відомим; 3) витрати поставки не залежать від величини партії; 4) наявне повне задоволення попиту; 5) витрати утримання запасів прямо пропорційні до їх величини; 6) немає запасів у дорозі; 7) витрати складування не залежать від величини замовлення; 8) необмежений горизонт планування; 9) не допускається можливість вичерпання запасів; 10) без обмеження доступності капіталу. 13. Поняття виробничої логістики. Матеріальний потік на своєму шляху від первинного джерела сировини до кінцевого споживача проходить ряд виробничих ланок. Управління матеріальним потоком на цьому етапі має свою специфіку і має назву виробнича логістика, або по-іншому – внутрішньовиробнича. Метою виробничої логістики є оптимізація матеріальних потоків всередині підприємств, які створюють матеріальні блага або надають матеріальні послуги. Конкретні специфічні особливості побудови системи виробничої логістики підприємства залежать від типу і характеру виробничого процесу. Зазвичай припускають, що виробнича логістика присутня тільки на промислових підприємствах, які виготовляють деяку продукцію. При цьому поняття «виробничий процес» доцільно розглядати ширше, і тоді виробничу логістику можна розуміти як логістику всередині підприємства будь-якого типу, наприклад всередині промислового, будівельного чи торгового підприємства. 14. Традиційна логістична концепція організації виробництва Традиційна логістична концепція організації виробництва найбільш прийнятна для умов “ринку продавця”, Якщо попит перевищує пропозицію, то впевненість у тому, що будь-яка партія виготовленої продукції буде реалізована, обумовлює функціонування витратного виробництва. Більше уваги приділяється максимальному завантаженню виробничих потужностей і зниженню собівартості одиниці продукції шляхом збільшення продуктивності обладнання за одиницю часу. Завдання підвищення ефективності інфраструктурних операцій і процесу реалізації мають другорядне значення. традиційної та логістичної концепції організації виробництва
14. Традиційна і логістична концепція організації виробництва Традиційна концепція організації виробництва найбільш прийнятна для умов “ринку продавця”, в той час як логістична концепція-для умов “ринку покупця”. Якщо попит перевищує пропозицію, то впевненість у тому, що будь-яка партія виготовленої продукції буде реалізована, обумовлює функціонування витратного виробництва. Більше уваги приділяється максимальному завантаженню виробничих потужностей і зниженню собівартості одиниці продукції шляхом збільшення продуктивності обладнання за одиницю часу. Завдання підвищення ефективності інфраструктурних операцій і процесу реалізації мають другорядне значення. Логістична концепція організації виробництва включає в себе наступні основні положення: - відмова від надлишкових запасів; - відмова від завищеного часу на виконання основних і транспортно-складських операцій; - відмова від виготовлення серій деталей, на які немає замовлення покупців; - усунення простоїв обладнання; - обов'язкове усунення браку; - усунення нераціональних внутрішньозаводських перевезень; - перетворення постачальників з протистоїть сторони в доброзичливих партнерів. На відміну від логістичної традиційна концепція організації виробництва передбачає: - ніколи не зупиняти основне обладнання та підтримувати будь-що-будь високий коефіцієнт його використання; - виготовляти продукцію як можна більш великими партіями; - мати максимально великий запас матеріальних ресурсів «про всяк випадок». Зміст концептуальних положень свідчить про те, що традиційна концепція організації виробництва найбільш прийнятна для умов «ринку продавця», в той час як логістична концепція - для умов «ринку покупця».
Управління матеріальними потоками у рамках внутрішньовиробничих логістичних систем ґрунтується на двох принципово різних підходах: штовхаючому і тягнучому. Перший підхід називається «штовхаюча» система і є системою організації виробництва, у якій предмети праці, які надходять на виробничу ділянку, безпосередньо цією ділянкою в попередньої технологічної ланки не замовляються. Матеріальний потік «виштовхується» кожному наступному адресату строго за розпорядженням (командою), яке надходить на передавальне ланки з центральної системи управління виробництвом. Протягом свого виготовлення деталі проходять шлях від попередньої стадії процесу виробництва до наступної. Однак у цьому випадку важко перебудуватися під час збоїв у якихось технологічних процесах або за умови зміни попиту. Найбільш відомими апробованими логістичними моделями систем даного типу є MRP I, MRP II та інші. «Штовхаючі» системи знайшли своє застосування не тільки в сфері виробництва (виробничій логістиці), але й у сфері обігу як на стадії здійснення закупівель, так і на стадії реалізації готової продукції. Другий підхід є «тягнуча» система, яка є системою організації виробництва, у якій деталі і напівфабрикати подаються на наступну технологічну операцію з попередньої в міру необхідності. Превагою «тягнучих» (витягуючих) систем є те, що вони не вимагають загальної комп’ютеризації виробництва. У той же час вони передбачають високу дисципліну і дотримання всіх параметрів постачань, а також підвищену відповідальність персоналу всіх рівнів, особливо виконавців. Це пояснюється тим, що централізоване регулювання виробничих процесів обмежене. До «тягнучих» логістичних систем належать системи KANBAN і ОПТ. У сфері обігу широко застосовуються як штовхаючі системи, так і тягнучі. На стадії закупівель вони утворюють системи управління матеріальними потоками з децентралізованим процесом прийняття рішень про поповнення запасів. Під час реалізації готової продукції «тягнуча» (витягуюча) система є стратегією збуту, спрямованою на випереджальне щодо формування товарних запасів стимулювання попиту на продукцію в оптовій і роздрібній торговій ланці. |