|
Ринковий попит і надлишок споживача. Ринковий попит. Надлишок споживача. Ринковий попит Обчислення ринкового попиту
Ринковий попит 1. Обчислення ринкового попиту 2. Споживчий надлишок і його утворення Ринковий попит характеризує загальний обсяг попиту усіх споживачів при кожній ціні даного товару Крива ринкового попиту є горизонтальною сумою показників попиту для кожного споживача Крива ринкового попиту: - спрямована вправо вниз;
- може мати ламаний характер, оскільки не всі споживачі купуватимуть товар за вищою ціною;
- в міру збільшення кількості споживачів крива ринкового попиту буде зміщуватися вправо;
- як правило має менший нахил порівняно із кривими індивідуального попиту. Це означає, що при зниженні ціни товару обсяг ринкового попиту зростає у більшій мірі, ніж обсяг попиту окремого споживача;
- чинники, які впливають на попит багатьох споживачів, впливають і на ринковий попит.
Основні чинники ринкового попиту - доходи споживачів;
- розподіл доходів серед демографічних груп населення;
- споживчі переваги;
- ціни товарів-замінників, товарів комплементів;
- кількість споживачів даного блага;
- чисельність населення та його вікова структура;
- методи та результативність стимулювання попиту;
- розміри домогосподарства.
2. Споживчий надлишок Парадокс вартості свідчить: чим більше є деякого товару, тим порівняно менш бажаною є його остання порція. Розрив між загальною корисністю певного блага і його загальною ринковою вартістю називають додатковою вигодою для споживача, або споживчим надлишком. Таким чином, споживчий надлишок являє собою різницю між максимальною ціною, яку споживач готовий заплатити за одиницю блага, і тою реальною ціною, яку він заплатив фактично. Споживачі отримують додаткову вигоду в основному тому, що платять однакову суму за кожну одиницю товару, яку купують: вони сплачують одну і ту ж ціну за кожну одиницю товару, тобто платять за кожну одиницю стільки, скільки коштує остання одиниця. Проте відповідно до закону спадної граничної корисності, перші одиниці варті для споживача більше, ніж останні. Тому споживач отримує вигоду від перших одиниць товару. І покупці, і продавці внаслідок обміну товарів на ринку отримують деяку вигоду Якщо рівновага досягається в точці перетину кривих попиту і пропозиції, то можна твердити, що існує взаємна вигода від торгівлі, яка дорівнює сумі споживчого та виробничого надлишку, або загальній площі трикутника між кривими попиту і пропозиції та віссю ціни. Для деяких товарів попит особи залежить також від попиту інших людей. В такому випадку говорять про мережеві зовнішні впливи. Вони можуть бути позитивними або негативними. Позитивні мережеві впливи мають місце тоді, коли попит типового споживача на деякий товар зростає внаслідок збільшення обсягу покупок інших споживачів. У протилежному випадку, коли чим менша кількість людей володіє даним товаром, тим більший попит на нього з боку окремого споживача, виникає негативний мережевий вплив. Ланцюговий ефект (ефект приєднання до більшості) – це бажання споживачів купувати товар, яким володіє майже кожна особа, наслідувати модні тенденції. Під його впливом ринковий попит стає більш еластичним Ефект снобізму означає бажання володіти вишуканими або унікальними товарами. Приклад негативних мережевих зовнішніх впливів Попит на такий товар буде тим вищим, чим менше людей володітиме ним: твори мистецтва, ексклюзивний одяг, ювелірні прикраси, автомобілі, виготовлені за індивідуальними замовленнями. Цінність цих благ зумовлена престижністю і особливим статусом, які випливають із обмеженості кола власників цих товарів. Ефект снобізму робить ринковий попит менш еластичним. Ефект снобізму - Причиною негативного мережевого зовнішнього впливу є ефект перевантаження. Цінність, яку людина отримує від відвідання, наприклад, пляжу, є тим нижчою, чим більшою є кількість людей, які користаються цією послугою, оскільки перевагу віддають меншій кількості відпочивальників, які поруч приймають сонячні ванни.
- Ефект Веблена – попит на предмети розкоші, який зростає з боку споживачів із високим рівнем доходу, не зважаючи на зростання цін цих товарів.
|
|
|