Главная страница
Навигация по странице:

  • 2.СТРУКТУРА ПІДПРИЄМСТВА

  • 5.ВИДИ РОБІТ, ВИКОНУВНИХ НА ПРАКТИЦІ Ведення автоматизованої системи державного земельного кадастру

  • Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки

  • Перелік документів, необхідних для надання адміністративної послуги

  • Вимоги до строку надання адміністративної послуги

  • Вичерпний перелік підстав для відмови у наданні адміністративної послуги

  • Порядок присвоєння кадастрового номера земельній ділянці

  • Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок

  • Пояснювальна записка структура підприємства види діяльності зміст практики


    Скачать 46.46 Kb.
    НазваниеПояснювальна записка структура підприємства види діяльності зміст практики
    Анкор1.docx
    Дата08.08.2018
    Размер46.46 Kb.
    Формат файлаdocx
    Имя файла1.docx
    ТипПояснювальна записка
    #22637

    ЗМІСТ

    1. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

    2.СТРУКТУРА ПІДПРИЄМСТВА

    3.ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ

    4.ЗМІСТ ПРАКТИКИ

    5.ВИДИ РОБІТ, ВИКОНУВНИХ НА ПРАКТИЦІ

    6.ВИСНОВКИ

    7.ДОДАТКИ

    1.ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

    Важливою складовою навчального процессу підготовки спеціалістів за спеціальністю «Землевпорядкування» є виробнича практика. Студент має змогу випробувати свої знання на практиці, ознайомитися з особливостями роботи за спеціальністю, запропонувати і впровадити нові технології науково-технічного прогрессу, зібрати необхідний матеріал для свого дипломного проекту.

    Метою виробничої практики із землевпорядкування є закріплення знань, отриманих студентами протягом навчального процессу при вивченні теоретичних основ землеустрою, методів та методики землевпорядного проектування, виконанні курсових проектів, проходженні учбових практик. Уцілому – це підсумкова оцінка знань студентів і надання можливості їх реалізації на виробництві.

    Завдання виробничої практики полягає у набутті практичних навичок при виконанні землевпорядних робіт, зокрема:

    • проведення землевпорядних вишукувань;

    • розробці землевпорядної документації;

    • погодженні та затвердженні проектів та іншої землевпорядної документації;

    • винесення в натуру проектів рішення;

    • організація землеустрою та управління ним.

    За період практики студенти мають застосувати та закріпити навики виконання вишукувальних та проектних робіт з питань реформування земельних відносин, землеустрою та охорони земель, технічного та юридичного оформлення землевпорядної документації.

    2.СТРУКТУРА ПІДПРИЄМСТВА

    Відділ Держземагентства у Козелецькому районі Чернігівської області був створений у 2013 році. У своєму сладі має 8 структурних підрозділів:

    1. керівництво;

    2. сектор Державного земельного кадастру;

    3. сектор землеустрою та ринку земель;

    4. юридичний секор;

    5. сектор інформаційних технологій та захисту інформації;

    6. головний спеціаліст з питань кадрової роботи;

    7. бухгалтер;

    8. водій.

    Керівний слад підприємства:

    1. Начальник відділу Держземагентства у Козелецькому районі Чернігівської області Дибань Олексій Миколайович;

    2. Заступник начальника відділу Держземагентства у Козелецькому районі Чернігівської області Бабич Олександр Олексійович.


    3.ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ

    1. Надання витягів з технічної документації про нормативно-грошову оцінку присадибних земельних ділянок;

    2. Надання витягів з технічної документації про нормативно-грошову оцінку паю;

    3. Надання довідок про те, що нормативно-грошова оцінка не розроблена;

    4. Надання довідок про те, що нормативно-грошова оцінка втратила чинність;

    5. Надання довідок по формі 6-зем.


    4.ЗМІСТ ПРАКТИКИ

    1. Ознайомлення із структурою підприємства, підрозділу, його перспективою, виробничимми завданнями.

    2. Вивчення посадових інструкцій підрозділу.

    3. Ознайомлення з видами робіт на виробництві щодо:

    • реєстрації права приватної власності на землю;

    • реєстрація права постійного користування земельною ділянкою;

    • виготовлення договорів оренди;

    • перерозподілу земель;

    • приватизації земель;

    • створення селянських (фермерських) господарств;

    • відведення земель для державних потреб;

    • коректування планів землекористування;

    • перенесення проектів в натуру;

    • обчислення площ і складання експлікацій (контурних, зведених, порівняльних).

    1. Виконання графічних робіт:

    • викреслювання копій планів на кальку;

    • виготовлення планів землекористівання;

    • виготовлення кадастрових планів земельної ділянки.

    1. Робота дублером техніка-землевпорядника:

    • складання абрису;

    • участь в обмірах садиб громадян при інвентаризації та приватизації земель;

    • участь при встановленні меж землекористувань та оформленні актів;

    • участ в польових геодезичних роботах;

    • участь в камеральних роботах по оформленню звітів щодо приватизації земель;

    • участь в польових роботах по відведенню земель для державних потреб;

    • участь в польових роботах по перенесенню проектів землеустрою в натуру.


    5.ВИДИ РОБІТ, ВИКОНУВНИХ НА ПРАКТИЦІ

    Ведення автоматизованої системи державного земельного кадастру

    Ведення державного земельного кадастру являє собою місткий і багатоетапний технологічний процес. Традиційні (паперові) технології ведення кадастру не дають можливості реалізувати ті функції кадастру, які передбачені законодавчою та нормативною базами та обумовлені вимогами земельної реформи та ринку землі. Більш того, в сьогоднішньому розумінні термін "кадастр" обов'язково припускає застосування сучасних інформаційних технологій. Запровадження автоматизованих технологій ведення державного земельного кадастру засобами АС ДЗКУ дозволить розширити коло вирішуваних задач, покращити показники техніко-економічної ефективності робіт по веденню державного земельного кадастру, а також значно підвищити рівень їх автоматизації, який сьогодні не перевищує 5%. Одним із головних критеріїв автоматизованих технологій ведення державного земельного кадастру є їх уніфікація, яка досягається шляхом запровадження єдиної нормативно-методичної бази по автоматизованому веденню державного земельного кадастру та запровадження уніфікованих компонентів видів забезпечень АС ДЗК різних рівнів.

    Гарантування державою достовірності прав на землю та на інші об'єкти нерухомого майна, а також гарантування достовірності та актуальності даних державного земельного кадастру, забезпечення їх належного захисту від несанкціонованого доступу можливе лише за умови ведення кадастру державними органами. Відомості та документи державного земельного кадастру є державним інформаційним ресурсом. Чинним законодавством передбачається, що функції по веденню державного земельного кадастру належать до повноважень центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Ведення державного земельного кадастру сільськими, селищними та міськими радами в межах населеного пункту (як це передбачено в законопроекті, запропонованим головним комітетом в остаточній редакції для розгляду в 2-му читанні) практично неможливе через цілий ряд проблем (фахівці, ліцензійне програмне забезпечення, захист інформації, телекомунікації, неможливість інтеграції в єдину державну систему майже 30 тисяч локальних кадастрів).

    Ведення державного земельного кадастру здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів на місцевому, регіональному та загальнодержавному рівнях.

    Ця норма встановлена Законом України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”. Кадастровий округ створюється в межах району, міста обласного значення, міст Києва та Севастополя. При цьому база даних та кадастрові плани для району ведуться в розрізі села, селища, міста районного значення, а також для земель за межами населених пунктів.

    В єдиній базі даних буде зосереджена інформація як про земельні ділянки, так і про будівлі та споруди (їх частини), що на ній розташовані. Реалізація цього положення дасть можливість уникнути проблеми ведення двох паралельних кадастрових систем, а саме: системи державного земельного кадастру (ведуть органи Держкомзему) та системи кадастру будівель, споруд та їх частин (установи БТІ), і зосередити всю інформацію про земельні ділянки та об'єкти нерухомості в єдиній кадастровій системі з інтегрованою базою даних. Основна частина інформації про будівлі та споруди буде формуватись в процесі кадастрових зйомок і тільки частина інформації надаватиметься установами БТІ. Необхідність такого підходу до формування кадастрових баз даних зумовлена багатьма чинниками, в тому числі і світовим досвідом. Земельна ділянка та будівлі і споруди, які на ній розташовані, являють собою єдиний майновий комплекс, який у багатьох випадках розглядається як єдиний об'єкт нерухомого майна і єдиний об'єкт права.

    База даних єдиної автоматизованої системи державного земельного кадастру повинна включати базу даних державного кадастрового обліку земельних ділянок та іншого нерухомого майна, а також реєстр речових прав та реєстр заяв. База даних державного кадастрового обліку земель містить відомості в текстовому (атрибутивному) та графічному вигляді (індексні карти та кадастрові плани) з даними кадастрового обліку земельних ділянок та іншого нерухомого майна і забезпечує узагальнення цих даних за встановленою формою. Текстові відомості бази даних обліку земель включають реєстр територіальних зон, реєстр земельних ділянок, реєстр будівель та споруд, реєстр власників і користувачів земельних ділянок та іншого нерухомого майна, реєстр правовстановлюючих документів.

    Ведення державного земельного кадастру здійснюється засобами єдиної автоматизованої системи державного земельного кадастру, яка являє собою корпоративну мережу автоматизованих інформаційних систем ведення земельного кадастру на місцевому, регіональному та загальнодержавному рівнях, що розробляються за єдиними технічними вимогами, забезпечують формування і оброблення уніфікованих електронних документів земельно-кадастрової інформації та підтримують обмін інформації в уніфікованих форматах даних і базуються на широкому застосуванні ГІС-технологій.

    Ведення державного земельного кадастру повинно базуватись на принципі повноти обліку всіх земельних ділянок кадастрового округу. Кадастрова база даних повинна охоплювати всі земельні ділянки в межах території ведення кадастру, визначеного індексною картою, і завжди бути в актуальному стані. На кадастровому плані не повинно бути „білих плям”. Такий підхід дасть змогу контролювати баланс площ відповідних територій.

    В той же час, бази даних державного земельного кадастру повинні мати комплексну систему захисту інформації (КСЗІ). В тому числі і від несанкціонованого доступу.

    База даних має багатоцільове призначення і є важливим інформаційним ресурсом. Однак у разі запровадження двох паралельних систем (кадастрової та реєстраційної) це призведе до ситуації. Коли одна база даних (кадастрова) не буде мати інформації про правовий режим нерухомості, а друга (база даних реєстраційної системи) не матиме кадастрової інформації про всі об'єкти нерухомого майна. Тому що реєстрація прав не є примусовою і в реєстрі прав буде тільки та частина об'єктів нерухомості, на які зареєстровані права.

    База даних має багатоцільове призначення і є важливим інформаційним ресурсом. Однак у разі запровадження двох паралельних систем (кадастрової та реєстраційної) це призведе до ситуації. Коли одна база даних (кадастрова) не буде мати інформації про правовий режим нерухомості, а друга (база даних реєстраційної системи) не матиме кадастрової інформації про всі об'єкти нерухомого майна. Тому що реєстрація прав не є примусовою і в реєстрі прав буде тільки та частина об'єктів нерухомості, на які зареєстровані права.

    Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки

    видається територіальними органами Держземагентства України в містах Києві та Севастополі, в районах, містах (обласного та районного значення), міжміськими, міжрайонними та міськрайонними управліннями (відділами) Держземагентства України, на замовлення:

     

    • Фізичні та юридичні особи – власники (користувачі) земельних ділянок, їх спадкоємці (правонаступники), а також уповноважені ними особи (далі – власники (користувачі) земельних ділянок);

    • Органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

    Перелік документів, необхідних для надання адміністративної послуги

    Для отримання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (далі – Витяг): власниками (користувачами) земельних ділянок подається:

    • заява про надання послуги у довільній формі, в якій обов’язково вказується площа, місцезнаходження, функціональне використання та підстава набуття права на земельну ділянку, а також зазначається, для пред’явлення в які органи видається Витяг (податкові, нотаріальні тощо). Заява про надання послуги від юридичних осіб подається на офіційному бланку за підписом керівника, що скріплюється печаткою; оригінал (пред’являється при поданні документів під час особистого прийому) та копія документа, що посвідчує фізичну особу, а в разі подання заяви представником фізичної чи юридичної особи – документ, що підтверджує повноваження діяти від імені цих осіб; оригінал (пред’являється при поданні документів під час особистого прийому) та належним чином завірена копія документа, що підтверджує повноваження спадкоємця (правонаступника);

    • оригінал (пред’являється при поданні документів під час особистого прийому) та копія документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку. У разі відсутності правовстановлюючого документа на земельну ділянку подається копія рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування щодо передачі одержувачу адміністративної послуги у власність або користування земельної ділянки та схема місця розташування земельної ділянки або план земельної ділянки з вказаними межами М 1:500-1:2000;

    • у випадку, якщо правовстановлюючі документи на земельну ділянку не виготовлені, а в договорі купівлі-продажу нерухомого майна обумовлена плата за землю з моменту виникнення права власності (користування) на будівлю, споруду, – оригінал (пред’являється при подачі документів під час особистого прийому) та копія правовстановлюючого документа на об’єкт нерухомого майна, що знаходиться на відповідній земельній ділянці; копія документа про сплату вартості адміністративної послуги.

    Вимоги до строку надання адміністративної послуги

    Витяг або відмова у його видачі надається одержувачу адміністративної послуги у термін, що не перевищує 30 календарних днів з дня реєстрації заяви (запиту).

    Вичерпний перелік підстав для відмови у наданні адміністративної послуги

    • ненадання усіх необхідних документів, зазначених у пункті 3 цього Стандарту, або невідповідність змісту звернення (запиту) вимогам цього пункту;

    • відсутність технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

    • відсутність інформації про одержувача адміністративної послуги у базі даних державного земельного кадастру;

    • відсутність в наданих документах інформації щодо місця розташування, площі, функціонального призначення земельної ділянки.

    Договір оренди на землю

    Серед прав на землю в Україні важливе значення має право орендного землекористування. Нормами Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 р.1 (ст. 93) та Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 р.2 (ст. 792) передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом. Це означає, що відносини щодо набуття, реалізації і припинення права оренди земельної ділянки мають регулюватися саме законами України як актами вищої юридичної сили. Закони, які становлять правову базу оренди земельних ділянок, можна поділити та загальні та спеціальні. Зокрема, до загальних законів, які містять окремі норми, присвячені регулюванню певних аспектів орендних земельних відносин, можна віднести Конституцію України від 28 червня 1996 р. (ст. 14), Земельний кодекс України, Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р.3, закони України "Про плату за землю" в редакції від 19 березня 1996 р.4, "Про кооперацію" від 10 липня 2003 p.", "Про сільськогосподарську кооперацію" від 17 липня 1997 р.6, "Про господарські товариства" від 19 вересня 1991 р.7, "Про колективне сільськогосподарське підприємство" від 14 лютого 1992 р. "Про фермерське господарство" від 19 червня 2003 р.9, "Про особисте селянське господарство" від 15 травня 2003 р.", "Про охорону земель" від 19 червня 2003 р." тощо. Спеціальним законом, який спрямований на регулювання особливостей оренди земельних ділянок, є Закон України "Про оренду землі" від 6 жовтня 1998 р. в редакції від 3 жовтня 2003 р12. Разом із тим, окремі питання оренди земельних ділянок врегульовані й іншими нормативно-правовими актами, зокрема указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами Державного комітету України із земельних ресурсів, які видаються на основі та на виконання прийнятих законів.

    Правовою підставою набуття права орендного землекористування є укладення договору оренди земельної ділянки. Питання про правову природу договору оренди земельної ділянки є дискусійним в науці земельного та цивільного права. Так, одна група авторів (Ю. Басін, А. Брунь, В. Мартем'янов) вважає, що договір оренди землі є цивільно-правовим договором, різновидом договору майнового найму, обґрунтовуючи це тим, що законом дозволено короткострокове користування природними ресурсами, що характерно для майнового найму. Інша група авторів (Ц. Бичкова, Н. Ільків (Ільницька), Ф. Раянов, Н. Титова, М. Шульга) стверджує, що договір оренди земельної ділянки має земельно-правову природу, яка зумовлена специфікою його предмета - земельної ділянки, яка виступає важливою складовою екосистеми, невід'ємною частиною навколишнього середовища і за своєю природою не є майном в його цивільно-правовому розумінні. Так, М. Шульга зазначає, що земля, яка є головним засобом виробництва в сільському і лісовому господарстві, а також просторово-операційною базою в інших галузях народного господарства, не лише відіграє економічну роль у житті суспільства, а й виступає особливим видом природного багатства, являє собою самостійну соціальну цінність3. У цьому зв'язку В. Андрейцев наголошує, що ринково-правові форми набуття та переходу прав на землі, земельні ділянки дають змогу досягати прозорості, економічної змагальності та професійності, спроможності на конкурентних умовах виборювати право на набуття у встановлених законодавством процедурах спеціальної земельної правосуб'єктності, яка не тільки надає юридичні можливості (права), а й зобов'язує, в першу чергу, забезпечувати ефективне використання набутих титульних земельних об'єктів.

     Порядок присвоєння кадастрового номера земельній ділянці

    Визначення та присвоєння кадастрового номера земельній ділянці здійснюють територіальні органи Держземагентства протягом десяти робочих днів.

    Кадастровий номер земельної ділянки визначається за результатами складення документації із землеустрою до її погодження та прийняття рішення про надання земельної ділянки у власність (користування) в установленому порядку.

    Для визначення кадастрового номера земельної ділянки замовник документації із землеустрою або уповноважена ним особа подає до територіального органу Держземагентства за місцем розташування земельної ділянки:

    • заяву про визначення кадастрового номера земельної ділянки;

    • копію документа, що посвідчує особу набувача права на земельну ділянку або її власника, а у разі подання заяви уповноваженою ними особою - також копію документа, що підтверджує його повноваження діяти від імені таких осіб;

    • документацію із землеустрою, яка містить документи, зазначені в підпунктах 4 і 5 пункту 9 цього Тимчасового порядку;

    • файл обміну даними про результати робіт із землеустрою в електронному вигляді (далі - обмінний файл), який складається на кожну земельну ділянку та оформлюється відповідно до вимог, установлених Держземагентством;

    • копію реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів - для фізичної особи, крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття номера та повідомили про це відповідному органу державної податкової служби, ідентифікаційного коду згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податкового номера - для юридичної особи;

    • документи про внесення плати за перевірку обмінного файла.

    Під час подання заяви фізична особа пред'являє паспорт або інший документ, що посвідчує особу, а у разі подання заяви уповноваженою особою - також документ, що підтверджує її повноваження діяти від імені такої особи. Документ, що підтверджує повноваження діяти від імені іноземної особи повинен бути легалізований в установленому законодавством порядку. Забороняється вимагати подання документів та відомостей, не передбачених цим пунктом. Посадова особа територіального органу Держземагентства присвоює зазначеній заяві та документації із землеустрою обліковий номер.

    Територіальний орган Держземагентства протягом трьох робочих днів з дня надходження документів, визначених пунктом 11 цього Тимчасового порядку, перевіряє: документацію із землеустрою на відповідність умовам надання земельної ділянки щодо її цільового призначення, оцінки, кількісних та якісних характеристик згідно із дозволом на розроблення документації із землеустрою; дані обмінного файла - документації із землеустрою; дані про земельну ділянку - черговому кадастровому плану.

    За результатами перевірки територіальний орган Держземагентства:

    • у разі відповідності даних, визначених абзацом першим цього пункту, визначає кадастровий номер земельної ділянки з урахуванням пунктів 8 і 9 цього Тимчасового порядку та вносить до обмінного файла відомості про кадастровий номер земельної ділянки;

    • складає в електронній (цифровій) формі з використанням автоматизованої системи протокол проведення перевірки документації із землеустрою та обмінного файла (далі - протокол проведення перевірки) в частині відповідності даних, визначених абзацом першим цього пункту;

    • передає до державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" - адміністратора автоматизованої системи обмінний файл та протокол проведення перевірки через засоби електрозв'язку.

    Адміністратор автоматизованої системи здійснює протягом п'яти робочих днів з дня надходження документів:

    1) перевірку обмінного файла щодо:

    • відповідності вимогам, установленим до його структури, змісту та формату;

    • відповідності вимогам, установленим до структури кадастрового номера земельної ділянки;

    • відповідності структурних елементів кадастрового номера земельної ділянки даним індексної кадастрової карти;

    • відсутності дублювання кадастрового номера земельної ділянки;

    2) процедуру приймання обмінного файла;

    3) внесення даних обмінного файла до автоматизованої системи, - у разі відсутності зауважень до обмінного файла;

    4) внесення даних про результати перевірки обмінного файла до складеного територіальним органом Держземагентства протоколу проведення перевірки та повертає його через засоби електрозв'язку територіальному органу Держземагентства.

    Територіальний орган Держземагентства після отримання від адміністратора автоматизованої системи протоколу проведення перевірки:

    1) у разі відсутності в протоколі проведення перевірки зауважень до документації із землеустрою та обмінного файла - не пізніше наступного робочого дня робить на титульному аркуші документації із землеустрою, матеріалах документації із землеустрою, що містять графічне зображення земельної ділянки, відомостях про координати поворотних точок меж земельної ділянки, їх частин, обмежень, угідь позначку, в якій зазначаються кадастровий номер, дати його визначення та внесення відомостей до автоматизованої системи, прізвище та ініціали посадової особи, що зробила таку позначку, і ставиться її підпис. Виправлення у такій позначці не допускаються;

    2) повертає у день звернення заявнику документацію із землеустрою та протокол проведення перевірки. У разі наявності зауважень до документації із землеустрою та обмінного файла документація із землеустрою повертається без позначки.

    У протоколі проведення перевірки зазначаються дата та номер протоколу проведення перевірки; обліковий номер заяви і документації із землеустрою; вид та найменування документації із землеустрою; прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів - для фізичної особи або серію, номер паспорта - для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття номера та повідомила про це відповідному органу державної податкової служби; найменування набувача права на земельну ділянку, ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер - для юридичної особи; категорія земель; цільове призначення земельної ділянки; місце розташування земельної ділянки; визначений кадастровий номер земельної ділянки; відомості про розробника документації із землеустрою; відомості про відповідність документації із землеустрою - умовам надання земельної ділянки щодо її цільового призначення, оцінки, кількісних та якісних характеристик згідно із дозволом на розроблення документації із землеустрою, даних обмінного файла - документації із землеустрою, даних про земельну ділянку - черговому кадастровому плану, обмінного файла - вимогам до його структури, змісту та формату, відповідність вимогам, установленим до структури кадастрового номера земельної ділянки, відповідність структурних елементів кадастрового номера земельної ділянки даним індексної кадастрової карти, відсутність дублювання кадастрового номера земельної ділянки; викопіювання з чергового кадастрового плану; загальний висновок щодо результатів проведення перевірки документації із землеустрою та обмінного файла; дата внесення відомостей до автоматизованої системи (у разі внесення); прізвища, ініціали та посади осіб, що провели перевірку документації із землеустрою та обмінного файла. Протокол проведення перевірки підписується посадовою особою територіального органу Держземагентства та засвідчується печаткою.

    Кадастровий номер присвоюється земельній ділянці після погодження документації із землеустрою та прийняття рішення про надання земельної ділянки у власність (користування) під час здійснення державної реєстрації земельної ділянки в Поземельній книзі в установленому порядку. Датою присвоєння кадастрового номера є дата відкриття Поземельної книги.

    У разі коли під час погодження та затвердження документації із землеустрою виникла потреба у внесенні змін до відомостей про земельну ділянку, внесених до автоматизованої системи, визначений кадастровий номер анулюється. Анульований кадастровий номер не може бути присвоєний іншій земельній ділянці.

    Повторне визначення кадастрового номера земельної ділянки із внесенням відомостей про земельну ділянку до автоматизованої системи здійснюється відповідно до пунктів Тимчасового порядку.

    Проекти землеустрою щодо відведення земельних
    ділянок


    Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок
    складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок
    або формування нових земельних ділянок.

    Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок
    погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним
    кодексом України.

    Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок
    включають:



    1. завдання на розроблення проекту землеустрою;



    2. пояснювальну записку;



    3. копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення
      проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі
      формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за
      рахунок земель державної чи комунальної власності);



    4. рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради
      міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу
      виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання
      дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення
      земельної ділянки (у випадках, передбачених законом);



    5. письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену
      нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в
      порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;



    6. довідку з державної статистичної звітності про наявність
      земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами,
      угіддями;



    7. матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного
      проектування (у разі формування земельної ділянки);



    8. відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі
      формування земельної ділянки);



    9. копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого
      майна, розташовані на земельній ділянці (за наявності таких
      об'єктів);



    10. розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та
      лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);



    11. розрахунок розміру збитків власників землі та
      землекористувачів (у випадках, передбачених законом);



    12. акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі
      формування земельної ділянки);



    13. акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон,
      зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого
      режиму використання земель за їх наявності (у разі формування
      земельної ділянки);



    14. перелік обмежень у використанні земельних ділянок;



    15. викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні
      матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної
      ділянки (у разі формування земельної ділянки);



    16. кадастровий план земельної ділянки;



    17. матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на
      місцевість) (у разі формування земельної ділянки);



    18. матеріали погодження проекту землеустрою.



    6.ВИСНОВКИ

    Я проходила практику у відділі Держземагентства у Козелецькому районі Чернігівської області з 23 червня 2014 року по 27 липня 2014 року, згідно з наказом заступника начальника відділу – завідувача сектору державного земельного кадастру Дибаня О. М. № 26 від 16 червня 2014 року.

    Під час проходження виробничої (переддипломної) практики була ознайомлена з структурою аппарату відділу, роботою його секторів, веденням автоиатизованої системи державного земельного кадастру, пвдготовкою витягів з нормативної грошової оцінки земельної, договорами оренди земельних ділянок, порядком присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, проектами землеустрою, підготовкою проектів відповідей на звернення фізичних та юридичних осіб до відділу та іншими питаннями згідно плану проходження практики.

    Вчасно виконувала всі вказівки керівника практики, чітко дотримувалася правил внутрішнього трудового розпорядку.

    Напротязі всієї практики зарекомендувала себе активним, уважним, працелюбним, відповідальним та дисциплінованим працівником, поставленні завдання виконувала швидко, старанно та вчасно.

    На практиці я змогла застосувати свої знання, отримані під час навчання в коледжі, працюючи з нормативно-правовими актами, іншими документами, акумулювати необхідну інформацію та виділяти найголовніше.

    Міністерство освіти і науки України

    Коледж інформаційних технологій та землевпорядкування

    Національного авіаційного університету

    ЗВІТ

    з виробничої (переддипломної) практики

    по спеціальності «Землевпорядкування»

    Виконала

    студунтка групи ЗВ-33

    Крафт Катерина Андріївна

    Керівник практики Гальчук Н. В.

    Київ 2014


    написать администратору сайта