Компоненти крові. Компоненти крові, кровозамінники. Препарати та компоненти крові. Кровозамінники. Препарати крові
 Скачать 3.72 Mb.
|
Препарати та компоненти крові. Кровозамінники.Препарати кровіЦільна кров Еритроцитна маса Тромбоцитна маса СЗП Кріоприципітат/ концентрований фібриноген Finfer S, et al. A comparison of albumin and saline for fluid resuscitation in the intensive care unit. N Engl J Med 2004;350:2247-56. - еритроцити; - еритроцити, збіднені на лейкоцити; - еритроцити відмиті; - еритроцити у додатковому розчині (завись еритроцитів); - еритроцити, збіднені на лейкоцити, у додатковому розчині (завись еритроцитів, збіднених на лейкоцити); - еритроцити з видаленим тромболейкоцитарним шаром; - еритроцити з видаленим тромболейкоцитарним шаром у додатковому розчині(завись еритроцитів з видаленим тромболейкоцитарним шаром); - плазма свіжозаморожена; - плазма свіжозаморожена лейкофільтрована; - тромбоцити, відновлені з дози крові; - тромбоцити (концентрат тромбоцитів), аферез; - кріопреципітат заморожений (однодозовий); - кріопреципітат заморожений (дводозовий). КОМПОНЕНТИ КРОВІ Тромбоцити: – тромбоцити, відновлені з дози крові; – тромбоцити, відновлені з дози крові, збіднені на лейкоцити; – тромбоцити (концентрат тромбоцитів), аферез; – тромбоцити відновлені, об’єднані в одну дозу; – тромбоцити відновлені, об’єднані в одну дозу, збіднені на лейкоцити. Плазма: – плазма заморожена; – плазма свіжозаморожена; – плазма, збіднена кріопреципітатом (кріосупернатантна плазма); – плазма лейкофільтрована; – кріопреципітат заморожений. Гранулоцити: – гранулоцити, аферез. Еритроцитна масаЕритроцити – система доставки кисню до тканин Компонент крові, який використовують найчастіше Має бути сумісною за ABO та Rh Гематокрит до 65% Може зберігатися до 42 діб
При температурі 4 + 2 °C Якість Ер. Маси знижується пропорційно часу зберігання Корисні рекомендаціїУ дорослого вагою 70 кг:
У породіль це підвищення буде значно меншим враховуючи фізіологічне підвищення ОЦК Тромбоцитна масаВиготовлена з крові одного донора або змішана за концентрату 4-6 різних донорів Зберігається при кімнатній температурі Може зберігатися лише до 5 діб Висока можливість бактеріальної контамінації Одна доза (суміш від різних донорів) буде підвищувати кількість тромбоцитів на 5,000 – 10,000 ABO сумісність є бажаною ПРЕПАРАТИ КРОВІ - розчин альбуміну донорського 5% 50 мл; - розчин альбуміну донорського 5% 100 мл; - розчин альбуміну донорського 5% 200 мл; - розчин альбуміну донорського 10% 50 мл; - розчин альбуміну донорського 10% 100 мл; - розчин альбуміну донорського 10% 200 мл; - розчин альбуміну донорського 20% 50 мл; - розчин альбуміну донорського 20% 100 мл; - імуноглобулін людини нормальний; - імуноглобулін людини антистафілококовий рідкий. ІММУНОЛОГІЧНІ СТАНДАРТИ - стандартні еритроцити груп крові AB0 30 мл; - стандартні еритроцити груп крові AB0 60 мл. Поріг гемотрансфузіїЯкщо гемоглобін нижче 70 г/л, залишки СО підвищуються для підтримки нормальної доставки кисню
Фактично завжди показана, коли Hb <60 г/л ПлазмаВиготовляється з цільної крові Зберігається при -18 °C Доза плазми 10-20 мл/кг збільшує рівень факторів згортання на 20-30% Має бути сумісною за ABO, Rh сумісність не є обов'язковою Наукові докази наразі підтримують співвідношення:Ер.маса - 1:1 або 1:2 КріоприципітатВиготовляється з СЗП Містить:
Фактор von Willebrand Фібриноген Фібронектин Фактор XIII Зберігається при -18 ° C Показаний головним чином для відновлення рівня фібриногену Не потребує ABO або Rh суміщення Перелік препаратів донорської крові: 1. Препарати комплексної дії: – альбуміну 5, 10, 20 %; – полібіолін; – гаптоглобін; – церулоплазмін; – глюнат. 2. Імунологічно активні препарати: – імуноглобуліни (нормальний та специфічні); – гідролізати клітин донорської крові; – лейкоцитарний людський інтерферон. 3. Препарати згортаючої системи крові: – кріопреципітат; – протромбіновий комплекс; – фібриноген; – концентрати факторів згортання VIII, IX, XI. 4. Інгібітори протеаз: – альфа-1 -антитріпсин та альфа-2-макроглобулін. 5. Рекомбінантні препарати, які є біотехнологічними: – фактори згортання крові VIII, IX, VII; – рекомбінантний активований протеїн С. Еритроцити — гемотрансфузійне середовище, яке містить еритроцити і має гематокрит до 80 %. Отримують еритроцити із консервованої крові шляхом вилучення плазми. У процесі зберігання еритроцитів відбувається часткове руйнування лейкоцитів і фрагменти лейкоцитів, як і цілі клітини, також можуть викликати посттрансфузійні реакції. Еритроцити у додатковому розчині (завись еритроцитів) — компонент донорської крові, який містить всі еритроцити дози консервованої крові, ресуспендовані в додатковому консервуючому розчині. В процесі приготування зависі еритроцитів із гемосередовища видаляється більша частина плазми. У порівнянні з еритроцитами завись еритроцитів має низку переваг:– краща збереженість функціональної повноцінності еритроцитів;– менша концентрація плазмових білків;– кращі реологічні властивості зависі еритроцитів;– більший термін придатності зависі еритроцитів. Переливання зависі еритроцитів показано хворим на важкі алергічні реакції і захворювання в анамнезі Відмиті еритроцити — компонент донорської крові, отриманий з консервованої крові методами первинного фракціонування з видаленням більшої частини плазми, лейкоцитів та тромбоцитів шляхом відмивання еритроцитів в стерильному апірогенному розчині 0,9 % натрiю хлориду. У процесі відмивання максимально вилучаються білки плазми, лейкоцити, тромбоцити, мікроагрегати клітин, елементи строми зруйнованих елементів крові. Термін зберігання відмитих еритроцитів при температурі + 4 оC — не більше 24 годин від моменту відмивання. Розморожені і відмиті еритроцити містять найменшу кількість лейкоцитів, тромбоцитів і плазми порівняно із іншими еритроцитовмісними середовищами. Основний механізм дії перелитих еритроцитовмісних компонентів — це кисневотранспортна функція Перевагами трансфузії еритроцитовмісних компонентів над переливанням консервованої донорської крові є:– підвищена кисневотранспортна активність в малому об’ємі трансфузійного середовища;– відсутність або мінімальний вміст сенсибілізуючих факторів (білків плазми, лейкоцитів, тромбоцитів), особливо у відмитих еритроцитів;– відсутність, або мінімальний вміст продуктів розпаду і вазоактивних речовин (К, Nа, азот, серотонін, гістамін);– зменшення кількості мікроагрегатів;– відсутність плазматичних факторів гемокоагуляції та значної кількості тромбоцитів;– понижений ризик зараження трансмісивними інфекціями. Показання та протипоказання до призначення свіжозамороженої плазми При наявності серйозної кровотечі; при підготовці до невідкладної операції або інвазивної процедури у хворих з патологією печінки, Хворим з гострим ДВЗ-синдромом, що ускладнює перебіг шоку різного генезу (септичного, геморагічного, гемолітичного) або викликаний іншими причинами (емболія навколоплідними водами, краш-синдром, тяжкі травми тканин, великі хірургічні операції, особливо на легенях, судинах, головному мозку, простаті). Хворим з гострою масивною крововтратою (більше 30 % ОЦК) з розвитком геморагічного шоку й ДВЗ-синдрому. При масивних трансфузіях сольових і колоїдних розчинів (більш ніж 1 ОЦК), При кровотечі, операціях та інвазивних процедурах у хворих з дефіцитом відомого фактора згортання крові, коли інші препарати не доступні. Сучасне визначення кріопреципітату — компонент донорської плазми, отриманий із свіжозамороженої плазми шляхом преципітації білків методом заморожування-розморожування з наступним концентруванням і ресуспендуванням осаджених білків у малому об’ємі плазми. Кріопреципітат призначається для лікування та профілактики кровотеч у хворих на гемофілію А, хворобу Віллебранда (ангіогемофілія), гіпо- та афібриногенемії, при гострій масивній крововтраті із різким зниженням факторів згортання крові та при синдромі дисемінованого внутрішньосудинного згортання. Ризик трансфузіїНайбільш частий ризик “людської помилки”!
Найбільш типова помилка це відсутність фінальних тестів сумісності перед призначенням Гостре ураження легенів, пов'язане з гемотрансфузієюГострий РДС продовж 6 годин після трансфузії Відповідальне за 50% смертей, пов'язаних з трансфузією (причина №1)
Лихоманка Гіпотензія Двобічні інфільтрати 1:5000 (Ер.маса) 1:2000 (СЗП) 1:400 (тромбоцити) Рис.2 Смертність, асоційована з низьким (low), середнім (medium) та високим (high) співвідношенням плазма/Ер.маса, перелитим при поступленні пацієнта в госпіталь Гемотрансфузійні ускладнення - Гемолітичний шок - Цитратний шок - Синдром гомологічної крові (синдром малого викиду) Масивне переливання крові “ідеального” донора (більше 500 мл) зворотна аглютинація гемолітичний шок - Бактеріальне забруднення перелитої крові (септичний шок) - Зараження реципієнта інфекційними хворобами Внутрішньовенна інфузійна терапія Інфузійні розчини 1. Кристалоїди — водні розчини мінеральних солей 1) ізотонічні (тонічність яких дорівнює тонічності плазмі) — 0,9 % NaCl, деякі поліелектролітні розчини. Використовуються для поповнення дефіциту позаклітинної рідини. 2) гіпотонічні (тонічність яких нижча від тонічності плазми) — найпопулярнішими є розчини глюкози (зазвичай 5 %) та її суміші з 0,9 % NaCl (в обох випадках тонічність значно нижча від тонічності плазми) 3) гіпертонічні (тонічність яких вища від тонічності плазми) — напр. 3 % NaCl. призводять до переміщення води з позаклітинного простору у внутрішньосудинний, а також із внутрішньоклітинного простору в позаклітинний. Колоїди Містять макромолекули дисперговані в незбалансованих (зазвичай в 0,9 % NaCl) або в збалансованих кристалоїдних розчинах (→вище). 1) синтетичні ([напів]синтетичні) — розчини желатину, крохмалю, декстрану. 2) природні — розчини альбуміну Класифікація за характеристиками після в/в переливання: 1) плазмозамінники — розчини желатину, 4 % або 5 % розчин альбуміну; майже повністю залишаються у внутрішньо-судинному руслі 2) підвищують об'єм плазми — більшість розчинів ГЕК, 20 % розчин альбуміну, розчини декстрану; призводять до переміщення води з позасудинного простору в судинне русло. Загальні принципи Внутрішньовенна інфузійна терапія застосовується тільки за наявності показів і лише до тих пір поки це необхідно. Покази та правила проведення 1. Рідинна ресусцитація – основною метою є відновлення нормального внутрішньосудинного об'єму. Про необхідність проведення рідинної ресусцитації можуть свідчити: систолічний артеріальний тиск <100 мм рт. ст., ортостатична гіпотонія, частота серцевих скорочень >90/хв, час капілярного наповнення >2 с, холодна та мармурова шкіра (зазвичай кінцівки або інші периферичні частини тіла), частота дихання >20/хв 2. Забезпечення фізіологічної потреби рідини та електролітів З цією метою застосовуйте інфузійну терапію тільки тоді, коли немає можливості використовувати пероральний шлях (ентеральний), найчастіше, у зв'язку з проведеним хірургічним втручанням. 3. Поповнення дефіциту (покриття надмірних витрат) рідини та електролітів Побічні явища та ускладнення 1) гіпергідратація — гіперволемія, периферичні набряки, транссудація в серозні порожнини, набряк легень, загострення серцевої недостатності, анемія розведення, підвищення внутрішньочерепного та інтраабдомінального тиску; порушення загоєння ран 2) перерозподіл рідини в організмі 3) електролітні порушення та порушення кислотно-основної рівноваги: а) гіпонатріємія після трансфузії великих; б) гіпернатріємія 4) анафілаксія — після застосування колоїдних розчинів; 5) гостре пошкодження нирок — після переливання ГЕК і декстранів, рідше желатину; 6) набряк головного мозку – як наслідок введення гіпотонічних розчинів хворим після перенесеної черепно-мозкової травми, інфекціями ЦНС або інсультом; 7) зниження температури тіла — після в/в введення великих об'ємів холодних розчинів; 8) коагулопатія – після застосування колоїдів (ризик не великий і зменшується до мінімального в порядку: декстран, ГЕК, желатин, альбумін), або після масивної інфузійної терапії (розведення крові зі зниженням концентрації факторів згортання та тромбоцитопенія); 9) ускладнення асоційовані із внутрішньо-судинним доступом (венозним катетером) — катетер-асоційовані інфекції ВисновкиПідтримка нормоволемії - головна ціль періопераційного періоду Гемотрансфузія є відносно безпечною, але не без ризику Трансфузії слід уникати допоки ризик анемії не перевищить ризик переливання крові Може бути нова парадигма у співвідношенні компонентів крові |