реферат бронхиолит. Реферат ГРВІ, бронхіоліт. Реферат Бронхіоліт у дітей
 Скачать 22.51 Kb.
|
|
Реферат « Бронхіоліт у дітей» Бронхіоліт — найбільш часте захворювання з ураженням нижніх дихальних шляхів у дітей першого року життя. Проявами бронхіоліту є кашель з утрудненням дихання, що, в свою чергу, може перешкоджати харчуванню дитини. На етапі первинної діагностики стан може нагадувати звичайну застуду. Разом з тим наявність у дитини в розпал зимового періоду ознак ураження нижніх дихальних шляхів (аускультативні свистячі або хрипи, подібні до тріску) найчастіше буде свідчити про розвиток бронхіоліту. Клінічні симптоми зазвичай незначні і можуть тривати лише декілька днів, але в деяких випадках перебіг захворювання може бути ускладненим. Нині відомо окремі індивідуальні та середовищні фактори ризику, які можуть зумовлювати підвищений ризик тяжкого перебігу бронхіоліту у немовлят або дітей раннього віку. Серед таких чинників — вроджені вади серця, нервово-м’язові порушення, імунодефіцит та хронічні захворювання легень. Терапія пацієнтів з бронхіолітом залежить від тяжкості перебігу захворювання. Лікування більшості немовлят і дітей може відбуватися вдома без необхідності госпіталізації до стаціонару. Водночас вказане захворювання пов’язане з підвищеним ризиком розвитку хронічних респіраторних хвороб, включаючи бронхіальну астму (БА), однак донині невідомо, чи наявність бронхіоліту слугує їх предиктором. Діагностичні критерії: 1. Подовжений свистячий видох ”wheezing”, які чути на відстані від хворого. 2. При огляді здута грудна глітка (горизонтальне розміщення ребер), участь в акті дихання допоміжної мускулатури, втяжіння межреберних проміжків, алеознаки дихальної недостатностї відсутні. 3. Кашелдь сухий, напаоподібний, довго триває. На прикінці першого тижня переходить у вологий. 4. Перкуторно визначпється коробковий відтінок легеневого тону. 5. Аускультативно вислуховується жорсткедихання, видих подовжений, багато сухих свистячих хрипів. Можуть бути середньо- та великипухірцеві малозвучні хрипи. 6. На рентгенограмі грудної клітки спостерігається розрідження легеневого малюнку в латеральних відділах легенів та сггущення в медіальних Лікування дітей з бронхіолітом. 1. Не призначати фізіотерапевтичні втручання немовлятам та дітям з бронхіолітом, які не мають супутніх захворювань (наприклад спінальної м’язової атрофії, тяжкої трахеомаляції). 2. Розглянути можливість фізіотерапевтичного обстеження грудної клітки у дітей із супутніми захворюваннями (наприклад спінальною м’язовою атрофією, тяжкою трахеомаляцією) у випадку виникнення додаткових труднощів із видаленням секрету. 3. Не застосовувати в лікуванні немовлят та дітей з бронхіолітом будь-який із вказаних лікарських засобів: антибактеріальні засоби; гіпертонічний розчин; монтелукаст; іпратропію бромід; кортикостероїди системно або інгаляційно; поєднання системних кортикостероїдів та адреналіну через небулайзер. 4.Призначати додаткову оксигенотерапію немовлятам і дітям з бронхіолітом, якщо рівень насичення крові киснем становить: постійно <90% для дітей віком від 6 тиж і старше; постійно <92% для немовлят віком до 6 тиж або дітей будь-якого віку із супутніми захворюваннями. 5. Розглянути можливість застосування методу штучної вентиляції легень на основі постійного позитивного тиску в дихальних шляхах (continuous positive airway pressure — CPAP) у немовлят і дітей з бронхіолітом, стан яких є загрозливим у розвитку дихальної недостатності. 6. У немовлят і дітей з бронхіолітом не слід регулярно виконувати аспірацію секрету верхніх дихальних шляхів. 7. Розглянути можливість аспірації секрету верхніх дихальних шляхів у немовлят і дітей з респіраторним дистрес-синдромом або утрудненим вигодовуванням на тлі посиленої секреції верхніх дихальних шляхів. 8. Виконувати аспірацію секрету верхніх дихальних шляхів у немовлят і дітей з бронхіолітом та проявами апное навіть за відсутності явних виділень із верхніх дихальних шляхів. 9. У немовлят та дітей з бронхіолітом не проводити планове дослідження показників газового складу крові. 10. Розглянути можливість аналізу газового складу капілярної крові у немовлят та дітей з тяжкою дихальною недостатністю (якщо концентрація додатково призначеного кисню сягає 50%) або імовірними ознаками розвитку дихальної недостатності (пункт 1.10). 11. При неможливості споживання достатньої кількості рідини через рот призначати рідину додатково через назогастральний або орогастральний зонд Джерела : http://medstandart.net/browse/1786 https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0499282-14#Text https://www.umj.com.ua/article/217867/bronhiolit-u-ditej-diagnostika-ta-likuvannya |