Реферат на тему. Реферат на тему Сучасний стан та перспективи розвитку електронної бібліотеки в бібліотеці Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського
 Скачать 2.18 Mb.
|
|
Реферат на тему: «Сучасний стан та перспективи розвитку електронної бібліотеки в бібліотеці Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського» бібліотекаря І категорії, ВДПУ ім. М. Коцюбинського, відділу інформаційних технологій та комп’ютерного забезпечення бібліотечних процесів Філатової Т. І. ЗМІСТ Вступ 3 1. Термін «електронна бібліотека» у науковій літературі 4 2. Традиційні та інноваційні форми та методи діяльності бібліотеки ВДПУ ім. М. Коцюбинського 9 Висновки 19 Список використаної літератури 21 Вступ Початок 90-х років ХХ століття ознаменований бурхливим розвитком інформаційних технологій, які змінили філософію бібліотечної справи в усьому світі. Найважливіші завдання бібліотек в сучасних умовах все частіше формулюються як забезпечення вільного і необмеженого доступу до міжнародних і національних інформаційних ресурсів. Інформаційні ресурси набувають значення стратегічних – таких, що визначають рівень соціально-економічного розвитку країни. Пріоритетність у реалізації будь-якої функції бібліотек обумовлюється соціокультурними, економічними, політичними та технологічними перетвореннями, що супроводжують процес розвитку суспільства, оскільки бібліотека як соціальний інститут реагує на зовнішні впливи зміною форм та методів своєї діяльності. На сьогодні в умовах становлення інформаційного суспільства пріоритетності набуває інформаційна функція бібліотек, яка розглядається сучасними науковцями крізь призму інформаційних уявлень щодо суті суспільних явищ й інформаційної діяльності бібліотеки. Така тенденція ставить перед бібліотекою завдання переосмислити й якісно змінити свою діяльність, функціонування якої пов’язане зі збиранням, зберіганням та наданням доступу до інформації, накопиченої людством. Оскільки сьогодні бібліотеки покликані не тільки збирати та зберігати інформацію, а й опрацьовувати та поширювати її, беручи активну участь в інформаційному обміні і формуванні інформаційного простору регіонів та країни в цілому. Процеси інформатизації, технологічний прогрес у галузі комунікацій кардинально змінюють основні функції та принципи діяльності як наукових бібліотек, так й бібліотек усіх інших типів та видів, що змушує не тільки переглянути традиційний набір послуг бібліотечних установ, але й дослідити зміни, що сталися у функціональній діяльності бібліотек, зокрема інформаційній, під впливом технологічного прогресу. Реалізація інформаційної функції бібліотек тривалий час пов’язувалася науковцями з процесами, спрямованими на розкриття фондів бібліотек. Вважалося, що бібліотеки займаються переважно бібліографічним інформуванням про склад своїх фондів, створюючи довідковий апарат та укладаючи бібліографічні покажчики. Сьогодні інформаційна функція бібліотек – це не лише створення джерел бібліографічної інформації та довідково-бібліографічне обслуговування. Інформаційна функція сучасної бібліотеки «полягає в задоволенні інформаційних потреб користувачів шляхом їх орієнтування в документальних інформаційних потоках за допомогою різних видів інформаційно-аналітичної діяльності, суттю якої є інтелектуальна обробка інформації» [7, с. 13]. В основі реалізації інформаційної функції бібліотек лежить інформаційна діяльність, яка сьогодні не зводиться лише до інформаційного обслуговування, інформаційно-бібліографічного обслуговування, довідковобібліографічної діяльності, а представлена більш широким спектром – формування електронного бібліотечно-інформаційного фонду, аналітикосинтетична переробка інформації, формування довідково-пошукового апарату, бібліотечне інформаційне обслуговування, бібліотечний менеджмент тощо. 1. Термін «електронна бібліотека» у науковій літературі Стрімкий розвиток електронних цифрових технологій багато в чому змінив напрям діяльності бібліотек і радикально змінився погляд на бібліотеку в сучасному світі. Усе частіше в наукових джерелах використовуються поняття: електронні інформаційні ресурси, цифрові документи, електронні бібліотеки. Нові системи електронних бібліотек, що існують у наш час, характеризуються такими ключовими особливостями [8, с. 150]: - насамперед, це інформаційні системи, тобто системи збереження, обробки і передавання даних; - по-друге, це системи, що підтримують саме електронні документи (ресурси) різного типу; - і, нарешті, важливим моментом сучасного поняття електронної бібліотеки є те, що такі системи працюють у глобальних інформаційних мережах передавання даних. На думку П. М. Лаппо і А. В. Соколова, які об’єднали спільне в існуючих визначеннях, присвячених електронним бібліотекам: електронна бібліотека не є єдиним цілим; електронній бібліотеці властива технологія для зв’язку ресурсів багатьох електронних бібліотек і інформаційних служб; електронна бібліотека, що складається з багатьох електронних бібліотек і інформаційних служб, «прозора» для кінцевого користувача; ціль створення електронної бібліотеки – забезпечення універсального доступу до даних та інформаційних служб; фонди електронної бібліотеки не вичерпуються тільки ідентифікаторами документів-об’єктів, вони містять електронні об’єкти, які не можуть бути представлені або поширюватися в друкованій формі [14, с.131]. Електронні бібліотеки порівняно з традиційними бібліотеками мають такі переваги [15, c. 27]: - доставляють інформацію користувачеві на місце її замовлення – достатньо мати комп’ютер, підключений до комп’ютерної мережі; - надають більше можливостей щодо пошуку відомостей і їх опрацювання, оскільки практично будь-яке слово в тексті може бути пошуковим виразом; - надають можливість спільного використання певної інформації, що значно спрощує завдання фізичного дублювання маловикористовуваних матеріалів, а також забезпечує доступ до унікального документа, для роботи з яким раніше потрібно було приїхати в сховище, де він знаходиться; - надають бібліотекам і архівам можливість забезпечити широкий доступ користувачів до своїх фондів за допомогою подання їх в комп’ютерній мережі; надають можливість бібліотекам постійно підтримувати свої інформаційні ресурси в актуальному стані, оскільки оновлення електронної версії документа простіше, ніж друкарської; - інформація доступна цілодобово і повсюдно; інформаційні матеріали можуть бути подані в різних форматах (текст, база даних, діаграма). Здатність електронних бібліотек накопичувати і використовувати (наприклад, поширювати) дані у вигляді документів – є головною відмінністю електронних бібліотек від інших видів інформаційних систем. Науковець Н. С. Прилуцька відзначає: «Внаслідок відносної новизни даного поняття ще немає загальноприйнятого визначення, однак можна виділити декілька ключових ознак електронних бібліотек: - електронна бібліотека є комп’ютерною системою і керування ресурсами здійснюється за допомогою додатків, які працюють на комп’ютері; система перебуває у всесвітньому інформаційному просторі – взаємодія з системою можлива через мережу на будь-якому рівні (користувальницькому, службовому, адміністративному); - система зберігає не тільки дані (тобто документи), але і метадані, тобто «дані про дані» (про зміст документів і їх структуру); - система зберігає дані різного типу (текст, зображення, відео) і може подавати дані в різних форматах (HTML, PDF і т. п.); - дані зберігаються в структурованому і систематизованому вигляді; система каталогізує всю збережену в ній інформацію за єдиним уніфікованим форматом; - існують різні способи доступу до даних – перегляд, пошук, імпорт, експорт» [14,с. 131]. Серед науковців існують різні погляди на поняття «Електронна бібліотека», які викликають і різні його тлумачення. Так М. Ю. Кадемія дає такі визначення поняття «електронна бібліотека» [14,с. 132]: - сукупність електронних книг, які розміщені на одному або декількох мережевих серверах; - програмний комплекс, що забезпечує можливість накопичення і надання користувачеві на основі засобів ІКТ повнотекстових електронних інформаційних ресурсів, забезпечений власною системою документування і безпеки. Автори Проєкту концепції електронної бібліотеки Національної академії педагогічних наук України зазначають, що електронна бібліотека – розподілена інформаційна система, що дозволяє накопичувати, надійно зберігати й ефективно використовувати різноманітні колекції електронних повнотекстових документів, які доступні в зручному для користувача вигляді через глобальні мережі передавання даних [15, c.27]. В науковій літературі зазначається, що терміни «цифрова бібліотека» і «віртуальна бібліотека» використовуються як синоніми терміну «електронна бібліотека». Але дослідник Н. С. Прилуцька вважає, що «З огляду на форми подання даних термін «цифрова бібліотека» більш точний, ніж «електронна бібліотека», оскільки всі матеріали, що зберігаються в такій бібліотеці, попередньо так чи інакше оцифровуються, тобто мають цифровий, дискретний характер. Характером подання даних у цифровій (електронній) бібліотеці обумовлюються її потенційні можливості, недоліки і форми роботи з нею» [14, с. 132]. Дослідник К. Генієвої відзначає, що «Термін «віртуальна бібліотека» використовується для визначення загалу інформаційних джерел, які є доступними через глобальні комп’ютерні мережі, що в сукупності утворюють мережу Інтернет. «віртуальна бібліотека» не має єдиного місцезнаходження, її ресурси розподілені по всьому світу. Інформаційний потенціал «віртуальної бібліотеки» перевищує документні ресурси будь-якої книгозбірні і постійно збільшується.» [6, с. 3] На думку науковців до головних ознак «гібридної бібліотеки» можна віднести наступні: об’єднання в сучасній бібліотеці історично традиційних функцій, використання електронних ресурсів і сервісів, а також упровадження нових альтернативних технологій, якісна організація і наявність усіх інформаційних ресурсів. [9, c. 14]. Такий процес свідчить про те, що створення гібридної бібліотеки дозволяє змінити погляд на саму ідею бібліотеки, що передбачає надання цифровим і друкованим матеріалам однакового статусу. Дослідник Т. Кузьмішина зазначає, що в закордонних проектах визнається факт існування гібридної бібліотеки як найбільш ефективної форми існування бібліотеки сьогодні, в якій паралельно використовуються різні джерела інформації, розвивається інтегрована система послуг і технології обслуговування взаємодіють одночасно у двох середовищах –друкованому та електронному [8, c. 150]. Науковець Н. С. Прилуцька зазначає: «Під «цифровою бібліотекою» розуміють бібліотеку, в якій вся інформація зберігається в оцифрованому вигляді, або створена цифровими методами, вся інформація зберігається на дисках, дискетах та не передбачає наявності документів на традиційних носіях. Тобто в цьому визначенні наголошується на технології виготовлення документів» [13, c. 16]. А. Антопольський вважає, що на відміну від віртуальної, електронна бібліотека може розглядатися як зібрання електронних текстів (даних), які належать тій або іншій організації (або окремій особі), що виражається у їхньому розміщенні на конкретному webсайті, який має постійну адресу в мережі Інтернет. Дослідник І. Павлуши, електронна бібліотека – це вид розподіленої документальної системи, в якій містяться документи безвідносно до їхнього фізичного місцезнаходження та юридичної приналежності (бібліотекам, архівам, музеям, інформаційним центрам тощо) у машинозчитуваній (електронній) формі, причому єдиний інтерфейс доступу до них забезпечується програмними засобами з єдиного пункту за допомогою глобальної інформаційної мережі [12, с. 8]. Науковець М. Яцимірська подає наступне визначення: «електронна бібліотека – це інформаційна система, що дає змогу надійно зберігати й ефективно використовувати різні види електронних документів, передавати інформацію у зручному для кінцевого користувача вигляді» [16, с. 30]. Проведений аналіз наведених визначень свідчить, що переважна більшість науковців вважає, що електронна бібліотека – це інформаційна система. Ми погоджуємося із визначенням поняття дослідниці Ю. Кормилець, яке є наступним: електронна бібліотека – це інформаційнобібліотечна система, яка має певне цільове призначення, електронний фонд документів, організований за певною методикою, й обслуговує локальних та віддалених користувачів [8, с.150] 2. Традиційні та інноваційні форми та методи діяльності бібліотеки ВДПУ ім. М. Коцюбинського. Сучасна бібліотека вузу повинна розглядатися не лише як простір для зберігання і здобуття читачами необхідної інформації, але і як освітня система для формування у читачів інноваційного мислення. Вузівська бібліотека в процесі сучасного розвитку повинна враховувати тенденції розвитку вищої освіти і займати активну позицію в цьому процесі. Загальний курс розвитку вузівських бібліотек слід будувати з урахуванням того, що одним з перспективних векторів розвитку сучасних технологій доступу до інформаційних наукових ресурсів є електронні сервіси формування та зберігання наукової інформації, серед яких наукометричні та реферативні бази даних. Серед пріоритетів бібліотеки ВДПУ ім. М. Коцюбинського в 2021 року були наступні [10]: - запровадження програмних положень проекту «Бібліотека 2.0» в т. ч. розширення форм присутності бібліотеки в глобальному інформаційному просторі; - формування та забезпечення інваріантного доступу до електронних ресурсів бібліотеки; - методична та науково-допоміжна діяльності відділу, в т. ч. оперативне реагування на інноваційні зміни в бібліотечному просторі вузівських бібліотек України та світу; - краєзнавчий проект «Вінниччина в Інтернеті»; - сприяння культурно-просвітницькій та соціальній місії бібліотеки; - створення комфортних умов для всіх груп користувачів бібліотеки, особливо для віртуальних. Робота відділу інформаційних технологій проводилась на базі «Положення про відділ інформаційних технологій та комп’ютерного забезпечення бібліотечних процесів», відповідно до поточних та стратегічних планів розбудови бібліотеки університету на 2020 рік та до 2021 року. Робота бібліотеки в поточному році проводилась за наступними напрямками: - запровадження інноваційних технологій в діяльність бібліотеки; - обслуговування та поточний ремонт парку ПК бібліотеки – обслуговування користувачів зали електронної інформації (надалі ЗЕІ), відділу ІТ та віддалених користувачів бібліотеки; - формування електронної та віртуальної бібліотек; - вдосконалення методики доступу та відображення масиву Інтернетресурсів бібліотеки та реалізація планових положень проекту «Бібліотека 2.0»; - взаємодія з іншими бібліотеками, участь в корпоративних проектах бібліотек України; - участь в заходах методичного об’єднання бібліотек ВНЗ м. Вінниці, АБВ та УБА; - запровадження досвіду провідних бібліотек України з питань інноваційних технологій в бібліотеці; - сприяння науковій та навчально-методичній діяльності студентської молоді, кафедр та науковців університету; - популяризація бібліотечних фондів та послуг в мережі Інтернет, зокрема в соціальних мережах; - участь у культурно-просвітницькій діяльності бібліотеки та університету, з використанням інноваційних технологій. Специфіка кожної сучасної бібліотеки полягає в інноваційному характері її діяльності. Не можна оминути увагою вплив інноваційних технологій на створення і передавання інформації під час масових заходів, зокрема, застосування мультимедійних ресурсів. Мультимедійні форми донесення інформації викликають зацікавленість, посилюють психологічне сприйняття і глибину засвоєння матеріалу при популяризації книги, сприяють формуванню естетичних смаків. Але практика доводить, що це потребує наявності відповідної техніки та багато часу, оскільки необхідна попередня підготовка текстової інформації, фотографій, ілюстрацій, слайдів, звукових коментарів, відеороликів тощо. Використання інноваційних технологій дало можливість проводити інформаційні заходи на якісно новому рівні, запроваджувати нові форми. Колектив книгозбірні перебуває у постійному творчому пошуку, видозмінює існуючі традиційні форми і методи культурно-дозвільної роботи. Активно у роботу бібліотеки впроваджуються інноваційні форми, серед яких: проектна та музейна діяльність; книжкова інсталяція – просторові композиції; віртуальні книжкові виставки; віртуальне інформування тощо. Нова концепція системи освіти і національного виховання вимагає від бібліотеки університету переорієнтації культурно-просвітницької діяльності, тому виникла потреба інформувати студента, і разом з тим заохочувати його до читання, використовуючи «бібліотечний буктрейлер»: короткий відеоролик за мотивами книги, основне завдання якого – яскраво і образно розповісти про книгу, зацікавити, заінтригувати читача, спонукати до читання. Продовжувалося популяризації читання через буктрейлери. Відтак, до створенних буктрейлерів «Енеїда» І. Котляревського, «Самостійна Україна» М. Міхновського, «Народ мій завжди буде…» В. Симоненко, книга «Свіча пам’яті» В. Борисенко, присвячений пам’яті жертв Голодомору створено низку нових буктрейлерів та відеороликів: «Друга світова війна: український вімір», «Твори І. Франка в театрі і кіно: до 160-річчя з дня народження», «І. Франко. 160 років від дня народження. Огонь в одежі слова», «100% ORIGINAL: бібліографічний покажчик англомовної художньої літератури», «Читаємо українською» та ін. Буккросинг – ще одна форма роботи із залучення до друкованого слова. Постійнодіюча виставка-обмін за назвою «Від серця до серця» користується великим попитом у читачів бібліотеки. Для користувачів у читальній залі музичного мистецтва була створена книжкова поличка «У вільний час». Дозвільними періодичними виданнями, що знаходилися на журнальних столиках, мали змогу скористатися користувачі бібліотеки у корпусі №1 та №3. Пропаганда та популяризація читання полягала у вироблені та підтримці нових, унікальних, непересічних ідей у бібліотечному середовищі. Таким чином виникла нова форма інформаційної роботи – Бібліо-time. Бібліотекарі відділу обслуговування науковою та художньою літературою один раз на тиждень виходили в інститути до студентів, яким пропонували ознайомитися з літературою визначеної тематики: «Великі математики», «Азбука моралі», «Україна в роки 2-ї Світової війни», «Світове мистецтво», «Сучасна українська фантастика», «Практична психодіагностика», «Профорієнтація», «Новинки педагогіки», знайомили з літературою, яка знаходиться в Книжковому клубі, а також цікавими новинами з періодики та ін., це давало змогу студентам та викладачам більше дізнатися про фонд бібліотеки (всього-22 на яких представлено 158 книг, 102 журнала). Бібліотекарі знайомили студентів з висловлюваннями відомих людей для розширення кругозору та підняття настрою, а також із літературою яка знаходиться в фондах бібліотеки і могла би стати у пригоді при підготовці до занять. При цьому враховувались побажання молоді щодо наступних переглядів [3, c.22]. Активне використання інноваційних технологій дало можливість проводити інформаційні заходи на якісно новому рівні, запроваджувати нові форми їх проведення. Великий відсоток експонованих виставок, оглядів, переглядів і т. п. містив інформацію на електронних носіях. Значний масив інформації культурно-просвітницького характеру представлено в Інтернет-просторі бібліотеки та активно переглядалися віртуальним користувачем. У ЗЕІ протягом року експонувалися видання медіатеки (6 виставок), на яких представлено понад 70 видань. В організації масових заходів бібліотека активно використовувала електронні форми роботи, які дають можливість подати інформацію яскраво, динамічно, сучасно. Великий відсоток експонованих виставок, оглядів, переглядів містив інформацію на електронних носіях. Виховний та інформаційний вплив здійснювався і через сайт бібліотеки, функції якого розширюються із кожним роком. На сайті бібліотеки проводилася пропаганда читання, подавалася актуальна інформація, експонувалися віртуальні виставки, перегляди нових надходжень, створювалися нові блоги. Так, блоги «Літературно-мистецька вітальня «Гармонія», сторінки творчого клубу «Креативне рукоділля», книжкового клубу «Автограф» висвітлювали події культурнопросвітницького життя бібліотеки, об’єднали усіх, хто любить художнє слово та мистецтво. Бібліотекою створено та представлено в Інтернеті презентацію усного журналу «Новатори ХІХ століття», присвяченого творчості композиторів «Могучої кучки», відеоролики («50 відтінків кохання», «Незвичайні театри», «Багатство театральних форм» (до Міжнародного дня театру), віртуальні виставки («Життя на кінчику пензля» (до річчя з дня народження Гарменса ван Рембрандта), «Світ театру», «Марія Заньковецька: знана й незнана» (до 160-річчя з дня народження), «Тарас Шевченко в українському вимірі: поет, художник, етнограф», «Припадаю до ручаїв української культури» (до Великодніх свят) тощо. На сайті бібліотеки виставлялися «Календарів знаменних та пам’ятних дат 2021 року», поповнювалася добірка афористики, інформаційний блок з історії книги та бібліотек, цікаві факти про книги, авторів та бібліотеки.   Загалом, у 2021 р. відбулося 4 віртуальні перегляди нових надходжень до бібліотеки, на яких було представлено 315 видань на різних типах носіїв. Крім того, щомісячно, на сайті бібліотеки, виставлялись списки новинок книжкових видань та статей з періодики. Щоквартально поновлювались річні списки надходжень мультимедійних видань, авторефератів та дисертацій та праць викладачів. До 160-річчя з дня народження видатного українського письменника та вченого Івана Яковича Франка створено віртуальну мультимедійну полицю творчості. До блогу бібліотеки протягом року додано 21 повідомлення / 1870 переглядів. Серед них: - «Радимо почитати книги сучасної української літератури (відео)»  На YouTube завантажено 15 сюжетів / 923 перегляди. Загалом сюжети бібліотеки на YouTube в поточному році відбулось понад 2780 переглядів. Серед відео підготовлених працівниками відділу: - «Багатство театральних форм»; - «Відомі театри світу»; -«Рембрандт: мультимедійний альбом»; «Гімалаї бібліотек: до Всеукраїнського дня бібліотек» Працівники бібліотеки розмістили 254 дописи в соціальних мережах. Основна мета – популяризація книги, бібліотек та читання серед різних груп користувачів. Зокрема, в «Facebook» представлено наступні матеріали: афоризми в картинках. Афоризми та цитати великих людей; історії про життя відомих письменників та поетів; - постери про книгу та читання; - «Згадаємо Тараса» (присвячується річниці з дня народження Т.Г. Шевченка); - «З Всеукраїнським днем бібліотек»; бібліотечні анекдоти. Інституційний репозитарій (відкритий архів електронних документів) бібліотеки Вінницького державного педагогічного університету (IrVSPU) надає вільний доступ до повних (або поданих в скороченні) електронних документів з фондів електронних видань бібліотеки. Основу фонду складають праці викладачів, пошукачів, магістрантів, студентів та видання бібліотеки. DSPACE- архів ДОСТУП ДО РЕПОЗИТАРІЮ ІНФОРМАЦІЯ КОРИСТУВАЧЕВІ Інституційний репозитарій університету формується на базі програмного забезпечення Dspace Dspace – це відкрите програмне забезпечення, що дозволяє збирати, зберігати і поширювати контент. За своєю суттю Dspace – це електронна бібліотека. Переваги Dspace: відкрита ліцензія, кроссплатформенність та повнотекстовий пошук. В Dspace – для кожного електронного файла формується посилання, для формування індексів цитування. Користувачі можуть проводити пошук у всьому архіві, або в окремих розділах та колекціях. Доступні пошуки за: автором, назвою, темою, окремим терміном (ключовим словом), датою. Вагомим джерелом інформації в сучасному інформаційному просторі виступає сайт, який є інтерактивним інструментом з надання інформаційних послуг користувачам, багатофункціональним інструментом для просування електронних ресурсів, організації доступу до них, наданні різних продуктів та послуг. Систематично оновлювався та підтримувався сайт бібліотеки як багатофункціональний інструмент для просування електронних ресурсів, організації доступу до них, наданні різних продуктів та послуг. На сайті сформовано списки галузевої бібліографії за основними розділами знань навчально-методичної, наукової літератури та статей з періодики. Розроблено комплексну методику пошуку та відбору видань у базах даних електронного каталогу та мережі Інтернет за темами науково-дослідної діяльності. У звітному році до «Інтернет-навігатора» бібліотеки додано блок посилань на ресурси Інтернету – «Сайти для науковців». З метою сприяння краєзнавчим дослідженням в університеті та бібліотеці, створено рубрику сайту «Вінниччина в БД ЕК» (Вінниччина в базах даних електронного каталогу). Основними серед них є: інформаційно-бібліографічний сервіс «Віртуальна довідка»; інформаційні ресурси «Тематичний інтернет-навігатор», «Джерела наукової інформації», «Наукові реферативні огляди». Структуру розділу «Сайти для науковців» вдосконалено та обладнано меню навігації: науково-технічні та навчальні електронні бібліотеки; бібліотеки наукової та академічної інформації; наукометрія; Інституційний репозитарій; спеціальні архіви дисертацій та авторефератів; інтелектуальна власність; портали наукової періодики; перевірка на плагіат. У свою чергу на допомогу науковцям на сайті бібліотеки розміщено методичну презентацію «Наукометрія. Базова інформація: аналітичний огляд». Інтернет-простір бібліотеки включає ряд електронних ресурсів різної направленості та групується навколо Інтернет-сайту бібліотеки. Головна запорука ефективності сайту та інших Інтернет-ресурсів – якісне інформаційне наповнення, регулярне оновлення, зручна система доступу та навігації до всіх наявних ресурсів. Особлива увага звертається на якість текстового контенту – культуру тексту сайту як єдності його форми, зручності користування та сприйняття користувачем. В поточному році проводилась значна робота з метою спрощення умов використання ресурсів сайту для користувачів мобільних пристроїв. На сьогодні існує декілька варіантів вирішення проблем відображення ресурсів сайту на моніторах різних розмірів: формування мобільної версії сайту (це практично процес формування паралельної версії сайту); адаптивна верстка (відносні розміри всіх елементів сторінок сайту, починаючи з розміру вікна відображення, закінчуючи графічними об’єктами) потребує менших часових затрат та більш простий в своїй реалізації [4, c.42]. Регулярно формуються (не рідше одного разу на тиждень) резервні копії баз даних та інших електронних ресурсів бібліотеки. Періодично (2 рази на місяць) переносяться на резервний комп’ютер відділу ІТ копії повних текстів документів БД «Повнотекстові видання», «Нормативні документи», «Цінні та рідкісні видання», раз на тиждень оновлювалась і локальна версія БД ЕК (доступ з ЗЕІ та ЧЕЗ). Раз на квартал доповнюються сегмент бібліотеки в зведеному ІРБІС Інтернет-каталозі, доступ до якого передплатив університет (всього до локального та Інтернет-каталогів відбулося понад 8900 звернень). Наразі в Інтернет-каталозі понад 220100 документів. (81 % локального електронного каталогу). Відновлено роботу Інституційного репозитарію (на базі ПО Dspace). Після відновлення роботи, створено факультетські (інститутські) колекції праць викладачів університету та розпочато наповнення колекції наукових записок ФІЕП (додано 33 документи). При цьому при формуванні БО видань репозитарію. заголовок видання, ключові слова та анотація, вносились українською та англійською мовами. Розширено рубрики електронного Інтернет-архіву видань бібліотеки, зокрема додано цифрову колекцію окремих видань цінного та рідкісного фонду бібліотеки, для чого сформовано цифрові копії 6 видань фонду. Висновки Таким чином, інформатизація суспільства, модернізація освіти вимагає оперативних змін в бібліотечній роботі, зростання вимог до освітянських бібліотек як важливого інструменту навчальної, наукової та пізнавальної діяльності, реорганізації діяльності шляхом нарощування інформаційного потенціалу, інтеграції бібліотечних ресурсів, забезпечення навчальновиховного та наукового процесів повною, оперативною та якісною інформацією, формування інформаційного поля та швидкого доступу до інформації користувачів освітянської галузі. Створення електронної бібліотеки спрямовано на досягнення таких цілей: забезпечення доступу до документів, надання яких користувачам обмежене (рідкісних книг, фотоальбомів, рукописних книг, дисертацій, архівів і т. п.); забезпечення доступу до інформації, що існує винятково в електронній формі; надання користувачам якісно нових можливостей роботи з великими обсягами електронних документів; цілеспрямоване інформаційне забезпечення різних галузей науки, культури, освіти за допомогою створення й надання повнотекстових баз даних. В основі роботи з формування електронних бібліотек лежать Закони України: «Про авторські і суміжні права», «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про інформацію», «Про захист інформації в автоматизованих системах», «Про Національний архівний фонд та архівні установи», «Про Національну програму інформатизації» та ін. У сьогоденних реаліях життя українського суспільства книгозбірня Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (ВДПУ ім. М. Коцюбинського) трансформується в науковий інформаційний центр. Бібліотека орієнтується на актуальні для сучасного вищого навчального закладу інформаційні потреби, прагне розширити склад літератури та періодичних видань новими видами документів, зокрема електронними. У цьому напрямі зроблено деякі кроки: формуються електронні ресурси, здійснюється створення баз даних, а також електронної бібліотеки та нових систем обслуговування користувачів (електронна доставка документів, зала електронної інформації, медіатека й корпоративні бібліотечно- інформаційні мережі). Комп’ютеризація бібліотеки розпочалася 2002 р. із придбання ліцензованої САБ ІРБІС32. Список використаної літератури Білоус В. С. «Ні карантину на знання та інформаційно-бібліотечні послуги!»: з досвіду дистанційної роботи освітянської книгозбірні. Бібліотечний форум: історія, теорія і практика. 2021. Віп.1. С. 31-34. Білоус В. С. Адаптація бібліотеки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського до реалій цифрового простору. Бібліотека університету на новому ЕТАПІ розвитку соціальних комунікацій. Матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної конференції, м. Дніпро, НТБ ДНУЗТ, 1–2 грудня 2016 р. Creative Commons Attribution 4.0 International License. С. 1-7. Білоус В.С. Інформаційно-бібліотечний сервіс в структурі сучасних інформаційних комунікацій закладу вищої освіти. Соціально-гуманітарний вісник. Вип. 22. 2018. С. 22-23. Білоус В.С. Інформаційно-бібліотечний простір формування творчої особистості майбутнього педагога. «Молодий вчений». № 5.2 (69.2). травень. 2019. С. 42-47. Білоус В.С., Лазаренко Н.І., Коломієць А. М. Інтеграція університетської науки у світовий інформаційний простір. Вісник Книжкової палати. 2017. № 3. С. 19–23. Гениева Е. Ю. Виртуальная библиотека – символ открытого общества. Библиография. 1996. № 4. – С. 3–5. Добко Т. Довідково-бібліографічна діяльність наукових бібліотек Національної академії наук України: становлення та розвиток (ХХ ст. – перше десятиліття ХХІ ст.): монографія. Нац. акад. наук України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. Київ, 2013. 374 с. Кормилець Ю. В. Сутність поняття «електронна бібліотека вищого навчального закладу». Педагогічний альманах: збірник наукових праць. Херсон: РІПО, 2012. Вип. 15. С. 149 – 156. Моісєєва С. Гібридна бібліотека – еволюція чи революція?. URL: antonov.50webs.com/ua/gibrbib.htm. Дата звернення: 21.12.21. Наугольних С. Г. Бібліотека ВДПУ в інформаційному просторі: склад та методика доступу до електронних ресурсів бібліотеки. Вінниця : Бібліотека ВДПУ. 2019. URL: http://library.vspu.edu.ua/inform/impact.pdf. Дата звернення: 03.01.22. Наугольних С. Г. Наукометрія. Базова інформація : аналітичний огляд (на допомогу науковцю) [Електронний ресурс]. 2016. 87 с. URL: http://library.vspu.edu.ua/inform/impact.pdf. Дата звернення: 03.01.22. Павлуша І. А. Створення та розвиток електронних бібліотек в Україні : бібліотекознавчий аспект (кінець XX – початок XXI ст.): автореф. дис. … канд. іст. наук : 07.00.08. Київ, 2002. 20 с. Прилуцька Н. С. Особливості функціонування наукових і освітніх електронних бібліотек. Інформаційні технології і засоби навчання. 2011. № 2 (22). URL : http://www.nbuv.gov.ua/ejournals/ITZN/2011_2/11pnsoeb.pdf. Дата звернення: 25.12.21 Прилуцька Н. С. Понятійно – термінологічний аналіз поняття «електронна бібліотека». Вісник Житомирського державного університету. Вип. 3 (75). Педагогічні науки. 2014. С. 131-134. Спірін О. М., Саух В. М., Резніченко В. А., Новицький О. В. Проектування системи електронних бібліотек наукових і навчальних закладів АПН України. Інформаційні технології і засоби навчання. 2009. №6 (14). URL : http://www.ime.edu-ua.net/em.htm. Дата звернення: 15.12.21. Яцимірська М. Г. Сучасний медіа текст: словник-довідник. Львів: ПАІС, 2005. 128 с. |