Психологічний портрет програміста. Портрет програміста Реферат. Реферат Психологічний портрет програміста Виконав Прізвище Імя Побатькові Група кнд 22
 Скачать 300.99 Kb.
|
|
Міністерство Освіти і Науки України Державний університет телекомунікацій Навчально-науковий інститут інформаційних технологій Кафедра комп’ютерних наук Реферат Психологічний портрет програміста Виконав: Прізвище Ім’я По-батькові Група: КНД – 22 Перевірив: ______________________ Київ, 2021 р. Зміст Вступ Сьогодні багато людей хочуть стати програмістами. Я часто чую щось таке: ,, О, Романе, хочу віддати сина в ІТ-школу, що порадиш?’’ На мою думку, людей приманюють байки про зарплату, про можливість вибирати графік та місце, про цікаву та корисну роботу. Масла у вогонь додає статистика. ,,Середня зарплата програміста в Києві - 45000грн’’, - каже нам сайт work.ua. Здавалося б, програмісти - найуспішніші люди, котрі не мають проблем. Але це не так. І сьогодні ми з вами спробуємо скласти психологічний портрет програміста та зрозуміти, чому він на даний момент саме такий. Але для початку дізнаймось, що ж таке психологічний портрет. Що таке психологічний портрет? Психологічний портрет - це характеристика людини, що містить опис його внутрішнього складу і можливих дій в певних значущих обставинах. По суті, психологічний портрет має подібності з портретами умілих художників. Останні намагалися передати навіть не стільки зовнішню відповідність, скільки внутрішню, прагнули за допомогою міміки і пози дати глядачеві натяк про те, що саме за людина зображений на полотні. Тому якщо ви хочете скласти психологічний портрет (свій або іншої людини), то вже багато в чому схожі на художника чи письменника. Потрібно зібрати певну інформацію, ретельно її проаналізувати і зробити відповідні висновки про внутрішній світ. Навіщо потрібно складати психологічний портрет? Він відіграє значну роль при виборі професії. Особливо якщо ви не знаєте, в який ВНЗ піти або на яку роботу влаштуватися. Він допомагає краще зрозуміти людину і його емоції, аналізуючи поведінку, міміку, жести і мова. Портрет допомагає виявити брехню. Якщо ви склали психологічний портрет особистості людини, то зможете помічати, коли він веде себе неконгруентності - тобто, коли мова тіла суперечать словам. У тому випадку, якщо ви бізнесмен, портрет допоможе зрозуміти, що з себе представляє ваш типовий клієнт. Це дозволить приймати правильні стратегічні і тактичні рішення. Як скласти психологічний портрет Основних властивостей особистості десять: характер; темперамент; мотивація; здібності; емоційність; інтелектуальність; вміння спілкуватися; вольові якості; рівень самоконтролю; самооцінка. Психологічний портрет програміста ,, Ми люди, які працюють головою’’, - сказав Олексій Картинник, Senior Backend Engineer компанії Softech. А ось, що говорить власник тренінгового центру "Квадратний апельсин", тренер, психолог і консультант Василь Пронь: ,,Програмісти більш раціональні, все раціоналізують, більше логіки і складніше з почуттями. Є проф. деформація, адже коли ти 10 год. сидиш в коді, дивишся в екран, йдеш по одному шаблону, багато працюєш аналітично, в тебе з’являється деформація в почуттях, іноді це неефективно. Страждає комунікації, довіра, близькі стосунки.І люди не знають, що з цим робити. З плином часу ноутбук летить в стіну, починається дистанціювання від своїх дітей. Ще гірше, коли людина намагається компенсувати нестачу емоційності(сварки), коли з’являється синдром самозванця(сфера дуже швидко розвивається, динаміка, система найму) та інфантильність. Програмісти відрізняються від нормальних людей. Деякі вважають їх "не від світу цього", мало не якимись інопланетянами. Так в чому ж відмінності програмістів від звичайних людей. 1. Програмісти пожертвують простотою заради контролю. Програмісти бажають контролювати те, що їх цікавить. А цікавлять програмістів складні детерміновані системи. Люди теж складні, але їх дії нелогічні і непередбачувані, люди не поводяться, як механізми. За контроль завжди доводиться платити. Контроль все ускладнює і на нього приходиться витрачати додаткові зусилля. Для програміста контроль - мета, а складність - це просто ціна, яку він за це платить. Для звичайних людей мета - це простота, і відмова від контролю - ціна, яку вони готові платити. У продуктах, заснованих на програмному забезпеченні, контролем є функції. Наприклад, в Windows функція «Пошук файлу» дає мені серйозний контроль над ходом роботи. Я можу вказати, в яких областях диска слід виконувати пошук, тип файлу, що підлягає, чи шукати файл по імені або по вмісту і ще цілий ряд параметрів. З точки зору програміста все це просто чудово. Витративши додаткові зусилля і придбавши певне розуміння предмета, він отримує можливість шукати швидше і ефективніше. Навпаки, з точки зору користувача все не так прекрасно, оскільки йому доводиться вказувати область пошуку, вказувати тип шуканого файлу і ще метод пошуку. 2. Програмісти обміняють успіх на розуміння. Хто небудь із вас, розбирав в дитинстві годинник, щоб подивитися, як вони працюють? Як правило, близько двох третин дають ствердну відповідь. Але якщо потім запитати, з них вдалося в Чи вам кінцевому підсумку зібрати годинник, то більшість відповість негативно. Якщо далі запитати: хто з вас вважає цей експеримент невдалим? Велика частина лише усміхнеться, усвідомивши, що отримали задоволення від руйнування годинникового механізму. Хомо логікус бажає зрозуміти, як працюють годинник, - така його мета, і він цілком готовий принести в жертву працюють годинник, щоб цієї мети досягти. З іншого боку, хомо сапієнс подобається, коли годинник працює. Його мета полягає в тому, щоб дізнатися, котра година, і натомість він відмовляється від знання про те, що змушує годинник працювати. Звичайні люди цілком згодні не мати уявлення про роботу предмета, навіть якщо застосовують предмет постійно і ніяк інакше прожити не можуть. Вони вважають, що інтерфейси, створені за моделлю реалізації, покладають на них непотрібне тягар розуміння. Програмістам подібне ставлення здається незбагненним. 3. Програмісти зосереджуються на виняткових ситуаціях У світі програмного забезпечення, де переважають точно сформульовані твердження, навіть малоймовірні події просто не можна ігнорувати. Програмісти називають ці події з вкрай низькою ймовірністю «винятковими ситуаціями». Наступання подібних подій є малоймовірним, але якщо їх не передбачити, програма дасть серйозний збій, коли така подія відбудеться. Незважаючи на низьку ймовірність описуваних подій, за непідготовленість до цього доводиться платити вищу ціну. Таким чином, малоймовірні події стають для програмістів цілком життєвими ситуаціями. Той факт, що граничні умови можуть наступати лише раз в 79 років щоденного застосування програми, програміста абсолютно не втішає. Що якщо цей раз настане завтра? Чудовий приклад «щедрості в егоїзмі», - багато непотрібних і небажаних можливостей, що з'являються в результаті мислення програмістів. Вони постачають нам багато такого, що потрібно тільки нам самим. Програмісти жартують, що існує всього три числа: нуль, одиниця, нескінченність. У світі комп'ютерних обчислень вона набуває сенсу. У довічним внутрішньому світі комп'ютера процес або відбувається, або ні - це нуль або одиниця. Якщо яка-небудь подія може трапитися не один раз, це означає, що вона може повторитися нескінченну кількість разів. 4. Програмісти мають гіперконцентрацію. Гарна і якісна робота над кодом вимагає дуже високого ступеня заглибленості в код. Рівень концентрації при роботі програміста можна порівняти з роботою на ядерній станції. Відповідно, все це породжує підвищену роздратованість при перериванні даного процесу, що зовні сприймається людьми як «заморочений на роботі» і т.п. 5. Заглибленість у внутрішні образи і конструкції. Якщо обиватель бачить на екрані тільки набори символів, то в голові програміста цей код перетворюється в цілі частини світу. Як читання книги створює образи і переживання в людині, так і код здатний таке ж робити з програмістом. Саме тому програмісти «відчувають» код, знають коли він «гарний», коли «брудний», чи буде він працювати і т.д. Певним чином хорошого програміста можна порівняти з письменником художніх творів. У реальному житті це проявляється в надмірній заглибленості всередину себе, особливо якщо програміст намагається щось зрозуміти. 6. Загострене сприйняття причинно-наслідкових зв'язків. Для успішної роботи програмісту важливо розуміти структуру причинно-наслідкових зв'язків: "що, чому і як відбувається", а також "що станеться, якщо щось не відбудеться як очікувалося". Все це накладає свій відбиток і на мислення людини. Те що не викликає інтересу для більшості людей, в програміста може породжувати величезні потоки роздумів. 7. Звикання до формалізованої постановки задач. Так як програміст повинен створювати код, який повинен працювати рівно так, як це потрібно для завдання, то звичка робити те, що було сказано, поступово перетікає і в інші сфери життя. Але так як в більшості випадків соціальної взаємодії має місце невербальне сприйняття, «вгадування» і «додумиваніе», то у програмістів загострюється відчуття конкретизації. Висновки: Важче створити сім’ю. Важче швидко вирішувати проблеми. Важче підтримувати тіло в хорошому стані. Краще живеться в епоху технологічного прогресу. Більша зарплата. Здатність розв’язувати аналітичні проблеми. Список використаних джерел Кадри з відео: https://www.youtube.com/watch?v=BFZdBaIO0ac&ab_channel=%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%BA%D0%B8%D0%B5%D1%80%D1%8B%D0%B1%D1%8B Сайт пошуку роботи: https://www.work.ua Інтерв’ю Василя Проня: https://www.youtube.com/watch?v=0DlRJjLHrCU&t=1751s&ab_channel=%D0%90%D0%B9%D0%A2%D0%B8%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0 |