Опір матеріалів НАУ 3 варіант. Вар 3. Розрахунковопроектна робота 2 з дисципліни Опір матеріалів
Скачать 2.13 Mb.
|
ІІ ділянка: 0 ≤ х ≤ 1.4 м. ІІІ ділянка: 0 ≤ х ≤ 2,8 м. 4 Для заданої балки а=1,4 м. 2. ΣМА = 0 ΣМВ = 0 Перевірка: ΣFіy = 0 RА – q + RВ = 0. 43,69 - 16*3.5*1,4 +34,71 = 0. Реакції в опорі знайдені правильно, напрямок змінювати не потрібно. 3. Розбиваємо балку на ділянки І, ІІ, ІІІ. 4. Визначаємо величини Q і М на ділянках: І ділянка: 0 ≤ х ≤ 2,1 м. ІІ ділянка: 0 ≤ х ≤ 4,9 м. На цій ділянці поперечна сила змінює свій знак - то на цій дільниці буде спостерігатися максимум згинального моменту, знайдемо значення х, для якого Qz =0. ІІІ ділянка: 0 ≤ х ≤ 1,4 м. 5. Для цієї балки визначимо найбільшу величину згинального моменту і за умовою міцності обчислимо необхідну величину моменту опору. Ммах = 44 кНм. Умова міцності при вигині: σмах = М мах / W ≤ [σ]. W = Ммах /[σ] = 44·10-3/160 = 27,5·10-5 м3 = 275 см3. 6. За сортаментом ГОСТ 8239-89 підбираємо номер двотавра, момент опору якого Wу не менше (або дорівнює) моменту опору з умови міцності. За ГОСТ 8239-89 приймаємо двотавр №24 з Wу=289 см3 площа перерізу F = 34,8 см2 = 3480 мм2; висота профілю h = 240 мм; ширина полки двотавра b = 115 мм; товщина стінки d = 5,6 мм; середня товщина полки t = 9,5 мм; момент інерції перерізу відносно осі У Іу = 3460 см4; статичний момент половини перерізу відносно осі Smax = 163 см3. 7. Визначаємо найбільшу величину поперечної сили Qмах = 43,69 кН та перевіримо міцність балки за дотичними напруженнями. Двотавровий переріз представим у вигляді комбінації прямокутників та розрахуємо τ в характерних точках 1-5 перерізу. 1) в точках 1 і 5 Sу =0 і τ=0. σмах = 44·10-3/ 289·10-6=152,25 МПа. 2) в точках 2 і 4 полки: Sу = bt(h – t) ∕ 2 = 11,5·0,95· (24 – 0,95)∕2= 125,91 см3. τ = Q·Sу ∕ b·Iу = 43,69·10-3·125,91 ·10-6 ∕ 11,5·10-2·3460·10-8 = 1,38 МПа. σ4 = σ2 = (Ммах·Y2.4) / Iх , де Y2,4– відстань небезпечної точки до нейтральної осі Y2,4=h/2 - t = 24/2 -0,95 = 11,05 см. σ2 = σ4 = (44·10-3 · 11,05·10-2) / (3460·10-8) = 140,52 МПа. 3) в точках 2 і 4 стінки: Sу = bt(h – t) ∕ 2 = 125,91 см3. τ = Q·Sу ∕ bz·Iу = 43,69·10-3·125,91 ·10-6 ∕ 0,56·10-2·3460·10-8 = 28,39 МПа. σ2 = σ4 = (44·10-3 · 11,05·10-2) / (3460·10-8) = 140,52 МПа. 4) в точці 3: Sу =163 см3(з сортаменту). τ = Q·Sу ∕ bz·Iу = 43,69·10-3·163·10-6 ∕ 0,56·10-2·3460·10-8 = 36,75 МПа. σ3 = 0. Побудуємо епюри τ і σ. Повна перевірка міцності балки виконується за третьою гіпотезою міцності для пластичних матеріалів за умовою, коли σз ≤ [σ], де [σ] – допустима напруга, МПа; σз – розрахункова напруга за третьою гіпотезою міцності, яка визначається за формулою: σІІІ = τ = Q·Sу ∕ bz·Iу = 28,39 МПа. σ2 = σ4 = 140,52 МПа. σІІІ = = = 151,56 МПа < [σ] =160 МПа. Порівнюємо σІІІ з [σ], щоб зробити висновок щодо міцності і економічності двотаврової балки прийнятого перерізу і знайти % недонапруги. % недонапруги = (([σ] - σІІІ) / [σ]) ·100 = ((160-151,56)/160) ·100 = 5,28% . Балка має достатній запас міцності, витримає задане навантаження. Задача № 6 |