курсовой проэкт прикладная механика редуктор. )_Курсовий проект. Розрахунок передачі 3 Визначаємо частоту обертання та потужністьна тихохідному валу 3

• Название: Розрахунок передачі 3 Визначаємо частоту обертання та потужністьна тихохідному валу 3
• Анкор: курсовой проэкт прикладная механика редуктор
• Дата: 15.09.2022
• Размер: 1.42 Mb.
• Имя файла: )_Курсовий проект.docx
• Тип: Розрахунок; #677914
• страница: 10 из 10

КОНСТРУКТИВНА РОЗРОБКА ЕЛЕМЕНТІВ РЕДУКТОРА

8.1. Зубчасте колесо.

Конструкцію зубчастого колеса вибирають залежно від його діаметра, від масштабів виготовлення та від конкретних умов заводу-виготовлювача.

Найпоширеніша конструкція зубчастого колеса надана на рисунку 7.1.

Рис.8.1. Зубчасте колесо

(1,5…1,6)*70=105…112.

Приймаю 100 мм.

2,5*2,5+2=10,25.

Приймаю 10 мм.

177,4-2*10=157,4

Приймаю 155 мм.

(0,25…0,3)*50=12,5…15,0.

Приймаю 15 мм.

0,2*(155-100)=11.

Приймаю 10 мм.

0,5*(155+100)=127,5

Приймаю 120 мм.

8.2. Кришки підшипникових вузлів.

Вихідним параметром при визначенні розмірів накладних кришок підшипників є зовнішній діаметр циліндричної частини кришки , який дорівнює зовнішньому діаметру підшипника.

Основні розміри кришок представлені на рисунку 7.2 й у таблиці 7.1. [1. с. 36]

Довжина циліндричної частини кришки приймається конструктивно при компонуванні редуктора.



Рис. 8.2. Накладні кришки підшипникових вузлів
Розміри кришок підшипників зводимо до таблиці 7.1.

Таблиця 8.1.

Параметр	Познач.	Бистрохідний вал	Тихохідний вал
Діаметр кришки		80	110
Діаметр болтів кріплення кришки		8	10
Кількість отворів кріплення		6	6
Товщина фланця кришки підшипника		8	10
Товщина стінки кришки		6	8
Діаметр отворів під болти кришки		9	11
Діаметр фланця кришки		130	165
Діаметр розташування отворів в кришці		105 мм	140

8.3. Корпус і кришка редуктора.

Корпус редуктора складається зазвичай із власне корпуса та кришки, які, як правило, відпиваються із чавуну.

Основними елементами корпуса є його стінки, опорна підошва або лабети, фланець корпуса, що прилягає до фланця кришки, і гнізда для підшипників. Ці гнізда часто підкріплюють ребрами, які створюють додаткові з'єднання між гніздами, стінкою корпуса і його підошвою, підвищують загальну твердість конструкції й зміцнюють перехід від стінки до підошви. У нижній частині корпуса є бобишка з різьбленням для маслоспускної пробки. Щоб забруднене масло зливалося повністю, днукорпуса варто додати ухил.

Кришка за конструкцією аналогічна корпусу. У кришці зазвичай передбачають люк, розміри якого достатні для огляду передачі. Люк закривають плоскою кришкою, що кріпиться болтами. У криши і редуктора встановлюється віддушина. Через неї з редуктора виходить повітря. Якщо в повітря немає легкого виходу, то він пробивається через стики й ущільнення, що сприяє витіканню мащення.

Для підйому й транспортування корпусних деталей і редуктора в зборі його кришку постачають вушками, а корпус гаками.

Основні елементи корпусних деталей представлені в таблиці 7.2 і на рисунку 8.3.

Таблиця 8.2. Основні елементи корпусних деталей

Найменування	Розрахункова формула
Товщина стінки корпуса редуктора	. Приймаю 8 мм
Товщина стінки кришки редуктора	.Приймаю 7 мм
Товщина верхнього фланця корпуса редуктора	. Приймаю 12 мм
Товщина фланця кришки редуктора	. Приймаю 12 мм
Товщина фундаментного фланця корпуса редуктора	2,5*8=20. Приймаю 20 мм
Товщина ребер жорсткості редуктора	0,8*8=6,4. Приймаю 7 мм.
Діаметр фундаментних болтів	2,0*8=16. Приймаю 16 мм
Діаметр отвору під фундаментні болти	16+2=18 Приймаю 18 мм
Діаметр болтів підшипників, що з'єднують корпус із кришкою біля бобишок підшипників	0,75*16=12 Приймаю 12 мм
Діаметри отвору під болти підшипників	12+14. Приймаю 14 мм
Діаметр фланцевих болтів	0,5*16=8. Приймаю 8 мм
Діаметри отвору під фланцеві болти	8+2=10 Приймаю 10 мм
Ширина фланця корпуса й кришки редуктора біля підшипників (бобишок)	2,5*12=30 Приймаю 30 мм
Ширина фланців корпуса й кришки редуктора	2,5*8=20 Приймаю 20 мм
Висота бобишок під стяжні болти	0,35*195=68,25 0,35*135=47,25 Приймаю 70 мм та 50 мм
Діаметр отвору вушка	0,015*200+20=23 Приймаю 25 мм

9. ВИБІР ЗМАЩЕННЯ РЕДУКТОРА

Від правильності вибору мастильних матеріалів і способу змазування в значній мірі залежить працездатність і довговічність механізмів. Як мастильні матеріали для передач редукторів й їхніх підшипників використають рідкі нафтові й синтетичні масла, а також пластичні змащення.

Змащення циліндричної передачі редуктора проектуємо методом занурення колеса в масляну ванну на глибину 20-30 мм. Змащення підшипників здійснюємо масляним туманом.

Обсяг масляної ванни приймаємо з розрахунку забезпечення відводу теплоти, що виділяється в зачепленні, до стінок корпуса. Для одноступінчастих циліндричних редукторів обсяг масляної ванни приймаємо в межах 0,35…0,7 л масла на 1 кВт переданої потужності. Більше значення відповідає більшій в’язкості масла:

, л. (8.1)

Призначення сорту масла залежить від контактних напружень у зубцях й окружній швидкості колеса. Зі збільшенням контактних напружень масло приймати більшої в'язкості. Зі збільшенням окружної швидкості в'язкість масла повинна бути менше. Вибір сорту масла починають із визначення необхідної кінематичної в'язкості масла (табл. 8.1 [1. с. 38]). За знайденим значенням в'язкості вибирають відповідне масло (табл. 8.2.[1. с. 38]).

Вибираю для змащення редуктора, при окружній швидкості , оливу індустріальну И-50А з кінематичною в’язкістю .

Обсяг масляної ванни приймаємо л.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. 
   ГузенковП.Г. Детали машин. М.: Высш. шк„ 1986, 356 с.
   
2. 
   Детали машин и механизмов. Курсовоепроектирование: Учеб. справочник /Д.В.Чернилевский. 2 изд., перераб. и доп. -Киев.: Высш. шк. Гл. изд. 1987. - 328с.
   
3. 
   ЦехновичЛ.И., Петриченко И.П. Атлас конструкцийредукторов. Учеб. справочник.-2 изд., перераб и доп.-Киев.: Высш. шк. 1990,-150с.
   
4. 
   ЧернавскийС.А. и др. Курсовоепроектирование деталей машин. М.: Машиностроение. 1987,-415с.