Курсовая. Індивідуальна частина. Розрахунок пробігу між набором палива. Визначення добових витрат мастил
 Скачать 55.36 Kb.
|
 2. Індивідуальна частина 2.1 Загальні відомості про організацію пункту ТО-2 Технічне обслуговування організовується для підтримання локомотивів і моторвагонного рухомого складу в процесі експлуатації між плановими ТО-2 і поточними ремонтами, а також для особливого контролю за пристроями і приладами, які забезпечують безпеку руху поїздів. ТО-2, як правило, розміщується разом з екіпіровкою локомотивів і здійснюється на станціях оборотного або основного депо. В багатьох випадках, коли із–за важкого колійного розвитку і великої кількості перевезень на станції потрібно затрачати багато часу на пропуск локомотивів в депо, технічне обслуговування і екіпіровку організовують на станційних коліях. У всіх випадках для ТО-2 необхідно мати виробниче приміщення площею не менше 500 м2. Пункти технічного обслуговування повинні мати необхідну технологічну оснастку, інструмент та незнижуваний запас матеріалів та запасних частин. Перед оглядовими канавами ПТО розташовують обмивочно–обдувочні машини. Оглядові канави обладнують низьковольтним освітленням, електрозва-рювальною лінією, трубопроводами стиснутого повітря та електричними розетками для підключення пневматичних і електричних елементів, трубопроводом централізованої заправки змазкою моторно-вісьових підшипників. Для зручності роботи, забезпечення техніки безпеки і підвищення продук-тивності праці в пунктах технічного обслуговування по всій довжині оглядових канав облаштовані площадки по висоті 1,9 м від головки рейки для роботи по кузові і на висоті 4 м, для обслуговування дахового обладнання, зроблені поли, які заглиблені на 0,55 м від головки рейки. В приміщеннях ПТО встановлюють слюсарний верстак на двоє тисків, настільно-свердлильний станок, шафи для інструментів, апарат для приготування дистильованої води, шафи для одягу і книг запису ремонтів, стіл для акумуляторника, майстра або бригадира. 2.2 Розрахунок пробігу між набором палива. Визначення добових витрат мастил Визначення міжекіпіровочного пробігу
де L - пробіг локомотива між набором піску; 0,9 – коефіцієнт запасу піску; Е – розрахункова ємність бункерів електровоза; Q - вага поїзда; Нмах - максимальна норма піску в м3.
За весь оборот локомотив проходить шлях
де АБ – довжина дільниці АБ; АВ – довжина дільниці АВ.
Відстань між набором піску становить 1705 км, а пробіг локомотива між набором піску становить 1110 км. Виходячи з даних, розміщення пункту екіпі-ровки в пункті В цілком виправдано. При ТО-2 здійснюють дозаправку мастильних матеріалів. На одному ТО-2 використовують:
2.3 Розрахунок кількості та розмірів стійл для пункту ТО-2 На станціях оборотних і основних депо технічне обслуговування здійс-нюється, якщо дозволяють кліматичні умови, в екіпіровочних депо, або на відкритих оглядових канавах. В усіх випадках для ТО-2 необхідно мати виробниче приміщення площею 500 м2. По всій довжині оглядових канав влаштовані площадки на висоті 1,9 м від головки рейки для робіт по кузову і на висоті 4 м для обслуговування дахового обладнання, зроблені поли, які вглиблено на 0,55 м від головки рейки. Кількість спеціалізованих стійл для кожного виду обслуговування визна-чаємо за формулою
де МТО-2– кількість локомотивів; tТО-2 – час проведення ТО-2; 24– фонд робочого часу.
Визначаємо довжину стійла для ТО-2 за формулою
де Lлок – довжина локомотива; а - відстань від осі автозчепного пристрою до краю канави; в - відстань від краю канави до торцевої стіни.
Приймаємо довжину стійла 42 м. 2.4 Вибір обладнання, запчастин, матеріалів для пункту ТО-2 В пунктах технічного обслуговування перед оглядовими канавами розмі-щують миючо–обдувочне обладнання. Оглядові канави обладнують низьковольтним освітленням, електрозварювальними лініями, трубопроводом стиснутого повітря і електричними розетками для підключення пневматичних і електричних інструментів, опалювальною та вентиляційною системою, трубопроводом централізованої заправки мастилом моторно–вістових підшипників. Вздовж оглядових канав вкладають шліф для перевірки автоматичної локомотивної сигналізації неперервної дії (АЛСН). Для зручності праці, забезпечення, техніки безпеки і підвищення продук-тивності праці в пунктах технічного обслуговування по всій довжині оглядових канав розміщенні площадки на висоті 1,9 метрів від головки рейки, для роботи по кузову і на висоті 4 метра для обслуговування дахового обладнання зроблені поли, які вглиблено на 0,55 метрів від головки рейки. В приміщеннях ПТО встановлюють слюсарний верстак на двоє тисків, настільно-свердлильний станок, наждачне точило, стелаж для деталей, шафу для інструментів, апарат для приготування дистильованої води, шафу для одягу і книг запису ремонту , стіл для акумуляторника, майстра або бригадира. На ПТО мають бути прилади і пристосування першої необхідності: мегоометри на 2500, 1000 і 500 В, навантажуючий пристрій для контроля зарядки акумуляторної батареї, комплект вимірювальних приладів, ареометр, контрольний вольтметр для визначення витрат струму акумуляторної батареї, тахометр, шаблони для перевірки автозчепу, прокату бандажів і вертикального підрізу гребня колісних пар, динамометр пружинний, переносний прес для перевірки реле тиску масла, щупи, прес для запресовки змазки в підшипниках кочення, електродомкрати вантажопідємністю 35 тон і гідравлічні домкрати із пневматичним приводом, електричні та пневматичні гайковерти, набори необхідних слюсарних інструментів. 2.5 Складання штатного розкладу, розрахунок заробітної плати для пункту ТО -2 Технічне обслуговування ТО–2 локомотивів виконують спеціалізовані бригади висококваліфікованих кадрів і слюсарів, середній розряд кваліфікацій повинен бути не менше четвертого. До складу комплексної бригади входять слюсарі всіх спеціальностей: електрики, механіки, акумуляторники, мотористи, зварювальники. Старший майстер несе відповідальність за якістю виконання ТО -2. Заробітна плата визначається у грошовій формі, як частина загального прибутку, який кожен робітник отримує для задоволення своїх потреб з ураху-ванням витрат на ремонт. Премія виплачується всім робітникам локомотивного депо з фонду заро-бітної плати та матеріального заохочення. Розраховуємо вартість одного ТО–2
де М – витрати на матеріали; Зп – заробітна плата за одне ТО -2; Н – накладні витрати. Визначаємо заробітну плату за одне ТО -2
де Фзп – загальна сума заробітної плати; Nе – експлуатаційний парк локомотивів.
Визначаємо накладні витрати
2.6 Заходи з охорони праці та навколишнього середовища для пункту ТО-2 Заходи з охорони праці направлені на забезпечення продуктивності пра-ці працівників та забезпечення їх безпеки. Основними являються вимоги до механічного обладнання: електричні машини і верстати повинні мати надійне заземлення, струмоведучі частини повинні бути огородженні, на вузлах, що обертаються повинні бути захисні кожухи. Оглядові канави повинні мати освітлення, звукову або світлову сигна-лізацію попередження про ввід або вивід рухомого складу. Слюсарні інструменти повинні бути в справному стані, інструмент з ізо-льованими ручками повинен бути випробуваний. Для створення комфортних умов праці на пункті огляду має бути забезпечене достатнє загальне та місцеве освітлення, пристрої водяного та парового опалення або електрокалорифери. Щоб в приміщенні пункту не було протягів, ворота повинні мати привід для дистанційного керування. Загальна і місцева вентиляція повинна бути забе-зпечена безперебійною подачею свіжого повітря в приміщення. Згідно вимог пожежної безпеки ПТОЛ повинні мати щити, пофарбовані в червоний колір, з набором пожежного інвентарю: відра, бочки, вогнегасники, сокири, а також приміщення повинні бути обладнанні кондиціонерами, кранами з водою, туалетами, душовими, роздягальнями. Стіни і стеля ПТОЛ фарбується в м’які заспокійливі кольори. Вентиляційні установки для очистки повітря обладнують допоміжними пристроями: фільтри для очистки повітря від пилу, газів, мастильних парів. На виході технічної каналізації встановлюють нафтоуловлюючі та фільт-руючі установки, які очищують стічну воду від нафтопродуктів та забруднень. Потім воду технічної каналізації переправляють у спеціальні відстійники. Витяжки з хімічно-забруднених приміщень облаштовують фільтру-ючими пристроями дезактивації. Технічні тверді відходи поміщають у спеціальні металеві контейнери, які потім утилізують у спеціально відведених для цього місцях. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
