Главная страница
Навигация по странице:

  • Літера Розшифровка Опишіть техніку проведення С’

  • Symptoms

  • Pregnancy / Past history

  • Перелічите всі відомі Вам ознаки критичної кровотечі

  • Розшифруйте мнемонічний термін збору анамнезу

  • Можливі небезпеки під час надання екстреної медичної допомоги при ДТП

  • Небезпека Методи усунення

  • Під час вторинного огляду голови постраждалого можуть бути виявлені наступні ознаки

  • Ознаки Особливості, як виявити Попередній діагноз

  • Опишіть методику пункційної конікотомії

  • Назвіть переваги та недоліки, на Вашу думку, методів відновлення прохідності дихальних шляхів при тяжкий ЧМТ (пацієнт без свідомості, SpO

  • Метод Переваги Недоліки

  • Назвіть переваги та недоліки, на Вашу думку, методів відновлення прохідності дихальних шляхів при критичної кровотечі (пацієнт з рівнем свідомості « V », SpO

  • Для проведення штучної вентиляції легень використовують наступні методики

  • Методика Техніка проведення Примітки

  • эктренная медицина. Тема 1 Робочий зошит. Розшифруйте мнемонічний термін первинного огляду пацієнта


    Скачать 39.62 Kb.
    НазваниеРозшифруйте мнемонічний термін первинного огляду пацієнта
    Анкорэктренная медицина
    Дата03.05.2022
    Размер39.62 Kb.
    Формат файлаdocx
    Имя файлаТема 1 Робочий зошит.docx
    ТипДокументы
    #509798

    1. Розшифруйте мнемонічний термін первинного огляду пацієнта:




    Літера

    Розшифровка

    Опишіть техніку проведення

    С’

    «Сritical bleeding» - виявлення та зупинка критичної кровотечі

    Накладання джгута (турникету) вище місця ураження

    А

    «Airway maintenance» - оцінка прохідності верхніх дихальних шляхів

    Відновлення прохідності ДШ за потрійним прийомом П. Сафара:

    1. Розігнути голову;

    2. Вивести нижню щелепу

    3. Відкрити рота пацієнту




    В

    «Breathing» - визначення наявності самостійного дихання.

    визначити наявність самостійного дихання пацієнта можна за методикою «чую – бачу – відчуваю»:

    1) «чую» – рух повітря з дихальних шляхів пацієнта;

    2) «бачу» – дихальні рухи грудної клітини пацієнта;

    3)«відчуваю» – відчувати подих пацієнта своєю щокою

    С

    «Circulation» - визначення наявності самостійного кровообігу

    Перевірка наявності пульсу на магістральних артеріях – сонна/плечова артерії

    D

    «disability - neurologic evaluation» - оцінка свідомості (дієздатності)/неврологічного статусу

    Визначення свідомості за шкалою «AVPU».

    A alert - орієнтується

    V responds to verbal stimuli - реагує на запитання: «Як Ви себе почуваєте?»

    P responds to pain - реагує на біль

    U unresponsive, unconscious - не реагує на жодні подразники

    E

    «Event, exposure with environmental control» - збір інформації про захворювання/нещасний випадок з температурним контролем

    S Symptoms Cимптоми

    A Allergy Зібрати загальний алергологічний анамнез

    M Medications З’ясувати, які (та коли) лікарські засоби постраждалий прийняв до надання ЕНМД

    P Pregnancy / Past history Якщо пацієнтка – жінка, з’ясувати, чи вона не є вагітною / Виявити супутні (перенесені) захворювання, травми

    L Last meal З’ясувати, коли було останнє вживання їжі або напоїв, чи не вживав постраждалий алкоголь

    E Environment / Event Встановити події, що призвели до випадку, а також умови навколишнього середовища (дія екстремальних температурних чинників та/або шкідливих речовин)




    1. Перелічите всі відомі Вам ознаки критичної кровотечі:




    • кров, що пульсує та/або швидко витікає з рани;

    • пляма крові на одязі, що швидко розповзається;

    • калюжа крові навколо постраждалого;

    • ампутація кінцівки;

    • відкриті переломи кісток.



    1. Розшифруйте мнемонічний термін збору анамнезу:




    Літера

    Розшифровка

    Значення

    S

    Symptoms - Cимптоми

    ознаки та симптоми для оцінки та ведення лікування

    A

    Allergy - Алергічний анамнез

    Наявність алергічної реакції на ліки, продукти харчування

    M

    Medications – Анамнез прийому лікарських засобів

    перелік ліків, які людина зараз приймає, їх дози. Вони можуть впливати на рішення щодо лікування та важливі для розуміння хронічних захворювань людини.

    P

    Pregnancy / Past history – наявність вагітності у жінок/ супутні (перенесені) захворювання, травми

    Знання попередніх медичних станів може допомогти зрозуміти поточну хворобу

    L

    Last meal - останнє вживання їжі або напоїв

    Для розрахунку ймовірного настання нудоти та блювоти як реакції на інтубацію, ймовірний розвиток ядухи через аспірацію блювотними масами

    E

    Environment/Event – з’ясувати події, що призвели до випадку, навколишнього середовища

    визначення причини, прогресування, ступеню та тяжкості.




    1. Можливі небезпеки під час надання екстреної медичної допомоги при ДТП:






    Небезпека

    Методи усунення

    1

    Контакт з кров’ю пацієнта

    Обробити антисептиком, використання засобів індивідуального захисту

    2

    Небезпека травмування транспортним засобом

    Створити імпровізований домкрат: використати ручні гальма, підкласти блоки, цегли, каміння під колеса

    3

    Небезпека вибуху

    Перевірити наявність пошкоджень бензобаку та чи є витікання палива

    4

    Небезпека пожежі

    Перевірити наявність пошкоджень бензобаку та чи є витікання палива, вимкнути двигун

    5

    Небезпека травмування на місті подій (аварійна ситуація)

    Надягнути світловідбивний желет

    6

    Додаткове травмування рятівників

    Виставити знак аварійної зупинки, включити «аварійку»

    7

    Травмування навколишніми предметами

    Оглянути місце ДТП на наявність предметів, які можуть бути травмонебезпечними




    1. Під час вторинного огляду голови постраждалого можуть бути виявлені наступні ознаки:






    Ознаки

    Особливості, як виявити

    Попередній діагноз

    1

    забої, садна м’яких тканин голови

    візуалізація

    ЗЧМТ

    2

    виявлення зовнішніх ознак травм кісток лицьового або мозкового черепу

    Візуалізація, пальпація

    ВЧМТ, забій головного мозку

    3

    оцінка розміру, реакції на світло і симетричність зіниць

    Ліхтарик, віузалізація

    ЗЧМТ, ВЧМТ, забій головного мозку

    4

    виявлення ознак ликвореї з зовнішнього слухового проходу

    Візуалізація, отоскоп

    Травматичне ушкодження внутрішнього вуха

    5

    оцінка рівня свідомості за шкалою ком Глазго

    Візуалізація, огляд (рефлекси), вербальний контакт

    Забій головного мозку

    6













    1. Опишіть методику пункційної конікотомії:




    1. Вдягунти захисні рукавички

    2. Положення пацієнта – на спині, голова - помірно закинута.

    3. Фіксація гортані між вказівним та великим пальцями.

    4. Знайти крікотиреоїдну мембрану – це місце для пункції/томії.

    5. Обробити місце пункції/томії антисептичним розчином

    6. прокол мембрани під кутом 90º;

    7. перевірити положення голки пункційного конікотому аспіраційним методом (якщо повітря аспірується – голка знаходиться в трахеї);

    8. змінити кут введення конікотому до 60 º (до голови пацієнта);

    9. просунути канюлю вздовж голки в трахею, доки фланець не досягне шиї;

    10. видалити голку пункційного конікотому і шприц;

    11. роздути манжету


    1. Назвіть переваги та недоліки, на Вашу думку, методів відновлення прохідності дихальних шляхів при тяжкий ЧМТ (пацієнт без свідомості, SpO2 85%, АТ 100/60 мм рт. ст., ЧСС 90 уд/хв., сліди блювоти на одягу).






    Метод

    Переваги

    Недоліки

    1

    Орофарингеальний повітровід

    Доступність виконання, екстренне відновлення дихання

    Можливі ускладнення: стимуляція блювотного рефлексу, ларингоспазм,

    погіршення прохідності ДШ.

    2

    Назофарингеальний повітровід

    Доступність виконання, екстренне відновлення дихання у пацієнтів з

    пригніченням свідомості; блювотний рефлекс


    Протипоказання: значна травма лиця; аспіраційний синдром;

    викривлення перегородки носа; можливий перелом основи черепа

    3

    Ларингеальна маска

    Застосовується у

    пацієнтів із захворюваннями та травмами шийного відділу хребта, відсутній ларингоспазм

    Можлива регургітація блювотних мас та аспірація ними

    4

    Інтубаційна трубка

    Ризик аспірації блювотними масами

    Можливе ушкодження голосових зв’язок, постановка самої трубки більш затратна по часу

    5

    Конікотомічна трубка

    Невеликий час установки

    Пошкодження голосових зв’язок


    Який метод відновлення прохідності дихальних шляхів Ви виберете?

    Інтубаційна трубка



    1. Назвіть переваги та недоліки, на Вашу думку, методів відновлення прохідності дихальних шляхів при критичної кровотечі (пацієнт з рівнем свідомості «V», SpO2 не визначається, АТ не визначається)



    Метод

    Переваги

    Недоліки

    1

    Орофарингеальний повітровід

    екстрене відновлення прохідності верхніх ДШ у пацієнтів з

    пригніченням свідомості.

    стимуляція блювотного рефлексу, ларингоспазм,


    2

    Назофарингеальний повітровід

    екстрене відновлення прохідності верхніх ДШ у пацієнтів з

    пригніченням свідомості; блювотний рефлекс, що не дозволяє використовувати

    орофарингеальний повітровід.

    Немає т к відсутня ЧМТ

    3

    Ларингеальна маска

    Легка у використанні, ризик ушкодження голосових зв’язок відсутній, ларингоспазм та кашель виникають рідше

    Немає, т к відсутня ЧМТ

    4

    Інтубаційна трубка

    Більш надійна

    Травматизм.

    5

    Конікотомічна трубка

    Швидше по часу устанавлюється

    Травматизм


    Який метод відновлення прохідності дихальних шляхів Ви виберете?

    Ларенгіальна маска


    1. Для проведення штучної вентиляції легень використовують наступні методики:






    Методика

    Техніка проведення

    Примітки

    1

    «з рота у рот»

    Відновлення прохідності ДШ за потрійним прийомом П. Сафара:

    1. Розігнути голову;

    2. Вивести нижню щелепу

    3. Відкрити рота пацієнту

    Потерпілому видихають повітря з рота у рот використовуючи захист (маска, хустка)

    При наявності захисних пристроїв

    2

    застосування орофарингеального повітроводу

    1) Надіти оглядові рукавички.

    2)Визначити коректний розмір орофарингеального повітроводу, який

    відповідає відстані від мочки вуха до кута рота постраждалого.

    3) Перед введенням повітроводу перевірити ротову порожнину потерпілого на

    предмет наявності сторонніх тіл, вставною щелепи.

    4) Взяти повітровід в руки так, щоб він дивився кривизною вниз, до язика,

    отвір повітроводу – до гори.

    5) Ввести повітровід переконавшись, що ви не заштовхуєте язик далі до задньої

    стінки глотки.

    6) Ввівши повітропровід приблизно на половину довжини, поверніть його на

    180° і просуньте вперед (фланцевий кінець притискається до губ).

    7) Зафіксувати повітровід лейкопластиром або марлевою тасьмою.

    гумові рукавички, набір

    різнорозмірних орофарингеальних повітроводів; фіксатор повітроводу

    3

    застосування назофарингеального повітроводу

    Переконайтеся, що носова перетинка не викривлена, якщо викривлена – вводьте повітровід з того боку, де носовий хід ширше. Нанесіть на повітровід гель. Обережно введіть повітровід до носової порожнини таким чином, щоб скошений кінець був направлений у бік перетинки. Повільно обертаючи трубку пальцями, вводьте її глибше до носової порожнини паралельно до основи черепа (тобто дозаду, як і під час введення назо-гастрального зонда), аж доки не досягнете бажаної глибини.

    гумові рукавички; набір

    різнорозмірних назофарингеальних повітроводів; лубрикант на водній основі.

    4

    ШВЛ за допомогою лицьової маски та дихального мішку

      1. покласти пацієнта на рівну жорстку поверхню;

      2. закинути назад голову хворого;

      3. зафіксувати маску на обличчі пацієнта так, щоб не було проміжків;

      4. стискати балон із частотою приблизно в один натиск за 3-4 секунди;

      5. стежити за тим, чи піднімається грудна клітина хворого

    одноразові гумові рукавички; набір лицьових масок різного розміру; дихальний мішок для дорослих та дітей; фонендоскоп; кисневий балон; портативний аспіратор




    1. Йшла друга спроба оротрахеальної інтубації трубкою №10,0 пацієнта на прийомному відділенні лікарем невідкладних станів з метою відновлення прохідності дихальних шляхів. У пацієнта – гіпертонус м’язів, рівень свідомості 10 балів за ШКГ, сліди блювоти на одягу, SpO2 80%, АТ 140/90 мм рт. ст., ЧСС 108 уд/хв., глікемія 2,5 ммоль/л, різкий запах алкоголю з рота. Ваші дії:




    1. Одягнути захисні рукавички

    2. Підібрати ендотрахеальну (інтубаційну) трубку та клинок ларингоскопу необхідного розміру.

    3. Ендотрахеальну інтубаційну трубку перевірити на цілісність манжети.

    4. Покласти пацієнта на спину, голову розмістити на одній площині з тулубом та закинути.




    1. До проведення ЕІТ треба провести превентиляцію




    1. Взяти ларингоскоп у ліву руку. Рот пацієнта відкрити шляхом натискання на підборіддя. Ввести клинок в праву частину рота з невеликим відхиленням рукоятки ларингоскопа вліво.

    2. Відсуваючи язика вліво, просунути клинок в порожнину рота і вивести по середній лінії, орієнтуючись на язичок.




    1. Після візуалізації гортані і голосової щілини, ввести ендотрахеальну трубку, під контролем зору

    2. Витягнути стилет (якщо він використовувався) та клинок ларингоскопу.

    3. Роздмухати манжету ендотрахеальної інтубаційної трубки з метою герметизації.

    4. Фіксацію трубки можна проводити або лейкопластиром, або за допомогою кляпу з марлевою тасьмою.


    написать администратору сайта