робота 1. Шифр Cолотвина перлина Закарпаття
 Скачать 2.35 Mb.
|
ПоширенняЕГПнатериторіїЗакарпатськоїобласті
*)карстопрояв **)населенийпункт Всього на території Закарпатської області в 2020 році зафіксовано 21активнийзсувзагальноюплощею0,592841км2,зяких9–новоутворені(загальнаплоща0,032500км2), а 12 - активізовані частково або повністюранішезакартованідревніабосучаснізсуви(загальнаплоща0,560341км2). Активізація бокової ерозії у 2020 році відмічена в басейнах річок ЧорнаТисатаРіка,вменшіймірі–Тересвана20ділянках,зяких12–новоутворені,а8–закартованівпопередніроки.Довжинаокремихновоутворених ділянок бокової ерозії варіює від перших десятків метрів до1,5км,загальнадовжина12новоутворенихділянок–3,7п.км. Всього на території області в поточному році зафіксоване сходженняселевихпотоківпо3-хводотоках,загальнаплощабасейнівякихскладає16,13398км2[10]. Техногенні процеси під впливом людської діяльності в межахЗакарпатськоїобластіЗначнетехногенненавантаженнянарельєфдосліджуваноїтериторіїспричиняєгірничодобувнапромисловість,зокремамісцярозміщеннякар’єрівтавідкритихродовищ.Аналізскладеноїнами карти розміщеннякар’єрівтавідкритихрудників(масштаб1:200000)свідчить,щовобластіє 112кар’єрівтарудників,зокремауБерегівськомурайоні-17,Великоберезнянському-2,Виноградівському-13,Воловецькому-1,Іршавському - 10, Міжгірському – 6, Мукачівському - 11, Перечинському - 6,Рахівському - 9, Свалявському - 3, Тячівському - 10, Ужгородському -10,Хустському – 14. З них 52 не розробляється або розробляється епізодично. Уструктурно-тектонічномувідношенні14розташовановзоніФлішовихКарпат,11-узоніЗакарпатськогоглибинногорозлому,4–уМармарошськомукристалічномумасивіта54вЗакарпатськомувнутрішньомупрогині[12]. Очевидним є те, що поширення техногенних і техногенно-активізованихформ тісно пов’язані з розробкою найбільших родовищ корисних копалин,зокрема:Солотвинськеродовищекам’яної солі та смуга його впливу нарельєфдовкіллясілДобрянське,Данилове,Верхньоселецьке;родовищабурого вугілля – Ільницьке, Горбківське, Ужгородське; Великокам’янецькетаДовгорунське родовища мармуру; місця видобутку будівельних матеріалів –каолінівуКвасівському,Керецькому,Берегівському,Мужіївськомуродовищахізолотоносніродовища в с.Мужієво Берегівського району тародовище„Сауляк”Рахівськогорайонутощо.Врезультатіданоговидудіяльностіутворилисьвід’ємніформи рельєфу – кар’єри, порожнини, щозаповнюютьсяякправиловодою,відкритірозробки,терикони,карстовіпустоти. Кар’єрненавантаженняпрактичновідсутнєугірськихрайонахРахівського,Тячівського,Воловецькогорайонів.Показникщільностікар’єрівіродовищєвисокимуБерегівському,Виноградівському,Хустськомурайонах (від 0,1 до 0,3 штук/км2). Слабка техногенна напруга з показником0-0,1 штук/км2 виокремлює Ужгородський, Мукачівський та Перечинськийрайони. Побудовадамб,гребель,мостовихпереходів,берегоукріпленьтарусловипрямних споруд створює додатні техногенні форми рельєфу, а довід’ємних відносимо – водосховища, канали, колектори, штучні водойми. Зних:дев’ятьводосховищ(п’ятьдіючихрегулюючих)нар.Латориця;Сальвинська,Верхньолаторицька,Хустськамеліоративнісистеми;магістральнийканалБерегівськоїосушувальноїсистеми,щовключає14каналів загальною протяжністю 168,8 км; 90 мостових переходів автодорігчерезрусла річок; берегоукріплюючі і русловипрямні споруди загальноюпротяжністю 274 км; загальна довжина дамб складає 825 км, в т.ч., вздовжосновноїрічковоїмережі–620км. Будівництвогромадськихіпромисловихоб’єктівпризводитьдонівелюваннярельєфу,терасуваннясхилів,будівництвокотлованів,підземнихкомунікацій,інженернихспоруд,щовсвоючергупровокуєпросіданняповерхні,зсуви,карстовіпроцеси,особливоцевідчутно в урбанізованихтериторіяхкраю,тобтооконтурюєтьсяпівденно-західначастинаЗакарпатськоїнизовини. Дорожні підсипки, врізи на схилах в місцях проведення магістральнихтрубопроводів,будівництвоЛЕП,розвитокпромисловоїінфраструктуриактивізуєрозвитокерозійнихпроцесів[13,14]. Сільськогосподарськадіяльністьпризводитьдозначноїрозораностіземель,провокуєутворенняярів,балоктаеродованихтериторій. Деградацію схилів гірських територій як результат неправильного танадмірноготрелюваннядеревини несе лісогосподарське навантаження. Востанні десять років значно посилилосьв краї рекреаційне навантаження –витоптуваннярослинногопокривувмісцяхстоянокавтомобілів,туристичнихпалатокіохоплюєареалпоширеннялікувально-оздоровчих(рекреаційних)зонкраю,зокрема:Великоберезнянсько–Перечинську,Міжгірську,Свалявськутощо. Звищенаведеногоочевидно,щопроаналізованівидигосподарськоїдіяльностівЗакарпатськійобластіпризводятьдопорушеннярельєфу,створюютьновітехногенніформирельєфу,вилучаютьзобігуземельніугіддя,пошкоджуютьґрунтовийпокрив,забруднюютьдовкіллятаактивізуютьсхиловіекзогенніпроцеси. |