Главная страница
Навигация по странице:

  • Реферат на тему: « Сильні та унікальні сторони людини з точки зору позитивної психології »

  • Основні особливості унікальних та сильних сторін людини з вивчення позитивної психології

  • Список використаної літератури

  • Сильные стороны личности. РЕФЕРАТ Сильні сторони. Сильні та унікальні сторони людини з точки зору позитивної психології


    Скачать 36.22 Kb.
    НазваниеСильні та унікальні сторони людини з точки зору позитивної психології
    АнкорСильные стороны личности
    Дата15.06.2022
    Размер36.22 Kb.
    Формат файлаdocx
    Имя файлаРЕФЕРАТ Сильні сторони.docx
    ТипРеферат
    #592775

    КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

    ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКО

    ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

    Психологія самопізнання та позитивна психологія

    Реферат на тему: «Сильні та унікальні сторони людини з точки зору позитивної психології»

    Здобувача вищої освіти 1 курсу

    групи 9.221 МПсС

    спеціальності 053 «Психологія»

    заочної форми навчання

    Тацишиної Олени Дмитрівни

    Викладач: проф . Власова О. І.

    2022 рік

    ЗМІСТ

    Вступ……………………………………………………………………………….3

    Основні особливості унікальних та сильних сторін людини з вивчення позитивної психології……………….…………………………………………....4

    Висновки…………………………………………………………………………10

    Список використаної літератури…………………………………………….…11

    Вступ

    Ідейним попередником напрямки є Абрахам Маслоу, який вперше використав термін «позитивна психологія» у своїй книзі «Мотивація і особистість» (1954). Маслоу та інші представники гуманістичної психології в роботах 1950-х-1960-х років закликали психологів більше звертати увагу на стимулювання психічного здоров'я, ніж на лікування хвороб і патологій. Серед сучасних дослідників в цій області найбільш відомі Ед Дінер, Міхай Чіксентміхайі, Чарльз Снайдер, Альберт Бандура, Деніел Гільберт і Джон Хайдт. Засновником позитивної психології як академічної області є Мартін Селигман, який, у разі обрання президентом Американської психологічної асоціації в 1998 році, свою промову присвятив саме цьому новому напрямку психології[5,c.81-83]. У своєму виступі Селігман підкреслив, що протягом попередніх п'ятдесяти років психологія займалася дослідженням і лікуванням різноманітних патологій, не звертаючи уваги на позитивні аспекти життя людини, такі, як здатність до творчості, надія або наполегливість у досягненні своїх цілей. Селігман закликав своїх колег «відновити рівновагу» і запропонував три основних напрямки для майбутніх досліджень:

    • позитивні емоції і суб'єктивне відчуття щастя (наприклад, насолода, задоволення життям, відчуття близькості, конструктивні думки про себе і своє майбутнє, оптимізм, впевненість в собі, наповненість енергією, «життєвою силою»);

    • позитивні риси характеру людини (мудрість, любов, духовність, чесність, сміливість, доброта, творчість, почуття реальності, пошуки сенсу, прощення, гумор, щедрість, альтруїзм, емпатія і т.д.);

    • соціальні структури, що сприяють щастя і розвитку людей (демократія, здорова сім'я, вільні засоби масової інформації, здорове середовище на робочому місці, здорові локальні соціальні спільноти).

    Основні особливості унікальних та сильних сторін людини з вивчення позитивної психології

    Позитивна психологія — це галузь психології, яка займається дослідженням позитивних аспектів психіки людини. На відміну від орієнтації класичної науки на психологічні проблеми та патології, основними темами досліджень галузі є щастя, оптимізм, потік, довіра, прощення та солідарність. Ця галузь досліджень намагається зробити досвід життя людини більш задовільним та розкрити природні здатності.

    Починаючи з середини 1990х рр. було продемонстровано, що різні системи мозку відповідають за щастя та нещастя. Базуючись на цьому Мартін Селігман[1,c.78], президент Американської психологічної асоціації, заснував позитивну психологію як галузь академічної науки. Ідейним попередником цього напрямку був представник гуманістичної психології Абрахам Маслоу. Серед сучасних дослідників в цій галузі є Мартін Е. П. Селіґмен, Ед Дінер, Михай Чиксентмихайї, Чарльз Снайдер, Альберт Бандура, Деніел Гільберт та Джонатан Гайдт.

    Дослідження в позитивній психології реалізуються в трьох суміжних напрямках,[1,c.78] які стосуються створення приємного, доброго та змістовного життя людини.

    Тема характеру особистості віддавна обговорюється філософами, політичними та релігійними діячами та широким загалом. Існує безліч уявлень про характер: деякі пов’язані з репутацією, інші апелюють до рівня моральності або зводять поняття характеру до певної однієї риси, як то чесність або цілісність.

    Побутує думка, що характер є чимось постійним та незмінним. Таке сприйняття базується на традиційних уявленнях таких соціальних інституцій як школи, релігійні групи, спортивні організації тощо.

    Дослідження характеру не становили предмету серйозної наукової діяльності поки на початку 2000-х років вчені не почали досліджувати характер ґрунтовно. Стартував 3-річний проект за участю 55-ти видатних вчених, присвячений вивченню рис характеру в усі часи. Результатом цього проекту стала розробка класифікації сильних рис характеру та чеснот VIA Character. З тих пір сотні статей на цю тему було опубліковано у багатьох країнах світу.

    Один із ключових висновків дослідження характеру полягає в тому, що кожна людина має певний набір рис характеру. Згідно класифікації VIA Character, було виокремлено 24 основні сильні риси характеру. Кожна риса проявляється у різному ступені, завдяки чому утворюється унікальний профіль особистості. Характер множинний, отже не можна зводити сильні риси характеру людини до однієї чи кількох ознак[4,c.167].

    Результати 3-річного проекту на чолі з Петерсоном і Селігманом були викладені у книзі «Сильні риси характеру та чесноти» (Character Strengths and Virtues), яка вважається одним із найважливіших внесків до психології за останні півстоліття. Ця робота охоплює доробок найвидатніших мислителів та філософів за останні 2 500 років – від Арістотеля і Платона до найбільших світових релігій – і являє собою, мабуть, найвизначнішу спробу в історії переглянути, зібрати, дослідити та класифікувати позитивні якості людей.

    Наукова праця «Сильні риси характеру та чесноти» вважається основою науки позитивної психології і залишається однією з найбільш значущих праць у цій сфері. Ця праця привертає інтерес з боку широкого кола професій і дисциплін, серед яких: освіта, управління, консалтинг, психологія, коучинг і багато інших.

    Сильні риси характеру – це позитивні складові особистості, які впливають на спосіб мислення, почуття та поведінку. Вони відображають «справжню» людину – саму її суть. Знання власних сильних рис характеру може виявитись чимось більшим, ніж просто цікавою інформацією, та зробити значний позитивний внесок у ваше життя. Обізнаність щодо власних рис характеру та уміння скеровувати свою поведінку відповідним чином допомагають нам ставати кращою версією себе.

    Усвідомлене використання сильних рис характеру допомагає:

    -Ефективніше справлятися з проблемними ситуаціями.

    -Поглиблювати та вдосконалювати стосунки.

    -Поліпшувати загальне самопочуття.

    Класифікація сильних рис характеру за VIA складається з 24 сильних рис. Вони поділяються на шість категорій чеснот: мудрість та знання, відважність, людяність, справедливість, поміркованість та духовність. Ці риси характеру відповідають вимогам моралі та охоплюють наші здатності допомагати самим собі та іншим людям[3, c.89].

    1. Мудрість та знання – когнітивні якості, які сприяють ефективному набуттю та використанню знань.

    Креативність (творче мислення, оригінальність, винахідливість): здатність мислити концептуально і придумувати нові ефективні підходи до вирішення завдань; включає художні досягнення, але не обмежується цим.

    Допитливість (цікавість, інтерес та прагнення до новизни, відкритість до нового досвіду): інтерес як самоцінність, що проходить через весь досвід дитини; здатність захоплюватися явищами, темами та предметами, цікавість до спостереження та дослідження.

    Критичне мислення: налаштованість на усебічний та багатосторонній аналіз явищ без передчасного перескакування до висновків; вміння справедливо зважувати аргументи та змінювати думку на основі доказів.

    Любов до навчання: опанування нових вмінь, тем та сфер знань як самостійно, так і в навчальному закладі; прагнення до систематичного примноження знань Ця риса безумовно пов’язана з допитливістю, але виходить за її межі.

    Мудрість: уміння давати мудрі поради іншим; здатність бачити світ, сповнений сенсом як для себе, так і для інших людей.

    2. Відважність – емоційні якості, завдяки яким проявляється воля досягати цілі в умовах зовнішнього або внутрішнього протистояння.

    Хоробрість: здатність не відступати перед загрозами, викликами, труднощами чи то болем; відстоювати справедливість навіть в умовах простистояння; діяти за переконаннями, навіть якщо вони є непопулярними для інших; ця риса включає фізичну хоробрість, але не обмежується нею.

    Наполегливість (старанність, працелюбність): вміння доводити до кінця почату справу та досягати результатів, не зважаючи на перешкоди; здатність отримувати задоволення від завершення справ чи завдань.

    Чесність (щирість, цілісність): звичка говорити правду у широкому розумінні – як здатність виражати себе та діяти щиро та природньо; не удавати з себе когось іншого; брати відповідальність за свої почуття та дії.

    Енергійність (життєстійкість, ентузіазм, бадьорість, енергійність): уміння сприймати життя радісно та енергійно; вкладати у свої справи всю душу та увагу; проживати життя як цікаву пригоду, бути життєрадісним та зацікавленим.

    3. Людяність – міжособистісні якості, що включають турботливу взаємодію з іншими та створення дружніх стосунків.

    Любов: здатність налагоджувати та цінувати близькі відносини з іншими людьми, уміння співпереживати, ділитися та турбуватися про інших; вміння бути близьким/-ою до людей.

    Доброта (великодушність, турбота, піклування, співчуття, альтруїстична любов, люб’язність): уміння робити добрі вчинки іншим людям, допомагати та піклуватися про інших.

    Соціальний та емоцiйний iнтелект (емоційний інтелект, особистісний інтелект): уміння розпізнавати емоції та почуття – як власні, так і інших людей; знання про те, як поводитися у різноманітних соціальних ситуаціях та мотивувати інших.

    4. Справедливість – громадянські якості, що лежать в основі здорового та продуктивного життя спільноти

    Здатність до командної роботи (усвідомлення себе громадянином / громадянкою, соціальна відповідальність, відданість): здатність працювати в команді та бути відданим/-ою їй; готовність вносити свою частку в роботу групи.

    Справедливість: здатність сприймати всіх людей однаково відповідно до уявлень про чесність і справедливість; не дозволяти особистим почуттям формувати. упереджене ставлення до інших; надавати кожному однакові справедливі шанси

    Лідерство: здатність заохочувати групу, до якої ти належиш, досягати спільних результатів, і при цьому підтримувати з групою гарні стосунки. Організовувати групові активності та брати в них участь.

    5. Поміркованість – якості, які застерігають від надмірності.

    Уміння пробачати: здатність прощати тих, хто вчинив неправильно; приймати недоліки інших та давати їм другий шанс; не бути мстивим/-ою.

    Скромність: уміння дозволяти своїм досягненням говорити самим за себе; не сприймати себе як більш особливого, ніж є насправді.

    Розсудливість: помірковане ставлення до своїх рішень, уміння не йти на невиправдані ризики; уміння не казати та не вчиняти таких речей, про які згодом можна пошкодувати.

    Самоконтроль (володіння собою): здатність контролювати свою почуття та дії; дисциплінованість; контроль власних бажань та емоцій.

    6. Духовність – якості, які встановлюють зв’язок із Всесвітом, як чимось більшим, та надають сенсу. Цінування краси та досконалості у всьому (благоговіння, подив, піднесеність): здатність помічати та цінувати красу, досконалість, та/або чиюсь майстерність у різних сферах життя: від природи до мистецтва, математики, науки та щоденного досвіду[2,c.145].

    Вдячність: уміння усвідомити та бути вдячним за все хороше, що відбувається у житті; приділення часу для вираження вдячності.

    Оптимізм (надія, орієнтація на майбутнє): Очікування найкращого від майбутнього та готовність працювати для досягнення цього; віра в те, що успіху у майбутньому можна досягти завдяки власним зусиллям Гумор (грайливість): вміння бачити світлу сторону життя – помічати веселе і смішне, по –доброму жартувати, сміятися та веселити інших.

    Висновки

    Таким чином, ми описали сильні та унікальні сторони з точки зору позитивної психології та надали їм детальну характеристику.
    Характер взаємозалежний з іншими сторонами особистості, зокрема з темпераментом і здібностями. Характер, як і темперамент, є досить стійким і мало-змінюваним. Темперамент на форму прояву характеру, своєрідно забарвлює ті чи інші його риси. Так, наполегливість у холерика виражається кипучою діяльністю, у флегматика - у зосередженому обмірковуванні. Холерик трудиться енергійно, жагуче, флегматик - методично, не поспішаючи. З іншого боку, і сам темперамент перебудовується під впливом характеру: людина із сильним характером може придушити деякі негативні сторони свого темпераменту, контролювати його прояву.

    Отже, характер не є застиглим утворенням, він формується на всьому
    життєвому шляху людини. Анатомо-фізіологічні задатки не визначає
    абсолютно розвиток того чи іншого характеру. Визнання ж залежності
    характеру від таких факторів, як зовнішній вигляд, конституція тіла, дата народження, ім’я і т.п., веде до визнання неможливості
    скільки-небудь істотно змінювати і виховувати характер. Однак уся
    практика виховання спростовує тезу про сталість характеру, подібні
    випадки можливі лише у випадку патології особистості.

    Характер незважаючи на свою багатогранність, лише одна зі сторін, але не вся особистість. Людина здатна піднятися над своїм характером, здатний
    змінити його. тому, року говорять про прогнозування поводження, не
    забувають, що воно має визначену імовірність і не може бути абсолютним.
    Особистість може кинути виклик обставинам і стати іншої.

    Список використаної літератури

    1. Лозниця В. С. "Психологія і педагогіка". К., 2000, с. 78.

    2. Намов Р. С. Психологія. Основи загальної психології: У 2т. – Т. I. – М., 1994, с. 145.

    3. Селігман М. «Нова позитивна психологія - М. : Манн, Иванов и Фербер, 2010)

    4. Психология эффективной жизни. Инструкция по применению реальности
    5. Россел Хелен. Атласс счастья. Уникальные рецепты счастья со всего света.
    6. Стайл Шарлотта. Позитивна психологія. «Що робить нас щасливими».
    7. Казаков В. Г., Л. Л. Кондратьева "Психология". М., 1989, с. 89.

    8. Практикум по загальній психології. Навчальний посібник для педагогічних інститутів: Пам'ять. – М., 1990, с. 167.

    9. Психологія. Підручник: Пам'ять. – М., 1997, с. 81-83.


    написать администратору сайта