сказ. Сказ — копия. Сказ сказ ( rabies, lyssa, hydrophobia )

Название	Сказ сказ ( rabies, lyssa, hydrophobia )
Дата	13.10.2022
Размер	5.32 Mb.
Формат файла
Имя файла	Сказ — копия.pptx
Тип	Документы #732768

СКАЗ

Сказ ( RABIES , LYSSA , HYDROPHOBIA )

Гостре, зоонозне, інфекційне вірусне захворювання, що протікає з тяжким ураженням нервової системи;

Характеризується:

Найрізноманітнішою рефлекторною збудливістю рухових м'язів;
Прогресуючою стадією паралічів, смертельними наслідками.

Таксономічний стан

Сімейство RHABDOVIRIDAE
Рід Lyssavirus

Вірус сказу: електронна микроскопія(вид пісто- леної кулі)

Морфологія

Вірус сказу має кулеподібну форму;
75-80 нм у діаметрі;
Оточений зовнішньою ліпідною оболонкою;
Поверхневі шипи – глікопротеїди ( G) ;
Під оболонкою матриксний М-білок;
Серцевина вірусу містить рибонуклеопротеїд РНП = «мінус»РНК, тісно пов'язана з білками капсиду;
Капсид спірального типу симетрії;
Геном – одноланцюжкова «мінус» РНК;
РНК залежна РНК – полімераза.

Репродукція рабдовірусів

Підготовча (попередня) фаза включає 3 етапи:

Адсорбція (прикріплення вірусу до оболонки клітини);

2. Пенетрація (проникнення вірусу у клітину); 3. Депротеїнізація (роздягання вірусу);

Фаза власне репродукції (основна фаза):

4. Транскрипція (переписування генетичної інформації); 5. Трансляція (синтез вірусних білків); 6. Реплікація (синтез вірусних нуклеїнових кислот);

7. Складання віріонів;

8. Вихід віріонів із клітини. Стадії транскрипції, трансляції та реплікації відображають особливості репродукції, пов’язані з нуклеїновою кислотою, тому їх разом називають стратегія вірусного геному.

Фази та етапи репродукції:

Стійкість вірусу

Вірус стійкий до фенолу, заморожування, антибіотиків.

Руйнується кислотами, лугами, нагріванням (при 56°С інактивується протягом 15 хв, при кип'ятінні - за 2 хв).

Чутливий до ультрафіолетового та прямого сонячного проміння, до етанолу та висушування.

Швидко інактивується карболовою кислотою (3-5%), хлораміном (2-3%).

Антегени

В антигенному відношенні популяція вірусу більш менш однотипна, хоча деякі відмінності у різних вірусів тепер виявлені. Зокрема, виявилося, що пастерівський вакцинний фіксований штам (PV-11) за антигенною структурою повноцінний,універсальніший від багатьох, що виділяються зараз від людини і тварин. Штами вірусу, виділені від різних видів тварин та в різних географічних областях, розрізняються за своїми антигенними та біологічними властивостями і, мабуть, внаслідок цього мають різну вірулентність.

Епідеміологія

Джерело - інфіковані тварини (лисиці, вовки, собаки, кішки, кажани, гризуни, коні, дрібна і велика рогата худоба).

Механізм зараження – контактний (при укусі чи ослюненні тваринам шкіри чи слизової оболонки).

Аерозольний (перебування в печерах, де гніздяться кажани),

Аліментарний та трансплацентарний.

Фактори передачі – слина хворої тварини та людини, операції з пересадки рогівки ока та ін.

Сприйнятливість – до 50%

Патогенез

Вірус сказу поширюється по нервових стовбурах відцентрово в ЦНС і відцентрово на периферію зі швидкістю близько 3 мм/год., вражаючи практично всю нервову систему
Периневральний шляхом вірус потрапляє до слинних залоз, виділяючись зі слиною хворого.
Гематогенний та лімфогенний шляхи поширення вірусу.

Патогенез

Вірус зв'язується з ацетилхоліновими рецепторами , що й зумовлює його нейротропність .
Розмножується в головному та спинному мозку, симпатичних гангліях, нервових вузлах надниркових залоз і слинних залозах, викликаючи в них дегенеративні та некротичні зміни.
Максимальні зміни - у довгастому мозку, особливо в ділянці дна IV шлуночка

Патогенез

Навколо уражених клітин утворюються лімфоцитарні інфільтрати(рабічні вузлики).
У цитоплазмі клітин мозку (частіше в нейронах) утворюються оксифільні включення (тільця Бабеша - Негрі ) - місця продукції та накопичення віріонів сказу.

Енцефаліт. Рабічні вузлики (Ділянка праженних нервових клітин, інфільтрованих лімфоцитами)

Тільця Бабеша- Негрі

Клініка

ІП в середньому від 2 тиж . до 1 міс. (можливі коливання від 12 днів до 1 року та більше) і залежить від локалізації укусу.

Найбільш коротка інкубація спостерігається при укусі обличчя, голови, потім верхніх кінцівок і найдовша - при укусі нижніх кінцівок.

Виділяють такі стадії хвороби:

1) продромальна (депресії) – 1-3-й день;
2) збудження (енцефаліту) - 3-5 день;
3) паралічів – 5-8-й день.

Загальна тривалість хвороби - 6-8 днів .

Початковий період

Неприємні відчуття в області укусу (печіння, що тягне біль з іррадіацією до центру, свербіж, гіперестезія шкіри);
Рубець червоніє та припухає;
При укусах в обличчя - нюхові та зорові галюцинації;
Температура – субфебрильна;
Страх, туга, тривога, депресія;
Сон із жахливими сновидіннями;
Частішають пульс і дихання;
Почуття стиснення в грудях.

Стадія збудження

Характеризується підвищеною рефлекторною збудливістю та різкою симпатикотонією ;
Водобоязнь (гідрофобія) - хворобливі спастичні скорочення ковтальних м'язів та допоміжної дихальної мускулатури. Це найяскравіший клінічний симптом сказу;
Дихання шумне у вигляді коротких судомних вдихів.

Зіниці розширені, екзофтальм,

Зіниці розширені, екзофтальм,
Погляд прямує в одну точку;
Пульс пришвидшений;
Рясна сіалорея , потовиділення;
Слухові та зорові галюцинації

жахливого характеру;

На висоті нападу – бурхливе

психомоторне збудження з лютими

та агресивними діями (можуть

вдарити,вкусити оточуючих, плюються,рвуть у собі одяг);

Можлива зупинка серця та дихання;

У між приступний проміжок свідомість прояснюється, хворі правильно оцінюють обстановку та розумно відповідають на питання;
Напад судом провокується подувом в обличчя струменя повітря ( аерофобія ) , яскравим світлом ( фотофобія ) гучним звуком ( акустикофобія );
Через 2-3 дні збудження, якщо не настала смерть на висоті одного з нападів, змінюється паралічами м'язів кінцівок, язика, обличчя.

Період паралічів

Припиняються судоми та напади гідрофібії – це ознака близької смерті;
Температура тіла підвищується до 40-42°С; наростає тахікардія, гіпотонія;
Смерть настає через 12-20 год від паралічу серця чи дихального центру. Загальна тривалість хвороби 6-8 днів;
Рідко захворювання без провісників відразу починається зі стадії збудження або появи паралічів;
В ОАК - лімфоцитарний лейкоцитоз, анеозинофілія .

Особливості перебігу сказу у дітей

Характеризуються коротким інкубаційним періодом, частою відсутністю гідрофобії та різкого збудження;

Депресією, сонливістю, розвитком паралічів та колапсу;

Смерть може наступити за добу після початку хвороби.

Як варіанти перебігу виділяються форми хвороби:

бульбарні ;
паралітичні (типу Ландрі );
менінгоенцефалітичні;
Мозочкові.

Тихий сказ (з куточка рота витікає слина )

Мікробіологічна діагностика

Матеріал: мозок загиблих і вимушено забитих тварин або загиблих людей, тканина слинних залоз. З кожного відділу головного мозку (аммонів ріг, мозочок, кора великих півкуль і довгастий мозок) готують мазки-відбитки та гомогенат для дослідження в РІФ, імунопреципітації в гелі та виявлення тілець Бабеша-Негрі.
Цитологічний метод: мазки – тільця Бабеша-Негрі
Вірусологічний метод: АГ вірусу сказу в біоптатах шкіри, ЦНС людини та органах тварин (РІФ), РНК у сечі, слині, сльозах, СМР та ЦНС людей у ПЛР. Проводять біологічну пробу на безпородних білих мишах.
Серологічний метод: РН, РІА та ІФА.

Від правця.
Рано з'являються тризм і сардонічна посмішка,

судоми мають рефлекторний характер .

Після нападу судом м'язовий тонус залишається підвищеним.
Свідомість завжди збережена . М'язи кистей рук і стоп під час судом залишаються інтактними.
Відсутня гідро- та аерофобія .
Від бульбарної форми ботулізму Подібні до сказу ознаки: дисфагія, розлад дихання, іноді судоми.
При ботулізмі типові диплопія, анізокорія, неясність зору, сухість у роті.
Свідомість при ботулізмі завжди збережено .
Епіданамнез : вживання в їжу в'яленої риби, грибів, м'яса домашнього консервування.

Паралітична стадія поліомієліту - розвиваються мляві паралічі проксимальних відділів кінцівок, на висоті температури або при її падінні, при гострому гарячковому або діарейному синдромах.
Відсутність симптомів-провісників та порушення
Епіданамнез
Вірусний енцефаліт починається гостро з високої температури, симптомів інтоксикації та появи менінгеальних знаків.
Відсутні гідро- і аерофобі . _
Мляві паралічі верхніх кінцівок і шиї відрізняються від паралічів при сказі тривалим перебігом.
При алкогольному делірії можуть спостерігатися пароксизмальні напади буйства, як за сказу. Але в цьому випадку ніколи не буває гідро- та аерофобія .
Анамнез та епідеміологічні дані

Антирабічна допомога

Місцева обробка рани – негайно, ранову поверхню рясно промива- ють водою з милом, а краї рани обробляють 700 спиртом або 5% настойкою йоду. Накладання швів показано у виняткових випадках після введення антирабічного імуноглобуліну (при великих ранах, за косметичними показаннями, прошивання судин, що кровоточать).

Вакцина антирабічна культуральна очищена концентрована інактивована.
Антирабічний імуноглобулін.

Схема профілактичної імунізації

Первинна імунізація	Три ін'єкції на 0-й, 7-й та 30-й день по 1,0 мл
Перша ревакцинація через 1 рік	Одна ін'єкція, 1,0 мл
Наступна ревакцинація через кожні 3 роки	Одна ін'єкція, 1,0 мл

Антирабічна допомога

Укуси 2-ої категорії (поверхневі укуси, подряпини, садна без появи крові) – вакцина (по 1,0 мл на 0-й, 3-й, 7-й, 14-й, 30-й та 90-й день) ;

Укуси 3-ї категорії (укуси з появою крові, ослюнення пошкодженої шкіри та слизових оболонок, будь-які пошкодження, нанесені кажанами) – комбіноване лікування: антирабічний імуноглобулін в 0-й день та вакцина.

Лікування припиняють, якщо тварина протягом 10 діб спостереження залишилася здоровою

Профілактика

Полягає у ліквідації захворюваності серед тварин та у попередженні хвороби у людей, які зазнали укусів тварин.
При укусах – промити рану теплою кип'яченою водою (з милом або без нього), обробити 70% спиртом або спиртовою настойкою йоду;
вглиб рани та в м'які тканини, навколо рани, ввести антирабічну сироватку або антирабічний імуноглобулін ( половину терапевтичної дози – 20 МО/кг вводять навколо місця поранення, а половину – 20 МО/кг внутрішньом'язово).

СПЕЦИФІЧНА ПРОФІЛАКТИКА (ІМУНОГЛОБУЛІН + ВАКЦИНА)

Ефективна - якщо її проводять не пізніше 14 днів від моменту укусу.
Вакцинація проводиться за умовними та безумовними показаннями.
Безумовні показання - при укусах явно шаленими тваринами, якщо тварина невідома, при укусах дикими гризунами, при укусі чи ослюненні хворим на сказ людиною.
Умовні показання - якщо тварина без ознак сказу та при карантині тварини протягом 10 днів (залишилося живою).
Лісників, мисливців, які працюють у зонах, де є сказ, вакцинують, не чекаючи укусів. Хворим на сказ щеплення не проводять .

ВАКЦИНИ ТА ІМУНОГЛОБУЛІНИ

Зараз застосовують вітчизняну (КОКАВ) вакцину та імпортні та специфічні імуноглобуліни:

КОКАВ (концентрована очищена культуральна антирабічна Внуково) - активність не менше 2,5 ME, - 6 ін'єкцій (на 1, 3, 7, 14, 30 та 90 день після укусу). Метод введення: повільно, внутрішньом'язово.
Дітям старше 5 років та дорослим – у дельтовидний м'яз, дітям до 5 років – у передзовнішню поверхню стегна.
РАБІПУР фірми Кайрон Берінг, Німеччина 2,5 ME, вводять також як КОКАВ.
ВЕРОРАБ – виробник вакцини Франція. Активність інактивованого вірусу - 2,5 ME, також вводять, як КОКАВ.

Побічні ефекти вакцинації

Місцеві реакції : у місці ін'єкції – легка болючість, набряк або ущільнення.
Загальні реакції : підвищення температури до 38 ° С і вище;
головний біль;
збільшення лімфатичних вузлів;
артрити, міалгії, алергічні реакції;
диспептичні розлади;
неврологічні ускладнення – рідко.

ІМУНОГЛОБУЛІНИ

Імуноглобулін антирабічний із сироватки крові коня -, активність - 800 МО/мл. Терапевтична доза – 40 МЕ/кг. Вводиться як чужорідна сироватка, перед введенням обов'язкова в/к проба з сироваткою коня, розведення 1:100. При негативній пробі підшкірно, в м'язи плеча вводять 0,7 мл імуноглобуліну, розведеного 1:100, а потім у 3 прийоми через 15 нерозведений препарат, підігрітий до 37 ° С. Половину дози вводять навколо місця поранення, решту - внутрішньом'язово.

Людський антирабічний імуноглобулін французької фірми

Іммогам Рабіс фірми Пастер Мерьє Кіннот - Активність - 150 ME в 1 мл.
Іммогам Раж. Активність 150 МО на 1 мл.
Вводять незалежно від віку одноразово в дозі 20 МО/кг ваги. Половину дози вводять навколо місця поранення, половину внутрішньом'язово.

ІМУНІТЕТ

Вакцинація забезпечує вироблення активного імунітету через 10-14 днів.
Ефективність залежить від тривалості інкубаційного періоду.
При тяжких укусах він може бути коротким (9-10 днів).
До створення пасивного імунітету вводять специфічний імуноглобулін.