Практичне 2. Складання програм статистичних досліджень
 Скачать 15.66 Kb.
|
|
Осадча Яна Олегівна 4201 Практичне 2 Тема: Складання програм статистичних досліджень. Програма статистичного спостереження. Програма статистичного спостереження являє собою перелік питань, на які треба одержати відповіді в процесі збирання статистичних зведень щодо кожної досліджуваної одиниці. Один і той самий об'єкт може бути обстежений з різних боків. Тому склад і зміст питань програми спостереження залежить від завдань дослідження і особливостей об'єкта. Вона повинна охоплювати широке і повне коло відомостей. Чим ширша програма, тим повніше висвітлюється досліджуване явище. Проте в неї не слід включати зайвих питань, які могли б ускладнити і розтягнути термін розробки даних. У той же час не слід складати програму надто вузько, адже в дослідження можуть не потрапити важливі питання При складанні програми велике значення має чітке формулювання питань, оскільки у більшості статистичних спостережень це складна і трудомістка робота, у виконанні якої беруть участь десятки і навіть сотні тисяч (при перепису населення) чоловік. Поставлені питання мають бути однаково зрозумілими для всіх. Макет реєстраційного знаку. Методи обліку та збору медико-статистичної інформації В статистичному дослідженні можуть бути використані різні методи: безпосередня реєстрація; документальний облік; викопіювання; опитування; анкетування. При безпосередньому обліку фактів необхідні статистичні дані отримують шляхом особливого обліку одиниць сукупності - огляду, виміру, зважування та записуються на індивідуальні карти спостереження. Документальний облік, як первинний, грунтується на систематичній реєстрації фактів, наприклад, у лікувально-профілактичних закладах. Такі дані з різних офіційних документів викопійовують в карту для вивчення. Викопіювання даних в розроблений статистичний документ може бути застосовано, наприклад, для отримання інформації про склад осіб, що звертались за медичною допомогою, про самі медичні заклади, їх діяльність, кадри та з інших питань відповідно до програми розробки. Використання технічних засобів обліку медичної інформації та її централізація оптимізують механізми її подальшої обробки та аналізу. Збір медико-статистичної інформації шляхом опитування проводять експедиційним та кореспондентським методами, самореєстрацією. При експедиційному методі дослідник опитує хворого і з його слів самостійно заповнює карту дослідження, що забезпечує контроль за правильністю відповідей. При самореєстраціїособа, яка обстежується, заповнює карту самостійно. При кореспондентському методі дослідник розсилає карти для обстеження з відповідними вказівками до їх заповнення. Маючи заповнені карти (з відповідями на питання) респондент відсилає їх на адресу дослідника. Анкетний метод використовується при неможливості посереднього спостереження за досліджуваним явищем. Анкети розсилають конкретним особам, проте їх відповіді бувають неповні, неточні. Недоліком цього методу є те, що правильність заповнювання анкет залежить від розуміння сформульованих питань. Тому анкетний метод використовується як допоміжний до інших, чи при відсутності більш надійних способів отримання даних. Часто він буває доцільним в соціологічних дослідженнях. Вибір методів опитування визначається завданням та програмою спостереження. Найбільш надійним є експедиційний, але він потребує найбільших витрат. Спосіб самореєстрації менш витратний, тому його використовують при можливості заповнення карт особами, які підлягають обстеженню. Цей метод часто використовують при переписах. Кореспондентський спосіб потребує найменших витрат, але не завжди отримані за його допомогою дані вірогідні. Він може бути використаний як допоміжний з огляду на його суб'єктивність, неточність. Одночасно з розробкою методів збору матеріалу проводиться підготовка до групування та зведення даних. Групування статистичних даних, методи, значення. Групуванням в статистиці називається розподіл одиниць сукупності на однорідні частини за суттєвими ознаками. Його завдання полягає в тому, щоб роз'єднати факти, які вивчаються, на окремі якісно однорідні частини, що є необхідною умовою для визначення узагальнюючих показників. Статистичне дослідження неможливо без розробки плану статистичного спостереження, який включає в себе: програмно-методологічні; організаційні питання. Програмно-методологічна частина плану — включає в себе формулювання гіпотези, розробку понятійного апарату дослідження, визначення мети, встановлення об’єкту та одиниць спостереження, складання програми спостереження. Гіпотеза - науково обґрунтоване припущення, яке висуває дослідник щодо ґенези явищ, яке в процесі дослідження повинне бути підтверджене або спростоване. Мета спостереження— отримання статистичних даних, які є підставою для узагальнення характеристики стану та розвитку явища або процесу з визначенням відповідної закономірності. Вона формулюється ясно, чітко, конкретно з урахуванням завдань статистичного спостереження. Відповідно до мети визначають об‘єкт і одиниці спостереження. Об’єкт спостереження— це сукупність явищ, що вивчаються в процесі спостереження. Чітке визначення суті та меж об’єкта дозволяє запобігти різному тлумаченню результатів спостереження. Для цього застосовуються цензи. Ценз— це набір певних кількісних обмежувальних ознак, за допомогою яких ті чи інші об’єкти відносять до досліджуваної сукупності. Так, наприклад, задопомогою статевого цензу злочинців, ми поділяємо злочинність на жіночу та чоловічу. Об’єкти правової статистики диференціюються залежно від галузей правової статистики: об’єкти кримінально-правової статистики: злочин; особа, яка вчинила злочин; покарання; наслідки злочину (заподіяна шкода). об’єкти цивільно-правової статистики: цивільні правовідносини, які засвідчуються в адміністративному, нотаріальному або безспірному судовому провадженні, або цивільна справа; сторони цивільного процесу, тобто позивач і відповідач; судове рішення; об’єкти адміністративно-правової статистики: адміністративні правопорушення; особа, яка вчинила адміністративне правопорушення; адміністративне стягнення. Об’єкт спостереження як сукупність складається з окремих одиниць, тобто первинних елементів цієї сукупності. Одиниця сукупності— це первинний елемент об’єкта спостереження, який існує і ознаки якого реєструються, В кримінально-правовій статистиці одиницею сукупності буде кожний окремий злочин, кожна окрема особа, яка вчинила злочин; в цивільно-правовій статистиці — кожна окрема цивільна справа, кожний окремий відповідач і позивач; в адміністративно-правовій статистиці — кожне окреме адміністративне правопорушення, кожна особа, яка вчинила адміністративне правопорушення. Інакше кажучи, одиниця сукупності завжди є носієм ознаки, яка підлягає реєстрації. Саме одиниці сукупності становлять основу обліку і підлягають безпосередньому обстеженню, тому що сума таких одиниць сукупності обов’язково дає статистичну сукупність явищ. Для кожного статистичного спостереження його одиниці сукупності повинні бути чітко відокремлені від суміжних понять, сформульовані відокремлюючи ознаки, тому що тільки в ньому разі ми матимемо змогу вивчити той об’єкт спостереження, який нас зацікавить Види групувань, принципи побудови статистичних групувань та класифікацій. Принцип групування статистичного матеріалу повинен визначати лікар, який добре знає його методологічний базис. Ознаки одиниць сукупності, які лежать в основі групування, називаються згрупованими. Вони бувають варіаційними (кількісними) і мають кількісне визначення. Варіаційне групування проводиться за числовими значеннями ознак (групування хворих за віком, терміном захворювання, перебування на ліжку, дітей за масою тіла, зростом тощо). Якісно визначені ознаки називаються атрибутивними: розподіл хворих за групами захворювань, населення за статтю, фахом тощо. При групуваінні за атрибутивними ознаками, які не мають кількісного вираження, число груп обумовлено самою ознакою (стать, фах, захворювання). При проведенні статистичного групування можна якісно однорідну групу (чоловіки) розділити на вікові групи (за варіаційною ознакою) - це буде комбінаційне групування. Вибір групових ознак базується на трьох основних правилах: в основу групування необхідно покласти найбільш суттєві ознаки, які відповідають завданням дослідження; при виборі групових ознак потрібно виходити з конкретних умов, в яких реалізується дане явище; при вивченні явища, на яке впливає декілька різних факторів, групування необхідно проводити не за однією, а декількома ознаками (комбінаційно). Групування являє собою основу зведення статистичного матеріалу і за умови дотримання всіх правил дозволяє зробити вірні висновки та визначити певні закономірності, що притаманні для піддослідної сукупності. Групування необхідно відрізняти від класифікації, в основу якої покладено розподіл явищ і об'єктів на певні групи, класи на основі їх типовості та різниці. Основою класифікації є якісна ознака. Класифікації стандартні та незмінні протягом тривалого періоду часу, визначаються та коригуються органами державної і міжнародної статистики. Класифікації єдині для будь-якого дослідження і часто являються основою групувань. На першому етапі розробляються програми статистичного спостереження, розробки та зведення статистичного матеріалу, аналізу даних. Програма спостереження - це перелік зафіксованих в обліковому документі ознак, які характеризують кожну одиницю спостереження. Вона повинна відповідати таким вимогам: мати у складі перелік тільки суттєвих ознак, які відображають досліджуване явище, його тип, риси та властивості; точність формулювання та логічний порядок. Співставність статистичних групувань. Питання про ознаки, які будуть вивчатися, вирішується після визначення одиниці з урахуванням завдань дослідження. Так, при вивченні захворюваності, програмними ознаками можуть бути стать, вік, шкідливі звички, дата звертання за медичною допомогою, стаж роботи, її місце та інші. Важливе значення має формулювання програмних питань, їх чіткість та однозначність трактувань. Вони можуть бути представлені у вигляді закритих питань - альтернативних (так, ні), або з вибором варіантів трьох і більше відповідей. На відкриті питання ("Вкажіть Ваші зауваження щодо роботи відділення:") респондент може дати будь-яку відповідь. Для забезпечення одноманітності даних, що реєструються щодо кожної одиниці спостереження, програма спостереження оформляється у вигляді облікового документа. При проведенні статистичного дослідження джерелами інформації можуть бути офіційні звітно-облікові чи спеціально розроблені облікові документи. Якщо програма дослідження не виходить за межі існуючих офіційних звітно-облікових документів (статистичний талон для реєстрації заключного діагнозу, лікарське свідоцтво про смерть, талон амбулаторного пацієнта та інше), то після розробки для складання звіту лікувально-профілактичного закладу їх можна використовувати для прикладних статистичних досліджень. Якщо програма дослідження потребує отримання матеріалів, які відсутні в офіційних облікових документах, розробляється спеціальний обліковий документ. Він може мати форму бланка, анкети, карти чи бути записаний в комп'ютерній базі даних. На карту чи в комп'ютерну базу вносять ознаки, які реєструються на кожну одиницю спостереження: дані одного новонародженого чи померлого, одного хворого та ін. В списочних документах (журнал, відомість, облікова книга) наводяться дані двох і більше одиниць спостереження, які розташовані в окремих його рядках. Індивідуальні облікові документи можуть мати більше питань, ніж списочні. Тому при карточній чи комп'ютерній формах накопичення матеріалу зведення його полегшується, а розробка може проводитися за більш глибокою програмою. Поняття про багатомірні класифікації. класифікації- в основу якої покладено розподіл явищ і об'єктів на певні групи, класи на основі їх типовості та різниці. Основою класифікації є якісна ознака. Класифікації стандартні та незмінні протягом тривалого періоду часу, визначаються та коригуються органами державної і міжнародної статистики. Класифікації єдині для будь-якого дослідження і часто являються основою групувань. Кодування та шифрування даних. Кодування — перетворення повідомлень з метою збереження та передавання. Теорія кодування — це вивчення властивостей кодів та їхньої придатності для виконання специфічних задач. Коди використовуються для стиснення даних, криптографії, знаходження і виправлення помилок, передачі та зберігання даних, і від недавнього часу — для мережевого кодування[en]. Коди вивчаються у теорії інформації, електротехніці, математиці і кібернетиці для створення ефективних і надійних методів перетворення даних. Зазвичай процес кодування включає усунення надлишку даних та виправлення або виявлення помилок у даних, що передаються. Шифрування — перетворення повідомлень з метою захисту. Програма розробки та зведення статистичного матеріалу. На першому етапі розробляються програми статистичного спостереження, розробки та зведення статистичного матеріалу, аналізу даних. Питання про ознаки, які будуть вивчатися, вирішується після визначення одиниці з урахуванням завдань дослідження. Так, при вивченні захворюваності, програмними ознаками можуть бути стать, вік, шкідливі звички, дата звертання за медичною допомогою, стаж роботи, її місце та інші. Важливе значення має формулювання програмних питань, їх чіткість та однозначність трактувань. Вони можуть бути представлені у вигляді закритих питань - альтернативних (так, ні), або з вибором варіантів трьох і більше відповідей. На відкриті питання ("Вкажіть Ваші зауваження щодо роботи відділення:") респондент може дати будь-яку відповідь. Якщо програма дослідження не виходить за межі існуючих офіційних звітно-облікових документів (статистичний талон для реєстрації заключного діагнозу, лікарське свідоцтво про смерть, талон амбулаторного пацієнта та інше), то після розробки для складання звіту лікувально-профілактичного закладу їх можна використовувати для прикладних статистичних досліджень. Статистичні таблиці, їх характеристика, види, правила побудови макету таблиці. Програма розробки (зведення) - складання макетів таблиць. Зведення може бути централізованим - всі первинні матеріали поступають на обробку в один аналітичний центр, децентралізованим - обробка здійснюється на місцях. Зведення проводиться у вигляді статистичних таблиць, які заповнюються за даними зведених статистичних матеріалів. Передумовою статистичного зведення повинен бути контроль отриманих статистичних даних. Статистичні таблиці - це форма систематизованого, раціонального та наочного подання цифрового матеріалу, який характеризує явище та процеси, що вивчаються. Таблиця має загальну назву, яка повинна знаходитись у її верхній частині. В ній коротко визначають її суть, час та місце отримання даних. Статистична таблиця повинна також мати дані про числовий вимір вивченого явища (%, %о, абс. числа) та підраховані підсумки досліджених ознак. Методичні основи читання та аналізу таблиць. У статистичній таблиці є підмет та присудок. Підметом називають об'єкт вивчення. Це можуть бути одиниці статистичної сукупності, чи їх групи (діагнози, види захворювань населення за віковими групами та інші). Присудком статистичної таблиці може бути перелік кількісних показників, якими характеризується об'єкт вивчення, тобто підмет таблиці. Найменування одиниць чи груп (підмета) подають зліва таблиці, а найменування присудка у заголовках граф. У верхній частині над заголовком таблиці подається їх нумерація (таблиця 1,2,3,...). Статистичний підмет поділяється горизонтальними лініями на рядки, статистичний присудок - вертикальними лініями на графи. Пересічення горизонтальних та вертикальних ліній формує клітини, де записуються цифрові дані. Горизонтальні ряди та вертикальні стовпчики чисел і їх підсумок повинен мати одне і те ж число у клітині по рядках підсумків. Графи та рядки теж повинні мати чітку назву. У назві таблиці, рядків та граф потрібно вказати одиницю виміру. Макети таблиць можуть бути розробними, коли наведено дані окремо за кожною ознакою. Потім на їх основі складаються аналітичні таблиці, в яких представлені дані за групами ознак в цілому. Виділяють наступні види статистичних таблиць: прості, групові, комбінаційні. Проста таблиця - числовий розподіл даних за однією ознакою. В такій таблиці немає групувань, вона не характеризує зв'язок між ознаками. Прості таблиці дають мало інформації, хоча наочні та прості для аналізу. |