ДЕРЖАВНА ВЛАДА. Право. Тема державна влада
 Скачать 66.78 Kb.
|
|
ТЕМА № 5. ДЕРЖАВНА ВЛАДА План: Поняття та структура державної влади. Парламент України. Президент України. Система органів державної виконавчої влади. Органи місцевого самоврядування. Судові та правоохоронні органи держави. 1. Поняття та структура державної влади. Державна влада – це особливий різновид влади, що реалізується державними органами і установами та забезпечує стабільність і порядок у державі, захищає громадян від внутрішніх і зовнішніх посягань шляхом застосування певних методів. Державна влада характеризується суверенністю, універсальністю та здатністю владно-примусового впливу на поведінку людей та їх об’єднань. Завдання кожної держави – побудувати таку систему державної влади, яка здатна забезпечити: одержання, аналіз і систематизацію необхідної інформації; узгодження інтересів різних груп у межах суспільного устрою; оптимальну систему підтримання громадського порядку. Структурними елементами державної влади є: 1) суб’єкт влади (держава та її органи); 2) об’єкт влади (люди, на підкорення поведінки яких спрямована державна влада); 3) владні відносини, через які здійснюється нав’язування волі носія влади підлеглим; 4) наявність у суб’єкта влади певного арсеналу засобів, методів та способів, що дають йому можливість реально здійснювати свою волю; 5) нормативна система, що регламентує владну діяльність. У структурі державної влади вирішальним є питання про організацію влади: про суб’єктів влади та їх концентрацію в одній особі (монарх, диктатор) або ж в одній інстанції влади; про поділ влади та її розмежування. У розвинених країнах міцно утвердився демократичний принцип влади, який передбачає утворення і функціонування системи незалежних органів, що обмежують і врівноважують один одного. Україна є демократичною державою, тому державна влада в ній здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, кожна з яких діє незалежно, самостійно, у взаємодії з іншими гілками влади на засадах взаємних стримань і противаг. 2. Парламент України. Єдиним органом законодавчої влади та постійно діючим представницьким органом українського народу є Верховна Рада України – парламент України. Відповідно до ст. 85 Конституції України парламент наділений широким колом повноважень, до яких, зокрема, належать: 1) внесення змін до Конституції України; 2) призначення всеукраїнського референдуму з питання зміни території; 3) прийняття законів; 4) затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього, контроль за його виконанням; 5) оголошення за поданням Президента України стану війни і укладення миру, схвалення рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України; 6) усунення Президента України з поста в порядку особливої процедури (імпічменту); 7) здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України, тощо. Верховна Рада України наділена низкою функцій, які в сукупності виражають основні напрямки її діяльності. Головними її функціями є законодавча, бюджетна (фінансова), установча та функція парламентського контролю. Структура Верховної Ради України включає: 1) 450 народних депутатів; 2) комітети; 3) депутатські групи і фракції; 4) тимчасові спеціальні та слідчі комісії; 5) посадових осіб парламенту (Голову, Першого заступника і заступника Голови); 6) апарат; 7) Рахункову палату; 8) Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Народні депутати України обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на 5 років. Народним депутатом України може бути обрано громадянина України, який на день виборів досяг 21 року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх 5-ти років. Не може бути обраним до Верховної Ради України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку. Верховна Рада України є повноважною за умови обрання не менш як двох третин від її конституційного складу. Перед вступом на посаду народні депутати України складають перед Верховною Радою України присягу. Текст присяги зачитує найстарший за віком народний депутат України перед відкриттям першої сесії новообраної Верховної Ради України, після чого депутати скріплюють присягу своїми підписами під її текстом. Відмова скласти присягу має наслідком втрату депутатського мандата. Основними організаційними формами роботи Верховної Ради України є її сесії та засідання. Верховна Рада України збирається на першу сесію не пізніше ніж на тридцятий день після офіційного оголошення результатів виборів. Чергові сесії Верховної Ради України починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року. Позачергові сесії Верховної Ради України, із зазначенням порядку денного, скликаються Головою Верховної Ради України на вимогу Президента України або на вимогу не менш як третини народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України. У разі оголошення указу Президента України про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або окремих її місцевостях Верховна Рада України збирається на засідання у дводенний строк без скликання. Засідання Верховної Ради України проводяться відкрито. Закрите засідання проводиться за рішенням більшості від конституційного складу Верховної Ради України. Рішення Верховної Ради України приймаються виключно на її пленарних засіданнях шляхом голосування. 3. Президент України. Конституція України визначає Президента України як главу держави, гаранта її суверенітету і територіальної цілісності, додержання Конституції і законів України, прав і свобод людини і громадянина, а також як гаранта реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору. Пост Президента не відноситься до жодної з гілок влади, є поза ними і над ними, але, поряд із цим, тісно взаємодіє з ними. Тобто, виконує відносно всіх гілок державної влади і разом з ними установчу, організаційну, погоджувальну та контрольну функції. Президент України обирається громадянами України шляхом таємного голосування строком на 5 років. Президентом України може бути обраний громадянин України, який досяг 35 років, має право голосу, проживає в Україні протягом 10 останніх перед днем виборів років та володіє державною мовою. Одна й та сама особа не може бути Президентом України більше ніж два строки підряд. Новообраний Президент України вступає на пост не пізніше ніж через 30 днів після офіційного оголошення результатів виборів, з моменту складення присяги народові на урочистому засіданні Верховної Ради України. Якщо ж Президента України було обрано на позачергових виборах, він складає присягу у п’ятиденний строк після офіційного оголошення результатів виборів. Приведення Президента України до присяги здійснює Голова Конституційного Суду України. Президент України не може мати іншого представницького мандата, обіймати посаду в органах державної влади або в об’єднаннях громадян, а також займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю чи входити до складу керівного органу або наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку. До повноважень Президента України належать: 1) забезпечення державної незалежності, національної безпеки і правонаступництва держави; 2) представництво держави в міжнародних відносинах, здійснення керівництва зовнішньополітичною діяльністю держави, ведення переговорів та укладення міжнародних договорів України; 3) прийняття рішень про визнання іноземних держав; 4) призначення та звільнення глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях; 5) прийняття вірчих і відкличних грамот дипломатичних представників іноземних держав; 6) нагородження державними нагородами; 7) встановлення президентських відзнак та нагородження ними; 8) прийняття рішень про прийняття до громадянства України та припинення громадянства України, про надання притулку в Україні; 9) здійснення помилування; 10) підписання законів, прийнятих Верховною Радою України. Президент України не може передавати свої повноваження іншим особам або органам. Президент України виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного Президента України. Організаційне, правове, консультативне, інформаційне, експертно-аналітичне та інше забезпечення здійснення Президентом України його повноважень здійснює Офіс Президента України. Правовими актами Президента України є укази та розпорядження. Повноваження Президента України припиняютьсядостроково у разі: 1) відставки; 2) неспроможності виконувати свої повноваження за станом здоров’я; 3) усунення з поста в порядку імпічменту; 4) смерті. У разі дострокового припинення повноважень Президента України, виконання обов’язків Президента України на період до обрання і вступу на пост нового Президента України покладається на Голову Верховної Ради України. 4. Система органів державної виконавчої влади. Органи державної виконавчої влади – це виконавчо-розпорядчі органи, які безпосередньо здійснюють оперативне управління загальносуспільними справами на державному рівні. Систему органів державної виконавчої влади складаютьцентральні та місцеві органи державної виконавчої влади. До центральних органів державної виконавчої влади належать Кабінет Міністрів України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади. Відповідно до ст. 113 Конституції України, вищим органом у системі органів виконавчої влади є Кабінет Міністрів України (Уряд України), до складу якого входять Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр України, віце-прем’єр-міністри та міністри України. Прем’єр-міністр України призначається на посаду Верховною Радою України за поданням Президента України. Персональний склад Кабінету Міністрів України формується за поданнями Президента та Прем’єр-міністра України. Так, Міністр оборони України, Міністр закордонних справ України призначаються Верховною Радою України за поданням Президента України, інші члени Кабінету Міністрів України призначаються Верховною Радою України за поданням Прем’єр-міністра України. За поданням Прем’єр-міністра України Верховна Рада України може призначати міністрами осіб, які не очолюють міністерств, але не більше двох таких міністрів. Щодо вимог до членів Уряду України, то ними можуть бути громадяни України, які мають право голосу, вищу освіту та володіють державною мовою. Не може бути призначена на посаду члена Кабінету Міністрів України особа: яка має судимість, не погашену або не зняту в установленому законом порядку; на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією; яка має заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за 6 місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання. Особа, призначена на посаду члена Кабінету Міністрів України, у день свого призначення складає присягу на пленарному засіданні Верховної Ради України. Якщо ж формується повністю новий склад Кабінету Міністрів України, то Прем’єр-міністр України зачитує присягу, а кожен з членів Уряду підписує її текст. Існують певні обмеження щодо осіб, які є членами Кабінету Міністрів України. Так, члени Кабінету Міністрів України не мають права: суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, крім викладацької, наукової та творчої у позаробочий час; входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку. До повноважень Кабінету Міністрів України належить: 1) забезпечення державного суверенітету і економічної самостійності України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України; 2) забезпечення реалізації стратегічного курсу України на набуття повноправного членства в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору; 3) вжиття заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина; 4) забезпечення проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування; 5) розробка і здійснення загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України; 6) забезпечення рівних умов розвитку всіх форм власності; 7) здійснення управління об’єктами державної власності; 8) розроблення проекту закону про Державний бюджет України і забезпечення виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, а також подання Верховній Раді України звіту про його виконання; 9) здійснення заходів щодо забезпечення обороноздатності і національної безпеки України, громадського порядку, боротьби зі злочинністю; 10) організація і забезпечення здійснення зовнішньоекономічної діяльності України, митної справи; 11) спрямування і координація роботи міністерств, інших органів виконавчої влади; 12) утворення, реорганізація та ліквідація міністерств та інших центральних органів виконавчої влади та ін. У зв’язку з тим, що Кабінет Міністрів України є колегіальним органом, основною організаційно-правовою формою його роботи є засідання, які двічі на тиждень скликаються Прем’єр-міністром України та вважаються повноважними якщо на них присутня більше ніж половина посадового складу Кабінету Міністрів України. Організаційне, експертно-аналітичне, правове, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України здійснює Секретаріат Кабінету Міністрів України, який очолює Державний секретар. У межах своєї компетенції Кабінет Міністрів України видає постанови і розпорядження, які є обов’язковими до виконання. Кабінет Міністрів України складає свої повноваження перед новообраною Верховною Радою України та може піти у відставку внаслідок: 1) прийняття Верховною Радою України резолюції недовіри Уряду України; 2) відставки Прем’єр-міністра України; 3) смерті Прем’єр-міністра України. До центральних органів виконавчої влади також належать міністерства України та інші центральні органи виконавчої влади. Організацію, повноваження та порядок їх діяльності визначено Законом України «Про Центральні органи виконавчої влади» від 17 березня 2011 року. Міністерство є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в одній чи декількох визначених Кабінетом Міністрів України сферах, проведення якої покладено на Кабінет Міністрів України. Міністерство очолює міністр, який є членом Кабінету Міністрів України. Міністр має першого заступника, та заступників, один з яких є заступником з питань боротьби з корупцією. Крім того, кожне міністерство має свій апарат, який забезпечує діяльність міністра, а також виконання покладених на міністерство завдань, патронатну службу, яка здійснює консультування міністра, забезпечує організацію зустрічей та зв’язків із громадськістю і т. ін., колегію міністерства, яка займається підготовкою рекомендацій щодо виконання завдань міністерства та інші консультативні, дорадчі та допоміжні органи міністерства. Основними завданнями міністерства у відповідній сфері є: 1) забезпечення нормативно-правового регулювання; 2) визначення пріоритетних напрямів розвитку; 3) інформування та надання роз’яснень щодо здійснення державної політики; 4) узагальнення практики застосування законодавства, розроблення пропозицій щодо його вдосконалення та внесення в установленому порядку проектів законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України; 5) забезпечення здійснення соціального діалогу на галузевому рівні та ін. До інших центральних органів виконавчої влади, які виконують окремі функції з реалізації державної політики належать: служби (Державна податкова служба України, Державна авіаційна служба України, Державна служба морського та річкового транспорту та ін.); агентства (Державне агентство автомобільних доріг України, Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Державне агентство України з питань кіно та ін.); інспекції (Державна екологічна інспекція України, Державна інспекція містобудування |