Інноваційний розвиток. Слайд 3 Управлінська праця
Скачать 34.17 Kb.
|
Слайд 3 Управлінська праця -це планомірна діяльність працівників адміністративно-управлінського персоналу, спрямована на організацію, регулювання, мотивацію і контроль за роботою співробітників організації. Зміст управлінської праці залежить від його об' єкта і визначається структурою виробничих процесів, прийомами праці, її технічним оснащенням, а також взаєминами, що виникають у процесі виконання управлінських функцій. Управлінська праця - праця непродуктивна. Участь у створенні матеріальних благ відбувається опосередковано, через працю інших осіб. Продуктом управлінської праці є рішення, а не товари та послуги, предметом - інформація. Слайд 4 Управлінська діяльність - специфічний вид трудового процесу. Управлінська праця має свої особливості порівняно з працею продуктивною, внаслідок якої створюються матеріальні цінності. Управління - це перш за все робота з людьми, а їхня трудова діяльність є об' єктом управлінського впливу. Праця менеджера - це цілеспрямований специфічний вид розумової діяльності щодо забезпечення ефективної роботи керованої системи. слайд 5 Організацію праці менеджера слід розуміти як процес підготовки і здійснення відповідних заходів, спрямованих на досягнення поставленої перед системою мети. Предметом праці менеджера є інформація про об'єкти управління і зовнішнє середовище. Об'єктом праці менеджера є персонал керованої системи та відносини, які складаються у ньому в процесі виконання певних функцій. слайд 6 Засобами організації праці менеджера є сукупність організаційної та облікової техніки для отримання, фіксації, передавання, копіювання, розмноження, опрацювання інформації, яка необхідна для здійснення процесу управління системами. Слайд 7 Менеджер - це перш за все організатор роботи тієї чи іншої системи. Перед ним завжди стоїть завдання об'єднати персонал в єдине ціле й визначити стратегічні напрямки її діяльності, скоординувати роботу функціональних підрозділів і безпосередніх виконавців. У процесі організації праці менеджер виконує такі функції, як прогнозування, організація, планування, облік, контроль та регулювання. У керованій системі він є не тільки організатором, а й вихователем персоналу. Для цього менеджер застосовує відповідні принципи та методи впливу на людей. Слайд 8 Розглянемо особливості управлінської праці. Як і будь-який інший процес, управлінська праця складається з таких основних елементів: предмет праці (те, що підлягає впливу, обробці), засоби праці (те, за допомогою чого здійснюється вплив), сам процес - цілеспрямована діяльність і результат. Ці елементи дозволяють визначити характер і особливості управлінської праці незалежно від посади управлінського працівника, галузі діяльності тощо. Спрощено схему її можна подати як систему, на вході якої інформація(предмет - те, на що спрямована праця), що підлягає в середині системи опрацюванню інтелектомлюдини за допомогою технічних засобів управління- обчислювальної та організаційної техніки (засоби праці), а на виході - якісно нова інформація, або управлінське рішення(результат праці) Слайд 9 Розглянемо особливості управлінської праці. Як і будь-який інший процес, управлінська праця складається з таких основних елементів: предмет праці (те, що підлягає впливу, обробці), засоби праці (те, за допомогою чого здійснюється вплив), сам процес - цілеспрямована діяльність і результат. Ці елементи дозволяють визначити характер і особливості управлінської праці незалежно від посади управлінського працівника, галузі діяльності тощо. Спрощено схему її можна подати як систему, на вході якої інформація(предмет - те, на що спрямована праця), що підлягає в середині системи опрацюванню інтелектомлюдини за допомогою технічних засобів управління- обчислювальної та організаційної техніки (засоби праці), а на виході - якісно нова інформація, або управлінське рішення(результат праці) (рис. .3). слайд 10 Зміст роботи керівника визначається функціональною роллю в управлінні виробничим колективом. Управлінці беруть участь у підготовці робіт, пов' язаних з плануванням, підготовкою та обслуговуванням виробництва, його координацією та управлінням, забезпеченням фінансовими ресурсами, управлінням соціальним розвитком колективу тощо. слайд 11 Прийняття управлінських рішень визначається складною сукупністю факторів внутрішнього і зовнішнього середовища, які постійно створюють нестандартні ситуації. Саме ці обставини вимагають від людини, яка займається управлінською діяльністю, певних якостей. Рішення, які приймаються управлінцями, залежать від їх знань і досвіду, інтуїції, особистісних властивостей. Якщо при прийнятті рішень застосовується вся ця сукупність якостей, тоді мова йде про мистецтво управління. Слайд 12 Управлінська робота характеризується: 1. Насиченістю дій (переважно короткочасних); 2. Різноманітністю видів діяльності; 3. Фрагментарністю діяльності; 4. Частим втручанням ззовні; 5. Широкою мережею контактів, які виходять далеко за межі робочої групи; 6. Переважанням мовного (усного) спілкування з оточуючими (до 90 %). Слайд 13 Ураховуючи зазначене, основними елементами (напрямами) організації управлінської праці є: удосконалення форм розподілу та кооперації праці; поліпшення організації та обслуговування робочих місць; раціоналізація трудового процесу; впровадження передових прийомів і методів праці; удосконалення нормування праці; оптимізація матеріального й морального стимулювання; поліпшення умов праці; поліпшення підготовки та підвищення кваліфікації кадрів; раціоналізація режимів праці; зміцнення дисципліни праці та розвиток творчої активності її учасників. Зазначені напрями організації управлінської праці універсальні, тобто можуть застосовуватись у будь-який сфері людської діяльності. Зміст же їх обумовлюється характером конкретної діяльності та особливостями сфери, у якій вона здійснюється. Слайд 14 національна організація використання робочого часу визначається рядом факторів: рівнем професійної підготовки працівників, стилем роботи керівників, загальним характером організації праці, ступенем свідомості працівників. Проте головним є розуміння працівниками необхідності аналізувати витрати свого часу та планувати його використання. Слайд 15 Виходячи з цього, у складній, багатогранній діяльності менеджера Д. Борман, Л. Воротина, Р. Федерманн виділяють три основних аспекти праці менеджера [див.: 5]: – інституційний аспект, який описує як власне керівників, так і тих, на кого спрямовані їхні управлінські впливи. Іншими словами, інституційний аспект відповідає на питання: «Хто керує?» і «Ким керують?»; – процесуальний аспект, який відбиває сам перебіг вирішення управлінських завдань, процес реалізації функцій управління, особливості стилю управління. Іншими словами, процесуальний аспект управління спрямований на дослідження питання: «Як здійснюється управління?»; – інструментальний аспект, що характеризує ті організаційні форми управління, якими користуються менеджери для досягнення поставлених цілей (різні наради, накази, розпорядження, плани і графіки, заслуховування звітів, особисті бесіди тощо). Таким чином, інструментальний аспект містить в собі відповідь на питання: «За допомогою чого здійснюється управління?». Поняття адаптації особистості традиційно застосовується для пояснення функціонування особистісних механізмів, що забезпечують процес і результат звикання, пристосування до нових умов життєдіяльності, включаючи зміни в соціальному і організаційному оточенні. При цьому суб’єкт адаптації активно впливає на оточуюче його соціально-технологічне середовище і настільки ж активно змінює самого себе для найкращої відповідності вимогам організаційного оточення. Слайд 16 Специфічні особливості управлінської праці: 1) розумова праця працівників апарату управління складається з трьох видів діяльності: • організаційно-адміністративної і виховної (приймання і передавання інформації, доведення рішень до виконавців, контроль виконання); • аналітичної і конструктивної (сприйняття інформації й підготовка відповідних рішень); • інформаційно-технічної (документаційні, навчальні, обчислювальні й формальнологічні операції) Слайд 17 2) участь у створенні матеріальних благ не прямо, а опосередковано (посередньо через працю інших осіб); 3) предмет праці — інформація; 4) засоби праці — організаційна і обчислювальна техніка та інтелект людини; 5) результат праці — управлінські рішення. Управлінська праця виділилася в особливу категорію суспільної праці з наступною диференціацією за видами і підвидами робіт і грунтується на розумінні керування як виду професійної діяльності, властивій будь-якій суспільній праці. Слайд 18 За характером участі в процесі управління всі працівники управлінської праці поділяються на три групи: 1) керівники; 2) спеціалісти; 3) технічні виконавці (службовці). Такий розподіл обумовлений тим, що управлінська діяльність полягає у здійсненні безпосереднього керівництва керованим об'єктом (підприємством, закладом, відділом, виробничим підрозділом), розробці необхідних управлінських рішень і підготовці інформації. Характер участі кожної із груп працівників у процесі управління визначається завданнями, що вирішуються і функціональними обов'язками. Слайд 19 Керівники середнього рівня управління забезпечують реалізацію політики функціонування організації, розробленої вищим керівництвом, і відповідають за доведення більш детальних завдань до підрозділів і відділів, а також за їх виконання Спеціалісти, що входять в цю групу, мають, як правило, широке коло обов' язків і велику свободу в прийнятті рішень. Це керівники відділів, директори підприємств, що входять до складу організації, завідуючі функціональними відділами. слайд 20 Модель професіоналізації менеджера базується на кількох принципових позиціях: 1. Професіоналізм менеджера визначається його талантами й акумульованим досвідом. 2. Високий професіоналізм у менеджменті неможливий без прийняття персональної відповідальності за свій розвиток. 3. Ця відповідальність передбачає вибір і періодичний перегляд критеріїв власної успішності, а також контроль ключових процесів управління кар' єрою. Насамперед такі процеси спрямовані на пошук і осмислення нового досвіду. 4. Придбання менеджером досвіду неможливе у відриві від контексту компанії, у якій він працює. 5. Різні компанії можуть істотно відрізнятися одна від одної можливостями досвіду, який вони надають своїм менеджерам. слайд 21 Керівники підприємств і структурних підрозділів спільно з радами (правліннями) визначають цілі підприємства і напрямки його діяльності, здійснюють підбір і розстановку кадрів, координацію роботи виконавців і підлеглих їм ланок виробництва і управління, забезпечують ефективну роботу відповідних колективів. За характером розумових навантажень праця керівників належить до евристичної і адміністративної праці. Спеціалісти (інженери, техніки, економісти тощо) зайняті розробкою і впровадженням нових або удосконалених форм та методів організації виробництва, праці і управління, технічних і економічних нормативів, забезпечення комерційної діяльності необхідною документацією, матеріалами, обслуговуванням тощо. Праця спеціалістів за характером розумових навантажень є евристичною працею з деякими елементами операторської. Службовці виконують різноманітну працю, пов' язану із забезпеченням діяльності керівників та спеціалістів. Це збирання, фіксація, передавання, первинна обробка інформації, розмножувальні роботи, оформлення документів тощо. Службовці в основному зайняті операторською працею. В умовах комп' ютеризації процеси переробки і використання інформації, підготовка необхідних для роботи документів потребують спеціальної вищої чи середньої освіти. Тому є підстави віднести відповідних працівників до спеціалістів. слайд 22 Соціологічний аналіз дозволяє показати, що кар'єрний процес випробовує вплив гальмуючих його сил, які в кількісному і якісному відношеннях надзвичайно різноманітні та різновекторні. Соціологічний підхід орієнтує на визнання цілісності, унікальності природно-соціальної та культурно-професіональної індивідуальності менеджера, дає можливість розглядати його навчання, розвиток і діяльність як єдиний процес професійної соціалізації, яка дозволяє успішно реалізувати службову кар'єру. Виходячи з таких теоретичних положень, вважаємо за мету даної роботи розглянути питання змісту понять професійної кар'єри, різних її видів та напрямків, обґрунтувати динаміку її розвитку. слайд 23 Кар'єра — це індивідуальні зміни позиції та поведінки, які пов'язані з досвідом роботи і всієї трудової діяльності людини. Першим кроком у плануванні кар'єри є визначення інтересів, схильностей, можливостей і навичок особистості. Кар'єра кожної особистості проходить певні етапи і тут важливим є те, щоб менеджери розуміли характер та природу кожного етапу. Це важливо тому, що етап, на якому знаходиться працівник, впливає на його знання та переваги у виборі конкретної роботи. слайд 24 Сучасний менеджмент - це тисячі можливих варіантів і нюансів управлінських рішень, у тому числі й у фінансовій сфері. Як тільки менеджмент почне відставати від реальних потреб ринкової ситуації, він не відповідатиме пропонованим вимогам. Управлінські рішення, розроблені одним підприємством, які добре себе в ньому зарекомендували, можуть виявитися не тільки марними, а навіть небезпечними для іншого. Багатоваріантність рішень і ходів менеджменту, гнучкість і неординарність господарських комбінацій, унікальний характер кожного управлінського рішення в конкретній специфічній ситуації складають сьогодні основу керування. Тому в діяльності менеджерів увага акцентується не на стандартних рішеннях, а на здатності швидко і правильно оцінити господарську ситуацію, - знайти той єдино можливий підхід, який і є в конкретних умовах оптимальним. ПОСЛЕДНИЙ СЛАЙД (Список використаних джерел) Конституція України. – К., 1996. Закон України "Про державну податкову службу України" // Відомості Верховної Ради (із змінами та доповненнями, внесеними Законами України від 7 липня 1992 р. № 2555-ХІІ, 11 липня 1995 р. № 297/95-ВР, 16 травня 1996 р. № 203/96-ВР, 5 лютого 1998 р. № 83/98-ВР). – 1991. – № 6. – С. 37. Закон України "Про державну службу" // Відомості Верховної Ради (із змінами згідно із Законами № 282-95-ВР від 11.07. 95 та № 358-95-ВР від 05.10. 95). – 1993. – № 52. – С. 490. Закон України "Про систему оподаткування" // Урядовий кур’єр. – 1997. – 20 березня. Закон України "Про банкрутство" // Відомості Верховної Ради (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 30.06. 99). – 1992. – № 31. |