Тема 1 методи гігієнічних досліджень. Організація навчальнодослідницької роботи. Структура сес. Санітарне законодавство
 Скачать 66.75 Kb.
|
|
БАЗА ТЕСТІВ ДО ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ № 1 ТЕМА №1: „МЕТОДИ ГІГІЄНІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ. СТРУКТУРА СЕС. САНІТАРНЕ ЗАКОНОДАВСТВО” 1. Метою якого виду профілактики є: запобігання виникненню захворювань та усунення причин виникнення захворювання? А. *Первинна В. Вторинна С. Третинна D. Особиста Е. Суспільна 2. Який з методів використовують з метою визначення якісної та кількісної характеристик навколишнього середовища, а також виявлення його впливу на організм? А.*Гігієнічний експеримент В. Санітарної експертизи С. Епідеміологічний D. „Натурного” експерименту Е. Санітарного обстеження і опису 3. Укажіть назву періоду розвитку гігієни, коли зароджувалась народна гігієна і лікувальна діяльність, яка потребувала вишукування цілющих рослин і застосування їх при різних хворобах: А. *Емпіричний В. Науковий С. Експериментальний D. Лікувальний Е. Гігієнічний 4. Назвіть науково-дослідний інститут України гігієнічного спрямування: А. *Інститут гігієни та медичної екології ім. Марзєєва АМН України(м. Київ) В. Науково-дослідний інститут мікробіології і імунології ім. Мечнікова С. Львівський науково-дослідний інститут гігієни і мікробіології D. Інститут мікробіології ім. Заболотного Е. Науково-дослідний інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.І. Громашевського 5. За допомогою якого методу вивчають навколишнє середовище? А. *Методи санітарного обстеження та опису В. Методи експериментального дослідження С. Методи натурного спостереження та дослідження D. Клінічні методи Е. Токсикологічний 6. Поточний санітарний нагляд включає наступний контроль: А. *Контроль за виконанням санітарних норм і правил всіма установами та підприємствами В. Контроль за благоустроєм населених місць С. Контроль за реконструкцією підприємств D. Контроль за проектуванням і будівництвом водогонів і каналізаційних систем Е. Контроль за плануванням і будівництвом об’єктів 7. У поле дії запобіжного санітарного нагляду не входить: А. *Запобігання та ліквідація інфекційних та паразитарних захворювань В. Планування і будівництво різноманітних об’єктів С. Прийом об’єктів в експлуатацію D. Експертиза проектів Е. Видача висновків на проекти стандартів і технічні умови на нові види сировини 8. Який метод використовують для вивчення впливу навколишнього середовища на організм і здоров’я? А. *Метод експериментального дослідження В. Метод санітарного обстеження і опису С. Хімічний D. Експеримент з моделюванням природних умов Е. Органолептичний 9. Практичне застосування розроблених гігієнічною наукою нормативів, санітарних правил та рекомендацій здійснює: А.*Санітарія В. Профілактика С. Суспільна профілактика D. Гігієна харчування Е. Комунальна гігієна 10. Яка галузь санітарії забезпечує контроль за проведенням заходів щодо санітарної охорони атмосферного повітря, води та ґрунту від забруднень в населених місцях? А. *Житлово-комунальна санітарія В. Шкільна санітарія С. Виробнича санітарія D. Харчова санітарія Е. Дитяча санітарія РОЗДІЛ 1. «ГІГІЄНА ПОВІТРЯНОГО СЕРЕДОВИЩА» 1. Групі ослаблених хворих призначено опромінення УФ-променями. Які з цих ламп використовують з метою лікування і профілактики захворювань? А. *ЛЕ та ПРК В. ПРК-2 та БУВ С. БУВ D. БУВ та ЛЕ Е. ПРК-4 та БУВ 2. Хворим з якими захворюваннями необхідне інтенсивне (штучне) ультрафіолетове опромінення? А. *Остеопороз, зниження імунітету В. Злоякісні новоутвори С. Туберкульоз, атеросклероз D. Захворювання нирок, печінки Е. Захворювання серцево-судинної системи 3. Лікар призначив дітям з проявами рахіту УФ-опромінення ерітемними лампами. В яких областях спектра УФ-випромінювання знаходиться максимум випромінювання цих ламп? А. *В В. А і С С. А D. В і С E. С 4. З якої дози необхідно починати лікування опромінення дітей УФ-випроміненням? А. *0,5 біодози В. 0,6 біодози С. 0,7 біодози D. 1,0 біодози E. 1,2 біодози 5. У палатах щоранку, після вологого прибирання, проводиться санація повітря. Яке з цих джерел використовується для санації об’єктів, а також лікування та профілактики захворювань? А. *ПРК В. ЛЕ С. БУВ D. ЕУВ Е. ПРК і БУВ 6. Який з цих типів фотаріїв названий неправильно ? А. *Стрічкового В. Кабінного С. Лабіринтного D. Прохідного Е. Маятникового 7. У маніпуляційній відділення планується встановити бактерицидну лампу. Яка з цих ламп використовується тільки для санації? А. *БУВ В. ПРК-2 С. ПРК-4 D. ЕУВ Е. ЛЕ 8. Для забезпечення оздоровчого впливу ультрафіолетової радіації лікарю необхідно визначити фізіологічну дозу. Біодозиметр закріплений в області нижньої третини живота дитини, що приймала сонячну ванну. Тривалість опромінення шкіри у першому віконці складала 1 хв., у другому – 2 хв., у третьому – 3 хв., у четвертому – 4 хв., у п’ятому – 5 хв., у шостому – 6 хв. Через вісім годин після опромінення медична сестра на шкірі в ділянці нижньої третини живота виявила червону смужку у шостому віконці. Вкажіть час опромінення, протягом якого дитина може отримати фізіологічну дозу. А. *3 хвилини В. 5 хвилин С. 6 хвилин D. 60 секунд E. 30 секунд 9. Лікарю необхідно визначити інтенсивність ультрафіолетової радіації біологічним методом. Біодозиметр закріпили в області нижньої третини живота дитини, що приймала сонячну ванну. Тривалість опромінення шкіри у першому віконці складала – 2 хв., у другому – 3 хв., у третьому – 4 хв., у четвертому – 5 хв., у п’ятому – 6 хв., у шостому – 7 хв. Через 8 годин після опромінення медична сестра виявила на шкірі в ділянці нижньої третини живота дві червоні смужки у п’ятому і шостому віконцях. За який час дитина отримує біологічну дозу? А. *6 хвилин В. 5 хвилин С. 4 хвилини D. 3 хвилини Е. 30 секунд 10. Величина біодози ультрафіолетового опромінення пацієнта виміряна у хвилинах. Яким приладом визначалася біодоза? А.*Приладом Горбачова В. Ультрафіолетметром С. Актинометром D. Радіометром Е. Рентгенометром 11. Санація повітря вважається ефективною, якщо коефіцієнт і ступінь ефективності становлять відповідно: А. *5 і більше разів та 80 % В. 8 і більше разів та 60 % С. 6 і більше разів та 70 % D. 10 і більше разів та 50 % Е. 2 і більше рази та 40 % 12. Найбільш оптимальне розміщення бактерицидних ламп у палатах: А. *Над опалювальними приладами і дверима В. По центру палати С. По центру палати і над вікнами D. По центру палати і над дверима Е. Над ліжками хворих 13. Які показники використовують для оцінки мікробного забруднення повітря? А. *Мікробне число і кількість гемолітичних стрептококів в 1 м3 В. Мікробне число і колі-індекс С. Мікробне число і кількість патогенних кишкових паличок D. Мікробне число і кількість білих стафілококів в 1 м3 Е. Мікробне число і кількість золотистих стафілококів 14. Скільки часу проводиться осідання мікроорганізмів на чашку Петрі при седиментаційному методі ? А. *5-10 хвилин В. 15-20 хвилини С. 20-25 хвилини D. 25-30 хвилин Е. 30-35 хвилин 15. Які з цих приладів використовуються у фільтраційному методі? А. *Прилад Речменського і ПОВ-1 В. Апарат Кротова і прилад Речменського С. ПОВ-1 і апарат Кротова D. Апарат Кротова Е. Аспіратор 16. За якими показниками можна дати комплексну оцінку природного освітлення в класі довжиною 10 м, глибиною 5 м, із трьома вікнами (розмір шибок 1,6×2,0 м кожної), верхній край яких знаходиться на відстані 2,5 м від підлоги, висота підвіконня - 0,8 м? А. *Світловий коефіцієнт, коефіцієнт заглиблення В. Коефіцієнт природної освітленості, кут падіння С. Кут падіння D. Кут падіння, коефіцієнт заглиблення Е. Світловий коефіцієнт, коефіцієнт заглиблення, кут падіння 17. У палаті на 2 ліжка, площею 14 м2 є два вікна. Прямі сонячні промені попадають у палату з 12 до 16 години і освітлюють 60 % її площі. Які показники природного освітлення можна оцінити? А. *Час інсоляції, площу інсоляції В. Світловий коефіцієнт, інсоляційний режим С. Час інсоляції, світловий коефіцієнт D. Площу інсоляції, світловий коефіцієнт Е. Всі вище згадані показники 18. За якими показниками можна оцінити природне освітлення у класі, якщо площа його 50 м2, глибина 6 м, є три вікна. Рівень освітлення у приміщенні становить 60 лк, зовнішнє - 8000 лк? А. *Коефіцієнт природного освітлення В. КПО, світловий коефіцієнт С. Світловий коефіцієнт, коефіцієнт заглиблення D. Світловий коефіцієнт E. КПО, коефіцієнт заглиблення 19. Який з перелічених показників визначають світлотехнічним методом? А. *Коефіцієнт природного освітлення В. Кут падіння світлових променів С. Кут отвору D. Світловий коефіцієнт Е. Коефіцієнт заглиблення приміщення 20. Штучне освітлення класу площею 50 м2, здійснюється люмінесцентними лампами в світильниках ШОД 2×80 Вт. Який коефіцієнт перерахунку потрібно взяти для визначення рівня освітленості за методом „Ват”? А. *12,5 В. 2,0 С. 2,5 D. 5,0 Е. 8,0 21. У класі є 5 світильників (по дві лампи в кожному), потужність однієї лампи 40 Вт, площа класу 50 м2. Які додаткові дані необхідні для проведення гігієнічної оцінки штучного освітлення? А. *Джерело світла і тип світильників В. Потужність всіх ламп С. Питому потужність джерел світла D. Джерело світла Е. Тип світильників 22. Укажіть норму рівня штучного освітлення в палатах дитячих відділень та післяопераційних палатах для люмінесцентних ламп? А. *150 лк В. 200 лк С. 300 лк D. 400 лк Е. 500 лк 23. Як нормується рівень штучного освітлення в лікарських кабінетах (хірургів, педіатрів, гінекологів) для ламп розжарювання? А. *200 лк В. 300 лк С. 500 лк D. 600 лк Е. 650 лк 24. Назвіть норму рівня штучного освітлення в читальних залах для ламп розжарювання? А. *150 лк В. 200 лк С. 300 лк D. 350 лк Е. 400 лк 25. Як нормується рівень штучного освітлення в операційних для люмінесцентних ламп ? А. *400 лк В. 300 лк С. 200 лк D. 100 лк Е. 50 лк 26. Для повної характеристики температурного режиму приміщень заміри температури проводяться не менше, ніж у: А. * 6 точках В. 5 точках С. 4 точках D. 3 точках Е. 2 точках 27. Перепад температури в житлових, учбових приміщеннях по вертикалі повинен бути не більше. А. *1.5-2.0 оС В. 1.0-1.2 оС С. 1.2-1.5 оС D. 1.0 оС Е. 2.0-2.5 оС 28. Для визначення радіаційної температури в приміщеннях використовують: А. *Кульковий термометр В. Ртутний термометр С. Термограф D. Спиртовий термометр Е. Електричний термометр 29. Температуру стін в приміщеннях визначають на рівнях: А. *0,2 і 1,5 м В. 0,1 і 1,5 м С. 0,1 і 1,2 м D. 0,2 і 1,2 м Е. 0,2 і 1,0 м 30. Оптимальна відносна вологість в житлових громадських і адміністративно-побутових приміщеннях в теплий період року нормується в межах: А. *30-60 % В. 30-50 % С. 30-45 % D. 55 % Е. 65 % 31. Добові коливання вологості визначають приладом: А. *Гігрограф В. Електротермоанемометр С. Психрометр Ассмана D. Мембранний гігрометр Е. Гігрометр волосяний 32. Мікроклімат приміщення характеризується наступними параметрами: температура повітря - 400 С, відносна вологість – 70 %, швидкість руху повітря - 0,1 м/с; радіаційна температура - 500 С. Вкажіть найбільш імовірний патологічний стан організму, який може виникнути в даних мікрокліматичних умовах. А. *Загальна гіпертермія (тепловий удар) В. Зниження працездатності С. Порушення фізіологічного стану в системі кровообігу D. Порушення фізіологічного стану з боку дихальної системи Е. Порушення фізіологічного стану з боку нервової системи 33. Температура повітря у палаті становить 200 С, відносна вологість - 50 %, швидкість руху - 0,2 м/сек. Якого параметра не вистачає для повної характеристики мікроклімату палати? А. *Радіаційної температури В. Напруження водяної пари С. Швидкість руху повітря у вентиляційному отворі D. Середньої температури повітря Е. Абсолютної вологості 34. Зниження температури повітря навколишнього середовища сприяє зростанню тепловитрати тіла за рахунок: А. *Конвекції В. Конвекції і кондукції С. Конвекції і випаровування D. Проведення і випаровування Е. Випаровування 35. Оптимальна температура для житлових, громадських і адміністративно-побутових приміщень в холодний період року нормується в межах: А. *20-22 оС В. 19-20 оС С. 18-20 оС D. 16-18 оС Е. 14-16 оС 36. Про ступінь забруднення повітря приміщень продуктами життє-діяльності організму свідчить: А. *Збільшення кількості вуглекислого газу В. Зменшення кількості азоту С. Зменшення кількості інертних газів D. Зменшення кількості кисню Е. Підвищення вологості 37. Який метод найбільш широко використовується в санітарній практиці для визначення концентрації СО2 у повітрі приміщень? А. *Лунге-Цекендорфа В. Суботіна-Нагорського С. Прохорова D. Калмикова Е. Реберга-Винокурова 38. Знаючи об’єм приміщення і фактичну кратність повітрообміну, можна визначити: А. *Фактичний об’єм вентиляції В. Фактичну концентрацію СО2 у приміщенні С. Необхідний об’єм вентиляції D. Кількість людей у приміщенні Е. Допустиму концентрацію СО2 у приміщенні. 39. Співставляючи необхідний та фактичний об’єм вентиляції, оцінюють: А. *Ефективність вентиляції В. Фактичну концентрацію СО2 у приміщенні С. Фактичну кратність повітрообміну D. Фактичний об’єм вентиляції Е. Необхідну кратність повітрообміну 40. У стані спокою одна людина за одну годину виділяє таку кількість СО2: А. *21,6 л В. 16,2 л С. 12,1 л D. 30,0 л Е. 40,0 л 41. В основу наукового обгрунтування норм житлової площі покладені: А. *Необхідний об’єм вентиляції і кратність повітрообміну В. Фактичний об’єм вентиляції і кратність повітрообміну С. Необхідний об’єм і концентрація СО2 в приміщенні D. Допустима концентрація СО2 і необхідна кратність Е. Допустима концентрація СО2 і необхідний об’єм вентиляції 42. Клас розрахований на 30 учнів. Площа його 50 м2, висота – 3 м. У класі є три вікна з кватирками площею 0,6×0,45 м кожна, швидкість руху повітря становить 0,5 м/с. Які показники вентиляції можна оцінити? А. *Усі названі показники В. Фактичний об’єм вентиляції, коефіцієнт аерації С. Фактичну кратність обміну повітря D. Необхідну кратність обміну повітря Е. Необхідний об’єм вентиляції РОЗДІЛ 2. „ГІГІЄНА ВОДИ ТА ГРУНТУ” 1. Які з цих джерел при централізованому водопостачанні не потребують очистки і тільки інколи необхідне знезараження або спеціальні методи обробки: А. *Міжпластові напірні води В. Міжпластові ненапірні води С. Грунтові води D. Відкриті природні водойми Е. Штучні водосховища 2. Для децентралізованого водопостачання за рахунок шахтних колодязів найчастіше використовують: А. *Грунтові води В. Міжпластові ненапірні води С. Міжпластові ненапірні і напірні води D. Міжпластові напірні води Е. Верховодку 3. Санація шахтного колодязя – це комплекс заходів, який включає: А. *Ремонт, очищення та дезинфекцію колодязя В. Очищення та дезинфекцію колодязя С. Ремонт та дезинфекцію колодязя D. Дезинфекцію води у колодязі Е. Очищення та ремонт колодязя 4. Підвищується навантаження на серцево-судинну систему при систематичному вживанні: А. *Солоної та солонуватої води В. Мало мінералізованої С. Солонуватої D. Солоної Е. Прісної води 5. Про давнє забруднення органічного походження водойми свідчить підвищена кількість у ній: А. *Нітратів В. Нітритів С. Амонійних солей D. Амонійних солей і нітритів Е. Амонійних солей, нітритів і нітратів 6. Колірність (природна властивість води) зумовлена: А. *Наявністю у воді гумінових речовин В. Наявністю у воді органічних речовин С. Наявністю у воді стоків підприємств D. Наявністю у воді господарсько-побутових стоків Е. Стоків з сільськогосподарських ланів 7. Які з цих джерел при централізованому водопостачанні не потребують очистки і тільки інколи необхідне знезараження або спеціальні методи обробки: А. *Міжпластові напірні води В. Міжпластові ненапірні води С. Грунтові води D. Відкриті природні водойми Е. Штучні водосховища 8. Колодязь необхідно розташовувати за нахилом місцевості вище всіх джерел забруднення на відстані не менше: А. *30-50 м В. 60 м С. 70 м D. 80 м Е. 90 м 9. Кількість бактерій кишкових паличок при централізованому водопостачанні і колі-індекс при децентралізованому водопостачанні повинні бути не більше: А. *3 і 10 В. 20 і 30 С. 10 і 20 D. 100 і 400 Е. 1 і 3 10. При диспансерному огляді населення міста у 25% обстежених осіб виявлено ознаки флюорозу: плямиста емаль зубів, у частини обстежених – генералізований остеосклероз з кальцифікацією міжхребетних зв’язок. Яка найбільш імовірна причина виникнення флюорозу? А. *Надмірний вміст фтору у ґрунті і воді В. Недостатній вміст фтору у ґрунті і воді С. Недостатнє надходження фтору в організм з чаєм D. Надмірний вміст фтору у рослинних продуктах Е. Недостатній вміст фтору у тваринних продуктах 11. У місті N для поліпшення якості води використовували методи очищення і знезаражування. Який з наведених методів може використовуватись для знезараження води на сучасних водогонах? А. *Озонування В. Коагуляція С. Фільтрація D. Кип’ятіння Е. Дезактивація 12. Під час лабораторного аналізу питної води з артезіанської свердловини встановлено, що прозорість складає 50 см, кольоровість – 20о, каламутність – 0,5 мг/дм3, запах і присмак – 1 бал, загальна твердість – 12,5 мг-екв/дм3, вміст фтору – 1,5 мг/дм3, окиснюваність – 0,7 мг/дм3, колі-індекс – 2, число бактерій в 1 см3 води – 10 КУО/см3. Який метод обробки води необхідно провести з метою покращення якості води? А.*Пом’якшення В. Дезодорація С. Дефторування D. Знезаражування E. Освітлення 13. Проведено дослідження води, яка відібрана з шахтної криниці. Встановлено: прозорість – 18 см, кольоровість - 150, запах – 3 бали, окиснюваність – 8 мг/дм3, вміст азоту амонійного - 0,4 мг/ дм3, нітратів - 59 мг/дм3, число бактерій в 1 см3 – 500 КУО/ см3, число бактерій групи кишкових паличок – 12 КУО/дм3. Оцініть якість питної води. А. *Вода не відповідає гігієнічним вимогам, необхідно провести санацію колодязя В. Вода відповідає гігієнічним вимогам С. Вода відповідає гігієнічним вимогам , необхідна її очистка D. Вода відповідає гігієнічним вимогам, необхідне її знешкодження Е. Вода відповідає гігієнічним вимогам, необхідна її дезактивація 14. До загальних методів поліпшення якості води на водогонах не належить: А. *Опріснення В. Знебарвлення С. Освітлення D. Знезараження Е. Освітлення та знебарвлення 15. Яка з цих споруд не має відношення до очистки води ? А. *Озонатор В. Резервуар-відстійник С. Змішувач D. Камера реакції Е. Фільтри 16. Пом’якшення води на водогонних спорудах здійснюється шляхом фільтрації її через: А. *Іонообмінні смоли В. Вугільні фільтри С. Шар піску D. Біологічну плівку Е. Перманганат калію 17. Для освітлення і знебарвлення води на водогонах найчастіше використовують обробку: А. *Коагулянтами В. Хлором С. Перманганатом калію D. Озоном Е. Іонітами 18. При повільній фільтрації на біологічній плівці затримуються бактерії в кількості до: А. *99 % В. 80 % С. 70 % D. 65 % Е. 60 % 19. До найефективніших методів очистки води на водогонах відносять: А. *Коагуляцію В. Озонування С. Електроліз D. Гіперфільтрацію Е. Аерування 20. Фторування води необхідно проводити при концентрації фтору у воді менше, ніж: А. *0,5 мг/л В. 0,7 мг/л С. 0,9 мг/л D. 1,0 мг/л Е. 1,5 мг/л 21. Який з цих методів знезараження води на водогінних спорудах є найбільш доступним, дешевим і надійним. А. *Хлорування В. Кип’ятіння С. Опромінення УФ-променями D. Озонування Е. Обробка 10 % розчином йоду 22. Надійний бактерицидний ефект хлорування досягається в тому разі, якщо після 60 хвилин знезаражування у воді залишається вільного хлору: А. *0,3-0,5 мг/л В. До 0,3 мг/л С. 0,6-0,7 мг/л D. 0,1 мг/л Е. 0,7 мг/л 23. Вода набуває блакитного відтінку і приємного подібного до джерельної, смаку при знезараженні і методом: А. *Озонування В. Кип’ятіння С. Опромінення УФ-променями D. Хлорування Е. Обробка 10 % розчином йоду 24. Про надійне знезараження води свідчить: А. *Залишковий вільний хлор В. Хлорпотреба води С. Зв’язаний хлор D. Хлорпоглинання води Е. Активність хлору |