тактика огляду (трупи). Тема 14. Тактика огляду Лабараторне заняття 1 2 год Питання для розгляду
 Скачать 31.67 Kb.
|
|
Тема 14.Тактика огляду Лабараторне заняття 1 – 2 год 1. Питання для розгляду. 1. Поняття, завдання та значення огляду. Види огляду. 2. Загальні положення тактики огляду та принципи його проведення. Учасники огляду. 3. Огляд місця події 4. Загальні тактичні правила проведення огляду місця події 5. Огляд трупа. 1. Поняття, завдання та значення огляду. Види огляду. Оглядомназивається слідча (розшукова) дія, яка полягає у безпосередньому сприйнятті об'єктів з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. Огляд – самостійна слідча (розшукова) дія. Сутність огляду полягає в тому, що слідчий за допомогою своїх органів почуттів переконується в існуванні і характері фактів, що мають доказове значення. При огляді слідчий не тільки спостерігає, але й проводить вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складає плани і схеми, виготовляє графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляє відбитки та зліпки, оглядає і вилучає речі і документи, які мають значення для кримінального провадження (ч. 7 ст. 237 КПК України). При огляді широко застосовуються спеціальні методи криміналістики, особливо техніко-криміналістичні методи роботи зі слідами та іншими речовими доказами. Задачі огляду, як їх визначає закон (ч. 1 ст. 237 КПК України), полягають у виявленні та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. На підставі цього слідчий висуває версії про характер події і його учасників, про місце перебування злочинця, викраденого майна та інших об'єктів, що мають доказове значення, про наслідки злочину тощо. Крім того, при проведенні огляду переслідується мета встановити обставини, що сприяли вчиненню злочину. У багатьох випадках він є засобом одержання таких фактичних даних, що не можуть бути добуті іншим шляхом. Результати огляду, особливо такого його виду, як огляд місця події, дозволяють слідчому визначити спрямованість розслідування, уявити механізм розслідуваної події, особистість злочинця. Існують наступні види огляду: огляд місця події; огляд трупа, в тому числі, пов’язаний з ексгумацією; огляд речей; огляд документів; огляд місцевості; огляд приміщення. Особливим видом огляду є освідування, тобто огляд тіла людини. Кожний з видів огляду має свої особливості, виходячи з яких, визначають тактику його проведення. Однак існує ряд загальних положень процесуального характеру, однакових при провадженні огляду будь-якого виду. Процесуальний порядок огляду і освідування передбачений ст.ст. 223, 237-239, 241 КПК України. Відповідно до закону огляд повинен проводитися слідчим, прокурором. Слідчий, прокурор зобов’язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для огляду трупа, в тому числі пов’язаного з ексгумацією та освідування особи. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідного огляду. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється з обов’язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування огляду. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами, передбаченими в КПК України для обшуку житла чи іншого володіння особи. Для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів. При проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов’язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном. Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце огляду до його закінчення та вчинювати будь-які дії, що заважають проведенню огляду. Проведення огляду підпорядковане певним принципам, до яких належать: 1. Своєчасність огляду полягає в проведенні цієї слідчої дії відразу ж, як у ньому виникає необхідність. 2. Об'єктивність огляду полягає насамперед у дослідженні і фіксації всього виявленого в тому вигляді, в якому це було в дійсності. В протоколі, що відбиває результати огляду, не повинні приводитися висновки і припущення слідчого. 3. З об'єктивністю огляду тісно пов'язана його повнота – виявлення, фіксація і дослідження всіх тих фактичних даних, що мають доказове значення в справі. 4. Активність огляду полягає, по-перше, в тому, що слідчий, прокурор робить його в силу свого службового становища, незалежно від бажань зацікавлених осіб, і, по-друге, в тому, що він діє, приймаючи всі заходи до виявлення слідів злочину, проявляє творчу ініціативу. 5. Методичністьіпослідовністьполягають у правильній організації і планомірному проведенні огляду. Методичність – це застосування найбільш ефективних для даних об'єктів і в даній обстановці прийомів огляду; послідовність – суворо визначений порядок дій. 2. Загальні положення тактики огляду та принципи його проведення. Учасники огляду. Слідчий огляд - це слідча дія, спрямована на безпосереднє виявлення, сприйняття, фіксацію і дослідження об'єкта. Диференціація слідчого огляду на види може проводитися на різних підставах: Залежно від об'єктів дослідження виділяють огляд місця події, місцевості, житла чи іншого приміщення, предметів і документів, трупа, тварин та їх трупів, поштово-телеграфних відправлень, фонограми записи переговорів. Дискусійним є питання віднесення огляду до видів слідчого огляду по послідовності: первинний і повторний; за обсягом: основний і додатковий. Залежно від кола учасників і допущених до присутності осіб можна назвати огляд, проведений слідчим у присутності понятих; із залученням фахівців; за участю потерпілих, свідків або підозрюваних. Мети слідчого огляду зазначені у ст. 176 КПК України. До них відноситься виявлення слідів злочину і з'ясування інших обставин, що мають значення для кримінальної справи. Принципами слідчого огляду є: своєчасність, об'єктивність, повнота і всебічність дослідження, послідовність і цілеспрямованість, широке використання техніко-криміналістичних засобів, провідна роль слідчого. Своєчасність огляду означає, що він повинен проводитися якнайшвидше після отримання інформації про злочин. Закон, підкреслюючи невідкладний характер огляду місця події, допускає виробництво цього виду слідчої дії до порушення кримінальної справи. Принцип об'єктивності означає, що огляд повинен проводитися незалежно від суб'єктивних переваг слідчого. Слідчий не повинен приділяти більшу увагу тільки тим слідах, які відповідають сформованій в нього версії на шкоду іншим. Об'єктивність в даному випадку проявляється у фіксації всього виявленого при огляді і в тому вигляді, в якому було виявлено. Об'єктивність огляду тісно пов'язана з його повнотою і всесторонностью. Дані принципи означають, що повинні вживатися заходи до виявлення і вивчення всіх слідів на місці події. Неприпустимо обмежуватися слідами тільки одного виду. Сліди піддаються дослідженню з точки зору різних галузей криміналістики. У поняття послідовності і цілеспрямованості огляду входить поділ огляду на етапи, поетапне планування і методична реалізація плану. Широке використання техніко-криміналістичних засобів реалізується найнаочніше при виявленні, фіксації і вилучення слабовідімих і невидимих слідів, пошуку прихованого і т.д. Провідна роль слідчого означає, що, незважаючи на допустиме присутність інших учасників процесу, тільки слідчий може керувати ходом даної слідчої дії, організовувати його і направляти дії присутніх. Особливу важливість даний принцип набуває при проведенні огляду за участю спеціаліста. Практика показує, що найчастіше слідчий поступається керівну роль фахівця і просто записує за ним під диктовку. До іншим загальним положенням тактики слідчого огляду відносяться: 1) обов'язкова присутність понятих; 2) допуск інших учасників процесу (потерпілих, свідків, підозрюваних) здійснюється на розсуд слідчого; 3) за результатами огляду складається протокол; 4) при проведенні огляду не допускається вчинення дій, що принижують честь і гідність громадян або тягнуть небезпеку для їхнього життя і здоров'я. Учасники огляду підрозділяються на обов'язкові і факультативні. Обов'язковими учасниками огляду є тільки слідчий і поняті. При цьому при проведенні огляду в екстремальних умовах (у важкодоступній місцевості, за відсутності належних засобів сполучення, а також, якщо виробництво огляду пов'язане з небезпекою для життя і здоров'я громадян) Факультативними учасниками огляду, є працівники органу дізнання, потерпілий, свідки, підозрюваний, обвинувачений, фахівці. Однак огляд трупа повинен проводитися з обов'язковою участю фахівця. 3. Огляд місця події Огляд місця події– це слідча (розшукова) дія, мета якої полягає в дослідженні матеріальної обстановки місця події шляхом безпосереднього особистого її сприйняття слідчим, іншими учасниками огляду з метою виявлення, фіксації та вилучення слідів кримінального правопорушення та інших речових доказів, – з’ясування механізму події та інших обставин, що мають значення для провадження. Загальні завдання огляду місця події: – безпосереднє вивчення слідчим обстановки місця події для з’ясування характеру й обставин події; – виявлення, збирання, закріплення, попереднє дослідження, оцінка слідів і речових доказів; – одержання інформації для висування та перевірки версій щодо події, яка розслідується; – одержання даних для організації оперативно-розшукових заходів та використання допомоги громадськості, переслідування підозрюваної особи, встановлення її особистості, мотивів вчинення кримінального правопорушення; – виявлення причин і умов, які сприяють чи полегшують вчинення кримінального правопорушення. Завдання, які підлягають вирішенню під час проведення огляду місця події, мають свої особливості залежно від виду розслідуваного кримінального правопорушення. Стосовно кожного вони різноманітні, специфічні. Наприклад: а) чи мало місце кримінальне правопорушення у даному випадку або такого не було. Досвід і знання слідчого повинні виявлятися не в квапливих висновках досліджуваного явища. Так, наприклад, не існує безперечних ознак самогубства (передсмертний лист); б) чи вчинено кримінальне правопорушення там, де проводиться огляд місця події, або в іншому місці. Це питання з’ясовується на підставі вивчення слідів; в) які шляхи проникнення осіб, що брали участь у досліджуваній події, на місце події, шляхи їх відходів, транспортні засоби, куди ведуть сліди, за якими можна організувати переслідування; г) скільки було осіб на місці події, їх типові ознаки. Вивчаються сліди ніг, рук, недопалки; д) які цілі переслідували учасники події, мотиви їхніх дій; е) протягом якого часу знаходилися учасники події на місці. Вивчення та оцінка слідів (сліди частково механічно знищувалися або замивалися, створювалися штучні сліди); є) коли відбулася подія, що розслідується. Оцінюється характер трупних плям, температура трупу, опалювальні й освітлювальні прилади, положення постелі, їжі, інструментів; ж) який пункт території, що оглядається, або приміщення є місцем події, у якім положенні знаходилися злочинці і потерпілий у момент нанесення останньому тілесних ушкоджень; з) які побічні дії вчинені на місці події (приховання або фальсифікація слідів); и) які предмети залишили особи, причетні до вчинення кримінального правопорушення, на місці події; і) які сліди з місця події залишилися на злочинцеві; ї) хто і відкіля міг спостерігати і чути те, що відбувалося на місці події, пошук очевидців; й) які є дані, що вказують на обставини, що сприяли чи полегшили здійснення кримінального правопорушення та його приховання та ін. Проведення огляду місця події складається з декількох етапів: 1) підготовчого; 2) робочого; 3) заключного. Підготовчий етап огляду місця події.Він починається з моменту прийняття слідчим рішення про проведення огляду. Прийнявши таке рішення, слідчий повинен: – забезпечити охорону місця події до свого прибуття, тобто не допустити до нього сторонніх осіб і забезпечити збереження і недоторканність обстановки і слідів кримінального правопорушення; – вжити заходів до запобігання або ослаблення шкідливих наслідків кримінального правопорушення (наприклад, розпорядитися про посилення заходів для ліквідації пожежі); – забезпечити до моменту свого прибуття присутність поблизу від місця події осіб, що можуть дати необхідну інформацію: очевидців злочину, якщо вони відомі, інших свідків; – визначити, яких спеціалістів варто залучити до участі в огляді, забезпечити їх прибуття; – внести пропозиції про склад слідчо-оперативної групи, що виїжджає на місце огляду; – перевірити готовність технічних засобів огляду. З моменту прибуття слідчого, прокурора на місце події починається другий період підготовчого етапу. Безпосередньому огляду передують: – вжиття заходів для надання необхідної медичної допомоги потерпілим, якщо вона не була надана; – видалення з місця події всіх сторонніх осіб; – залучення, при необхідності, до участі в огляді понятих і остаточне визначення кола інших учасників огляду. Інструктаж учасників огляду про їх права і обов’язки; – збирання шляхом опитування попередніх відомостей, які повинні бути враховані при огляді, встановлення, які зміни, ким і з якою метою були зроблені на місці події; – проведення інших невідкладних дій і вживання заходів, спрямованих на поліпшення умов огляду (забезпечення штучного освітлення й ін.). Як на цьому, так і на наступних етапах паралельно з оглядом здійснюються необхідні пошукові заходи, наприклад переслідування злочинця, застосування службово-розшукової собаки. Робочий етап огляду місця події. Він складається з загального і детального огляду. Загальний огляд починається з огляду місця події з метою орієнтування; визначення кордонів огляду; вирішення питання про вихідну точку і спосіб огляду, тобто визначення його послідовності; вибору позиції для орієнтуючої і оглядової фотозйомки. Потім слідчий разом з іншими учасниками огляду з’ясовує, які об’єкти знаходяться на місці події, досліджує весь комплекс питань, що відносяться до його обстановки, визначає взаємне розташування і взаємозв’язок елементів цієї обстановки, вивчає їх зовнішній вигляд, стан і з максимально необхідними і можливими в даних умовах подробицями фіксує все виявлене за допомогою фотозйомки, складання схем, планів і креслень, а також необхідних заміток для майбутнього протоколу огляду. По закінченню загального слідчий переходить до детального огляду, під час якого: – об’єкти ретельно і детально оглядаються (з цією метою вони можуть зрушуватися з місця, перевертатися і т.п.); – приймаються всі доступні заходи до розшуку і виявлення на самому місці події і на окремих об’єктах слідів кримінального правопорушення і підозрюваної особи; – відбираються об’єкти зі слідами на них, піддаються вилученню сліди з тих об’єктів, які самі не можуть бути вилучені, а якщо це неможливо, з них знімаються копії; – фіксуються негативні ознаки стану предметів; – перевіряються дані загального огляду; – проводиться вузлова і детальна фотозйомки. Заключний етап огляду місця події.Закінчивши дослідження об’єктів на місці події, слідчий переходить до заключного етапу огляду: – складає протокол огляду і необхідні плани, схеми та креслення; – при необхідності робить дактилоскопіювання трупа і відправляє в морг; – упаковує об’єкти, вилучені з місця події; – вживає заходів до збереження тих що мають доказове значення об’єктів, які вилучити неможливо або недоцільно; – вживає заходів по заявам, що надійшли від учасників огляду й інших осіб. Огляд місця події проводиться згідно етапів з використанням визначених методів й тактичних прийомів огляду. Методи огляду: – концентричний, ексцентричний і фронтальний. При концентричному методіогляд ведеться по спіралі від периферії до центра місця події, під яким, зазвичай, розуміється найважливіший об’єкт (труп, зламаний сейф) або умовне місце. Ексцентричний метод полягає в тому, що огляд ведеться по спіралі від центра місця події до його периферії. Фронтальний метод являє собою лінійний огляд площ від одного з кордонів, прийнятого за вихідний, до іншого. Постійного правила застосування того або іншого методу (способу) огляду не існує, і питання вирішується виходячи з конкретних обставин провадження. Так, огляд приміщення рекомендується проводити концентричним методом; огляд відкритої місцевості звичайно проводять від центра до периферії, тому що іноді важко на початку огляду визначити кордони місця події, або методом фронтального огляду, коли територія велика і її можна розбити на смуги. – суцільний чи об’єктивний методидослідження характерні тим, що вивчається вся територія огляду; – вибірковий чи суб’єктивний методизастосовуються для вивчення окремих ділянок, де, на думку слідчого, можна знайти фактичні дані про подію. Вивчаючи ці сліди, слідчий моделює дії підозрюваної особи на місці події і пересувається у тому ж напрямі, що й останній. У слідчій практиці застосовуються, як правило, одночасно об’єктивний та суб’єктивний методи дослідження слідів з метою встановлення дійсних обставин кримінального правопорушення; – вузловий (квадратний) методдоцільно застосовувати в складних випадках розслідування, коли необхідно одержати за короткий час інформацію про найбільш істотні обставини події, її характер. Під вузлом розуміють ту частину обстановки, на якій зосереджені найбільш істотні сліди та інші речові докази. Це може бути труп з навколишнім оточенням і слідами, місце проникнення в схованку, квартиру, поламаний сейф. Під час проведення огляду місця події, слід особливу увагу звернути на криміналістичні рекомендації, які регламентують найбільш поширені прийоми роботи зі слідами на місці події. Так, наприклад, якщо під час огляду на предметах виявлені сліди (пальців, злому), доцільним є вилучення цих предметів цілком, з метою проведення наступного експертного дослідження. Перед вилученням ці предмети необхідно сфотографувати. При упаковці речові докази слід уберігати від зміщення і пошкодження слідів. Речі біологічного походження, виявлені у процесі огляду, поміщають в скляні ємності, які на час транспортування закриваються кришками, пробками. Якщо предмети, на яких виявлені сліди біологічного походження, неможливо вилучити цілком, то для дослідження беруть їх частини чи роблять зіскоби. Виявлені на снігу плями речовини, схожої на кров, переносять разом із снігом на чисту марлю, просушують при кімнатній температурі і поміщають в пробірку чи в чистий конверт. Мікрочастинки краще вилучати разом із об’єктом-носієм. Якщо це неможливо, то вони вилучаються окремо, за допомогою дактилоскопічної плівки, лейкопластира, пінцета тощо. При цьому кожний об’єкт експертного дослідження упаковується окремо, відбираються контрольні зразки. Слід пам’ятати, що сліди крім трасологічної, містять одорологічну інформацію. Тому при огляді дрібних предметів слід користуватися пінцетом, великих – рукавичками. Перш за все, предмет оглядається для виявлення папілярних слідів і мікрочастинок, потім його слід «законсервувати», тобто помістити в герметичну ємність. Якщо відсутні спеціальні ємності, з щільними пробками, звичайну банку закривають поліетиленовою кришкою, а щілину замазують пластиліном. Загальні правила виявлення, фіксації та вилучення об’єктів, що мають значення для провадження, є спільними для всіх видів огляду. Так, якщо на місці огляду виявляють залишені підозрюваною особою особисті речі і предмети, то після їх огляду пінцетом чи руками в гумових рукавичках кожну річ чи предмет поміщують в окремий поліетиленовий пакет, який герметично закривається. Якщо місцевість оглядається відповідно до шляху руху злочинця, доцільним є використання допомоги кінолога і службової собаки. У такому випадках огляд проводиться на ділянках шириною до 30 метрів по обидві сторони руху службової собаки. Це пов’язано із відхиленням «повітряного» сліду під впливом вітру від справжнього маршруту людини і забезпечує виявлення предметів, від яких злочинець позбувся. 4. Загальні тактичні правила проведення огляду місця події Згідно КПК України, процесуальні дії під час кримінального провадження можуть фіксуватися: 1) у протоколі; 2) на носії інформації, на якому за допомогою технічних засобів зафіксовані процесуальні дії; 3) у журналі судового засідання (ст. 103 КПК України). Важливо, що законодавчо визначеними є додатки до протоколів (ст. 105 КПК України). Додатками до протоколу можуть бути: 1) спеціально виготовлені копії, зразки об’єктів, речей і документів; 2) письмові пояснення спеціалістів, які брали участь у проведенні відповідної процесуальної дії; 3) стенограма, аудіо-, відеозапис процесуальної дії; 4) фототаблиці, схеми, зліпки, носії комп’ютерної інформації та інші матеріали, які пояснюють зміст протоколу. Додатки до протоколів повинні бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків. Обов’язковим методом фіксації доказової інформації є протоколювання. Протокол огляду складається із трьох частин: 1) вступної; 2) описової; 3) заключної. Значну складність представляє складення описової частини протоколу огляду місця події. Криміналістикою з даного питання сформовані наступні тактичні правила: – конкретний об’єкт повинен мати в протоколі одне і те саме найменування; – окремі частини протоколу огляду можуть бути виділені абзацами, підзаголовками чи підкреслені; – у протоколі припустимий запис про те, що при проведенні попереднього дослідження визначеного об’єкта слідів знайдено не було. Але якщо такі сліди виявлені, то неприпустимо відзначати їхню придатність чи непридатність для дослідження й ідентифікації, тому що це компетенція судового експерта; – у протоколі фіксуються заяви і зауваження присутніх і осіб, що беруть участь в огляді, у тому випадку, якщо ці заяви пояснюють хід і напрямок огляду (наприклад, заява громадянина про те, що він впізнав в трупі потерпілого свого сусіда, однокласника, підлягає занесенню до протоколу. Також можуть бути відображені відомості про зміни в первинній обстановці, зроблені за якими-небудь причинами до початку огляду); – усе вилучене при огляді доцільно вказувати в заключній частині протоколу, перелічивши за списком. Це полегшить надалі облік вилученого; – предмети, що характеризуються родовими ознаками, слід опечатувати; – вид печатки і текст відбитка обов’язково вказується в протоколі; – у протоколі необхідно відображати не тільки час початку і закінчення огляду, але і час, наприклад, огляду трупа і фіксації трупних явищ; – не потрібно вказувати, куди відправлені ті чи інші вилучені об’єкти і для яких цілей (крім зазначення адреси моргу, в який відправлено трупа); – особлива увага повинна бути приділена питанням щодо фіксації в протоколі огляду техніко-криміналістичних засобів, які використовувалися при проведенні огляду; – точність протоколу забезпечується загальновживаною термінологією, простим, ясним, коротким грамотним текстом, що не вимагає додаткових роз’яснень і таким, що виключає можливість його різного тлумачення. Необхідно уникати невизначених виражень типу „поруч”, „недалеко”, „майже”, а також найменувань предметів, що вживаються тільки в даній місцевості. При виникненні труднощів з визначенням найменування об’єкта, що оглядається, доцільно описати його відмінні ознаки, а не давати йому довільне найменування. Можна також назвати загальновідомий предмет, з яким має подібність цей об’єкт, наприклад, написати, що по виду він нагадує авторучку чи який-небудь інший предмет. В одному протоколі той самий предмет повинен іменуватися однаково. Щоб відрізнити один від одного аналогічні предмети, виявлені при проведенні слідчого огляду, їм необхідно привласнювати умовні номери (наприклад, ніж № 1, № 2, № З тощо). Для правильного відображення доказового факту в протоколі, крім опису самого, наприклад, сліду чи предмета, повинно бути відзначено його точне місцезнаходження, розташування щодо інших слідів чи предметів, які є речовими доказами, а також відносно не менш як двох постійних (фундаментальних) орієнтирів (якщо вони є). Повинні також описуватися ознаки, що вказують на час утворення сліду (наприклад, зріз стовбура дерева стемнів; металеві ошурки що утворилися в результаті розпилу дужки замка окислилися; на тілі трупа в таких-то місцях є трупні плями тощо), та всі інші ознаки, що можуть свідчити про зв’язок даного сліду чи предмета з обставинами даної події. Усе це дозволить правильно оцінити доказове значення вилучених слідів чи предметів. Для правильної оцінки істотних ознак речових доказів у протоколі огляду повинні бути відображені: умови огляду і попереднього дослідження, що зробили можливим знаходження чи виявлення недоступних при звичайному сприйнятті ознак; умови, що впливають на повноту і правильність відображення істотних ознак. Враховуючи важливість і значущість огляду як слідчої (розшукової) дії, практичним працівникам правоохоронних органів необхідно постійно підвищувати свій професійний рівень, цікавитися новими досягненнями криміналістики. 5. огляд трупа Стаття 238. Огляд трупа 1. Огляд трупа слідчим, прокурором проводиться за обов'язкової участі судово-медичного експерта або лікаря, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта. 2. Огляд трупа може здійснюватися одночасно з оглядом місця події, житла чи іншого володіння особи з додержанням правил цього Кодексу про огляд житла чи іншого володіння особи. 3. Після огляду труп підлягає обов'язковому направленню для проведення судово-медичної експертизи для встановлення причини смерті. 4. Труп підлягає видачі лише з письмового дозволу прокурора і тільки після проведення судово-медичної експертизи та встановлення причини смерті. 1. Огляд трупа - це слідча дія, що проводиться в місці його знаходження слідчим та/або прокурором за обов'язкової участі судово-медичного експерта або лікаря і полягає у безпосередньому сприйнятті зовнішніх ознак трупа з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. Такими відомостями можуть буті дані, що допомагають установити як особу потерпілого, так і особу, яка вчинила злочин, місце, час, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення, причини смерті. Закон містить імперативну вимогу про те, що обов'язковим учасником огляду трупа Є судово-медичний експерт. Якщо неможливе прибуття судово-медичного експерта для огляду трупа, то запрошується найближчий лікар (найчастіше це хірург або патологоанатом). Окрім лікаря для опишу трупа можуть бути залучені й інші спеціалісти. Слідчий, прокурор зобов'язаний запросити не менше двох понятих для проведення огляду трупа. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення цієї слідчої дії (ч. 7 ст. 223 КПК). Оскільки при проведенні слідчої дії безперервно ведеться відеозапис, участь понятих непотрібна. 2. Огляд трупа може бути самостійною та окремою слідчою дією (якщо проводиться не на місці події, а в лікарні, морзі тощо) чи складовою частиною огляду місця події (якщо здійснюється одночасно з оглядом місця події, житла чи іншого володіння особи). Якщо труп знаходиться в житлі чи іншому володінні особи, його огляд проводиться з додержанням правил КПК про огляд житла чи іншого володіння особи (див. ч. 2 ст. 237 КПК). Огляд трупа не передбачає його розтину, тому при проведенні цієї слідчої дії мова йде тільки про зовнішній огляд. Огляд трупа відбувається в два етапи. Першим є загальний огляд, потім здійснюється детальний огляд. Під час загального огляду досліджуються: поза трупа і його положення на місці події; зовнішній вигляд; знаряддя спричинення смерті у випадках, коли вони знаходяться безпосередньо на трупі, механічно сполучені з ним (наприклад, затягнена на шиї петля, ніж, що стирчить із грудей трупа). При детальному огляді обстеженню підлягають: одяг; тіло трупа (стать, вік, зріст, колір волосся, очей померлого); характер, ступінь і локалізація трупних явищ і ушкоджень (їх походження визначається лише при судово-медичному дослідженні трупа), стан зубного апарата, наявність виділень; предмети, знайдені в кишенях та інших частинах одягу трупа. Невпізнані трупи обов'язково повинні бути сфотографовані і дактилоскоповані і не можуть бути піддані кремації. 3. Участь при огляді трупа судово-медичного експерта або лікаря не може замінити судово-медичної експертизи встановлення причин смерті (ч. 2 ст. 242 КПК) і не виключає можливої участі судово-медичного експерта або лікаря, що брав участь у зовнішньому огляді трупа, у проведенні розтину трупа і встановленні причин смерті, здійснюваних у експертній установі (ч. 1 ст. 79 КПК). 4. Забрати труп для поховання можна тільки після проведення судово-медичної експертизи та встановлення причини смерті з письмового дозволу прокурора. |