БЖД тема 5. БЖД 5. Тема 5 Природні, техногенні, соціальнополітичні небезпеки заходи з мінімізації ризиків
 Скачать 22.03 Kb.
|
|
Тема № 5 «Природні, техногенні, соціально-політичні небезпеки: заходи з мінімізації ризиків» Здоров’я – це стан повного фізичного, душевного та соціального благополуччя, а не лише відсутність захворювань і фізичних вад (Устав ВООЗ) Патологія Порушення нормальної життєдіяльності організма; наука про захворювання Небезпека «Потенційно згубне фізичне явище, подія або діяльність людини, які можуть призводити до загибелі людей або нанесення їм тілесних ушкоджень, заподіяння шкоди майну, порушення функціонування соціальних і економічних систем або погіршення стану довкілля. Види (класифікація) небезпек майже збігається з класифікацією надзвичайних ситуацій, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України 15.07.98 р. № 1099 «Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій» Безпека Такий стан захищеності особи та суспільства від ризику зазнати шкоди (ДСТУ 2293-99 Охорона праці. Терміни та визначення основних понять PROTECTION OF LABOUR Terms and definitions of fundamental conceptionsi) Безпека людини Такий стан людини, коли дія зовнішніх та внутрішніх факторів не призводить до смерті, погіршення функціонування та розвитку організму, свідомості, психіки та людини в цілому і не перешкоджає досягненню людиною певних бажаних, цілей Стихійні лиха Це природні явища, які мають надзвичайний характер та призводять до порушення нормальної діяльності населення, загибелі людей, руйнування і знищення матеріальних цінностей Надзвичайні ситуації (НС) чи катастрофи Любі події (явища), що спричиняють руйнування, підрив економіки, загибель людей або нанесенню шкоди їхньому здоров’ю в масштабах, які вимагають невідкладної зовнішньої допомоги для ураженої популяції чи району ( ВООЗ: Арнольд В.І., 1990 р.) Види природних небезпек геологічні; метеорологічні; гідрологічні (морські, прісноводні); пожежі; інфекційна захворюваність; отруєння Геологічні природні небезпеки землетруси, виверження грязьових вулканів, зсуви, обвали, осипи, осідання –провал – земної поверхні Метеорологічні природні небезпеки сильний вітер, включаючи шквали та смерчі; сильні пилові бурі; крупний град, дуже сильний дощ –злива; дуже сильний снігопад, сильне налипання – відкладення-мокрого снігу; сильна ожеледь; снігові замети; сильна хуртовина, дуже сильний мороз; дуже сильна спека, сильний туман, засуха, заморозки Гідрологічні природні небезпеки (морські) сильне-високе-хвилювання у морі, високі або низькі рівні моря, сильний тягун у портах, ранній льодостав або припай, відрив прибережного льоду, швидке обледеніння суден, інтенсивний льодохід Гідрологічні природні небезпеки (прісноводні) високі рівні води-повінь, паводки; маловоддя, затори; селі; низькі рівні води; ранній льодостав та проява льоду на судоплавних водоймах і річках; підвищення рівня грунтових вод – підтоплення; снігові лавини Пожежа та її види Пожежа – неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що розповсюджується у часі і просторі. Види: пожежі в природних екосистемах (лісові пожежі, пожежі степових та хлібних масивів, торф’яні пожежі, підземні пожежі горючих копалин Пожежна безпека Стан об’єкта, за якого з регламентованою ймовірністю унеможливлюються виникнення і розвиток пожежі та вплив на людей її небезпечних чинників, а також забезпечується захист матеріальних цінностей Інфекційні захворювання (хвороби) Розлади здоров’я людей, тварин, рослин у вигляді хвороби, які спричинюють збудники – різноманітні бактерії, віруси, найпростіші, паразитичні гриби, гельмінти, продукти їх життєдіяльності (екзотоксини, ендотоксини), патогенні білки – пріони, здатні передаватися від заражених організмів здоровим і схильні до масового поширення. Інфекційні захворювання людей Пандемії, епідемії, епідемічний спалах небезпечних інфекційних хвороб, групові випадки небезпечних інфепкеційних хвороб; окремі випадки екзотичних інфекційних хвороб; інфекційні захворювання людей невиявленої етіології Отруєння (інтоксикація) Порушення функцій чи ушкодження органів внаслідок дії отрут чи токсинів, що проникли в організм чи утворилися в ньому. Отруєння людей виникають: в результаті споживання продуктів харчування, унаслідок споживання води; отруєння токсичними та іншими речовинами – масові отруєння Землетру́си (англ. Earthquake, earth shock; нім. Erdbeben n, unterirdische Stöß m) – короткотривалі, раптові струси земної кори, викликані перемінним переміщенням мас гірських порід у надрах Землі, чому сприяє порушення розтяжності осередка гірських порід і виникнення сейсмічних хвиль Цуна́мі (яп. 津波 — велика хвиля, що заливає бухту) — хвилі, довжиною більше 500 м, які утворюються в морі чи в океані зазвичай внаслідок землетрусів (або падіння астероїду тощо) й охоплюють усю товщу води Аварія – небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила загибель людей, або створила на об’єкті чи окремій території загрозу життю і здоров’ю людей і спричинила руйнування будівель, споруд, обладнання, транспортних засобів, порушення виробничого чи транспортного процесу чи нанесла шкоду навколишньому природному середовищу (Закон України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру», 2000) Доро́жньо-тра́нспортна пригода (ДТП) Подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки. Згідно зі статистикою в ДТП гине більше людей, ніж на війнах. Кількість жертв ДТП щорічно перевищує 1 200 000 людей Залізнична аварія Аварія на залізниці, яка призводить до загибелі людей чи отримання ними тілесних ушкоджень, псування однієї чи декількох одиниць рухомого складу аж до вилучення його із обігу і (чи) спричинила повне припинення руху на час, що перевищує нормативний Корабельна аварія Аварія морського (річкового) об'єкта, внаслідок якої він затонув (катастрфа) або сталося його повне конструктивне зруйнування. Катастрофа (К) – це раптова, швидкоплинна подія, викликана силами природи чи діяльністю людини, що призвела до чисельних людських втрат, нанесла шкоду чи загрозу здоров’ю великої кількості людей, руйнування чи знищення об’єктів і інших матеріальних цінностей в значних розмірах, а також нанесла серйозної шкоди навколишньому природному середовищу Техногенні катастрофи та надзвичайні ситуації А. Промислові: аварії на електростанціях, заводах, фабриках; Б. Транспортні: на залізничному, автомобільному, авіаційному (космічному), водному; В. Екологічні: забруднення довкілля атмосферними викидами промислових підприємств, їх стічними водами, „хвостовідходами”, розливами нафти тощо; Г. Військові: випробування ядерної зброї, вибухи запасів бомб, снарядів, хімічної зброї, захоронення ракетного палива, відпрацьованого ядерного палива реакторів підводних човнів Класифікація катастроф (небезпек) залежно від кількості постраждалих І. Малі: поранено та загинуло 50-100 чол., або вимагають госпіталізації 10-50 чол. ІІ. Середні: поранено та загинуло – 101-1000 чол., або вимагають госпіталізації 51-250 чол. ІІІ. Великі: поранено та загинуло – більше 1000 чол., або вимагають госпіталізації більше 250 чол. Рівні техногенних небезпек (надзвичайних ситуацій) 1. Загальнодержавний – розвивається на території двох або більше областей, або загрожує транскордонним перенесенням, а також у випадку, коли для її ліквідації необхідні матеріальні та технічні ресурси в обсягах, які перевищують власні можливості окремої області, чи не менше 1% відрахувань відповідного бюджету 2. Регіональний – розвивається на території двох або більше адміністративних районів, міст обласного значення чи загрожує перенесенню на територію суміжної області країни, а також у випадку, коли для її ліквідації необхідні матеріальні та технічні ресурси в обсягах, які перевищують власні можливості окремого регіону, чи не менше 1% відрахувань відповідного бюджету 3. Місцевий – виходить за межі потенційнонебезпечного об’єкта, загрожує поширенню ситуації чи її вторинних наслідків на навколишнє середовище, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також у випадку, коли для ліквідації НС необхідні матеріальні та технічні ресурси в обсягах, які перевищують власні можливості потенційно небезпечного об’єкту, чи не менше 1% відрахувань відповідного бюджету 4. Об’ектовий – не підпадає під наведені визначення Надзвичайні ситуації соціальнополітичного характеру, що пов’язані з протизаконними діями терористичного і антиконституційних напрямів, які загрожують життю і здоров’ю людей Протизаконні дії терористичного і антиконституційних напрямів 1.Наявність або загроза терористичного акту (військовий напад, захоплення важливих об’єтів, ядерних установок і матеріалів, систем зв’язку і телекомунікацій 2. Напад (або його загроза) на екіпажі повітряних або морських суден) 3. Викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден 4. Викрадення чи захоплення зброї; захоплення заручників 5. Виявлення старих боєприпасів 6. Встановлення вибухових пристроїв в населених пунктах Головні причини соціальних надзвичайних ситуацій 1) психологічний тиск на людину: шахрайство, крадіжка, шантаж; 2) фізичне насильство (розбій, бандитизм, терор, насильство, захоплення заручників; 3) зловживання алкоголем, наркотиками, куріння цигарок; 4) захворювання на СНІД, венеричні хвороби; 5) небезпека самовбивства (невирішені соціальні проблеми, наслідки воєн) Причини соціальнополітичної небезпеки Дезінформація Небезпека економічної діяльності Бродяжництво, проституція, п'янство, алкоголізм, тютюнопаління, вандалізм, і тероризм, суїцид Епідемії Конфлікти на міжнаціональному та міждержавному рівнях Мілітарність, війни, їх наслідки Види надзвичайних ситуацій соціального характеру Терори́зм (від лат. terror — «жах») — суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства (захоплення заручників, підпали, убивства, тортури, залякування населення, органів влади) або вчинення інших зазіхань на життя чи здоров'я ні в чому не повинних людей або погрози вчинення злочинних дій з метою досягнення злочинних цілей шляхом: насильства; політичного екстремізму; застосування найжорстокіших методів насилля, включаючи фізичне знищення людей, для досягнення певних цілей Особливості (характеристика) сучасного тероризму Соціальність – в тероризмі завжди присутній людський фактор, з точки зору того, хто здійснює теракт (терорист як представник людства), і з точки зору на кого він спрямований – люди, мирні громадяни. Масовість – чим більше постраждалих, тим більший суспільний резонанс від здійсненої акції Універсальність – використання широкого спектру зброї (бойової, психологічної), також направленість на ураження всіх сфер життєдіяльності Масштабність – теракт може бути спрямований проти декількох держав, а якщо він здійснений на території однієї держави то стає світовою трагедією Релігійність – здійснюють представники однієї релігії чи секти в межах однієї держави з прихильниками іншої, або зі спробою усунення влади і створити іншу, власну Висока технологічність – використання сучасних бойових технології, застосування інноваційного досвіду та розробок Протидія тероризму Діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування, що спрямована на попередження тероризму, у тому числі на виявлення з наступним усуненням причин та умов, які сприяють здійсненню терористичних актів (профілактика тероризму); з виявлення, попередження, запобігання, розкриття та розслідування терористичного акту (боротьба з тероризмом) та з мінімізації та (чи) ліквідації наслідків здійсненого тероризму. Медико-соціальні наслідки небезпек (природних, техногенних, соціальнополітичних) 1. Загибель людей (тварин, птиці…) на землі, під землею, у воді й під водою, у повітрі… 2. Травми (політравми, голови, тулуба, кінцівок (верхніх, нижніх); поранення 3. Отруєння сильнодіючими хімічними речовинами 4. Нервово-психічні розлади 5. Епідемії 6. Економічні збитки Методи виявлення небезпек 1. Інженерний (визначають небезпеки, які мають ймовірнісну природу походження); 2. Експертний (направлений на пошук відмов і їхніх причин. При цьому створюється спеціальна експертна група, до складу якої входять різні фахівці, що дають висновок); 3. Соціологічний (застосовується при визначенні небезпек шляхом дослідження думки населення (соціальної групи); формується шляхом опитів); 4. Реєстраційний (полягає у використанні інформації про підрахунок конкретних подій, витрат яких-небудь ресурсів, кількості жертв); 5. Органолептичний (використовують інформацію, що отримується органами чуття людини (зором, дотиком, нюхом, смаком і ін.). Приклади застосування — зовнішній візуальний огляд техніки, вироби, визначення на слух (за монотонністю звуку) чіткості роботи двигуна тощо. |