Лек.6. Лек. Тема 6 Ринкова економіка суть, функції і структура. Капітал як економічна категорія і фактор виробництва
 Скачать 346.92 Kb.
|
|
4. Інфраструктура ринку, її роль та значення. Термін «інфраструктура» походить від латинського infra, що означає «нижче», «під», та structure – «структура», що означає сукупність галузей та видів діяльності, які обслуговують виробничу і невиробничу сфери економіки (транспорт, зв’язок, комунальне господарство, загальна та професійна освіта, охорона здоров’я тощо). Інфраструктура — це основа, підґрунтя, фундамент економічної системи та її підсистем, її внутрішня будова, що забезпечує цілісність. Завдяки інфраструктурі здійснюється рух потоків товарів і послуг від продавця до покупця. Інфраструктура ринку —комплекс інститутів, служб, підприємств, організацій, які забезпечують нормальний режим безперебійного функціонування ринку. Оскільки будова інфраструктури ринку дуже складна, варто розглянути її елементи (рис. 7).  Рис. 7. Елементи ринкової інфраструктури Інфраструктура ринку покликана забезпечувати цивілізовані стосунки між суб’єктами через свої функції (рис. 8).  Рис.8. Функції інфраструктури ринку Розглянемо детальніше деякі елементи інфраструктури ринку. Одним із найважливіших інфраструктур елементів є біржі. Термін «біржа» в перекладі з латинської мови означає «шкіряний гаманець». Біржі виникли як місця, де комерсанти здійснюють торговельні операції. Перша біржа була зареєстрована в Антверпені у 1531 p., друга — у Лондоні в 1566 р. У Росії перша біржа з’явилася у 1705 р. в Санкт-Петербурзі, а на території України — 1796 р. в Одесі. Пожвавлення біржової торгівлі відбулося у період непу. Кількість бірж у цей період перевищила 100. Проіснували вони до 1930 р. З переходом постсоціалістичних країн до ринку біржова торгівля відроджується. Біржа —організаційно-правова форма оптової торгівлі часовими товарами за стандартами та зразками (товарна біржа) або систематичних операцій з купівлі-продажу цінних паперів (фондова біржа), валюти (валютна біржа),робочої сили (біржа праці), угод із фрахтування (фрахтова біржа) (рис. 9).  Рис. 9. Класифікація бірж Товарна біржа — це оптовий товарний ринок, для якого характерні такі особливості: - торгівля товарами за стандартами та зразками, що дає можливість реалізувати не сам товар, а контракт на його поставку; - регулярність торгів на основі певних правил; - формування цін на основі зіставлення попиту і пропозиції (котирування); - свобода вибору контрагента за угодою; - стандартизація контрактів і мінімальних партій поставок. Фондова біржа - організований ринок цінних паперів, що виконує функцію мобілізації грошових засобів для довгострокових інвестицій в економіку та для фінансування державних програм. Цінні папери — документи, що виражають майнові (боргові) зобов’язання. Види цінних паперів Акції (від лат. actio — дія, дозвіл) — цінні папери, випущені акціонерними товариствами, які засвідчують вкладення певної кількості капіталу і дають право їхньому власникові на отримання певного доходу (дивіденду) з прибутку акціонерного товариства (рис. 10).  Рис. 10. Класифікація акцій Облігація (від лат. Obligo — зобов’язання) — документ, що засвідчує передачу грошей у борг на певний строк із правом отримання щорічного фіксованого доходу та зобов’язання про повернення суми боргу у визначений строк. Вексель (від нім. Wechsel — розмін) — письмове боргове зобов’язання за встановленою законом формою, яке видається позичальником (боржником, векселедавачем) кредитору (векселеотримувачу), що надає останньому право вимагати від боржника повернення зазначеної у векселі суми в певний строк. Варрант — цінний папір, що випускається разом з облігацією чи привілейованою акцією і дає ЇЇ власникові право на додаткові пільги у визначений час. Ваучер — майновий купон, що видається в процесі приватизації державного майна для придбання акцій підприємств, які підлягають приватизації. Сертифікат (депозитний) — фінансовий документ, випущений банком, який засвідчує наявність грошового депозиту і зобов’язання виплатити цю суму тримачеві сертифіката у певний строк. Це цінний папір на пред’явника. Процент за депозитні сертифікати сплачується щорічно або одночасно із погашенням боргу. Термін «сертифікат» походить від латинського certum, що означає «правильно», та fado — «роблю». Коносамент (від франц. Connaissement від connaitre — знати, розуміти) — розписка, що видається агентом транспортного підприємства (судна, літака тощо) відправникові вантажу, яка засвідчує прийняття вантажу для перевезення і зобов’язання видати його в пункті призначення тримачеві коносаменту. Передача коносаменту здійснюється за правилами передачі цінних паперів (іменний, ордерний або на пред’явника) і рівнозначна передачі самого вантажу. На первинному ринку цінних паперів відбувається розміщення щойно випущених цінних паперів. Емітентами можуть бути: державні органи влади різних рівнів, підприємства, організації, іноземні юридичні особи. Вторинний ринок цінних паперів забезпечує перепродаж раніше випущених цінних паперів через фондову біржу і позабіржовий оборот. Громадяни та юридичні особи, що купують цінні папери від свого імені й за свій рахунок, є інвесторами. Валютна біржа — біржа, що здійснює на регулярній та впорядкованій основі купівлю-продаж іноземної валюти за ринковими цінами. Курс, який встановлюється на біржі, називають офіційним курсом. Він лежить в основі розрахунків комерційних банків із клієнтами. У роботі валютної біржі беруть участь представники держави. Біржовим валютним товаром є валюта і золото. Біржа праці — державна структура, яка опосередковує стосунки між роботодавцями і найманою робочою силою. Функції служби зайнятості: - вивчення і прогнозування ситуації на ринку праці; - організація громадських робіт; - організація перекваліфікації кадрів за вимогами ринку; - виплата допомоги з безробіття; - відшкодування (часткове) витрат, пов'язаних зі зміною місця роботи. Фрахтова біржа — постійно діючий ринок, на якому укладаються угоди щодо фрахтування та відфрахтування суден. Тут концентрується інформація про: - попит і пропозицію на тоннаж; - рівень фрахтових ставок; - умови договору фрахтування. Термін «фрахт» походить від німецького frаcht,тобто «вантаж», і вживається на позначення: а) вантажу; б) плати за перевезення вантажу водними шляхами або плати за використання суден протягом визначеного часу. Найбільший міжнародний фрахтовий центр знаходиться в Лондоні. Досить могутні фрахтові біржі знаходяться в Гамбурзі, Генуї, Токіо, Нью-Йорку, Гонконзі. Розглянуті вище біржі називаються спеціалізованими. Універсальна біржа — біржа, яка здійснює операції не тільки з широким асортиментом товарів, а й з валютою, цінними паперами та фрахтовими контрактами. Отже, біржі — це ринкові структури, де укладаються угоди, здійснюються біржові операції (рис. 11).  Рис. 11. Класифікація біржових операцій Угода (операція) — домовленість про взаємну передачу прав та зобов'язань стосовно біржового товару, яка супроводжується передачею фінансового інструмента (банківських документів чи грошей) від однієї особи до іншої. Форвардна угода — строкова угода за готівковою формою розрахунку, відповідно до якої покупець і продавець погоджуються на поставку товару обумовленої якості та кількості (або валюти) на певну дату в майбутньому. Ціна товару, курс валюти тощо фіксуються в момент укладання угоди. Ф’ючерсні угоди — угоди про купівлю-продаж фінансових інструментів або товарів обумовленої марки на біржах за умови оплати їх за узгодженою ціною через певний проміжок часу після укладання угоди. Ф’ючерсні угоди укладаються не з метою купівлі чи продажу, а з метою страхування (хеджування) угоди стосовно наявного товару, або з метою отримання різниці від перепродажу ф’ючерсної угоди, або для отримання прибутку від зміни цін і курсів, що відбуваються на кінець ліквідаційного періоду. Ф’ючерсні угоди найчастіше використовують для продажу товарів великими партіями з характерною для них тенденцією до значних коливань цін (сільськогосподарські та сировинні товари), валюти, акцій, облігацій, для банківських вкладів, іпотеки і т. ін. Функції ф’ючерсних угод: - зменшення ризику, пов'язаного з різким коливанням цін; - забезпечення стійкості одиниць господарювання; - гарантування передбачуваності господарської діяльності; і - здешевлення кредиту. Онкольні угоди — система купівлі реального товару або цінних паперів, за якою ціна не фіксується аж до вимоги покупця . Продавець страхує себе хеджуванням продажу. Ціна, за якою він закриває хедж, стає ціною закупівлі реального товару. Хедж — строкова угода, укладена для страхування від можливого коливання цін. Опціон — договірне зобов’язання купити або продати певний вид цінностей чи фінансових прав за встановленою на момент підписання угоди ціною в межах певного періоду. В обмін на отримання такого права покупець опціону сплачує продавцеві певну суму — премію. Ризик покупця опціону обмежений цією премією, а ризик продавця зменшується на величину отриманої премії. Опціон на купівлю дає право, але не зобов’язує купити ф’ючерсний контракт, товар або іншу цінність за певною ціною. Використовується при грі на підвищення, дає змогу після сплати невеликої премії отримати необмежений прибуток від підвищення цін. Опціон на продаж дає право, але не зобов’язує продавати ф'ючерсний контракт або інші цінності за визначеною ціною. Використовується цей опціон при грі на пониження і після сплати невеликої премії забезпечує необмежений прибуток від зниження цін. Аукціон — форма організації реалізації товарів та послуг, що ґрунтується на проведенні публічних торгів, де право купити має той, хто пропонує найвищу ціну. Головні суб’єкти аукціону: - власник цінностей (продавець); - організатор аукціону; - покупець. Первинна (вихідна) ціна визначається угодою між організатором аукціону і власником-продавцем. Торги на аукціоні веде аукціоніст, який має певні повноваження оголошувати найвищу ціну під час торгів. Види аукціонів: - товарні — реалізують вироби мистецтва, ювелірні вироби, хутра та інші унікальні вироби; - валютні — один із методів організації валютного ринку країни. Це публічні валютні торги. Об’єкт валютного аукціону - валютні відрахування організацій. Мета валютного аукціону - надання можливостей купити валюту тим суб’єктам господарювання, які не мають можливості заробити її або отримати з централізованих фондів. Біржові посередники Брокер — торговий посередник, який забезпечує укладання угод за бажанням клієнтів та за їхній рахунок. Винагорода за послугу брокера — брокеридж. Маклер (дилер, джобер) — біржовий посередник, котрий купує і продає тільки для себе й за свій рахунок. «Бики» — спекулянти і хеджери, що розраховують на підвищення цін, скуповуючи угоди, товари та інші цінності. «Ведмеді» — спекулянти і хеджери, що розраховують на зниження цін, скуповуючи товари, угоди та інші цінності. Є також інші організаційні форми продажу товарів та послуг. Торговельно-промислові палати — комерційні організації, головним завданням яких є сприяння розвитку економічних і торговельних зв’язків із партнерами зарубіжних країн. Вони є юридичними особами і здійснюють надання цільових інформаційних послуг. Торговий дім — торговельні фірми, які закуповують товари у виробників або оптовиків і перепродують їх всередині своєї держави або за її межами. Ярмарок — періодично організована в одному й тому самому місці виставка зразків товарів широкого вжитку і (або) устаткування, транспортних засобів, засобів зв’язку, ноу-хау, де експоненти укладають угоди в національному та міжнародному масштабі. На міжнародному ярмарку не дозволяється продаж на винос. Подекуди ярмарки визначають як місце періодичної торгівлі. Магазин — підприємство роздрібної торгівлі. Магазин-демзал роздрібне торговельне підприємство, яке торгує за каталогами. Інтернет-торгівля. Інтернет-магазин (англ. Internetshop, англ. Onlineshop) — місце в інтернеті, де відбувається прямий продаж товарів споживачеві (юридичній або фізичній особі), враховуючи доставку. При цьому розміщення споживацької інформації, замовлення товару і оборудка відбуваються там же, всередині мережі (на сайті інтернет-магазину). Маркетинг — різновид діяльності фірм, пов’язаний із продажем та збутом продукції, що включає: розробку товару, дослідження ринку, налагодження комунікацій, організацію розподілу, встановлення цін, розгортання сервісного обслуговування тощо. Консалтингові фірми надають послуги суб’єктам економіки з питань: - дослідження і прогнозування ринку; - оцінки торговельно-політичних умов здійснення експортно-імпортних операцій; - розробки і впровадження маркетингових програм тощо. Аудиторська фірма здійснює консультування з питань бухгалтерського обліку та контролю фінансової діяльності щодо проведення господарсько-фінансових ревізій; управління через систему обліку; готує висновки стосовно достовірності фінансового звіту фірм, що підлягають аудиторському контролю. Таким чином: 1. Ринок — один із найвидатніших витворів людської цивілізації. Він об’єднує інтереси людей, які ніколи не бачили один одного. Він забезпечує виробництво саме того, що потрібно, безпосередньо не опитуючи при цьому кожного споживача. Він досконало розподіляє ресурси і неупереджено ставиться до людей, незалежно від їхнього рангу. 2. Функціонування ринку безпосередньо залежить від розвитку ринкової інфраструктури, яка забезпечує життєдіяльність, стійкість, інформаційне та наукове забезпечення, страховий та правовий захист суб’єктів ринку. 3. Держава значною мірою впливає на стан конкурентного середовища, перебираючи на себе виконання тих функцій, які ринок відмовляється виконувати, розробляючи спільні для всіх суб’єктів господарювання правила гри, слідкуючи за їхнім дотриманням та створюючи механізми, які регламентують відповідальність тих, хто порушує законодавчо встановлені правила гри на ринку. 5. Торговельний капітал як відокремлена частина промислового капіталу. Витрати обігу. Торговельний прибуток і його норма. У процесі поглиблення суспільного поділу праці на певному етапі розвитку товарно-грошових відносин і сфери обміну як складової суспільного відтворення відбувається відокремлення товарної і грошової форми капіталу у відносно самостійні види капіталу: - торговий; - позичковий. Торговий капітал — це капітал, який використовується у сфері обігу і який обслуговує процес реалізації товарів. Першим етапом розвитку торгового капіталу найдавнішою його формою був купецький капітал. В історії розвитку товарно-грошових відносин він відігравав складну і суперечливу роль. З одного боку, він створював умови для розвитку капіталістичних відносин, оскільки стимулював процеси накопичення і концентрації грошових коштів в руках вузького кола осіб, руйнував натуральні засади виробництва, посилював диференціацію товаровиробників, формував і розширював світовий ринок. З іншого боку, купецький капітал: - наживав великі прибутки за рахунок нееквівалентного обміну і тим самим нещадно експлуатував основну масу населення; - підривав економічну основу безпосередніх товаровиробників; - гальмував розвиток виробництва. Розв’язання цієї суперечності втілилось у поступовій підпорядкованості купецького капіталу закономірностям промислового капіталу. В умовах зародження капіталізму власники останнього особисто без посередників займались усіма операціями, пов’язаних з перетворенням товарної форми промислового капіталу в торговий. Разом з тим це уповільнювало кругообіг капіталу. Це й стало причиною відокремлення торгового капіталу від промислового і перетворення його на самостійно функціонуючий торговий капітал, рух якого здійснюється за формулою Г — Т — Г' Це відокремлення проявилось у формі утворення особливої групи підприємців (капіталістів-продавців), що спеціалізуються лише на реалізації товарів. В результаті відбувся розподіл праці між промисловими і торговими капіталістами. Наслідком відокремлення торгового капіталу є: - подальший розвиток суспільного поділу праці і спеціалізація виробництва; - розширення ринку для промислового капіталу; - прискорення обороту капіталу; - зниження витрат капіталу на одиницю продукції та підвищення норми прибутку. Метою торгового капіталіста, як і промислового, є отримання прибутку. Він привласнює його на тому підґрунті, що торговий капітал виконує функції, які необхідні для відтворення усього суспільного капіталу, який обслуговує стадію Т-Г' в кругообороті промислового капіталу, опосередковано сприяє зростанню додаткової вартості. Джерелом торговельного прибутку є додаткова вартість, яка створюється в сфері матеріального виробництва, частину якої привласнює торговець. Цією частиною промислові капіталісти діляться з торговцем за те, що він реалізує їх товари. Таким чином, торговий прибуток — це особлива перетворена форма додаткової вартості, що створюється найманими працівниками у сфері виробництва і присвоюється торговими підприємцями за участь у реалізації товарів, вироблених промисловими капіталістами. Розподіл додаткової вартості між промисловими і торговельними капіталістами відбувається стихійно в результаті гострої міжгалузевої конкурентної боротьби. Механізм цього процесу можна розглянути на такому прикладі. Припустимо, що: - функціонуючий промисловий капітал дорівнює 720С + 180 V = 900 г.о.; - при т'=100% і споживання протягом року з усього постійного капіталу, вартість вироблених товарів становитиме: 720С + 180 V + 180т = 1080 г.о. Тоді норма прибутку промислового капіталу становитиме:  Але для реалізації вироблених товарів необхідний додатковий капітал, який авансують торговельні капіталісти в розмірі, наприклад 100 г.о. Тоді весь авансований капітал становитиме 900 + 100 = 1000 г.о, а середня норма прибутку буде:  Така норма прибутку стає основою формування величини середнього прибутку як промислового, так і торгового капіталів, оскільки: - величина прибутку промисловців дорівнює 162 г.о.  - прибуток торговців на сто одиниць капіталу становитиме 18 г.о. У наведеному прикладі промислові капіталісти продадуть свої товари торговцям за ціною виробництва, промисловості, яка нижча від вартості, оскільки в неї входить не вся додаткова вартість, а тільки середній прибуток на промисловий капітал, який дорівнює 1062 г.о (720с + 180" + 162p= 1062 г.о.). Торговельні капіталісти реалізують товар за кінцевою ціною виробництва, яка збігається з їхньою вартістю і яка дорівнює промисловому і торговельному прибутку: 720с + 180" + 162р + 18Н = 1080. Отже, торговий капітал, не беручи участі в утворенні додаткової вартості, бере участь у її розподілі і привласненні. |