Автор
|
Назва твору
|
Літ. рід
|
Жанр
|
Тема
|
Головна ідея
|
Головні герої
|
Особливості
|
|
Давня українська література
|
«Повість минулих літ»
|
Епос
|
Літопис
|
Події від створення світу до часів Нестора Літописця
(1113 р.)
|
Захоплення героїчним минулим Київської Русі й глибокий сум з приводу княжих міжусобиць і лиха, заподіяного ординцями
|
|
Княжа доба.
Друга назва – «Початковий літопис»
|
«Слово про похід Ігорів»
|
Ліро-епос
|
Героїчна поема
|
Зображення невдалого походу новгород-сіверського князя Ігоря на половців 1185 р.
|
Заклик руських князів до єднання для спільної боротьби проти зовнішніх ворогів.
|
Князі Ігор, Святослав і Всеволод; Ярославна (дружина Ігоря); половці Овлур, Гзак і Кончак.
|
Княжа доба.
|
Григорій Сковорода
|
«De libertate»
|
Лірика
(патріотична)
|
Ліричний вірш
|
Воля – найбільше багатство, уславлення Б.Хмельницького.
|
Вірш. розмір – дактиль.
Римування – суміжне.
|
«Всякому місту – звичай і права»
|
Лірика
(громадянська, філософська)
|
Ліричний вірш, що став народною піснею
|
Викриття суспільних вад; щасливий той, хто має чисте сумління.
|
Вірш. розмір – дактиль.
Римування – суміжне.
|
Збірка «Сад божественних пісень»
|
«Бджола і Шершень»
|
Ліро-епос
|
Байка
|
Праця має стати для людини природною потребою і «найсолодшою поживою» (ідея сродної праці).
|
Бджола, Шершень
|
Прозова форма.
Мораль(сила) більша від оповідної частини.
Збірка «Байки харківські»
|
Іван Котляревський
|
«Енеїда»
|
Ліро-епос
|
Бурлескно-травестійна поема
|
Глузливе зображення панівного класу України XVIII ст.. з його паразитизмом, жорстокістю, хабарництвом, пияцтвом, соціальною й моральною нікчемністю.
|
Утвердження безсмертності українського народу, його ментальності, культури, мови, волелюбного духу; засудження жорстокості панів, морального звиродніння, хабарництва чиновників.
|
Еней, його батько Анхіз і мати Венера; троянці Низ та Евріал; верховний бог Зевс, бог-покровитель торгівлі Меркурій, бог вітрів Еол, бог моря Нептун; богиня шлюбу Юнона; цариця Дідона, пророчиця Сивілла, цариця Цирцея; цар Латин, його дружина Амата й дочка Лавінія; цар рутульців Турн.
|
Вірш. розмір – ямб.
Перший твір, написаний живою народною розмовною мовою.
Початок нової укр. літератури
6 частин
Перелицьована «Енеїда» Вергілія.
|
«Наталка Полтавка»
|
Драма
|
Соціально-побутова драма (малорос. опера)
|
Зображення життя й побуту українських селян на початку XIX ст.; вірність у коханні людей з народу.
|
Оспівування духовної величі людини з народу.
|
Стара вдова Горпина Терпилиха, Наталка; родич Терпилихи Микола, коханий Наталки Петро; возний Тетерваковський, виборний Макогоненко.
|
Початок нової укр драматургії.
2 дії.
22 пісні (занумеровано 19)
Дівчина з народу зображена як ідеал.
|
Автор
|
Назва твору
|
Літ. рід
|
Жанр
|
Тема
|
Головна ідея
|
Головні герої
|
Особливості
|
|
Тарас Шевченко
|
«До Основ’яненка»
|
Лірика
(громадянська)
|
Послання
|
Захоплення героїчним минулим України; роль уроків історії для вирішення проблем сучасності; віра в безсмертя рідного народу.
|
Поштовх до написання – нарис Г.Квітки-Основ’яненка «Головатий»
|
«Катерина»
|
Ліро-епос
|
Соціально-побутова поема
|
Зображення трагічної долі жінки-покритки й дитини-безбатченка в кріпосному суспільстві.
|
Катерина, її батько й мати, син Івась, москаль Іван.
|
Присвята В.Жуковському.
|
«Гайдамаки»
|
Ліро-епос
|
Історико-героїчна поема
|
Боротьба українського народу проти польсько-шляхетського панування в Україні, змалювання широкої картини народного повстання 1768 р. під назвою Коліївщина на чолі з Максимом Залізняком та Іваном Гонтою.
|
Необхідність перегорнути трагічну сторінку історії, по-сучасному оцінити минуле; заклик до єднання слов’янських народів; усвідомлення того, що здобуття незалежності – ідеал історичного розвитку нації; осмислення можливостей вирішення конфліктів між народами-сусідами.
|
Наймит Ярема+Оксана
Жид Лейба
Гонта й Залізняк на чолі повстання
|
Перший укр.історичний роман у віршах.
2 вступи, 10 розділів, епілог.
1768р-Коліївщина.
|
«Кавказ»
|
Ліро-епос
|
Сатирична поема з елементами лірики та героїки
|
Зображення загарбницької політики російського самодержавства, реакційної ролі церкви й прогнилої дворянської моралі.
|
Заклик до об’єднання зусиль народів для боротьби проти спільного ворога – російського царату (співчуття поневоленим, схвалення патріотичної, мужньої боротьби горців, утвердження безсмертя народу).
|
І.Франко: «це огниста інвектива проти темного царства».
Присвята другові Якову де Бальмену.
Символіка орла і античного образу Прометея.
Монолог колонізатора, звернений до горця.
|
«Сон» («У всякого своя доля»)
|
Ліро-епос
|
Сатирична поема (політична сатира)
|
Зображення справжньої суті російського імперського режиму.
|
Засудження самодержавства й кріпосництва в Російській імперії.
Висміювання вірно підданства й аморальності земляків-перевертнів.
|
За способом відображення дійсності – комедія (підзаголовок Т.Шевченка).
Форма сну.
Вступ і три частини:Україна, Сибір і Петербург.
Сцена «генерального мордобитія».
«Сміливий маніфест слова проти темного царства»(І.Франко)
|
«І мертвим, і живим»
|
Ліро-епос
(патріотична,
громадянська)
|
Послання
|
Критика української еліти, яка зневажає український народ, і заклик до соціального примирення заради відродження нації.
|
|
«Заповіт»
|
Лірика
(громадянська)
|
Ліричний вірш
|
Заклик до повалення експлуататорського ладу й розбудови нового вільного суспільства.
|
Вірш.розмір – хорей.
|
«Мені однаково»
|
Лірика
(громадянська, медитативна)
|
Ліричний вірш
(медитація)
|
Патріотичні почуття відповідальності за батьківщину.
|
Вірш.розмір – ямб.
Цикл «У казематі».
|
Автор
|
Назва твору
|
Літ. рід
|
Жанр
|
Тема
|
Головна ідея
|
Головні герої
|
Особливості
|
|
Г.Квітка-Основ’яненко
|
«Маруся»
|
Епос
|
Повість (сентиментально-реалістична, соціально-побутова)
|
Зображення життя українського селянства, праця, побут і звичаї народу.
|
Оспівування високих морально-етичних якостей простої людини.
|
Наум Дрот і дружина Настя, їхня дочка Маруся; коханий Марусі Василь, подруга Марусі Олена.
|
Перша україномовна повість нової української літератури.
|
Пантелеймон Куліш
|
«Чорна рада»
|
Епос
|
Роман-хроніка, істор.-пригодн. роман
|
Зображення історичних подій у Ніжині 1663р. – доби Руїни.
|
Утвердження думки про необхідність національної злагоди українців, про те, що провідною силою для розумної організації укр. суспільства є його національна еліта (культурна, освічена, здатна до мудрого державотворення)
|
Переяславський полковник Яким Сомко; правобер. гетьман Павло Тетеря; ніжинський полковник Васюта Золотаренко; кошовий гетьман Зап. Січі Іван Брюховецький; московський князь Гагін; козак Кирило Тур; полковник і панотець Шрам(Чепурний), його син Петро Шраменко; господар хутора Михайло Черевань, його дружина Меланія і дочка Леся; Божий Чоловік.
|
Перший історичний роман в українській літературі.
|
Марко Вовчок
|
«Максим Гримач»
|
Епос
|
Подинно-побутове оповідання
|
Зображення життя вільних селян у закріпаченій Україні середини 19 ст.
|
Обстоювання не спотвореного майновими розрахунками родинного щастя.
|
Заможний козак Максим Гримач, старша дочка Катря, молодша Тетяна; Семен – кріпак, коханий Катрі.
|
Фольклорний вплив.
Пейзажі підсилюють психологізм.
|
Іван Нечуй-Левицький
|
«Кайдашева сім’я
|
Епос
|
Соціально-побутова повість
|
Зображення життя українського села в пореформену добу
(др.пол. 19 ст.)
з усіма його складнощами й суперечностями на прикладі однієї родини.
|
Засудження індивідуалізму егоїстичних натур і норм народної моралі, що є головними причинами духовної роз’єднаності в родині.
|
Маруся й Омелько Кайдаші;
Карпо+Мотря;
Лаврін+Мелашка;
Баба Палажка
|
|
Панас Мирний
|
«Хіба ревуть воли, як ясла повні»
|
Епос
|
Соціально-психолог. роман
|
Зображення майже столітньої історії села Піски і, зокрема, долі правдошукача-бунтаря, «пропащої сили» Чіпки Варениченка.
|
Заперечення боротьби з несправедливістю через злочин, пролиття крові.
|
«роман з народного життя»
4 частини і 30 глав («будинок з багатьма прибудовами і надбудовами» О.Білецький)
Зміщення часових площин.
Співавторство з братом Іваном Біликом.
Нарис «Подоріжжя з Полтави до Гадячого»
Прототип Чіпки – Василь Гнидка.
|
Автор
|
Назва твору
|
Літ. рід
|
Жанр
|
Тема
|
Головна ідея
|
Головні герої
|
Особливості
|
|
Іван Карпенко-Карий
|
«Мартин Боруля»
|
Драма
|
Трагікомедія
|
Дворянство як міф про краще життя.
|
Викриття бюрократизму й судової системи, заснованої на хабарництві; засудження підміни особистісних цінностей становою належністю.
|
Заможний хлібороб Мартин Боруля, дружина Палажка, син Степан, дочка Марися; шляхтич Геврасій Гуляницький, його син Микола; реєстратор з Ратуші Націєвський; повірений Трандалєв; наймити Борулі Омелько й Трохим.
|
Автобіограф.
Тематична спорідненість із комедією Мольєра «Міщанин-шляхтич»
Театр корифеїв
|
Іван Франко
|
«Гімн»
|
Лірика
(громадянська)
|
Гімн (ліричний вірш)
|
Боротьба народних мас за світле майбутнє, несхитна віра в їхню перемогу.
|
Збірка «З вершин і низин»
Вірш.розмір – хорей.
Римування – суміжне.
|
«Чого являєшся мені у сні?»
|
Лірика
(інтимна)
|
Ліричний вірш
|
Нерозділене кохання.
|
Збірка «Зів’яле листя» (лірична драма)
Вірш.розмір – ямб.
Римування – суміжне.
|
«Мойсей»
|
Ліро-епос
|
Філософ. поема
|
Зображення «смерті Мойсея як пророка, не признаного своїм народом» (І.Франко)
|
Заклик вірити у свій народ, у своє майбутнє, позбутися рабської психології й будувати нове життя.
|
Ліричний герой, Мойсей, князь конюхів Єгошуа; Єгова(Бог); єврейський народ; супротивники Мойсея – Датан і Авірон; демон пустелі Азазель.
|
Пролог і 20 пісень.
Анапест (пролог написано ямбом)
|
Михайло Коцюбинський
|
«Тіні забутих предків»
|
Епос
|
Повість
|
Зображення життя гуцулів у Карпатах на межі 19 й 20 ст. в гармонії з природою, традиціями й звичаями, з язичницькими й християнськими віруваннями.
|
Оспівування високого й красивого почуття кохання.
|
Іван Палійчук, його кохана Марічка Гутенюк, дружина Палагна,
сусід Юра (мольфар),
матір і батько Івана,
щезник, нявка, чугайстир.
|
Іван та Марічка – українські Ромео і Джульєтта.
Збирання матеріалу для повісті в с.Криворівня.
Екранізація твору С.Параджановим.
|
«Intermezzo»
|
Епос
(з елементами драми)
|
Новела
|
Митець і суспільство.
|
Важливість ролі митця в суспільстві; людина щаслива й повноцінна лише в гармонії з природою.
|
Моя утома, Ниви у червні, Сонце, Три білих вівчарки, Зозуля, Жайворонки, Залізна рука города, Людське горе.
|
Багато зорових і слуховий образів.
Присвята кононівським полям.
Урочиста пісня сонцю (сонцепоклонник)
|
Автор
|
Назва твору
|
Літ. рід
|
Жанр
|
Тема
|
Головна ідея
|
Головні герої
|
Особливості
|
|
Ольга Кобилянська
|
«Земля»
|
Епос
|
Повість
|
Зображення трагічної події, що сталася в гуцульській родині хлібороба наприкінці ХІХ ст.
|
Поміркувати над причинами братовбивства, тобто першогріха, зла у світі.
|
Заможний газда Івоніка Федорчук, його дружина Марійка, старший син Михайло, молодший – Сава, заможний газда Василь Чоп’як, його дружина Докія, дочка Парасинка, чоловік Парасинки Тодорика, панська наймичка Анна, циганка Рахіра та її батько Григорій.
|
Людина під владою землі.
Тема Каїна й Авеля.
Присвята батькові.
Психологічна повість.
|
Леся Українка
|
«Лісова пісня»
|
Драма
|
Драма-феєрія
(пролемно-філософ. драм. поема)
|
Зображення світу людини й світу природи в їх гармонійних і суперечливих взаєминах.
|
Оспівування краси людських взаємин, пориву до щастя, незбагненої сили великого кохання.
|
Лукаш, його мати, дядько Лев; Килина, діти Килини; хлопчик; Мавка, Лісовик, перелесник, Водяник, Русалка Польова, Злидні, «Той, що греблі рве», «Той, що в скалі сидить»; Доля.
|
Пролог і три дії (рання весна, пізнє літо, пізня осінь)
|
«Contra spem spero!»
|
Лірика
(особиста, філософська)
|
Ліричний вірш
|
Заперечення тужливих настроїв, протиприродних молодості, оптимізм людини за будь-яких життєвий ситуацій.
|
Вірш. розмір – анапест.
Римування- перехресне.
Без надії сподіваюсь.
Збірка «На крилах пісень»
|
Василь Стефаник
|
«Камінний хрест»
|
Епос
|
Псих. новела
(студія, тобто художнє дослідження душевних переживань героя)
|
Еміграція за океан галицького селянства на межі ХІХ й ХХ ст. (прощання хлібороба Івана Дідуха із сусідами у зв’язку з виїздом до Канади)
|
Нерозривність єдності селянина з рідною землею.
|
Іван Дідух, його дружина Катерина, їхні діти, кум Михайло, селяни.
|
Сім розділів.
|
Володимир Винниченко
|
«Момент»
|
Епос
|
Новела
|
Історія короткої любові між революціонером і панною в ризикованій для життя ситуації.
|
Оспівування почуття кохання; усвідомлення скороминущості щастя.
|
Революціонер, панночка Муся, контрабандист Семен Пустун.
|
Підзаголовок «Із оповідань тюремної Шахерезади»
|
Автор
|
Назва твору
|
Літ. рід
|
Жанр
|
Провідний мотив
|
Особливості
|
|
Микола Вороний
|
«Блакитна панна»
|
Лірика
(пейзажна)
|
Ліричний вірш
|
Возвеличення краси природи і єдність її з мистецтвом.
|
Хорей.
Театр корифеїв.
|
Олександр Олесь
|
«Чари ночі»
|
Лірика
(інтимна)
|
Романс
|
Захоплення красою життя й красою кохання.
|
Ямб.
Збірка «З журбою радість обнялась»
|
«О слово рідне! Орле скутий!»
|
Лірика
(патріотична)
|
Ліричний вірш
|
Любов до рідної мови і заклик до її збереження.
|
Ямб.
Збірка «Будь мечем моїм»
|
Павло Тичина
|
«Ви знаєте, як липа шелестить»
|
Лірика
(інтимна)
|
Ліричний вірш
|
Світле й радісне почуття кохання весняної ночі.
|
Ямб.
Збірка «Сонячні кларнети»
|
«Арфами, арфами…»
|
Лірика
(пейзажна)
|
Ліричний вірш
|
Гімн весні як символу любові, життя й натхнення.
|
Збірка «Сонячні кларнети»
|
«О, панно Інно…»
|
Лірика
(інтимна любовна)
|
Ліричний вірш
|
Нестерпна туга за втраченим коханням, поєднана світлим спогадом про нього.
|
Ямб.
|
Максим Рильський
|
«Молюсь і вірю…»
|
Лірика
(філософська)
|
Ліричний вірш
|
Молодечий оптимізм, відчуття польоту.
|
Ямб.
|
Володимир Сосюра
|
«Любіть Україну!»
|
Лірика
(патріотична)
|
Ліричний вірш
|
Щира любов до рідної України.
|
Амфібрахій.
1951 р. в газеті 2правда» за цей вірш поета звинувачено як буржуазного націоналіста.
|
Б.-І. Антонич
|
«Різдво»
|
Лірика
(філософська)
|
Ліричний вірш
|
Таїнство різдвяного вечора (переплетення християнських і язичницьких мотивів)
|
Хорей
|
Автор
|
Назва твору
|
Літ. рід
|
Жанр
|
Тема
|
Головна ідея
|
Головні герої
|
Особливості
|
|
Микола Хвильовий
|
«Я (Романтика)»
|
Епос
|
Новела
|
Протистояння добра і зла в душі героя («чекіста і людини»), його роздвоєність.
|
Фатальна невідповідність між ідеалами революції та засобами їх досягнення; розвінчання й засудження революційного фанатизму.
|
«Я» - главковерх «чорного трибуналу», доктор Тагабат, дегенерат, Андрюша;
Мати «Я».
|
Розповідь від першої особи.
Присвята цвітові яблуні.
Поєднання картин-марень і картин моторошної реальності.
Ліричний заспів і три частини.
|
Юрій Яновський
|
«Подвійне коло»
|
Епос
|
Новела
|
Зображення родини Половців у кривавих подіях громадянської війни 1919 р.
|
Засудження братовбивства й недотримання закону народної моралі «тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду» - протиставлення загальнолюдських вартостей (родинне коло) класовим (класове коло)
|
Брати Половці:
денікінець Андрій,
петлюрівець Оверко,
махновці Панас і Сашко,
червоний командир Іван;
їхній батько Мусій Половець; червоний комісар Герт.
|
Роман у новелах «Вершники»
|
«Шаланда в морі»
|
Епос
|
Новела
|
Зображення надзвичайної ситуації рибалок у штормовому крижаному морі.
|
Возвеличення родини, подружньої відданості, гуманних основ життя, народної моралі, етичних ідеалів.
|
Мусій Половець, його дружина Половчиха, рибалка Чубенко.
|
Валер’ян Підмогильний
|
«Місто»
|
Епос
|
Урбаністичний роман
|
Підкорення людиною міста.
|
Розкриття характеру людини, яка підкорює місто.
|
Степан Радченко, Надійка, «мусінька» Тамара Василівна (її чоловік Гнідий і син Максим), Зоська, Рита, Левко, Михайло Світозаров, Вигорський.
|
Дві частини, два епіграфи.
|
Остап Вишня
|
«Моя автобіографія»
|
Епос
|
Гумореска
|
Розповідь про батьків, навчання й формування світогляду письменника.
|
Висвітлення в гумористичній формі факторів, які впливають на формування митця.
|
Іронія.
Три частини.
|
«Сом»
|
Епос
|
Усмішка
|
Гумористична розповідь про сома, що жив у річці Оскіл і міг з’їсти гусака, гімалайського ведмедя і навіть парового катера.
|
Виховання любові до природи.
|
Збірка «Мисливські усмішки»
Чотири частини.
|
Автор
|
Назва твору
|
Літ. рід
|
Жанр
|
Тема
|
Головна ідея
|
Головні герої
|
Особливості
|
|
Микола Куліш
|
«Мина Мазайло»
|
Драма
|
Сатирична комедія
(філолог.)
|
Зображення українізації й міщанства у 20-і роки ХХ ст.
|
Засудження міщанства, національної упередженості й зверхності.
|
Мина Мазайло, його діти Рина й Мокій, дружина Килина, дядько Тарас, тьотя Мотя, Уля.
|
Чотири дії.
|
Олександр Довженко
|
«Україна в огні»
|
Епос
|
Кіноповість
|
Зображення жахливого початку війни з фашистськими загарбниками й відступу радянських військ.
|
Утвердження ідеї невмирущості української нації, високої моралі українців у кривавий час воєнного лихоліття.
|
Родина Запорожців: Лаврін і Тетяна, їхні сини Роман, Іван, Савка, Григорій, Трохим і дочка Олеся; Христя Хутірна, Василь Кравчина; зрадник Заброда, німецький полковник Еріх фон Крауз і його син Людвіг.
|
50 епізодів.
Твір, заборонений Й.Сталіним для друку й кіно.
|
«Зачарована Десна»
|
Епос
|
Кіноповість
(автобіогр. кінооповідання)
|
Зображення дитинства й джерел формування митця.
|
Оспівування краю дитинства, його людей, природи.
|
Два ліричні герої – Сашко (у новелах) і Олександр Довженко (в авторських відступах); Одарка Єрмолаївна (мати), Петро Семенович (батько), баба Марусина, дід Семен.
|
Дві сюжетні лінії.
|
Ліна Костенко
|
«Маруся Чурай»
|
Ліро-епос
|
Історичний роман у віршах
|
Зображення нещасливого кохання Марусі та Грицька в поєднанні з широкою картиною життя України XVII ст.
|
Незнищенність українського народу (особистості з багатим духовним світом), глибока віра в його (її) духовну силу і могутність.
|
Маруся Чурай, Гриць Бобренко, полковий обозний Іван Іскра, полтавський полковник Мартин Пушкар, козак Лесько Черкес, Галя Вишняківна, війт Семен Горбань, Бобренчиха.
|
Дев’ять розділів.
Дві сюжетні лінії – особиста й історична.
|
Олесь Гончар
|
«За мить щастя»
|
Епос
|
Новела
|
Зображення кохання з першого погляду й страшної розплати за мить щастя.
|
Оспівування краси й сили почуття кохання.
|
Артилерист Сашко Діденко, мадярка Лорі (Лариса), її чоловік, комбат Шадура.
|
Умовна ситуація.
|
Григір Тютюнник
|
«Три зозулі з поклоном»
|
Епос
|
Новела
|
Складність людських стосунків, виражена через історію нещасливого кохання.
|
Возвеличення любові як високої християнської цінності, яка вивищує людину над буденністю, очищає її душу.
|
Оповідач, його батьки – Михайло й Соня; Марфа Яркова, поштар – дядько Левко.
|
«Любові всевишній присвячується»
Автобіографічна основа.
|
Автор
|
Назва твору
|
Літ. рід
|
Жанр
|
Тема
|
Головна ідея
|
Головні герої
|
Особливості
|
|
Іван Багряний
|
«Тигролови»
|
Епос
|
Пригодн. роман
|
Зображення трагічної долі людини-особистості в радянському тоталітарному режимі.
|
Перемога добра над злом; за будь-яких обставин кожен передусім має бути Людиною.
|
Григорій Многогрішний (молодий інженер-авіатор); родина Сірків: Наталка, Гриць, Денис Сірко й Сірчиха; майор НКВС Медвин.
|
Автобіограф.
Первісна назва «Звіролови»
|
Скачать 46.06 Kb.