Нірвана
Дао
Архе
Апорія
Атараксія
Універсалії
Секуляризація
Антропоцентризм
Сенсуалізм
10 Субстанція
Монада
Апріорне
Ноумен
14.Категоричний імператив
15. Відчуження 16. Воля до влади
17. Життєвий світ
18. Інтенційність
19. Емпатія
20. Верифікація
21. Фальсифікація
22. Фалібілізм
23. Парадигма
24. Лібідо
25. Сублімація
26. Архетип 27. Абсурд
28. Структура
29. Метанаратив
30. Сродна праця
| Центральне поняття буддизму і джайнізму.
Філософія Стародавнього Китаю.
Досократівська давньогрецька філософія.
Антична філософія.
Старогрецька філософія.
(Піррон,Епікур)
Схоластика. ХІ-ХІІ ст. (Європа)
Доба Відродження Арістотель,
Фома Аквінський,
Джон Локк,Джордж Берклі,Етьєн Бонно де Кондільяк,
Девід Юм,
Вільям Джемс. Арістотель
Піфагореїзм, платонізм.
(Джордан Бруно, Микола Кузанський).
Ідеалістична філософія, філософія І. Канта.
І.Кант,Артур Шопенгауер.
І.Кант
Філософія Гегеля, Карл Маркс, екзистенціалізм.
Фрідріх Ніцше
«пізня» філософія Едмунда Гуссерля
Е. Гуссерль.
Е.Тітченер
Неопозитивізм
Карл Поппер
Карл Поппер
Антична і середньовічна філософія(Густав Бергман) Теорія Фрейда
З.Фрейд
пізньоантична філософія
філософіЯ буття, екзистенціалізм та дадаїзм.
Толкотт Парсонс
Філософія античності ( Платон,Арістотель)
Г.Сковорода
| -стан переходу в абсолютну пустоту, небуття, спокій.
- універсальна природа всіх речей і шлях всіх речей. -першооснова, першопричина усього сущого.
- ускладнення в міркуванні, яке уявляється непереборним. (безвихідність)
-Душевний спокій, незворушність, безтурботність,на думку деяких давньогрецьких філософів,що досягається мудрецем.
- загальні, видові та родові поняття.
-вид змін у взаємовідносинах релігії з суспільством у напрямку звільнення від релігійного впливу.
-вчення, за яким людина є центром Всесвіту і метою всіх подій, які в ньому відбуваються, що вона створена Богом «за своїм образом і подобою».
-напрямок в теорії пізнання, згідно з яким відчуття й сприйняття — основна й головна форма достовірного пізнання
-річ яка існує сама по собі, а не лише як видозміна чогось іншого.
-найпростіша, неподільна єдність, першопочаток, основа явищ. -знання, яке нібито з самого початку притаманне свідомості.
-філософський термін, яким позначається річ або подія як незалежні від наших відчуттів.
-фундаментальний моральний принцип: чинити так, аби завжди розглядати інших людей як цілі, а не як засоби.
-процес,що характеризується перетворенням діяльності людини і її результатів на самостійну силу, пануючу над ним і ворожу йому.
Сенс життя.
- поняття, значення якого полягає в подоланні вузькості горизонту строго феноменологічного методу за рахунок звернення до обумовленості свідомості світовими мотивами його конституції.
-це атрибутивна риса людської діяльності, яка полягає у свідомій спрямованості дії, її підпорядкованості певній меті, завданню або прагненню (інтенції).
-розуміння відносин, почуттів, психічних станів іншої особи в формі співпереживання.
-доказ того, що вірогідний факт або твердження є істиним.
-вчинене з корисливих мотивів підроблення чогось, зміна вигляду або ж властивостей предмету і надання йому такого зовнішнього вигляду, що не відповідає його справжній суті.
-органічна єдність теоретичного й емпіричного рівнів організації знання, а також гіпотетичний характер і схильність до помилок будь-якої науки. -Поняття, що характеризує сферу вічних ідей як прототип,зразок,відповідно до якого бог-деміург створює світ сущого.
- сексуальна енергія, кількість якої пов'язана зі стадією статевого розвитку, роботою діенцефального відділу мозку і залоз внутрішньої секреції, спадковістю та індивідуальним досвідом. Сублімація проявляється у заміні людиною однієї потреби, важливішої, але такої, яку не повністю можна задовольнити, іншою потребою, менш важливою, але такою, яку можна повніше задовольнити, або, відповідно, одного, привабливішого об’єкта іншим, менш привабливим, об’єктом. -прообраз,початкове зображення, давній слід.
- Безглуздість, нісенітниця, те,що протирічить здоровому глузду.
- це взаєморозміщення та певний взаємозв'язок складових частин цілого, внутрішня будова.
- універсальна система понятть, знаків, символів, метафор и т.д., напрямлена на створення єдиного типу опису.
- принцип відповідності тому вищому, розумному і справедливому началу, що визначає сенс людського буття.
|