Робота 1. Удк 658. 8 004. 73 Jel classification M13, M31 Дайновський Юрій Анатолійович
 Скачать 0.94 Mb.
|
|
[10]. Історично першою була модель IaaS; еволюція бізнес-моделей відображає факт передавання у хмарний аутсорсинг все більшої кількості пов’язаних з ІТ-процесів підприємства і складових інформаційної системи (ІС), що їх підтримують (рис. 3). ІТ-процеси, що підтримуються системою Традиційна ІС, до 2000 р. Моделі надання ІТ як послуг IaaS (з 2000 р.) PaaS (з 2005 р.) SaaS (з 2009 р.) BPaaS (з 2014 р.) Встановлення і налагодження операційної системи Налагодження візуалізації Виділення мережевих ресурсів Виділення фізичних серверів Виділення ресурсів мережевої системи зберігання даних Бази даних та СУБД Управління безпекою Встановлення патчів та оновлень Встановлення додаткового ПЗ, бібліотек елементів Виконувані середовища / платформи типу Java, .NET (Middleware, Runtime) Встановлення складних додатків з багаторівневою архітектурою Завантаження даних користувача Технічна підтримка Управління бізнес-процесами Моніторинг стану бізнес- системи Управління ключовим бізнесом Рисунок 3 – Еволюція передавання бізнес-процесів підприємства, що залучають ІТ- технології, у хмарний аутсорсинг (на основі [18, 15]): незаштриховані комірки відповідають процесам, що керуються провайдером хмари; заштриховані – самим підприємством (користувачем ІТ) Marketing and Digital Technologies Volume 3, No 2, 2019 ISSN 2522-9087 (Print) ISSN 2523-434X (Online) 24 Окрім того, у хмарному бізнесі, в міру його розвитку виникають і розвиваються посередницькі і рекламні бізнес-моделі, а саме: хмарна реклама, Cloud Advertising. Модель передбачає надання реклами цільовому споживачеві (як правило, на основі аукціонного механізму) і стягування оплати у момент звернення до реклами кінцевого користувача; брокерські хмарні сервіси, Cloud Services Brokerage (Alcatel-Lucent, AmberPoint, CommonIT, Layer 7 Technologies тощо). Модель передбачає надання третьою стороною послуги, яка підвищує цінність основної послуги, допомагає впровадити хмарний сервіс. Модель доходу – брокерська; інтегратори хмарних послуг, Cloud integrator, Cloud Service Integration, IaaS2 (eBRIDGE тощо). Модель передбачає надання послуг з інтегрування різних хмарних сервісів та власного програмного забезпечення підприємства. Останнім часом у хмарних екосистемах почала використовуватися і бізнес- модель торговця (наприклад, Capgemini) [29], за якої третьою стороною здійснюється перепродаж хмарної послуги чи підписки на неї з наданням додаткової послуги інтегрування хмарного сервісу у ПЗ підприємства чи його кастомізації. Також поширеною стає модель виробника (Cloud tool vendor) – власника і розробника інструментів побудови хмарних сервісів, за якої пропозицією цінності є саме ці інструменти (Cloud.com, Eucalyptus Systems, RightScale, Microsoft, Oracle, VMware). Таким чином, перераховані бізнес-моделі мають різний ступінь розповсюдженості та перспективи зростання (рис. 4). Рисунок 4 – Матриця зрілості моделей хмарних сервісів (діаметр кіл відповідає відносному обсягу ринку), модифіковано авторами за [18] з урахуванням [17] Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується стаття. У численних публікаціях, що стосуються бізнес-моделей хмарних сервісів, увага зосереджується переважно на описі виключно рівнів надання хмарних послуг чи способів доступу до них; практично відсутнє обґрунтування вибору того чи іншого рівня надання чи способу придбання хмарних послуг, що важливе як для провайдерів, так і для споживачів хмарних послуг. Окрім того, бізнес-модель не може Маркетинг і цифрові технології Том 3, № 2, 2019 ISSN 2522-9087 (Print) ISSN 2523-434X (Online) Ю.А. Дайновський, Л.К. Гліненко. Бізнес-моделі хмарного надання ІТ-послуг 25 визначатися лише рівнем надання хмарних послуг: за одного й того самого рівня надання хмарної послуги можливі різні моделі отримання доходу та різні пропозиції цінності, що також вимагає обґрунтування. Формулювання мети статті (постановка завдання). Метою статті є систематизація типології бізнес-моделей хмарних бізнесів та виявлення передумов успішного впровадження певних моделей. Викладення основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Хмарні обчислення являють собою модель забезпечення повсюдного і зручного мережевого доступу «на вимогу» до спільного пулу конфігурованих обчислювальних ресурсів (мереж, серверів, засобів зберігання даних, додатків і сервісів), які можуть оперативно надаватися і вивільнятися за мінімальних управлінських витрат та звернень до провайдера [27]. Хмарні обчислення (Cloud Сomputing) є технологічним фундаментом хмарних послуг (Сloud service) [14] з надання ІТ-ресурсів в оренду. Результати аналізу наведених у літературі класифікацій бізнес- моделей хмарного бізнесу наведено у табл. 1. Таблиця 1 – Бізнес-моделі хмарного бізнесу Автор Компоненти Класифікаційні ознаки Типологія 1 2 3 4 П. Мел, Т. Гранс [27] (2009) Актори (провайдер, користувач) та ролі (функції провайдера; можливості користувача) Рівень наданих хмарних ІТ- послуг. Спосіб впровадження хмари. За першою ознакою: ПЗ як послуга (SaaS); платформа як послуга (Platform as a Cloud (PaaS)); інфраструктура як послуга (Infrastructure as a Cloud (IaaS)). За другою ознакою: приватна, публічна («відкрита») хмара, хмара спільноти чи гібридна хмара. К. Вайн- хардт [32] (2009) Рівень віртуально наданих ІТ- послуг. Пропозиція /функція у створенні цінності. Модель ціноутворення Рівень наданих хмарних ІТ- послуг. Пропозиція цінності. Модель ціноутворення / доходу. Тип моделі задається комбінацією значень ознак: 1-а ознака: IaaS, PaaS, SaaS, AaaS (Application as a service – бізнес-додаток як послуга); 2-а ознака: інфраструктура, зберігання даних, бази даних, управління бізнес-процесами, маркетплейс, білинг, звітність, пошта, спільне застосування даних, обробка даних, Web–сервіси; 3-я ознака: моделі підписки, плати за обсяг отриманої послуги (pay-per-use), вільний доступ та динамічне ціноутворення (для маркетплейсів). M. Дже- кел, А. Лун [24] (2010) Рівень віртуально наданих ІТ- послуг. Модель хостинга хмари. Модель доходу. Спосіб впровадження (споживання) хмари. Хмарні ланки ланцюжка формування цінності. Рівень наданих хмарних ІТ- послуг. Ступінь зрілості хмарної послуги (визначається хмарними ланками ланцюжка цінності, здатністю до масштабування, способом доступу, правами та кількістю постачальників та споживачів послуг, їх ролями) 1. ПЗ як послуга (SaaS) на одній з 4-х стадій зрілості, від SaaS_1 (доступ через Web, без здатності до розширення) до SaaS_4 (розширення на багатоцільовій платформі, довільна кількість орендарів ПЗ і власників). 2. Платформа як хмарна послуга (PaaS) на одній з 3-х стадій зрілості, від PaaS_1 до повномасштабної багатоцільової PaaS_3. 3. Іінфраструктура як хмарна послуга (IaaS) на одній з 3- х стадій зрілості, від слабо віртуалізованої IaaS_1 з доступом через Web до масштабованої, повністю віртуалізованої IaaS_3. 4. Гібридні моделі: IaaS & PaaS; IaaS & SaaS; PaaS & SaaS; IaaS & PaaS& SaaS. Кожна з моделей може мати кілька варіантів реалізації, залежно від моделі хостингу (споживання) хмари та моделі ціноутворення (підписка чи плата за фактично отриману послугу). Marketing and Digital Technologies Volume 3, No 2, 2019 ISSN 2522-9087 (Print) ISSN 2523-434X (Online) 26 Продовження табл. 1 1 2 3 4 Компанія «Гарт- нер» [2] (2012) Рівень віртуально наданих ІТ- послуг. Зміст пропозиції цінності. Модель доходу. Доступ до хмарного сервісу Рівень наданих хмарних ІТ- послуг. Пропозиція цінності. Стадія циклу «ажіотажного» попиту. Ступінь зрілості технології . Корисність технології 38 типів моделей, які відрізняються хоча б за одною з наведених ознак. Приклади моделей: хмарна система зберігання даних (Cloud Storage); брокерські хмарні послуги (Cloud Services Brokerage), хмарні BPM-платформи (BPaaS); корпоративні портали як послуга (Enterprise Portals as a Service); платформа як послуга (PaaS); хмарна / веб- платформа (Cloud/Web Platforms); хмарна реклама (Cloud Advertising); інтеграція як послуга (Integration as a Service); безпека як сервіс (Security as a Service); ПЗ як послуга (SaaS); ПЗ автоматизації ресурсів з продажів (SaaS Sales Force Automation). К. Ерек, В. Зар- неков, С. Лабес [25] (2013) Стратегія бізнесу. Пропозиція цінності. Доставка цінності (канали роз- повсюдження, модель доходу). Мережа партнерів, ресурси і види діяльності Стратегії бізнесу. Пропозиція цінності. Створення цінності (партнери, ресурси, діяльність, витрати). Доставка цінності (цільовий ринок; розповсюдження і стосунки з клієнтами). Модель доходу (джерело, модель оплати) Комбінації значень класифікаційних ознак. 1. Стратегії бізнесу: а) маркетингова стратегія (адаптація до існуючого ринку; формування ринку укладанням інституційних угод; дифузія); б) вихід на ринок (новачок ринку; розширення ринку; трансфер ноу-хау); в) тип диверсифікації (вертикальна, горизонтальна; бічна). 2. Пропозиція цінності: а) основний продукт (зберігання даних; обчислювальна мережа; середовище розробки; інструмент розробки; ПЗ; бізнес-процес); б) система продуктів (база даних; пошуковик; білінг; месенджинг; обробка даних; адміністрування; маркетплейс); в) асортимент системи продуктів (широкий; обмежений); г) вертикальна диверсифікованість системи продуктів (велика; обмежена); д) додаткові послуги (інтегрування; консалтинг; людські ресурси; підтримка ПЗ); е) модель постачання послуги (приватна хмара; комунальна хмара; гібридна хмара; публічна хмара); ж) споживча цінність (консолідація; структурування; стандартизація; гнучкість; масштабування; економія витрат; економія часу; стійкість). 3. Створення цінності: а) мережа партнерів: тип кооперації (екосистема; стратегічний альянс; вільна співпраця; придбання); тип діяльності партнера (технологія; бізнес; консалтинг); бізнес (подібний; комплементарний; замінюючий); б) ресурси і діяльність: ресурси (апаратне забезпечення; ПЗ; мережа; дані / контент; ноу-хау; людські ресурси); вид діяльності (виробництво; агрегування; інтегрування; консалтинг); в) витрати (інвестиційні, операційні витрати). 4. Доставка цінності: а) цільовий ринок (масовий, галузевий; ніша); б) цільовий сегмент споживачів (підприємства СМБ; стартапи; громадський сектор; фізична особа); в) розповсюдження і стосунки з клієнтами: канал комунікації (Інтернет; телефон; друковані меседжі; особисто); канал розповсюдження (мережевий інтерфейс; мобільний телефон; сайт); г) взаємодія з клієнтами (самообслуговування; онлайн-профіль; спільнота; підтримка; моніторинг; прозорі угоди про рівень надання послуг). 5. Модель доходу: а) джерело доходу (основна послуга; додаткова послуга); б) модель оплати (разова; підписка; резервування; плата за використання; миттєва сплата в момент поставки; безкоштовно) в) партнерська модель (спонсорська; рекламна; комісія; членство). Маркетинг і цифрові технології Том 3, № 2, 2019 ISSN 2522-9087 (Print) ISSN 2523-434X (Online) Ю.А. Дайновський, Л.К. Гліненко. Бізнес-моделі хмарного надання ІТ-послуг 27 В. Літошенко розглядає хмарні технології як нову бізнес-модель з надання та отримання інформаційних послуг, що дає змогу знизити як оперативні та капітальні витрати, так і вимоги до ІТ-персоналу; як своєрідний інструмент аутсорсингу ІТ- технологій, що в ідеалі може дати українським підприємствам змогу звести модель ІТ- сервісу до переліку апаратного і програмного забезпечення, необхідного для ведення бізнесу, з доступом через мережу Інтернет [9]. Для виробників ІТ-послуг хмарні технології, за умови коректного обрання моделі свого бізнесу, дають змогу маловитратного і швидкого впровадження на ринок своїх продуктів, що особливо важливо для молодих виробників інноваційних спеціалізованих програмних продуктів. Останнім часом з’явилися роботи, присвячені побудові успішних бізнес-моделей надання специфічних хмарних послуг, зокрема, послуг з комп’ютерного моделювання [26], у яких пропонуються розгорнуті бізнес-моделі пропонування специфічних послуг з моделювання для бізнесу конкретної компанії (“one-stop-shop” for a specific company), галузі (“one-stop-shop” for a specific industry), хмарного розширення наявних стандартних програм моделювання на ПК, хмарного виконання моделювання провайдером хмари та послуги МPaaS, тобто надання платформи для моделювання. Окремі бізнес-моделі пропонуються також для брокерів і інтеграторів хмар [29], а також для хмарних маркетплейсів [21] і хмарних екосистем загалом [20]. Сервіси та платформи електронної комерції, які нині надаються, вважаються чи не найкращим рішенням для організації електронної комерції (табл. 2). Таблиця 2 – Платформи та сервіси електронної комерції, що надаються як послуги за бізнес-моделями PaaS чи SaaS (розроблено авторами за [16]) Назва платформи чи сервісу Бізнес-модель (рівень надання послуги, модель доходу) Пропозиція цінності Споживач (цільовий сегмент) Symphony Commerce SaaS, підписка Створення загальної архітектури проекту організації Інтернет-торгівлі, вирішення технічних питань Малий, швидко зростаючий бізнес Squarespace PaaS, Freemium Шаблон електронного магазину та складу, завантаження необмеженої кількості товарів Малий бізнес Magento PaaS, Freemium, відкритий програмний код Шаблон організації електронного роздрібного торговця; додаткові безкоштовні розширення для аналізу користувацької поведінки та персоналізації пропозиції Середній і малий бізнес (СМБ) з власними ІТ- фахівцями CommerceHub SaaS, підписка, плата за використання Управління та організація взаємодії постачальників з продавцями Стартапи, середній бізнес зі стратегією зростання Drupal Commerce PaaS, підписка, плата за використання Налагодження та оптимізація робочих процесів електронної комерції СМБ з власними ІТ- фахівцями Shopify PaaS, підписка, плата за використання. Власний магазин додатків - Freemium Створення і налагодження онлайн торгівельного майданчика. Власні додатки (налагодження SEO, розширення для соціальних мереж) Середній бізнес, найпопулярніша платформа С. Лабес, К. Ерек та Р. Зарнеков [25] за результатами аналізу стану виробників і постачальників хмарних послуг виділили 5 великих кластерів, кожному з яких притаманна власна успішна бізнес-модель надання хмарних послуг: 1) нішеві провайдери з індивідуальними послугами і фіксованим ціноутворенням; Marketing and Digital Technologies Volume 3, No 2, 2019 ISSN 2522-9087 (Print) ISSN 2523-434X (Online) 28 2) постачальники ІТ-послуг без власного апаратного та програмного забезпечення або ресурсів ноу-хау, придатних для перетворення у стандартизовані хмарні послуги. Ефективна модель бізнесу – індивідуальні послуги на нішевих ринках, учасники яких не вбачатимуть переваг у переході в хмару; 3) новачки на ринку з послугами агрегування. Ефективна модель бізнесу – реалізація стандартизованих і міжопераційних хмарних послуг, агрегування існуючих хмарних послуг, розширених додатковими можливостями; 4) диверсифіковані інтегратори PaaS з великим досвідом, що надають консультаційні послуги. Бізнес має базуватися на використанні власних ноу-хау для сприяння новим постачальникам послуг у хмарному бізнесі з зосередженням зусиль на об’єднанні (інтегруванні) послуг і послугах консалтингу; 5) провайдери ІТ-послуг з власними стандартизованими апаратним забезпеченням і ПЗ. Ефективна модель бізнесу – постачання хмарних послуг / інфраструктур хмари «на вимогу» на масовий ринок, основний виграш – економія на масштабі. Найчастіше застосовуваними моделями доходу є підписка та плата за використання, що пояснюється простотою їх застосування та привабливістю для користувачів [19]. Натомість у випадку комплексних хмарних послуг К. Вайнхардт вважає ефективнішою модель аукціонного ціноутворення [32]. При виборі провайдером ІТ-послуг бізнес-моделі хмарного бізнесу в аспекті рівня надання хмарного сервісу доцільно скористатися таблицею ресурсів і можливостей надання послуг на різних рівнях (табл. 3). Таблиця 3 – Якісні характеристики базових моделей надання хмарних сервісів (розроблено авторами на основі [23]) Характеристики Базові моделі надання хмарних сервісів Рівень надання хмарної послуги IaaS, Infrastructure as a Service PaaS, Platform as a Service SaaS, Software as a Service Коло розробників та власників інструментів розробки Достатньо широке, еластичне, проникливе Помірно вузьке, здатне до розширення Дуже вузьке і замкнене Потенціал інновацій Малий Помірний Високий Варіанти успішних бізнес-моделей Обмежена кількість Обмежена кількість, хоча більша, ніж в IaaS Велика кількість Складність входження на ринок Висока Середня Мала Потреба у венчурному капіталі Висока Середня Мала Витрати на входження на ринок Великі Середні Малі Інвестиційні витрати Великі Середні Малі За результатами досліджень результативності численних хмарних бізнесів С.Флоекер та Ф. Лехнер [21] виділили низку факторів, які є критичними для успішності бізнес-моделей провайдерів IaaS та РaaS, розділивши їх на групи за складовою бізнес- моделі, яку вони характеризують (пропозиція цінності, ключові ресурси, ключові діяльності, мережа партнерів, споживацькі сегменти, канали взаємодії зі споживачами, модель (потоки) доходу та структура вартості), причому деякі з цих факторів є типовими для будь-якого бізнесу, а деякі – специфічними, притаманними суто хмарним послугам. Маркетинг і цифрові технології Том 3, № 2, 2019 ISSN 2522-9087 (Print) ISSN 2523-434X (Online) Ю.А. Дайновський, Л.К. Гліненко. Бізнес-моделі хмарного надання ІТ-послуг 29 До останніх в групі факторів, що характеризують пропозицію цінності, для моделі IaaS відносять: – пропонування і управління багатьма хмарами, як власними, так і чужими, виступаючи у ролі брокера; – пропонування керованими послугами, тобто послугами, які контролюються, персоналізуються та апгрейдяться провайдером IaaS; – можливість роботи у межах «гібридної» хмари; – пропонування приватних хмар; – пропонування широкого діапазону послуг з перенесення наявних у підприємства традиційних ІТ технологій у хмару, що особливо важливо для зрілих великих і середніх підприємств, які посідають значний обсяг цих технологій, у т.ч. специфічних. Для РaaS до таких факторів належать: – пропонування широкого спектра інтегрованих елементів платформи як послуги з можливістю вибору клієнтом потрібної їх комбінації; – пропонування послуг з інтеграції різного програмного забезпечення, у тому числі котре надається як послуга (SaaS); – можливість розміщення у приватних хмарах. До типових факторів успішнності бізнес-моделей як IaaS, так і РaaS належать: гарантування безперебійного доступу, простота і зрозумілість використання кінцевими споживачами, пропонування адаптації під вимоги конкретного клієнта, широкий асортимент пропонованих хмар та постійна і значуща підтримка клієнтів. До специфічних для хмарної реалізації бізнесу ключових ресурсів у випадку IaaS належать: – розташування центрів з обробки даних (ЦОД, Data Centres) у країні, в якій зосереджені ключові цільові споживачі внаслідок можливості забезпечення потрібного останнім рівня інформаційної безпеки та відповідності нормам законодавства; – створення широкої мережі високоефективних взаємопов’язаних ЦОД; – наявність відповідних сертифікатів, ліцензій та дозволів (що справедливе і для РaaS); – використання платформи з програмним відкритим кодом (Open Source Platform). До загальних вимог до обох бізнес-моделей очевидними є висока кваліфікація працівників, наявність потужної «дохмарної» клієнтської бази, і у випадку РaaS – проведення досліджень і чітке окреслення кола споживачів, галузі, для якої пропонуватиметься платформа як послуга. При організації власної діяльності для РaaS перевагу рекомендується віддавати гнучким (agile) методологіям проектів розробки ПЗ, які здатні забезпечити кращий результат в умовах постійної зміни вимог споживачів. Побудова широкої мережі партнерів є однаково важливою і для моделі ІaaS, і для моделі РaaS, проте для ІaaS рекомендується уникати партнерів у ключових видах діяльності, наприклад, у збереженні даних, а для РaaS доцільно забезпечити ефективну взаємодію в межах своєї платформи сторонніх фірм – розробників програмного забезпечення та провайдерів SaaS і кінцевих споживачів. Як для ІaaS, так і для РaaS при виборі споживацького сегменту, за умови забезпечення повсюдності доступу до своїх послуг як підприємств всіх розмірів, так і приватних клієнтів, доцільно більшою мірою зосередитися на успішних і динамічних компаніях середнього і великого розміру внаслідок їх переваг у галузі технології, у т.ч. ІТ, перспективності для них гібридних хмар і більших фінансових ресурсів. В сфері взаємодії з клієнтами і для ІaaS, і для РaaS ефективними виявляються перехід від самообслуговування клієнтом в процесі придбання послуги (що типове для Marketing and Digital Technologies Volume 3, No 2, 2019 ISSN 2522-9087 (Print) ISSN 2523-434X (Online) 30 SaaS) до продажу її персоналом компанії внаслідок необхідності узгодження з існуючою ІТ-структурою підприємства та попереднє розтлумачення клієнту концепції хмарних технологій та їх переваг саме для нього, а також створення специфічної системи стимулювання і оплати праці власного торговельного персоналу. Для РaaS доцільна постійна підтримка тісних контактів з розробниками ПЗ та апаратного забезпечення [21]. У побудові моделі отримання доходу для ІaaS особливо важливим є перманентний моніторинг цін на ринку подібних послуг, оскільки ціна у цьому випадку є нині для покупця послуги вирішальним аргументом на користь її придбання. Специфічним і для ІaaS, і для РaaS є доцільність фіксованого ціноутворення за забезпечення простоти і прозорості оплати за обсяг використаних ресурсів, а також впровадження моделі всеохоплюючого ціноутворення (Layer-Overarching Pricing Model) [21], за якої, замість плати за одну чи кілька обраних послуг, що зазвичай становлять незначну частку пропозиції провайдера, користувачі купують так звані кредити на певні суми, за які вони можуть, відповідно до своїх змінних потреб, отримувати значно ширший спектр послуг. Важливим є також пропонування гнучких моделей ціноутворення залежно від специфіки клієнта та підтримка моделі передачі клієнтом раніше отриманих ліцензій на використання «нехмарного» ПЗ у хмарі з можливістю подальшого його використання (модель Bring Your Own License), що полегшує для споживачів перехід до хмарних ІТ-послуг. В структурі вартості для ІaaS слід зосередитися на зменшенні витрат на електроенергію, зокрема, за рахунок перенесення ЦОД у країни з більш холодним кліматом для зменшення витрат на охолодження, і досягнення економії за рахунок масштабу, тобто за рахунок збільшення клієнтської бази з відповідним зменшенням витрат на одиницю надаваної послуги, що надається. При виборі моделі (рівня і способу доступу) хмарної послуги підприємство- споживач послуги має оцінити рівень своєї присутності в Інтернеті, вартість ІТ-послуги, критичний рівень інформаційної безпеки, рівень розвинутості власної ІТ- інфраструктури, специфіку та поточні завдання бізнесу, у т.ч. стосовно ІТ-технологій. Якщо підприємство вже має штат висококваліфікованих працівників та розвинуту ІТ- інфраструктуру, і питання йде лише про підвищення ефективності її використання, то доцільніше впровадити приватну хмару; за менш розвинутої ІТ-інфраструктури і високих вимог інформаційної безпеки привабливішими виглядають гібридні хмари, за яких у «публічну» складову виноситься робота з кінцевим клієнтом (комерція, аналітика), а управління внутрішніми бізнес-процесами здійснюється через приватну хмару чи традиційну інфраструктуру. При виборі рівня отримання хмарної послуги замовник (споживач послуги) має усвідомлювати переваги та недоліки окремих рівнів за різної специфіки організації свого бізнесу. Узагальнюючи наявні про це дані, можна застосувати для обґрунтування такого вибору розроблену нами матрицю впливу характеристик бізнес-системи (БС) організації на ефективність базових моделей обслуговування (табл. 4). В табл. 4 «+» відповідає позитивному впливу характеристики на застосування відповідної моделі обслуговування, «-» – негативному, порожня комірка – невизначеному чи відсутньому. Маркетинг і цифрові технології Том 3, № 2, 2019 ISSN 2522-9087 (Print) ISSN 2523-434X (Online) Ю.А. Дайновський, Л.К. Гліненко. Бізнес-моделі хмарного надання ІТ-послуг 31 Таблиця 4 – Вплив характеристик бізнес-системи споживача хмарних послуг на ефективність використання різних моделей обслуговування (розробл. авторами за [18]) Характеристики бізнес-системи (БС) споживача хмарних послуг та специфіки його потреб в окремих ІТ-процесах Моделі обслуговування IaaS PaaS SaaS Мінливі потреби в обсязі та потужностях ІТ-інфраструктури, сплески навантаження + Брак капіталу для інвестування в апаратне забезпечення ІТ-залежних процесів + Значні темпи зростання бізнесу та організаційної структури, що його підтримує + + Необхідність урізання капітальних і збільшення операційних витрат + + Необхідність випробування інфраструктури або тимчасовість вимог до неї + Вид чи предмет бізнесу накладають жорсткі регуляторні обмеження на місце обробки / збереження даних - - Заборона / обмеження на аутсорсинг процесів обробки / збереження даних - - Вид чи предмет бізнесу вимагають найвищого рівня виконання всіх процесів - + Власна чи партнерська інфраструктура здатна забезпечити всі вимоги БС організації - + Велике коло розробників певного проекту + Прагнення споживача створювати додатки з використанням власного джерела даних + Прагнення автоматизувати випробування і розгортання розроблених додатків + Тип (місце) хостингу додатків висуває вимогу їх максимальної портативності - Вплив різних мов програмування чи даних користувачів на процес розробки ПЗ - Неможливість зміни вендора при використанні користувацьких мов програмування -- Виконання додатку вимагає кастомізованого налаштування базового устаткування і програмного забезпечення + - Прагнення уникнути витрат істотних ресурсів на установку, переміщення, тестування і розгортання стандартних бізнес-додатків, зокрема, офісних програм + Недиференційованість ПЗ, незабезпечення ним конкурентних переваг (наприклад, сервіс електронної пошти) + Необхідність управління додатками, яким потрібний постійний мережевий або мобільний доступ (наприклад, ПЗ управління мобільними продажами, е- торгівлею) + + Брак початкового капіталу для придбання ліцензійного ПЗ (типове для стартапів) + Високі вимоги до безпеки даних за проблем з їх задоволенням - - Відсутність стабільного доступу до швидкісного Інтернету - - - Таким чином, при виборі моделі отримання хмарних послуг споживач має, у першу чергу, врахувати свої потреби і ресурси, визначити мету і причину залучення хмарної послуги, сформувати простір цих факторів, задати їх значення і порівняти їх з можливостями кожної з моделей надання хмарних послуг, здійснивши на основі цього порівняння вибір найпридатнішої моделі. При цьому слід зауважити, що цей вибір не є статичним – почавши, наприклад, з SaaS чи IaaS, споживач може в подальшому, в міру розвитку власного бізнесу і накопичення ресурсів, перейти до PaaS. Окрім базових сервісів (IaaS, PaaS, SaaS), привабливими як для провайдера послуг, так і для споживача можуть бути окремі спеціалізовані варіанти хмарних послуг; результати аналізу їх змісту та привабливості для споживачів і розробників наведені в табл. 5. При виборі змісту базової пропозиції хмарної послуги постачальникам і споживачам слід також урахувати специфіку стану та тенденції розвитку українського ринку хмарних послуг. Marketing and Digital Technologies Volume 3, No 2, 2019 ISSN 2522-9087 (Print) ISSN 2523-434X (Online) 32 Таблиця 5 – Спеціалізовані хмарні сервіси на ринку хмарних послуг (розроблено авторами за [3, 6, 5, 7]) Назва послуги / провайдери Пропозиція цінності Результат Купівельна привабливість / цільовий сегмент споживачів DaaS, Desktop as a Service – робочий стіл як послуга / VMware Horizon Cloud, Amazon WorkSpaces, Citrix XenDesktop, BigAir, Cisco, Crayon Group, CT4, Leostream Надання користувачеві віддаленого робочого стола з потужнішими, ніж у локального робочого стола, технічними характеристиками з оплатою переважно за підпискою Доступ з довільного робочого місця до обраних хмарних ресурсів; забезпечення, окрім доступу, збереження і безпеки даних; усунення необхідності підтримувати власну ІТ інфраструктуру Економія на капітальних та експлуатаційних витратах, витратах на ІТ-персонал; максимальна гнучкість, масштабування. Особливо привабливе для СМБ і стартапів з потребою у просунутих ІТ- послугах за відсутності коштів на ІТ-персонал, підприємств з сезонними обсягами робіт та значною часткою персоналу, що працює дистанційно WaaS, Workplace as a Service – робоче місце як послуга / Sprint, Econocom, CSC Workplace Services Повністю готове робоче місце користувача згідно до його апаратних та програмних вимог Можливість використання хмарних ресурсів, як апаратних, так і програмних (комп’ютер в оренду, обране ПЗ, віртуальні ПК, сервери, сховища даних, канали зв’язку) для організації робочих місць співробітників Оптимізація витрат на персональні комп’ютери (ПК): сервісна модель дозволяє істотно скоротити капітальні витрати при ідентичних операційних; відсутність великих капіталовкладень на старті володіння парком ПК; постійне оновлення ПЗ. Особливо привабливе для СМБ та стартапів DBaaS, Data Base as a Service – база даних як послуга / IBM SmartCloud AS, Amazon Relational Database Service, Clustrix Database as a Service, Google Cloud SQL, Microsoft Azure SQL Database Розгортання, підтримка та адміністрування СУБД в хмарі силами спеціалістів провайдера послуги. Підключення клієнтів (на «вимогу») до бази даних, розташованої в хмарі Використання потужних СУБД та інструментів адміністрування ними, доступних в «нехмарному» варіанті лише великому бізнесу. Оптимізація витрат на збереження і управління даними, можливість вибору засобів адміністрування Економія на капітальних витратах; зменшення залежності від ІТ- персоналу; швидке розгортання та клонування БД, збільшена гнучкість і надійність, доступ до БД з будь-якої точки; масштабування і відсутність необхідності забезпечувати безпеку даних. Особливо привабливе для СМБ та підприємств, в штаті яких відсутні кваліфіковані адміністратори БД STaaS, Storage as a Service – сховище як послуга / Evergreen Pure Storagе, Amazon S3, Microsoft Live SkyDrive, Cloudian HyperStore Надання в оренду хмарного дискового простору, який може служити як додатковий диск чи елемент віртуальної мережі зберігання даних Можливість віддалено зберігати дані з постійним доступом до них з довільного місця, можливістю управляти та архівувати дані незалежно від обсягів Резервування даних сервіс- провайдером (відсутність витрат на резервування даних). Особливо привабливе для СМБ з потребою у збереженні та забезпеченні адміністрування даними за відсутності коштів на кваліфікований ІТ персонал Маркетинг і цифрові технології Том 3, № 2, 2019 ISSN 2522-9087 (Print) ISSN 2523-434X (Online) Ю.А. Дайновський, Л.К. Гліненко. Бізнес-моделі хмарного надання ІТ-послуг 33 Продовження табл. 5 SECaaS, Security as a Service – інформаційна безпека (і/або шифрування даних) як послуга / Thales, McAfee,CloudCrypt, Concealium, CipherCloud, PerspecSys, Porticor, Sophos, Symantec Забезпечення безпечного використання веб- технологій, в тому числі шифрування з’єднання і/або даних, що передаються клієнтом з допомогою хмарного сервера Забезпечення комплексного захисту хмарної інфраструктури; захист облікових записів від крадіжки; ефективна протидія DDoS атакам та іншим кіберзагрозам; захист локальних сервісів засобами захисту, розташованими в хмарі Зменшення витрат на підтримку високого рівня інформаційної безпеки в реальному часі та вимог до ІТ–персоналу. Актуальні для компаній, що використовують хмарні сервіси або планують почати їх використання, а також для компаній, які зацікавлені в захисті локальних ресурсів. LaaS, Logging as a Service – журналювання як послуга / Papertrail, Raspberry Pi, Cloudlytics, Loggly, Splunk Фіксація та зберігання в хмарі провайдера інформації про будь- які дії, що відбуваються з важливими даними користувача Запис всіх змін у лог- файлах та їх збереження у хмарі Можливість відслідковування всіх дій з даними незалежно від корпоративних ІКС та персоналу; збільшення простоти та безпеки управління даними, масштабування. Привабливе для розробників ПЗ та організацій з критичними даними, що надходять з різних джерел CaaS, Container as a Service – контейнер як послуга / Google Container Engine, Amazon EC2 Container Service Надання клієнтові змоги організувати, запустити або зупинити контейнер через веб-інтерфейс або засобами API Отримання контейнерних рішень та інструментів, основних обчислювальних ресурсів та їх підтримка користувачем як сервіс хмарного провайдера Повний доступ до контейнерних додатків, їх підтримка, індивідуальне керування кластерами; спрощення розробки нових додатків. Основні споживачі: розробники та провайдери ІТ послуг HaaS, Hardware as a Service – устаткування як послуга / Softline, FUSE3 Communications, E- Safe Надання обчислювальних потужностей з хмари Оренда хмарного сервера замість купівлі фізичного сервера, розміщення сервера на майданчику сервіс-провайдера з забезпеченням безперебійної сервісної підтримки устаткування і ПЗ провайдером Кардинальне зменшення експлуатаційних та капітальних витрат. Привабливе для СМБ, стартапів, підприємств зі змінними обчислювальними потужностями, підприємств, нездатних виводити гроші на купівлю устаткування з обороту; державних підприємств, що мають обмеження на закупівлю імпортного ПЗ DRaaS, Disaster Recovery as a Service – аварійне відновлення як послуга / Zerto, Bluelock, Unitrends, в Україні: De Novo Надання замовникові можливості відновлення працездатності власної віртуальної структури в хмарі сервіс- провайдера у разі аварії Можливість створити повну віртуальну копію ІТ-інфраструктури в хмарі провайдера з швидким перенесенням завдань на резервну хмарну інфраструктуру Усунення / зменшення впливу серйозних збоїв на бізнес. Найбільш привабливі для підприємств, у яких працездатність додатків і сервісів є критичним фактором бізнесу BaaS, Backup as a Service – резервне копіювання як послуга / Fujitsu, Logicworks; в Україні: De Novo, Воля, Парковий, Tucha Надання замовникові майданчика і інструментів для організації процедури резервного копіювання даних в хмару Можливість зберігати резервні копії даних на хмарних дисках і сховищах даних і швидко їх відновлювати Ефективна для підприємств з великим обсягом критично важливих даних за нерентабельності підтримки власної надійної системи резервування Marketing and Digital Technologies Volume 3, No 2, 2019 ISSN 2522-9087 (Print) ISSN 2523-434X (Online) 34 Закінчення табл. 5 BaaS, Backend as a Service – бекенд як послуга / AnyPresence, BaaS, Buddy Platform, Appcelerator, Kony, в Україні: Укртелеком Надання замовникові набору готової серверної функціональності, що дає змогу спростити і прискорити розробку додатків Отримання повноцінного середовища розробки в хмарі, що дозволяє користуватися усіма плюсами хмарної технології, зокрема, необмеженою масштабованістю Ефективна для підприємств з швидко змінними потребами у спеціалізованих додатках і обчислювальних потужностях, що особливо привабливе для молодих інноваційних підприємств MaaS, Monitoring as a Service – моніторинг як послуга / Altnix MaaS, Cherrylabs MaaS; в Україні: De Novo Організація моніторингу власної інфраструктури за допомогою програмних засобів у хмарі сервіс- провайдера Використання найсучасніших інструментів програмування без їх купівлі і адміністрування Економія на капітальних витратах та витратах на персонал за забезпечення ефективного моніторингу інфраструктури, що особливо привабливе для СМБ NaaS, Network as a Service – мережа як послуга / AT&T, Level 3 Communications, Telefonica, and Verizon, FUSE3 Communications, Orange Easy Office Надання хмарної мережевої інфраструктури як альтернативи власній мережі. Хмарні сервіси, що ґрунтуються на використанні сервісів транспортних з’єднань і/або міжхмарних мережевих сервісів Можливість користуватися інструментами маршрутизації, регулювати пропускну здатність каналу без створення фізичної локальної мережі – мережева інфраструктура і всі мережеві елементи, включаючи файлові архіви, бази даних, VoiP, надаються компанією - власником хмари Ефективне використання корпоративних ресурсів і комунікаційних систем; гарантована якість та прискорення взаємодії сервісів; зменшення потреби в спеціалістах з адміністрування, скорочення витрат; здатність швидко впроваджувати мережеві інновації; об’єднання корпоративної мережі з мережею центрів обробки даних; масштабування. Особливо привабливе для підприємств з розподіленими корпоративними ресурсами та персоналом CaaS, Communications as a Service – комунікації як послуга / Amazom Connect, Swyx Visual Contacts, Global Crossing Communications Надання користувачам можливості працювати з хмарними комунікаціями і один з одним в режимі реального часу «Програмне забезпечення як послуга» в галузі телекомунікації – надання засобів комунікації в хмарі, включаючи VoiP, миттєві повідомлення і відеоконференції Можливість організувати телефонію, передачу миттєвих повідомлень, відеоконференції силами сервіс-провайдера. Зменшення капітальних витрат, витрат на ІТ-персонал і ПЗ; здешевлення послуг зв’язку, істотна економія на придбанні і підтримці мережевих сховищ Український ринок хмарних послуг є достатньо насиченим пропозиціями як зарубіжних, так і українських провайдерів, останні нині надають широке коло хмарних послуг: інфраструктуру як послугу (IaaS) пропонують Парковий, De Novo, Воля, Tucha; програмне забезпечення як послугу (SaaS) – Воля, Tucha, Bpm'online CRM; сховище як послугу (STaaS) – De Novo, Воля; відновлення даних як послугу (BaaS) – De Novo, Воля, Парковий, Tucha; відновлення ІТ-інфраструктури як послугу (RaaS) – De Novo; CRM як послугу (використання ресурсів хмарних CRM-систем в хмарі провайдера) – Воля, Bpm'online CRM, Бітрікс24; окремі варіанти комунікацій як послуги, СaS (оренда хмарних ІР АТС, відеоконференції) – Wnet, Мікротел, Датагруп, Воля; послуги з бухобліку (Bookkeeping as a Service) – Воля, Vega, ПриватБанк, ABBYY Україна. Щодо тенденцій розвитку українського ринку хмарних послуг, то серед них слід виділити такі [1, 3, 4, 5, 6, 8]. Маркетинг і цифрові технології Том 3, № 2, 2019 ISSN 2522-9087 (Print) ISSN 2523-434X (Online) Ю.А. Дайновський, Л.К. Гліненко. Бізнес-моделі хмарного надання ІТ-послуг 35 1. Постійне зростання обсягу ринку хмарних послуг випереджаючими, щодо світового ринку, темпами, що є результатом сполучення об’єктивної загальносвітової тенденції на все ширше залучення хмарних технологій внаслідок їх переваг і зростання обізнаності українських замовників хмарних послуг з перевагами хмарних технологій, подолання недовіри до них внаслідок наявності позитивного досвіду їх успішного застосування. Аналіз темпів зростання українського ринку хмарних послуг свідчить про те, що він пройшов фазу становлення і знаходиться на етапі стрімкого (екпоненційного) зростання з переходом до деякого уповільнення, що означає зсув вимог споживачів в бік техніко-експлуатаційних та цінових характеристик послуг, які надаються, їх надійності (рис. 5). Рисунок 5 – Обсяги ринку хмарних послуг України у 2012 – 2018 рр., за даними [3, 6] 2. Постійне збільшення кількості українських підприємств, що використовують та готові до використання хмарних послуг [3, 4, 5] 3. Висока сегментованість ринку споживачів хмарних послуг в Україні: жодна з категорій споживачів не займає на ньому навіть 20% [3, 6]. Найбільш значними користувачами хмарних послуг є компанії, що надають різні Інтернет-сервіси (17 %), фінансові організації (13 %), підприємства важкої промисловості та розробники програмного забезпечення (по 12 %), а також підприємства роздрібної торгівлі (11 %). 4. Зростання ваги чинників, пов’язаних з експлуатацією хмарних сервісів (ціни на послугу, економії ресурсів у порівнянні з безпекою для бізнесу). 5. Зростання чіткості і обґрунтованості вимог споживача (покупця) послуг до ступеня необхідної надійності, відмовостійкості та резервування різних підсистем у порівнянні з їх вартістю. 6. Перетворення доступу до віртуальних обчислювальних ресурсів на складову пакетних пропозицій з підтримки конкретних бізнес-процесів, і, як наслідок, трансформування провайдерів хмарних послуг у постачальників ІТ-сервісів з рішення конкретних бізнес-завдань із забезпеченням необхідного рівня інформаційної безпеки. 7. Надання переваги «гібридним» хмарам як засобу доступу до хмарних послуг з боку підприємств малого, середнього та великого бізнесу за наявної тенденції на випереджаючі темпи споживання цих послуг підприємствами малого і середнього бізнесу. Це збігається з загальносвітовою тенденцію на випереджаючі темпи зростання «гібридних» хмар: у 2017 р. частка підприємств, що використовують виключно приватні хмарні сервіси, знизилася з 51% до 24%, тоді як частка користувачів гібридних хмарних систем зросла з 19% до 57% [3]. 1,9 5,4 8,1 10,1 13,6 21,2 26 0 5 10 15 20 25 30 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 млн дол С ША Marketing and Digital Technologies Volume 3, No 2, 2019 ISSN 2522-9087 (Print) ISSN 2523-434X (Online) 36 8. Розподіл ринку хмарних послуг України за моделями IaaS / PaaS / SaaS суттєво відрізняється від загальносвітового. 2/3 ринку хмарних послуг України припадає на сервіси типу IaaS, обсяг яких за 2017 р. зріс на 51 %, у той час як в усьому світі домінуючу частку ринку займають послуги SaaS. Український сегмент SaaS займав в 2017 році 33% загального обсягу ринку хмарних послуг (6,9 млн. дол. США) з річним приростом у 65 %, що більше за темпи зростання IaaS. Частка PaaS залишається незначною, на рівні 2 % [3]. 9. На ринку послуг SaaS найвищим попитом користуються нині корпоративна пошта і офісні додатки, уніфіковані комунікації, послуги зберігання даних, бухгалтерські і складські сервіси, сервіси Інтернет-торгівлі і CRM (рис. 6). Рисунок 6 – Зміна обсягів різних послуг SaaS на українському ринку (за даними [3, 4, 6]) Проте для прогнозування попиту на окремі пропозиції цінності важливою є динаміка обсягу обсягу послуг, які споживаються, і тут найвищі темпи прирощення (більш ніж вдвічі) демонструють зберігання і резервне копіювання даних та пропозиції з організації та підтримки Інтернет-магазинів, що супроводжується відповідним зростанням їх часток на українському ринку хмарних послуг (табл. 6). 1,99 0,65 0,49 0,43 0,43 0,11 0,08 0,06 0,06 3,19 1,11 1,19 0,89 0,52 0,22 0,15 0,07 0,07 0,00 0,50 1,00 1,50 2,00 2,50 3,00 3,50 Корпоративна пошта, робота з документами, уніфіковані комунікації Бухгалтерські і складські сервіси Збереження і резервне копіювання даних Інтернет-магазини (електронна торгівля) Управління стосунками з клієнтами (CRM) Планування ресурсів підприємства (ERP) Управління персоналом (HR-системи), облік робочого часу Відеоконференції Інші сервіси (відеоспостереження, офісний друк тощо) млн. дол. США 2017 2016 Маркетинг і цифрові технології Том 3, № 2, 2019 ISSN 2522-9087 (Print) ISSN 2523-434X (Online) Ю.А. Дайновський, Л.К. Гліненко. Бізнес-моделі хмарного надання ІТ-послуг 37 Таблиця 6 – Зміна частки різних послуг SaaS на українському ринку (за даними [3, 4, 6]) Послуги SaaS Частка на ринку, % 2016 2017 Корпоративна пошта, робота з документами, уніфіковані комунікації 46,4 43,0 Бухгалтерські і складські сервіси 15,1 15,0 Збереження і резервне копіювання даних 11,5 16,0 Інтернет-магазини (електронна торгівля) 10,0 12,0 Управління стосунками з клієнтами (CRM) 9,9 7,0 Планування ресурсів підприємства (ERP) 2,5 3,0 Управління персоналом (HR-системи), облік робочого часу 1,9 2,0 Відеоконференції 1,3 1,0 Інші сервіси (відеоспостереження, офісний друк тощо) 1,4 1,0 1. Домінування на українському ринку зарубіжних постачальників хмарних послуг: в сегменті IaaS / PaaS їх частка становить 65 % і має тенденцію до повільного (1-3 %) на рік зростання внаслідок можливості пропонування ними привабливіших цін (за рахунок великих обсягів послуг), більшої довіри клієнтів до надійності і безпеки збереження даних, працездатності віртуальних машин, незалежності тарифів від курсу валют і політичної ситуації в Україні та успішного просування своїх продуктів через розвинені мережі партнерів. В сегменті SaaS ця частка перевищує 90 %, причому 63 % припадає на Microsoft [1, 3, 4, 6]. 2. Наявність ефективної моделі просування хмарних сервісів зарубіжних компаній на український ринок, орієнтованої на місцевих партнерів (великих Інтернет- провайдерів, інтеграторів, ІТ-дистриб’юторів). Так, Датагруп і Вега, завдяки статусу Microsoft Cloud Solution Provider (CSP), активно просувають на нашому ринку послуги хмари Azure та рішення Office 365, партнерами латвійської компанії Lattelecom є «Укртелеком» та відомий ІТ-інтегратор SI BIS, що значною мірою сприяє постійному зростанню обсягів її послуг на українському ринку [2, 3]. 3. Просування провідними українськими постачальниками хмарних послуг (De Novo, «Датагруп», GigaCloud, UCloud, VoliaCLOUD, «Парковий», Tucha) без посередників (модель «прямого продажу від виробника»). 4. Вигідність для дрібніших провайдерів застосування моделі посередника (торговця + брокера) з пропонуванням доступу до популярних сервісів типу MS Azure та отриманням основного доходу від надання комплексних послуг з міграції у хмару, мовної підтримки, інтеграції з іншими ІТ-технологіями замовника, адаптації сервісів під вимоги останнього для рішення конкретних задач бізнесу [5]. 5. Поява нових українських постачальників хмарних послуг на базі операторів мобільного зв’язку, які пропонуть власні сервіси, зокрема, "Хмарне сховище для бізнесу" і "Безпека даних в хмарі" (Lifecell) та публічні хмарні сервіси MS Azure, Office365 (Укртелеком, Вега Телеком, які працюють за моделлю посередника [3]). 6. Зростання популярності не лише безкоштовних, але й платних послуг з резервного копіювання і зберігання даних з боку як корпоративних, так і приватних користувачів за моделлю підписки (тарифні плани з щомісячною або щорічною оплатою на таких сервісах, як OneDrive, DropBox, Google Disc тощо; вітчизняний сервіс Fex.Net – публічне хмарне сховище даних – принесло своєму провайдеру біля 1,5 млн. доларів доходу за 2018 рік [3] за рахунок залучення більше ніж 100 тис. користувачів на засадах абонентської плати). Marketing and Digital Technologies Volume 3, No 2, 2019 ISSN 2522-9087 (Print) ISSN 2523-434X (Online) 38 7. Постійне розширення кола послуг, що пропонуються українськими операторами, як за рахунок типових, так і за рахунок унікальних інноваційних послуг [3, 4, 6]. Так, компанія De Novo за останні 3 роки впровадила спеціалізовані рішення, орієнтовані на різні сегменти споживачів: G-Cloud – для державних органів; SuperNovo – для середнього і малого бізнесу; набір послуг резервного копіювання і відновлення працездатності ІТ-інфраструктур (Backup & Disaster Recovery); універсальну систему резервного копіювання All Backup; сховище даних на базі технології All Flash і HPI (Hosted Private Infrastructure, приватна хмара як сервіс). Крім того, на ринок була виведена абсолютно нова для українського ринку послуга – Monitoring as a Service (MaaS, «моніторинг як сервіс»). Оператор GigaCloud за цей же період вивів на український ринок повний комплекс хмарних послуг: E-Cloud (IaaS-платформа для корпоративних клієнтів на базі ПО VMware, розміщена в нашій країні та Польщі); B- Cloud (IaaS-рішення для вітчизняних банків, побудоване з урахуванням вимог НБУ); S- Cloud (хмарні сервери в оренду для малого і середнього бізнесу на базі платформи OpenStack); резервне копіювання даних (BaaS) і сервіс відновлення ІТ-інфраструктури у разі аварії на основному майданчику замовника (DRaaS); сервіси електронної торгівлі та Інтернет-магазинів, транспортних компаній тощо. При цьому E-Cloud інтегрована з білінговою системою, що дає змогу клієнтам замовляти ресурси і управляти ними через єдиний для усіх сервісів GigaCloud клієнтський портал. Компанія UCloud впровадила нову послугу – доставку фізичних носіїв з резервними копіями клієнтських даних з польського дата-центру в офіс компанії-замовника за 12 годин. Компанія VoliaCLOUD розвиває послугу конфігурування клієнтом власного пулу програмних інструментів за моделлю SaaS. 8. Стійкий значний попит корпоративних споживачів на послуги резервного копіювання і відновлення даних (BaaS, DRaaS) і віртуальних машин клієнтів хмари на майданчиках в Європі за межами України в доповнення до потужностей в Україні [3]. 9. Нестача пропускної здатності загальних каналів передачі даних внаслідок перенесення все більшої частки процесів управління даними в хмару, і, як наслідок, організація операторами хмарних сервісів власних мереж передачі даних, які охоплюють увесь регіон надання хмарних послуг і пов’язані з подібними мережами іншого оператора. 10. Зростання попиту на використання «мультихмари», тобто залучення різнорідних публічних хмарних ресурсів у рамках єдиної ІТ-інфраструктури організації, що потребує нарощування кваліфікації ІТ-персоналу у галузі хмарних технологій, його здатності здійснювати адміністрування зростаючого парку корпоративних хмар. 11. Зростання попиту на використання сервісів кіберзахисту (SECaaS) за підпискою. 12. Різке розширення ринку для українських операторів у разі ймовірного у нинішній політичній ситуації прийняття законодавчих актів щодо обов’язковості збереження компаніями персональних даних українських користувачів тільки на території країни. Розташуванню ЦОД на території України сприяє також її вигідне географічне положення на перетині каналів євроазійського зв’язку [3, 5, 6]. |