Робота 1. Удк 658. 8 004. 73 Jel classification M13, M31 Дайновський Юрій Анатолійович
 Скачать 0.94 Mb.
|
|
Marketing and Digital Technologies Volume 3, No 2, 2019 ISSN 2522-9087 (Print) ISSN 2523-434X (Online) 18 УДК 658.8:004.73 JEL Classification M13, M31 Дайновський Юрій Анатолійович д-р екон. наук, професор завідувач кафедри маркетингу Львівський торговельно-економічний університет Гліненко Лариса Костянтинівна канд. техн. наук, доцент, доцент кафедри ЕЗІКТ Національний університет «Львівська політехніка» БІЗНЕС-МОДЕЛІ ХМАРНОГО НАДАННЯ ІТ-ПОСЛУГ У роботіпроведено дослідження існуючих бізнес-моделей надання хмарних послуг; виділено основні інваріанти, що застосовуються при класифікуванні цих бізнес-моделей та систематизовано значення, яких набувають в різних моделях такі інваріанти, як: рівень надання хмарних послуг, модель розгортання хмари, зміст пропозиції цінності та модель отримання доходу. Сформульовано умови успішного впровадження бізнес-моделей провайдерами хмарних послуг на рівнях IaaS, PaaS, SaaS; виділено цільові сегменти споживачів цих послуг та підстави обрання тих чи інших моделей обслуговування споживачами. Систематизовано пропозиції спеціалізованих хмарних послуг та окреслено їх привабливість для певних типів споживачів; досліджено тенденції ринку хмарних послуг в Україні та їх вплив на вибір моделей надання і споживання хмарних сервісів. Ключові слова: хмарні послуги, бізнес-модель, інфраструктура як послуга (IaaS), платформа як послуга (PaaS), програмне забезпечення як послуга (SaaS). DOI: 10.15276/mdt.3.2.2019.2 Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв’язок з важливими науковими або практичними завданнями. Розвиток інформаційно-комп’ютерних технологій (ІКТ) та всезагальність доступу до Інтернету призвели до трансформації бізнесів, заснованих на використанні ІКТ та Інтернет, тобто всіх варіантів е-бізнесу. Замість того, щоб розробляти або придбати необхідне для ведення електронного бізнесу апаратне та програмне забезпечення, все більше суб’єктів бізнесу беруть його в оренду на основі хмарних технологій, інтегруючи свою бізнес-модель з бізнес-моделлю хмари. Ринок хмарних послуг зростає значно швидше за ринок інформаційних технологій (ІТ) загалом, приблизно на 17-18 % щороку, і у 2021 р. сягне 302 млрд. дол. США [11, 13, 17]. Зростає рік від року і ринок хмарних послуг в Україні. За 2017 р. цей ринок зріс на 55 % і склав 21 млн. дол. [6]; на кінець 2018 р. ринок хмарних послуг України за різними даними сягнув 24–28 млн. дол. [1, 3]. Для моделювання організації бізнесів, що залучають хмарні технології, часто застосовують нині термін «екосистема хмарних технологій», який охоплює сукупність бізнес-моделей учасників (розробників, провайдерів, споживачів), які взаємодіють між собою, створюють, постачають чи споживають цінність за допомогою хмарних технологій [20]. © 2019 The Authors. This is an open access article under the CC BY license (http://creativecommons.org/licenses/by/4.0) Маркетинг і цифрові технології Том 3, № 2, 2019 ISSN 2522-9087 (Print) ISSN 2523-434X (Online) Ю.А. Дайновський, Л.К. Гліненко. Бізнес-моделі хмарного надання ІТ-послуг 19 Загально визнано, що застосування хмарних технологій розширює можливості надання послуг електронної комерції «на вимогу», робить взаємодії між учасниками бізнесу швидшими, гнучкішими та відкритішими, проте способи успішної організації бізнесів на основі хмарних технологій є нині скоріше результатом окремих бізнес- ініціатив, а не аналізу переваг та недоліків окремих бізнес-моделей і свідомого вибору найпридатнішої для певного середовища бізнесу бізнес-моделі. У зв’язку з цим систематизація бізнес-моделей сучасних бізнесів, які залучають хмарні технології, аналіз їх сильних та слабких сторін є актуальним завданням. Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких покладений початок вирішенню проблеми. Бізнес-модель традиційно розглядається як структурна модель способу створення і комерціалізації цінності бізнес-системою [31]. Специфіка хмарного надання ІТ-послуг (спільне застосування ресурсів користувачами; мережевий доступ; гнучкість; масштабованість; швидкість отримання послуг «на вимогу» самим користувачем (самообслуговування), простота вимірювання обсягу наданих послуг) визначає особливості побудови бізнес-моделей хмарних екосистем. У всіх класифікаціях таких бізнес-моделей [12, 27, 32, 25, 24] враховуються дві інваріанти: – спосіб (ресурс) постачання користувачам / забезпечення користувачам доступу до ІТ-послуг, що надаються, який деколи називають моделлю розгортання хмари; – рівень віртуально (через хмару) наданих послуг, що визначається віртуально використовуваним, який надається у користування споживачам ІТ-ресурсом, котрий ще називають шаром ІТ-послуг, що становить складову змісту пропозиції цінності і значною мірою визначає і модель отримання доходу. Рівень послуг,що віртуально надаються задає рівень автоматизації ІТ-процесів інфраструктури, яка пропонується та визначає модель обслуговування споживача. За способом постачання ІТ-послуг користувачам розрізняють: публічні (public) хмари – хмарні інфраструктури, призначені для вільного використання довільними користувачами (хмара загального доступу). У таких хмарах зберігання даних і/чи інші послуги надаються постачальником послуг (провайдером сервісу) всім користувачам. Публічна хмара може перебувати у власності (на правах оренди), управлінні та експлуатації довільних юридичних чи фізичних осіб, залишаючись у юрисдикції постачальника хмарних послуг, який здійснює її обслуговування і надає послуги. У цій моделі додатки з обробки даних працюють з даними користувачів в інфраструктурі, сформованій постачальником послуг і орендованій користувачами. Це рішення, в першу чергу, придатне для індивідуальних клієнтів (індивідуального використання). Інфраструктура публічної хмари забезпечує відносно дешеві рішення за меншої, у порівнянні з іншими інфраструктурами хмари, безпеки і зазвичай оцінюється на основі плати за використання (pay-per-use). Вона може навіть бути запропонована індивідуальним користувачам безкоштовно. Саме цей тип хмарної інфраструктури є нині найрозповсюдженішим, на нього припадає до 30% обсягу даних, які обробляються з щорічним темпом зростання 16-18% [30]; приватні (private) хмари – хмарні інфраструктури, призначені для використання виключно однією організацією, що може включати кілька користувачів (підрозділів). Така інфраструктура встановлюється у одній організації і обслуговує лише її; відкритий доступ чи доступ третьої сторони не дозволяється. При цьому права власності, управління та експлуатації можуть належати як самій організації, так і третій стороні. Інфраструктура зберігається або повністю в самій організації, або у третьої сторони за дорученням організації. Інфраструктурі приватної хмари здебільшого надається перевага великими компаніями і установами, для яких пріоритетною є безпека даних. Хоча приватна хмара дорожча за публічну, вона забезпечує привабливі переваги в плані Marketing and Digital Technologies Volume 3, No 2, 2019 ISSN 2522-9087 (Print) ISSN 2523-434X (Online) 20 інвестицій і витрат на обробку даних. Обсяг даних, які обробляються – біля 15% з темпом зростання 17-18% на рік на період до 2022 р. [30]; громадські (спільні, комунальні, community) хмари – хмарні інфраструктури, спільно використовувані кількома організаціями специфічної спільноти із спільною метою і однаковими вимогами щодо безпеки та інших норм розробки та експлуатації ІТ- технологій. Комунальна хмара може бути сформована як публічна або як приватна хмара та управлятися як організаціями – користувачами хмари, так і третьою стороною. Перевага такої структури – фінансовий виграш учасників спільноти, оскільки спільна хмара є фактично одною великою приватною хмарою, що перебуває в експлуатації групи корпоративних користувачів; гібридні (hybrid) хмари – це хмарні інфраструктури, які є сполученням двох або більше приватних, комунальних або публічних «хмар». Ці хмари є унікальними самостійними сутностями, з’єднаними між собою стандартизованими або приватними технологіями, що дає змогу переносити між ними дані та прикладні програми (наприклад, ресурси публічної хмари можуть бути використані для балансування навантаження між хмарами). Відносно уразливі, секретні дані та бізнес-критичні додатки зберігають у приватній хмарі в межах гібридної хмари, в той час, як додатки, які вимагають меншої безпеки – у публічній хмарі. Гібридні хмари найменш розповсюджені серед усіх хмарних інфраструктур, проте їм притаманний найвищий темп зростання обсягу ринку – очікується, що до 2020 р. до 90 % організацій, що залучатимуть хмарні інфраструктури, будуть впроваджувати гібридні варіанти хмар [28], поєднуючи альтернативні переваги публічних та приватних хмар. Щодо класифікації бізнес-моделей хмарних екосистем за змістом пропозиції цінності, то нині виділяють наступні базові рівні надання хмарних послуг [29; 18; 25]: інфраструктура як послуга – IaaS, Infrastructure as a Service (HP, IBM, RackSpace, Microsoft, VMWare, Oracle, Amazon Web Services, Red Hat тощо). IaaS – це надання віртуальної комп’ютерної інфраструктури як послуги на основі концепції хмарних обчислень, що забезпечує ефективніше використання цієї інфраструктури. Оплата здійснюється за часом чи обсягом використання наданих ресурсів. На основі бізнес- моделі провайдера IaaS розвивається модель «будівника хмари» (Cloud builder), пропозиція цінності якої полягає у наданні консалтингових послуг з побудови приватних хмар. Такі послуги вже надають, наприклад, Capgemini, CSC, HP, та IBM. Щодо пропозиції цінності, К.Вайнхардт [32] розрізняє надання послуги з проведення обчислень (наприклад, http://aws.amazon.com/ec2/) і послуги зі збереження даних (наприклад, http://aws.amazon.com/s3/). Модель ціноутворення – переважно плата за використання чи підписка; додаткової цінності пропозиції надає пропонована послуга з управління апаратним забезпеченням з його масштабуванням як у RightScale. Перевагами для споживача є: спрощення керування обладнанням; зменшення вартості оновлення та масштабування обчислювальних ресурсів; зменшення витрат на електроенергію, системи охолодження; платформа як послуга – PaaS, Platform as a Service (Google App Engine, Microsoft Azure тощо). Модель передбачає надання споживачеві можливості використання хмарної інфраструктури для розміщення базового програмного забезпечення (ПЗ) для подальшого розміщення на ньому нових або існуючих додатків (власних, розроблених на замовлення або придбаних тиражованих додатків). Наприклад, Google Apps надає додатки для бізнесу в режимі онлайн, доступ до яких відбувається за допомогою Інтернет-браузера, тоді як ПЗ і дані зберігаються на серверах Google. К.Вайнхардт [32] виділяє надання платформ для розробки власного ПЗ (Morph Labs, Google App Engine,) і для впровадження додатків для управління бізнесом за допомогою існуючого ПЗ Маркетинг і цифрові технології Том 3, № 2, 2019 ISSN 2522-9087 (Print) ISSN 2523-434X (Online) Ю.А. Дайновський, Л.К. Гліненко. Бізнес-моделі хмарного надання ІТ-послуг 21 (Salesforce), доступ до якого в обох випадках надається провайдером хмари. Дохід отримується як від провайдингу інфраструктури, як в IaaS, так і від сприяння угодам купівлі-продажу. Модель ціноутворення – переважно плата за використання [32]. Перевагами PaaS є можливість залучення інноваційного потенціалу споживачів, оскільки додатки створюються в межах тої самої платформи і легко інтегруються в неї, а також зменшення залежності технології від наявного обладнання; програмне забезпечення як послуга – SaaS, Software as a Service (SalesForce, NetSuite, Dropbox, сервіси Gmail та Google docs тощо). Це модель доставки ПЗ, яка передбачає розміщення додатка у розробника, провайдера чи третьої сторони з наданням клієнтам доступу до цього додатка з різних клієнтських пристроїв за підпискою чи на основі врахування фактично використаного трафіка. Цей рівень забезпечує повнофункціональне застосування користувачем додатка, що виконує певні функції, наприклад, роботу із зображеннями або звуком. SaaS являє собою подальшу еволюцію PaaS; у разі SaaS споживач дістане можливість користуватися додатками постачальника, що виконуються в хмарі. Саме цей рівень віддаленого доступу до ПЗ найчастіше застосовується в сфері управління людськими ресурсами, управління витратами, каналами зв’язку та в системах управління стосунками зі споживачами (CRM). Модель ціноутворення – підписка, плата за використання, freemium [32], а у випадку, коли пропозицією цінності є віртуальний маркетплейс – модель динамічного ціноутворення (Zimory.com). Переваги моделі – зменшення витрат на розробку ПЗ та спрощення його використання за рахунок Web-технологій; управління бізнес-процесами як послуга - BPaaS (business process as a service). Це модель надання послуг з вирішення конкретних бізнес-задач за допомогою хмарних технологій чи передачі в управління провайдеру хмарного сервісу бізнес-процесів компанії. На відміну від SaaS, коли в оренду через хмару надається ПЗ, з яким працює співробітник компанії, BPaaS передбачає повну передачу процесу в аутсорсинг. Оплата такого аутсорсинга йде за фіксованою ціною чи за фактом споживання послуги. Модель BPaaS приваблива для споживачів (компаній-замовників), у яких є потреба в автоматизації типових робіт, що повторюються, але немає закріплених за цими процесами менеджерів чи кваліфікація останніх недостатня. За класифікацією компанії Gartner, в межах BPaaS слід окремо виділити послуги надання реклами на базі хмарних сервісів (Cloud-based advertising), послуги з організації електронної комерції (E – Commerce Services), послуги з управління персоналом (Human Resources) і послуги з прийому оплати через платіжні системи (Cloud Payment Processing). При цьому велику частку ринку складає саме «Реклама як хмарна послуга», до якої Gartner відносить тільки рекламу, продану в режимі онлайнових аукціонів [14]. Перевага цієї моделі для бізнесу – зменшення витрат на управління рутинними процесами, прискорення виведення на ринок нових послуг та можливість їх моделювання. В додаток до цих 4-х рівнів компанія ІВМ виділяє ще один, п’ятий рівень – професійні послуги (Professional Services as a Service). Приклад – сервіс Amazon Mechanical Turk (MTurk), який є майданчиком краудсорсинга, що дає розробникам ПЗ змогу залучати фахівців для виконання завдань, які не можна доручити комп’ютеру (Human Intelligence Tasks). Крім описаних вище базових рівнів (моделей) надання хмарних послуг, користувачеві можуть надаватися спеціалізовані сервіси [5], які є частковими випадками певних базових сервісів чи їх комбінаціями, наприклад: DaaS, Desktop as Service (віртуальний робочий стіл як послуга); WaaS, Workplace as Service (робоче місце як послуга) – надання віртуалізованого робочого місця, частковий випадок IaaS; CaaS, Communication as Service (комунікації як послуга) – надання хмарних послуг зв’язку (ІР- Marketing and Digital Technologies Volume 3, No 2, 2019 ISSN 2522-9087 (Print) ISSN 2523-434X (Online) 22 телефонії, пошти тощо); SecaaS (інформаційна безпека як послуга); BaaS, Backup as Service (резервне копіювання як послуга); aPaaS, application Platform as a Service (платформа бізнес-додатка як послуга) – різновид PaaS, який передбачає доступ споживача до хмарного сервісу, що надає повноцінне середовище для проектування та розгортання власних бізнес-додатків;DraaS, Disaster Recovery as a Service (аварійне відновлення як послуга), за якої клієнт регулярно платить встановлену договором страхову премію, а постачальник надає потужності на тимчасовій основі, поки клієнт відновлює основний майданчик після збою та багато інших. Внесок основних моделей обслуговування у світовий ринок хмарних послуг наведений на рис. 1, динаміка зростання – на рис. 2. Рисунок 1 – Розподіл світового ринку хмарних послуг за моделями обслуговування, за [11, 13] Рисунок 2 – Динаміка зростання ринку хмарних послуг (2015 – 2018 рр. – факт, 2019 – 2021 рр. – прогноз), за [22, 11, 13] BPaaS 25% PaaS 8% SaaS 39% IaaS 22% Керування хмарами та сервіси безпеки 6% 39,2 40,81 42,6 46,4 50,1 54,1 58,4 3,8 7,169 11,9 15 18,6 22,7 27,3 31,4 38,567 60,2 73,6 87,2 101,9 117,1 16,2 25,29 30 40,8 52,9 67,4 83,5 5,0 7,15 8,7 10,5 12,3 14,1 16,1 95,6 118,986 153,5 186,4 221,1 260,2 302,5 0 50 100 150 200 250 300 350 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 Роки Обсяг р и н ку , м лр д. до л. С Ш А BPaaS PaaS SaaS IaaS Керування хмарами та сервіси безпеки Хмарні послуги загалом (без врахування хмарної реклами) Маркетинг і цифрові технології Том 3, № 2, 2019 ISSN 2522-9087 (Print) ISSN 2523-434X (Online) Ю.А. Дайновський, Л.К. Гліненко. Бізнес-моделі хмарного надання ІТ-послуг 23 Як видно з рис. 1 і рис. 2, найбільший внесок у загальний обсяг хмарних послуг припадає на модель SaaS. Ця ж модель демонструє найвищий приріст завдяки попиту на послуги переведення ІТ-інфраструктури в хмару, широкому впровадженню штучного інтелекту, Інтернету речей і аналізу Big Data [11, 17, 28, 10]. Проте за темпами зростання (22,3 % у 2018 р. стосовно 2017 р.), ця модель поступається РaaS та ІaaS (26,1% та 36,0 % відповідно), при цьому тенденція на випереджаюче зростання цих моделей буде, за прогнозами, зберігатися до 2021 року, хоча загальні темпи зростання будуть поступово сповільнюватися. Серед спеціалізованих послуг SaaS з управління бізнес-процесами найвищі темпи зростання – у сфері рішеннь ERM (Enterprise risk management, управління ризиками підприємства), CRM (Customer Relationship Management, управління стосунками з клієнтами), SCM (Supply Chain Management, управління ланцюжками поставок) і додатків спільної діяльності |